Постанова

від 17.04.2024 по справі 910/6004/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2024 р. Справа№ 910/6004/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: Максименко Я.О. (посвідчення адвоката)

Даюк О.В. (посвідчення адвоката № 11275/10 від 02.11.2023)

від відповідача: Білоус О.Ю. (посвідчення адвоката № 000580 від 01.10.2019)

Вілінський С.І. (довіреність № 05-2024від 25.01.2024)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 (повний текст рішення складено та підписано 06.11.2023)

у справі № 910/6004/23 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "ПЕРЕСЕЛЕНСЬКЕ - К"

до Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД"

про стягнення 24 803 250,73 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство "ПЕРЕСЕЛЕНСЬКЕ - К" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" про стягнення 23 345 590,44 грн основного боргу, 1 375 151,22 грн пені, 82 509,07 грн 3% річних, посилаючись на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 60516987 від 08.11.2021 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі № 910/6004/23 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "ПЕРЕСЕЛЕНСЬКЕ - К" суму основного боргу в розмірі 23 345 590,44 грн, суму пені в розмірі 1 375 151,22 грн, 3% річних в розмірі 82 509,07 грн, та витрати по сплаті судового збору в розмірі 372 048,76 грн.

Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем наявності правових підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі № 910/6004/23 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що на думку відповідача, умовами діючого договору як в первинній редакції, так і з урахуванням змін внесених додатковою угодою, чітко та однозначно унормовано ціну товару та порядок здійснення її коригування, тому висновок суду першої інстанції про неможливість визначити ціну товару за умовами договору є помилковим, не відповідає обставинам справи та спростовується наявними у справі доказами.

Разом з цим, відповідач вважає, що надані позивачем докази не містять достеменної інформації, яка могла б підтвердити неможливість визначення ціни товару із сайту ПрАТ "МХП".

Підсумовуючи вищевикладене, на думку відповідача, місцевий господарський суд дійшов безпідставного висновку за неправильного застосування ст. 632 Цивільного кодексу України та безпідставно прирівняв ціну товару за договором до ринкової.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Зокрема позивач наголошує на тому, що договором поставки № 60516987 від 08.11.2021 остаточна ціна товару не встановлена і вона не може бути визначена виходячи з його умов, а тому суд першої інстанції вірно дослідив рівень вказаної ціни з урахуванням ринкової ціни.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2023, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" у справі № 910/6004/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/6004/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" у справі № 910/6004/23 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

До Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі № 910/6004/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 13.03.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду занесеною до протоколу судового засідання 13.03.2024 оголошено перерву до 17.04.2024.

В судове засідання, яке відбулося 17.04.2024, з`явилися представники позивача та відповідача, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

08.11.2021 між Приватним сільськогосподарським підприємством "ПЕРЕСЕЛЕНСЬКЕ - К" (продавцем, позивачем) та Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" (покупцем, відповідачем) було укладено договір поставки № 60516987 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується оплатити і прийняти товар - соняшник високоолеїновий, українського походження, урожаю 2021 року, насипом у відповідності до умов цього договору.

Згідно з п. 3.1 договору продавець зобов`язується поставити 2800 метричних тон товару. За вибором продавця до кількості товару може бути застосовано опціон +3,0/-3,0%.

08.11.2021 між сторонами було укладено додаткову угоду UNPRICED до договору, якою внесено ряд змін і доповнень до останнього.

Так, згідно з п. 4.1 договору (в редакції додаткової угоди UNPRICED) сторони домовилися про наступний порядок та умови ціноутворення товару: на момент укладення договору сторони визначають попередню базову ціну товару, яка складається з Попередньої базової ціни для насіння соняшнику стандартного, яка без ПДВ за цим договором складає 8 080,08 грн за одну метричну тону та базової надбавки, яка дорівнює 681,85 грн за одну метричну тону.

Попередня базова ціна для насіння соняшника стандартного визначена, виходячи з наступних базових параметрів якості: вологість - 8%, сміттєва домішка - 3%, олійна домішка - 15%.

Сторони домовилися, що попередня базова ціна товару підлягає зміні на дату фактичної поставки кожної партії товару за результатами перевірки показників якості товару у пункті поставки.

Для цілей цього пункту договору партією товару є вся кількість товару, що за операційну добу.

Перерахунок попередньої базової ціни товару не здійснюється, якщо за даними вантажоодержувача показник сміттєвої домішки у товарі не перевищує 3,8%, а показник вологості не перевищує 8,5%, а вміст олеїнової кислоти становить не менше 82%.

У строк до 04.05.2022 (надалі - гранична дата фіксації ціни) продавець зобов`язується здійснити фіксацію остаточної базової ціни на увесь обсяг товару за договором на умовах та в порядку, які визначені в п. 4.1.2 цього договору.

На підставі остаточної базової ціни для насіння соняшнику стандартного, яка визначається для відповідної партії згідно п. п. 4.1.2 цього договору, автоматично визначається остаточна ціна партії товару на підставі п.п. 4.1.3 договору.

Так, у п. п. 4.1.2 цього договору (в редакції додаткової угоди UNPRICED) сторони домовилися, що фіксація остаточної базової ціни для насіння соняшнику стандартного щодо поставленого товару здійснюється після поставки всієї кількості товару за договором. Фіксація остаточної базової ціни здійснюється на партії товару в розмірі не менше 1000 метричних тон.

Обов`язковість визначення остаточної базової ціни залежить лише від поставки "всієї кількості товару". Якщо позивач поставив товар у визначеній кількості, то фіксація в обов`язковому порядку відбувається.

Зі змісту наведеного пункту слідує, що ним визначено такі варіанти та умови фіксації остаточної базової ціни на товар:

1) відповідним волевиявленням продавця - розсуд сторони, яка виконує відповідне положення договору. Згідно з п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 договору в чинній редакції, "продавець повідомляє покупця про фіксацію остаточної базової ціни за ціною дня або про бажання порівняти її з середньою закупівельною ціною";

2) якщо волевиявлення продавця немає - за даними сайту http://agro.mhp.com.ua/ru/mhp_orders (надалі сайт ПрАТ "МХП"). Відповідно до п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 договору (в редакції ДУ UNPRICED): "У випадку якщо: (і) Продавцем не ініційовано фіксацію Остаточної базової ціни всього поставленого Товару або частини поставленого Товару до Граничної дати фіксації ціни … Остаточною базовою ціною для насіння соняшнику стандартного буде вважатись ціна закупки Товару ПРАТ "МХП" в пункті приймання найближчому до Пункту поставки за цим Договором, за даними на сайті http://agro.mhp.com.ua/ru/mhp_orders станом на Граничну дату фіксації ціни для випадку (і)... В цьому випадку датою фіксації Остаточної базової ціни для насіння соняшника стандартного буде Гранична дата фіксації ціни" (04.05.2022).

Наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними, лабораторними дослідженнями поставленого товару ТОВ "Грінтур-Екс", яке було визначене відповідачем як вантажоодержувач насіння соняшнику, видатковими накладними, актами перерахунку ціни партії товару підтверджується здійснення позивачем поставки соняшнику у кількості 2711,26 т відповідачу.

Долучені до матеріалів справи платіжні доручення свідчать, що відповідач у період з 15.11.2022 по 17.12.2022 провів часткову оплату поставленого товару у розмірі 26 878 680,24 грн.

Звертаючись з даним позовом до місцевого господарського суду, позивач зазначив, що внаслідок розпочатої 24.02.2022 збройної агресії рф проти України ціни на сільськогосподарську продукцію, на сайтах агропідприємств перестали відображатися.

Так як у строк до 04.05.2022 продавець фіксації остаточної базової ціни на увесь обсяг товару не здійснив, то остаточною базовою ціною для насіння соняшнику стандартного, виходячи з умов договору, мала би вважатися ціна товару за даними на сайті http://agro.mhp.com.ua/ru/mhp_orders станом в пункті приймання, найближчому до пункту поставки за спірним договором, станом на граничну дату фіксації ціни.

Разом з тим, внаслідок розпочатої рф збройної агресії ПрАТ "МХП" також перестало відображати закупівельні ціни на своєму сайті, у тому числі і для насіння соняшнику стандартного. Оскільки станом на 04.05.2022 сайт Товариства не працював, позивачем 16.06.2022 було направлено останньому лист з метою встановлення закупівельної ціни зазначеного товару, відповіді на який ПрАТ "МХП" не надало.

Враховуючи наведені обставини, позивач звернувся до КНДІСЕ для визначення вартості товару станом на 04.05.2022 та встановлення суми коштів, належної до оплати відповідачем за спірним договором.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комплексного товарознавчого та економічного дослідження № 22861/22-53/22862/22-72 від 21.11.2022 ринкова вартість товару (з урахуванням ПДВ) станом на 04.05.2022 складала 19 075,00 грн за 1 тонну.

31.01.2023 позивач направив відповідачу лист з додатковою угодою та актом визначення остаточної ціни товару до договору, відповідно до яких остаточна базова ціна соняшнику високоолеїнового українського походження 2021 року урожаю зафіксована у сумі 19 075,00 грн за тону. Остаточна ціна товару у кількості 2711,26 метричних тон, поставлених позивачем відповідачу, визначена у розмірі 50 224 270,68 грн. Однак, зазначений лист було залишено відповідачем без відповіді та без виконання.

01.02.2023 позивач направив відповідачу лист № 01/02-23, у якому зазначив, що доплаті за поставлений згідно договору товар підлягають грошові кошти у розмірі 23 345 590,00 грн, додавши при цьому рахунок на оплату № 4 від 01.02.2023 на відповідну суму. Проте вказана кореспонденція була повернута оператором поштового зв`язку АТ "Укрпошта" відправнику із зазначенням причини повернення "за закінченням встановленого терміну зберігання".

З посиланням на не здійснення відповідачем сплати боргу за договором поставки № 60516987 від 08.11.2021, позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції про стягнення з відповідача 23 345 590,44 грн основного боргу, 1 375 151,22 грн пені, 82 509,07 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "ПЕРЕСЕЛЕНСЬКЕ - К" суму основного боргу в розмірі 23 345 590,44 грн, суму пені в розмірі 1 375 151,22 грн, 3% річних в розмірі 82 509,07 грн, та витрати по сплаті судового збору в розмірі 372 048,76 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення на відповідь, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У силу ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 названого Кодексу).

Ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування (ч. 1 ст. 189 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України унормовано, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Так, ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України передбачає, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (ч. 4 наведеної норми).

Підпунктом 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Аналіз вищенаведених норм свідчить, що договір поставки товару за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх, консенсуальних, оплатних договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. У таких правовідносинах обов`язку продавця (постачальника) з передачі у власність (поставки) покупцю товару відповідає обов`язок покупця з прийняття та оплати цього товару.

Наявними матеріалами справи підтверджується здійснення позивачем відповідних господарських операцій з поставки товару у загальній кількості 2711,26т та прийняття цього товару призначеним відповідачем вантажоодержувачем, а отже - і виникнення у відповідача обов`язку з оплати повної ціни постановленого товару.

Зі змісту спірного договору поставки слідує, що на момент його укладення сторони у грошовому еквіваленті визначили тільки попередню базову ціну насіння соняшнику, узгодивши при цьому способи та граничну дату фіксації грошового еквіваленту остаточної базової ціни поставленого товару, належної до сплати покупцем за поставлений товар.

Так, на підтвердження розміру остаточної базової ціни товару станом на вказану в договорі граничну дату її фіксації позивач до матеріалів справи надав висновок експертів КНДІСЕ за результатами проведення комплексного товарознавчого та економічного дослідження № 22861/22-53/22862/22-72 від 21.11.2022, позаяк внаслідок розпочатої збройної агресії рф проти України станом на 04.05.2022 визначити остаточну базову ціну товару способами, погодженими у договорі, у тому числі, і через ціну закупки ПрАТ "МХП" за даними сайту https://agro.mhp.com.ua/ru/mhp_orders, не вбачалося за можливе, враховуючи, що ПрАТ "МХП" повністю зупинило закупки аграрної продукції та не відображало закупівельні ціни на своєму сайті, який протягом березня - червня 2022 року взагалі не працював.

Так, згідно вищевказаного висновку експертів КНДІСЕ середня ринкова вартість насіння соняшнику високоолійного, українського походження, урожаю 2021 року з урахуванням ПДВ станом на 04.05.2022 складала 19 075,00 грн за 1 тону.

Виходячи із зазначеної середньоринкової вартості насіння соняшника, позивачем і було обчислено повну ціну переданого товару у кількості 2 711,26 т та, враховуючи проведені відповідачем часткові оплати (по базовій ціні), - заявлену до стягнення суму заборгованості.

В апеляційній скарзі, свої заперечення проти позову відповідач аргументує тим, що вказана у висновку експертів КНДІСЕ середньоринкова вартість спірного товару не може бути застосована як остаточна базова ціна останнього, оскільки така процедура умовами укладеного між сторонами договору поставки не передбачена. З огляду на вказане, посилаючись водночас на консультативний висновок з рецензування висновку експерта № 22861/22-53/22862/22-72 від 21.11.2022, виконаний 09.06.2023 судовим експертом Дуць Д.Л., відповідач переконує, що висновок експертів КНДІСЕ не є належним доказом у справі.

Натомість, за твердженням відповідача, остаточна базова ціна товару має визначатися у порядку пп. іі) п. 4.1.2 договору та станом на 04.05.2022 складає 13 000,00 грн за 1 тону відповідно до даних з сайту ПрАТ "МХП", які є у вільному доступі, та листа останнього від 11.04.2023.

У відзиві на апеляційну скаргу, спростовуючи релевантність інформації з сайту ПрАТ "МХП" стосовно закупівельної ціни товару станом на 04.05.2022 у розмірі 13 000,00 грн за 1 тону, позивач зазначив, що протягом березня - червня 2022 року вказаний сайт взагалі не працював, про що свідчить збережена версія його головної сторінки, на якій зазначено: "Для протидії кібератакам з боку рф МХП тимчасово припинив роботу сайтів".

При цьому, позивач наголошує, що інформація про закупівельні ціни за спірний період, у тому числі, й станом на 04.05.2022, на яку посилається відповідач, на сайт ПрАТ "МХП" була внесена лише у липні 2022.

Разом з тим, позивач стверджує, що станом на момент подання даного позову згідно даних сайту за період протягом чотирьох місяців (з 24.02.2022 по липень 2022 року) у будь-якій точці навантаження по всій Україні відображалася однакова незмінна ціна - 13 000,00 грн, що практично є неможливим для ринку сільськогосподарських товарів, а тому свідчить про недостовірність внесеної інформації.

Натомість, на момент розгляду даної справи судом першої інстанції на сайті ПрАТ "МХП" станом на 04.05.2022 у пункті приймання, найближчому до пункту поставки за спірним договором, відображається декілька різних цін на один і той самий товар (соняшник) - 13 000,00 грн, 14 000,00 грн, 15 100,00 грн, 15 400,000 грн, що виключає можливість застосування вищезгаданої інформації для фіксування остаточної ціни товару з огляду як на відсутність самого механізму вибору серед перелічених цін, так і на неправдивість самого джерела інформації.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).

Надаючи оцінку доказам сторін, долученим до матеріалів справи, доводам позовної заяви та аргументам відзиву на позов й іншим заявам по суті спору, спираючись на принцип вірогідності доказів, суд першої інстанції вірно вказав, що висновок експертів КНДІСЕ за результатами проведення комплексного товарознавчого та економічного дослідження № 22861/22-53/22862/22-72 від 21.11.2022, у якому зазначена середня ринкова вартість насіння соняшнику високоолійного, українського походження, урожаю 2021 року станом на 04.05.2022 у розмірі 19 075,00 грн (з урахуванням ПДВ) за 1 тону, свідчить радше про обґрунтованість виконаного позивачем розрахунку остаточної (повної) вартості поставлених 2 711,26 метричних тон товару у загальній сумі 50 224 270,68 грн, аніж протилежне твердження відповідача, що має за основу застосування закупівельної ціни у розмірі 13 000,00 грн за 1 тону, зазначеної на сайті ПрАТ "МХП", внесення відомостей про яку вірогідно мало місце уже постфактум зі спливом більш ніж 2 місяців після настання визначеної договором граничної дати фіксації остаточної базової вартості товару, у силу чого виключається їх актуальність та достовірність.

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на консультативний висновок з рецензування висновку експерта № 22861/22-53/22862/22-72 від 21.11.2022, виконаний 09.06.2023 судовим експертом Дуць Д.Л., не спростовує обґрунтованості визначення позивачем остаточної вартості поставленого товару, виходячи із розрахунку 19 075,00 грн за 1 тону соняшнику, позаяк у силу п. 2 Порядку проведення рецензування висновків судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.02.2020 №335/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2020 за № 131/34414, рецензування висновків судових експертів не проводиться з метою їх спростування чи підтвердження, а спрямоване винятково на вдосконалення професійної майстерності експертів, поліпшення якості та обґрунтованості їх висновків.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість достовірного спростовування обґрунтованості визначення позивачем остаточної вартості поставленого товару, виходячи із розрахунку 19 075,00 грн за 1 тону соняшнику, й лист ПрАТ "МХП" від 11.04.2023, на який посилається відповідач, оскільки зі змісту останнього вбачається, що вказана у ньому інформація про ціну у розмірі 13 000,00 грн/т взята з того ж таки сайту ПрАТ "МХП", більше того, вказівки щодо найменування і характеристик товару, на який ця ціна діяла, останній взагалі не містить.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується поставка позивачем відповідачу обумовленого договором товару у кількості 2711,26 т загальною вартістю 50 224 270,68 грн, а також беручи до уваги, що доказів оплати його вартості у розмірі 23 345 590,44 грн матеріали справи не містять, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України унормовано, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Так, у п. 7.2 договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасного виконання грошових зобов`язань за цим договором сторона, що порушили таку зобов`язання, зобов`язується сплатити іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення, але в сумі не більше 10% від загальної суми простроченого зобов`язання.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок пені за період з 10.02.2023 по 24.03.2023, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, розрахунок позивача є арифметично правильним, а тому позовна вимога про стягнення пені у сумі 1 375 151,22 грн є такою, яка підлягає задоволенню.

За приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок 3% річних за період з 10.02.2023 по 24.03.2023, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції про те, що вказаний зазначає, що останній є обґрунтованим, у зв`язку з чим позов в частині стягнення з відповідача 82 509,07 грн 3% річних також підлягає задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах позивачем доведено наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Отже, наведені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги відповідача.

В свою чергу, викладені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, які знаходяться у матеріалах справи, а тому рішення місцевого господарського суду в даній справі відповідає чинному законодавству України, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "САНТРЕЙД" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі № 910/6004/23 - без змін.

Матеріали справи № 910/6004/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.06.2024.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська