Рішення

від 27.05.2024 по справі 351/501/24

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №351/501/24

Номер провадження №2/351/419/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Калиновського М.М.,

за участі секретаря - Равлюк М.І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіСнятині справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Снятинської міської ради , про визнання права власності на земельну ділянку (пай) у порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить визнати за ним право власності на земельну ділянку (пай) у порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що згідно Сертифіката на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ №649, виданого 06.05.1997 ОСОБА_3 , якій на підставі Рішення IV сесії ІІ демократичного скликання Ради народних депутатів від 11.11.1995 передано у приватну власність земельну ділянку в розмірі 15,6 в умовних кадастрових гектарах на території Підвисоцької сільської Ради народних депутатів в межах середньої земельної частки без визначення на місцевості, однак оформити Державний акт на право власності на землю ОСОБА_3 не встигла.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, в управління спадковим майном вступила спадкоємиця за законом дочка померлої ОСОБА_4 , однак також не встигла оформити право власності на зазначений земельний пай.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, і в управління спадковим майном вступив чоловік померлої ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак теж не оформив документів на право на спадщину, і після його смерті в управління спадковим майном вступив спадкоємець за законом син померлого ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 був учасником бойових дій та виконуючи свій обов`язок загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після його смерті в управління спадковим майном вступили спадкоємці за законом.

Однак, Нотаріусом їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) в розмірі 15,6 умовних кадастрових гектарів на території Підвисоцької сільської ради Снятинського району, у зв`язку із тим, що на вказану земельну ділянку не було видано Державний акт.

Таким чином, ОСОБА_6 не може реалізувати своє право на спадщину шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом у нотаріальній конторі, а тому змушений звернутися у суд із даним позовом в якому просить визнати за ним право власності на земельну частку (пай) в розмірі 15,6 в умовних кадастрових гектарах на території Підвисоцької сільської Ради народних депутатів в межах середньої земельної частки без визначення на місцевості, яка згідно Сертифіката на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ №649, виданого 06.05.1997 на підставі Рішення IV сесії ІІ демократичного скликання Ради народних депутатів від 11.11.1995 передано у приватну власність земельну ділянку належала ОСОБА_3 .

Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача. Позовні вимоги підтримала.

Відповідач, представник Снятинської міської ради подав до суду заяву в якій просив розглянути дану справу без участі представника міської ради, рішення винести на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 видано Підвисоцькою сільською Радою народних депутатів сертифікат на право приватної власності на земелю в межах середньої земельної частки серії ІФ №649 від 06.05.1997р., згідно якого ОСОБА_3 отримала у приватну власність земельну ділянку в розмірі 15.6 умовних кадастрових гектарів на території Підвисоцької сільської ради.

Згідно Списку громадян селянської спілки "Перемога" с. Підвисоке на земельні паї станом на 03.03.1997р., ОСОБА_3 числиться під номером 413.

Рішенням ІІІ сесії ІІІ демократичного скликання від 05 липня 1998р. вирішено передати в колективну власність с/с "Перемога " 728 га землі.

На підставі Державного акту на право колективної власності на землю Серія ІФ, спілці селян "Перемога" в с. Підвисоке Снятинського району Івано-Франківської області, Підвисоцькою сільською радою передано у колективну власність 758 гектарів землі в межах згідно з планом.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 .

Згідно довідки виданої Першою Снятинською державною нотаріальною конторою від 21.11.2023р. №1298/02-14, після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживала в с. Підвисоке Коломийського району спадкоємцем на майно за законом була донька померлої ОСОБА_4 , 1958 р.нар., жителька с. Підвисоке Коломийського району.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 .

Згідно довідки виданої Першою Снятинською державною нотаріальною конторою від 20.11.2023р. №1297/01-09, після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживала в с. Підвисоке Коломийського району слідує, що згідно інформаційної довідки із Спадкового реєстру №74809125 від 20.11.2023 спадкова справа не заведена.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №1044 від 31.01.2023р., ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Згідно з пунктом 5 цього Указу, видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно ст. 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", право на земельну частку (пай) мають:

-колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно ст.3 цього ЗаконуУкраїни "Про порядок виділенняв натурі (намісцевості)земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК). Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

За правилами Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" моментом виникнення права на земельну частку (пай) є момент виникнення відповідного права колективної власності на земельну ділянку та існує незалежно від його посвідчення сертифікатом.

Згідно положення ст.3 ЦК України випливає неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Захист прав на отримання земельних часток (паїв) при відсутності правовстановлюючого документу на земельну частку (пай), за аналогією закону здійснюється в порядку ст. 392 ЦК України, яка передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності на земельну частку (пай).

Також, відповідно з статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підтверджуються належними доказами, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 206, 258 259, 265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адркса проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на земельну частку (пай) в розмірі 15,6 в умовних кадастрових гектарах на території Підвисоцької сільської Ради народних депутатів в межах середньої земельної частки без визначення на місцевості, яка згідно Сертифіката на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ №649, виданого 06.05.1997 на підставі Рішення IV сесії ІІ демократичного скликання Ради народних депутатів від 11.11.1995 передано у приватну власність земельну ділянку належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо досуду апеляційноїінстанції здня йогопроголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ