Рішення

від 29.05.2024 по справі 350/764/24

РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 350/764/24

Номер провадження 2-о/350/88/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2024 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

представника заявниці ОСОБА_1 адвоката Родікова І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Перегінська селищна рада Калуського району Івано-Франківської області про встановлення факту проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

установив:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в якій просить ухвалити рішення, яким встановити факт її ОСОБА_1 проживання однією сім`єю на час відкриття спадщини з ОСОБА_2 , у період з 01 січня 2004 року по 24 листопада 2009 року.

Заяву мотивує тим, що з січня 2004 року проживала разом з ОСОБА_2 та його дружиною ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 та була пов`язана з ними спільним побутом, допомагала у веденні домашнього господарства, купувала продукти харчування, ліки, здійснювала за ними догляд. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 . Через відсутність інших родичів та оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були її сім`єю, вона займалася організацією похорон після їх смерті.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

Враховуючи відсутність у спадкодавця спадкоємців за заповітом, а також відсутність спадкоємців за законом першої, другої чи третьої черги, вона відповідно до ст.1264 ЦК України має право на спадкування за законом у четверту чергу.

З метою оформлення спадщини, вона звернулася до Другої Рожнятівської державної нотаріальної контори, однак листом вих. № 66/02-14 від 03.04.2024 р. їй було повідомлено, що для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 необхідно встановити родинний зв`язок між нею та спадкодавцем або факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Таким чином, для реалізації права на спадкування їй необхідно встановити факт проживання однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_2 не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно немає.

Встановлення цього факту має для неї юридичне значення, оскільки є необхідним для оформлення прийняття спадщини в нотаріальній конторі.

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її для розгляду по суті.

Представник заявниці ОСОБА_1 - адвокат Родіков І.С. у судовому засіданні заяву підтримав повністю з підстав, які зазначені на її обгрунтування. Крім того, пояснив, що заявниця є далекою родичкою ОСОБА_2 , проживала разом з ним протягом п`яти років до відкриття спадщини. Просив заяву задоволити.

Представник заінтересованої особи Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області у судове засідання не з`явилася, направила суду заяву про розгляд справи за її відсутності, крім цього зазначила що заперечень щодо задоволення заяви немає.

Вислухавши доводи представника заявниці, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов до наступних висновків.

Свідок ОСОБА_4 підтвердив обставини, які зазначені у заяві. Пояснив, що він народився і постійно проживає в АДРЕСА_1. Заявниця доводиться йому тіткою та проживає з ним по сусідству, а тому йому достовірно відомо, що остання з початку 2000 років проживала з ОСОБА_2 та його дружиною ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 за якими доглядала та вела з ними спільне господарство. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були одинокими, дітей не мали. ОСОБА_1 здійснювала поховання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_5 дала показання про те, що народилася та проживає в АДРЕСА_2 . Заявницю ОСОБА_1 дуже добре знає, оскільки та з початку 2000 років проживала з нею по сусідству по АДРЕСА_1 . Заявниця проживала разом з ОСОБА_2 та його дружиною ОСОБА_3 приблизно з 2000 року. Вашкури дітей не мали, та будучи в похилому віці потребували постійного стороннього догляду, який здійснювала ОСОБА_1 . ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносилися до заявниці як до дочки. ОСОБА_1 займалася організацією похорон ОСОБА_3 , яка померла у 2008 році та ОСОБА_2 , який помер у ІНФОРМАЦІЯ_2, після їх смерті доглядає за будинковолодінням.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , згідно запису в по господарській книзі.

ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Ясенською сільською радою Рожнятівського району Івано-Франківської області 26.11.2009 (а.с. 7).

Згідно відмітки у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 та витягу з реєстру територіальної громади від 16.04.2024, ОСОБА_1 з 20.03.2006 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 2, 4).

Згідно акту складеного Ясенським старостинським округом Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області 16.04.2024 року за участю свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 9) встановлено, що ОСОБА_2 1921 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з похилим віком часто хворів та потребував постійного стороннього догляду, вказаний догляд здійснювала дружина племінника - ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 проводила поховання ОСОБА_2 після його смерті, користується та доглядає за належним останньому будинковолодінням по АДРЕСА_1 .

З довідки №373 виданої Ясенським старостинським округом Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області 16.04.2024 вбачається, що згідно запису погосподарської книги №12 за 2006-2010 роки Ясенської сільської ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 був головою домогосподарства, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . До дня смерті ОСОБА_2 та після його смерті у будинку проживала та була зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 10).

Згідно копії витягу з погосподарської книги №12 за 2006-2010 роки (а.с. 15) головою домогосподарства по АДРЕСА_1 був ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , головою вищезазначеного домогосподарства згідно копії витягу з погосподарської книги №12 за 2011-2015 роки є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 14-15).

ОСОБА_2 на праві приватної власності належало будинковолодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.10.2006 року та копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.10.2006 року (а.с. 11-12).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на будинковолодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 звернулася до Другої Рожнятівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва на право на спадщину за законом на спадкове майно.

03 квітня 2024 року за вих. №66/02-14 листом державного нотаріуса Другої Рожнятівської державної нотаріальної контори повідомлено заявницю про те, що для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 необхідно встановити факт спільного проживання із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини та рекомендовано звернутись до суду з метою отримання документу який підтвердить вказаний факт (а.с. 8).

Відповідно до ст.ст.1-4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону ( ст.5 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 5 частин 2 вказаної статті встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту - це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.

Для заявниці встановлення факту проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини має юридичне значення, оскільки дозволить реалізувати їй право на прийняття спадщини, як спадкоємця у встановленому законом порядку.

Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що факт проживання однією сім`єю може бути встановлений і між іншими учасниками сімейних відносин ніж чоловік і жінка, за умови наявності підстав для створення сім`ї.

За змістом частин другої-четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Права члена сім`ї має одинока особа. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Виходячи з аналізу вказаної норми СК, сім`єю є соціальна група, яка складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв`язками з подружжям, кровних родичів, і здійснюють свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності тощо.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 3 червня 1999 року №5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт та ін.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд дійшов висновку про доведення ОСОБА_1 факту її проживання з ОСОБА_2 як членів сім`ї, оскільки вони разом проживали, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки з 01 січня 2004 року до 24 листопада 2009 року, тобто не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Керуючись ст.ст. 1-4, 19, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 293, 315, 319 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на час відкриття спадщини з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у період з 01.01.2004 року по 24.11.2009 року.

На рішення може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 05.06.2024.

Суддя: