Рішення

від 03.06.2024 по справі 904/1455/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2024м. ДніпроСправа № 904/1455/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра", м. Підгородне, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет", м. Дніпро

про стягнення заборгованості

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Бублич А.В.

Представники:

від позивача: Біднина О.І.;

від відповідача: Вітович О.Я.

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет", в якому просить суд стягнути заборгованість у розмірі 6 698 204, 09 грн, з яких: основна заборгованість у розмірі 6 182 429, 87 грн, пеня у розмірі 429 351, 50 грн, 3% річних у розмірі 43 188, 54 грн, інфляційні збитки у розмірі 43 234, 18 грн.

Ухвалою суду від 04.04.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра" залишено без руху.

12.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра" надійшла заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 15.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 13.05.2024.

24.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" надійшов відзив на позовну заяву.

29.04.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "САДИ ДНІПРА" надійшла відповідь на відзив.

13.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 13.05.2024 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні на 03.06.2024.

В судове засідання 03.06.2024 з`явилися представники сторін.

В ході судового засідання 03.06.2024 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 03.06.2024 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням позивачем своїх зобов`язань за договором № ОФ80190 поставки від 01.01.2022 в частині повної та своєчасної оплати товару.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву та запереченнях

ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» визнає, що має певну заборгованість перед позивачем, однак дана заборгованість не підлягає оплаті в силу вимог закону.

Станом на 28.04.2020 кінцевим бенефіціарним власником позивача був ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин АДРЕСА_1 ).

До вищезазначеної особи, за пропозицією Служби безпеки України Рішенням Ради Національної Безпеки і Оборони України, яке введено в дію Указом президента № 850/2023 від 23.12.2023, було застосовано санкції.

Позивач звертає увагу, що поточним кінцевим бенефіціарним власником позивача з долею по 50% є: ОСОБА_3 , громадянство: АДРЕСА_2 . та ОСОБА_4 (громадянство: АДРЕСА_3 ), яка за даними з відкритих джерел є дочкою підсанкційної особи.

Отже, ОСОБА_1 потенційно може опосередковано вчиняти дії тотожні за змістом здійсненню розпоряджання активами, що підпадає під визначення блокування активів, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про санкції».

Враховуючи ділову репутацію та принципову патріотичну позицію ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» для підприємства неприпустимо передання грошових коштів позивачу.

Позиція позивача викладена у відповіді на відзив

Позивач не погоджується з викладеними обставинами відповідачем зазначаючи, що ТОВ «САДИ ДНІПРА» не міститься в додатку № 2 Рішення РНБО, до нього не застосовано жодних санкцій, передбачених статтею 4 Закону України «Про санкції», а також Указу Президента України від 23.12.2023 № 850/2023.

Позивач ніколи не перебував і не перебуває під дією персональних, спеціальних, економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), а також будь-яких інших обставин та заходів нормативного, адміністративного чи іншого характеру, що перешкоджають виконанню договорів поставки та веденню іншої господарської діяльності Товариства.

В той же час, відповідачем визнається та обставина, що на теперішній час, згідно відомостей з ЄДР кінцевими бенефіціарними власниками позивача з долею по 50% є: ОСОБА_3 , громадянство: АДРЕСА_2 та ОСОБА_4 , громадянство: АДРЕСА_3 ).

При цьому, позивач звертає увагу, що ОСОБА_1 був виключений з бенефіціарних власників позивача з 29.05.2020, тобто ще за півтора роки до моменту укладання спірного договору, та виникнення зобов`язань по ньому.

Будь-яких доказів, що ОСОБА_1 якимось чином може впливати на позивача через ОСОБА_3 , яка має долю 50 % в статутному капіталі ТОВ, відповідачем не надано.

Крім того, відповідачем неодноразово здійснювалися оплати за спірним договором вже після прийняття Указу Президента № 850/2023 від 23.12.2023, з призначенням платежу «за товар по дог. № ОФ80190 від 01.01.2022».

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

01.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «САДИ ДНІПРА» (далі постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (далі - Покупець, відповідач) було укладено договір поставки № ОФ80190 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору за цим Договором Постачальник зобов`язується в порядку і строки, встановлені Договором, передати товар у власність Покупцю, у певній кількості, відповідної якості та за погодженою ціною, а останній прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у цьому Договорі.

Згідно з пунктом 1.2 договору найменування, асортимент і ціна товару, що поставляється, зазначаються в Додатку № 1 до цього Договору («Специфікація»), який є його невід`ємною частиною. Сторони в обов`язковому порядку заповнюють усі графи Специфікації.

Пунктом 2.1 договору сторони встановили, що товар поставляється партіями. Постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару на умовах DDP (згідно з правилами ІНКОТЕРМС у редакції 2010 р) за адресами РЦ, що зазначені у Додатку № 6 до цього Договору, якщо інша адреса не зазначена у заявках. У окремих випадках, Покупець має право змінити адресу доставки, зазначену у заявці, після письмового погодження із Постачальником.

Сторони погодили, що конкретний спосіб обміну електронними документами, що зазначені у п. 2.1, 2.2 визначається сторонами у Додатку №15 до цього Договору. Такими способами є направлення електронних документів через платформу електронної комерції «EDI NETWORK» або «ECOD» або електронною поштою. Якщо сторони, у Додатку №15 до цього Договору погодили направлення електронних документів певним способом, то направлення електронних документів іншими способами не допускається.

Кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, що поставляється, зазначаються у товарно-транспортній накладній (надалі - ТТН), складеній на підставі електронної заявки Покупця. При цьому Сторони погодилися під час виконання заявки на поставку товару дотримуватися такої процедури.

Підпунктом 2.1.1 договору сторони передбачили, що товар, зазначений у специфікаціях, поставляється Постачальником окремими партіями відповідно до електронних заявок Покупця. Заявка на поставку партії товару в розрізі кожного РЦ передається Покупцем Постачальнику у вигляді електронного документа ORDERS (EDI - документа) «Замовлення на поставку» (надалі за текстом Договору - Заявка) через платформу електронної комерції «EDI NETWORK» або «ECOD» або на електронну адресу.

Заявка (ORDERS) повинна містити таку інформацію: номер і дату заявки; найменування Постачальника; найменування Покупця; асортимент товару в розрізі РЦ; кількість товару в розрізі РЦ; дату та час доставки товару Постачальником на склад, зазначений Покупцем; адресу складу, зазначеного Покупцем.

Постачальник зобов`язаний поставити товар Покупцю в повному обсязі й строки, зазначені у Заявці.

Сторони дійшли згоди, що в рамках цього Договору сторони мають право підписувати за допомогою КБП відправлені за допомогою ОСОБА_5 .DOC такі документи: договір поставки; додаткові угоди до цього договору (окрім додаткової угоди вказаної у п. 6.2 до цього Договору); додатки до цього Договору; акти здачі-прийняття наданих послуг; угоди про взаєморозрахунки; протокол про підтвердження зобов`язань зі сплати штрафних санкцій; повідомлення про нарахування штрафних санкцій; повідомлення про оплату заборгованості; протокол зміни призначення платежу.

Вищезазначені документи в електронній формі мають однакову юридичну силу з документами у паперовій формі, підписаними власноручними підписами Сторін або їх уповноважених на те осіб, якщо вищезазначені документи в електронній формі підписані КЕП осіб, які мають право підпису цих документів згідно з Договором (пункт 2.17 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору покупець після прийняття товару і необхідних документів на товар зобов`язаний здійснити оплату за товар у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 14 (чотирнадцять) календарних днів від дня поставки. Належним виконанням Покупцем зобов`язання з оплати за товар є момент (день) списання коштів з банківського рахунку Покупця уповноваженим банком Покупця на підставі платіжного доручення Покупця про перерахування платежу на користь Постачальника. У момент списання коштів з банківського рахунку Покупця зобов`язання Покупця з оплати, передбачене цим Договором, визнається сторонами виконаним у частині суми, списаної з поточного банківського рахунку Покупця. У випадку, коли останній день строку оплати припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день банківської установи, днем виконання зобов`язань є перший за ним робочий день.

У випадку порушення з вини Покупця строку оплати товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення (пункт 7.2 договору).

Цей Договір набуває чинності з 01.01.2022 діє до 31.12.2023 (пункт 10.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 6 182 429, 87 грн, що підтверджується наступними підписаними в двосторонньому порядку Актами прийняття товару (накладними):

- № 240634684 від 13.12.2023 груша 1 гат у кількості 5444, 94 кг, груша фасована 1 гат у кількості 3 024 шт; яблуко Гала 1 гат у кількості 2 707, 9 кг, яблуко Екстра фас 4 шт 1 гат у кількості 2 520 шт; яблуко Ред Чіф 1 гат у кількості 3 937, 58 кг на загальну суму 464 662, 14 грн з урахуванням ПДВ;

- № 78528159 від 14.12.2023 груша 1 гат у кількості 6 597, 06 кг, груша фасована 1 гат у кількості 3 024 шт, яблуко Екстра фас 4 шт 1 гат у кількості 4 029 шт на загальну суму 386 064, 08 грн з урахуванням ПДВ;

- № 212469829 від 14.12.2023 груша 1 гат у кількості 6 117, 4 кг, груша фасована 1 гат у кількості 4 536 шт; яблуко Екстра фас 4 шт 1 гат у кількості 6 048 шт на загальну суму 456 717, 62 грн з урахуванням ПДВ;

- № 78530249 від 14.12.2023 яблуко Екстра фас 4 шт 1 гат у кількості 3 024 шт, на суму 53 307, 07 грн з урахуванням ПДВ;

- № 240636138 від 15.12.2023 груша 1 гат у кількості 4 194, 16 кг, груша фасована 1 гат у кількості 3 024 шт, яблуко Екстра фас 4 шт 1 гат у кількості 2 016 шт, яблуко Ред Чіф 1 гат у кількості 7 100, 84 кг на загальну суму 451 266, 60 грн з урахуванням ПДВ;

- № 78532235 від 15.12.2023 яблуко Гала 1 гат у кількості 15 504, 04 кг на загальну суму 232 002, 46 грн з урахуванням ПДВ;

- № 78533547 від 16.12.2023 яблуко зелене 1 гат у кількості 2 911, 34 кг, яблуко Екстра фас 4 шт 1 гат у кількості 6 048 шт на загальну суму 150 878, 16 грн з урахуванням ПДВ;

- № 240637882 від 17.12.2023 яблуко Гала 1 гат у кількості 3 321, 4 кг, яблуко Екстра фас 4 шт 1 гат у кількості 2 520 шт, яблуко Ред Чіф 1 гат у кількості 3 025, 96 кг на загальну суму 173 016 грн з урахуванням ПДВ;

- № 78540618 від 20.12.2023 яблуко Екстра фас 4 шт 1 гат у кількості 5 040 шт, яблуко зелене 1 гат у кількості 7 251, 6 кг; яблуко Ред Чіф 1 гат у кількості 4 645, 08 кг на загальну суму 315 938, 68 грн з урахуванням ПДВ;

- № 240639931 від 20.12.2023 яблуко Гала 1 гат у кількості 6 660 кг, яблуко Екстра фас 4 шт 1 гат у кількості 4 536 шт; яблуко зелене 1 гат у кількості 1 068, 2 кг, яблуко Ред Чіф 1 гат у кількості 5037, 6 кг на загальну суму 326 618, 06 грн з урахуванням ПДВ;

- № 78544261 від 22.12.2023 яблуко Гала 1 гат у кількості 10 170, 3 кг, яблуко Екстра фас 4 шт 1 гат у кількості 3 528 шт, яблуко Ред Чіф 1 гат у кількості 3 022, 2 кг на загальну суму 288 507, 85 грн з урахуванням ПДВ;

- № 78545449 від 22.12.2023 яблуко Ред Чіф 1 гат у кількості 9 985 кг на загальну суму 252 700, 38 грн з урахуванням ПДВ;

- № 78545696 від 22.12.2023 яблуко Гала 1 гат у кількості 3 290 кг, яблуко Екстра фас 4 шт 1 гат у кількості 3 528 шт, яблуко зелене 1 гат у кількості 4 972, 3 кг, яблуко Ред Чіф 1 гат у кількості 5 190, 5 кг на загальну суму 322 412, 52 грн з урахуванням ПДВ;

- № 240642625 від 23.12.2023 яблуко Гала 1 гат у кількості 9 368, 56 кг, яблуко Голден 1 гат у кількості 4 831, 2 кг, яблуко Екстра фас 4 шт 1 гат у кількості 2 016 шт; на загальну суму 262 400, 50 грн з урахуванням ПДВ;

- № 78549775 від 24.12.2023 яблуко Голден 1 гат у кількості 7 127, 1 кг, яблуко зелене 1 гат у кількості 10 586, 3 кг на загальну суму 285 272, 69 грн з урахуванням ПДВ;

- № 240644405 від 25.12.2023 яблуко Гала 1 гат у кількості 5 966, 6 кг; яблуко Голден 1 гат у кількості 3 366, 2 кг, яблуко зелене 1 гат у кількості 4 493 кг, яблуко Ред Чіф 1 гат у кількості 3 710, 6 кг на загальну суму 314 021, 75 грн з урахуванням ПДВ;

- № 240645968 від 27.12.2023 яблуко Гала 1 гат у кількості 14 068 кг, яблуко Голден 1 гат у кількості 3 856 кг на загальну суму 292 395, 65 грн з урахуванням ПДВ;

- № 78554462 від 27.12.2023 яблуко Гала 1 гат у кількості 3 511, 7 кг, яблуко Голден 1 гат у кількості 5 123, 8 кг, яблуко зелене 1 гат у кількості 7 770, 3 кг на загальну суму 280 412, 81 грн з урахуванням ПДВ;

- № 240648485 від 30.12.2023 яблуко Гала 1 гат у кількості 15 815, 4 кг на загальну суму 232 296, 60 грн. з урахуванням ПДВ;

- № 78562001 від 30.12.2023 яблуко Гала 1 гат у кількості 7 286, 5 кг, яблуко Ред Чіф 1 гат у кількості 9 606, 3 кг на загальну суму 337 212, 71 грн. з урахуванням ПДВ;

- № 240649473 від 30.12.2023 яблуко Гала 1 гат у кількості 9 197, 6 кг, яблуко зелене 1 гат у кількості 9 030, 6 кг на загальну суму 304 325, 54 грн з урахуванням ПДВ,

Позивач звернувся до відповідача листом вих. № 09/01-1 від 09.01.2024 до якого додавалися акти звіряння розрахунків, з проханням оплатити заборгованість. Заборгованість відповідач не сплатив, письмової відповіді не надав, проте підтвердив наявність заборгованості у розмірі 6 182 429, 87 грн, про що була укладена Угода про взаєморозрахунки станом на 31.01.2024.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом. Крім суми основного боргу в розмірі 6 182 429, 87 грн, позивач просить суд стягнути пеню у розмірі 429 351, 50 грн, 3 % річних у розмірі 43 188, 54 грн та інфляційні втрати в розмірі 43 234, 18 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Щодо суми основного боргу

За приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт прийняття покупцем товару на загальну суму 6 182 429, 7 грн підтверджується матеріалами справи.

Виходячи зі змісту умов договору, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати за договором поставки № ОФ80190 від 01.01.2022 є таким, що настав.

За твердженням позивача, відповідач своє зобов`язання з оплати вартості поставленого йому товару не виконав.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження повної оплати поставленого позивачем товару на суму 6 182 429, 87 грн відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Доводи відповідача щодо відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на застосовані до бенефіціарного власника позивача персональних санкцій на підставі Указу Президента України № 850/2023 від 23.12.2023 судом відхиляються з огляду на таке.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) від 23 грудня 2023», яке введено в дію Указом Президента України від 23.12.2023 № 850/2023, підтримано внесені Службою безпеки України пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) та застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до:

1) фізичних осіб згідно з додатком 1;

2) юридичних осіб згідно з додатком 2.

Так, судом встановлено, що в додатку 1 (№ 1) визначено, зокрема, наступну фізичну особу: ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Республіки Кіпр.

Так, згідно з указаним рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 23.12.2023 до фізичної особи ОСОБА_1 строком на 10 років застосовано санкції, зокрема:

1) блокування активів ? тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

2) обмеження торговельних операцій (повне припинення);

3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення);

4) запобігання виведенню капіталів за межі України;

5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;

7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;

8) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом;

9) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України (повна заборона);

10) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом (повна заборона);

11) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;

12) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;

13) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;

14) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності;

15) заборона на набуття у власність земельних ділянок.

Проте, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 08.04.2021 приватним нотаріусом Рябих В.М. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу та внесено зміни до відомостей про кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Сади Дніпра», а саме видалено з кінцевих бенефіціарних власників ОСОБА_1 , запис в реєстрі № 1002031070022029270.

Тобто, ОСОБА_1 вийшов зі складу бенефіціарних власників ТОВ «Сади Дніпра» за 8 місяців до укладання договору поставки № ОФ80190 від 01.01.2022.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації" № 187 від 03.03.2022 для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської федерації установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором): громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації.

Статтею 1 Закону України «Про санкції» встановлено, що з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції). Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність.

Із системного аналізу зазначеного законодавства можна дійти висновку, що види санкцій, які передбачені статтею 4 Закону України «Про санкції», застосовуються лише до осіб, які визначені цим Законом та які внесені до санкційного списку.

Відповідач, як юридична особа, до такого списку (додаток 2 рішення РНБО України від 23.12.2023) не внесений, а тому підстави для несплати ним заборгованості відсутні.

Отже, судом критично оцінюються посилання відповідача, в якості заперечень проти позову, на застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до ОСОБА_1 , який був кінцевим бенефіціаром ТОВ «Сади Дніпра», а відтак на неможливість виконання відповідачем будь-яких зобов`язань перед позивачем, оскільки вказані твердження не знайшли свого підтвердження належним та достатніми доказами.

Крім того, посилання відповідача, що ОСОБА_1 має імовірний вплив на свою доньку ОСОБА_3 , яка на даний час являється кінцевим бенефіціаром з часткою 50 % та засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Дніпра», є лише припущенням ТОВ «АТБ-Маркет» та не підтверджується належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1, ч. 3 та ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 та ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями частин першої та третьої цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Також, надаючи оцінку доводам сторін, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v.Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

За таких обставин, вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо нарахування пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нормою частини 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За приписом частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оскільки відповідач порушив умови договору щодо строку оплати спожитого природного газу, позивач, із посиланням на пункт 7.2 договору, нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 429 351, 50 грн за період з:

- 28.12.2023 29.03.2024 на суму 35 234, 71 грн;

- 29.12.2023 29.03.2024 на суму 28 957, 41 грн;

- 29.12.2023 29.03.2024 на суму 34 256, 90 грн;

- 29.12.2023 29.03.2024 на суму 3 998, 39 грн;

- 30.12.2023 29.03.2024 на суму 33 477, 13 грн;

- 30.12.2023 29.03.2024 на суму 17 211, 06 грн;

- 31.12.2023 29.03.2024 на суму 11 068,86 грн;

- 01.01.2024 29.03.2024 на суму 12 550, 75 грн;

- 04.01.2024 39.03.2024 на суму 22 141, 60 грн;

- 04.01.2024 29.03.2024 на суму 22 890, 04 грн;

- 06.01.2024 29.03.2024 на суму 19 746, 24 грн;

- 06.01.2024 29.03.2024 на суму 17 295, 48 грн;

- 06.01.2024 29.03.2024 на суму 22 066, 76 грн;

- 07.01.2024 29.03.2024 на суму 17 744, 30 грн;

- 08.01.2024 29.03.2024 на суму 19 057, 15 грн;

- 09.01.2024 29.03.2024 на суму 20 720, 29 грн;

- 11.01.2024 29.03.2024 на суму 18 813, 98 грн;

- 11.01.2024 29.03.2024 на суму 18 042, 96 грн;

- 14.01.2024 29.03.2024 на суму 14 375, 73 грн;

- 14.01.2024 29.03.2024 на суму 20 868, 50 грн;

- 14.01.2024 29.03.2024 на суму 18 833, 26 грн;

Відповідач заперечень щодо розрахунку пені суду не надав; доказів, наведених в обґрунтування позову, не спростував.

Господарським судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені та встановлено, що позивачем при проведенні розрахунку не вірно визначено період прострочки виконання зобов`язання, не враховані положення ч.5 ст. 254 ЦК України.

Після здійсненого судом перерахунку пені за період:

- 02.01.2024 29.03.2024 (оскільки останнім днем строку оплати є субота (30.12.2023) вихідний день) на суму 10 821, 18 грн;

- 02.01.2024 29.03.2024 (оскільки останнім днем строку оплати є неділя (31.12.2023) вихідний день) на суму 12 408, 93 грн;

- 09.01.2024 29.03.2024 (оскільки останнім днем строку оплати є субота (06.01.2024) вихідний день) на суму 17 314, 13 грн;

- 09.01.2024 29.03.2024 (оскільки останнім днем строку оплати є неділя (07.01.2024) вихідний день) на суму 18 823, 32 грн;

- 16.01.2024 29.03.2024 (оскільки останнім днем строку оплати є субота (13.01.2024) вихідний день) на суму 13 994, 92 грн;

- 16.01.2024 29.03.2024 (оскільки останнім днем строку оплати є субота (13.01.2024) вихідний день) на суму 20 315, 68 грн;

- 16.01.2024 29.03.2024 (оскільки останнім днем строку оплати є субота (13.01.2024) вихідний день) на суму 18 334, 37 грн.

Нарахування за інші періоди є вірними.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині позову підлягають частковому задоволенню в розмірі 426 865, 48 грн. У позовних вимогах про стягнення пені у розмірі 2 486, 02 грн слід відмовити.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого природного газу позивачем нараховано 3% річних у розмірі 43 188, 54 грн за загальний період з 28.12.2023 по 29.03.2024 та інфляційні втрати в розмірі 43 234, 18 грн за загальний період січень-лютий 2024 року (за кожним актом окремо).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Щодо індексу інфляції слід також зазначити, що показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих). Отже, застосування у розрахунку індексу інфляції (сукупного індексу інфляції) з округленням до сотих є неправомірним.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у розмірі 43 234, 18 грн, суд встановив, що заявлена до стягнення сума вказаних нарахувань є невірною.

При нарахуванні інфляційних втрат за Актами прийняття товару № 240648485 від 30.12.2023, № 78562001 від 30.12.2023, № 240649473 від 30.12.2023 позивачем не враховано позицію, що якщо час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується. Тому, оскільки, останнім днем оплати є 15.01.2022 інфляційні втрати мають нараховуватися з лютого 2024 року відповідно.

За результатом здійсненого судом перерахунку та в межах позовних вимог інфляційні втрати підлягають зменшенню та стягненню у розмірі 39 728, 36 грн. У розмірі 3 505, 82 грн інфляційних втрат слід відмовити.

Здійсненням перевірки розрахунку 3% річних судом встановлено, що він виконаний неправильно, а саме при розрахунку позивачем допущено ідентичні помилки, що і при нарахуванні пені.

За приписом частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Позивачем при здійсненні розрахунку 3% річних не враховано наведених вище положень Цивільного кодексу України щодо порядку перебігу строків, у зв`язку з чим помилково визначено кінцеві дати виконання відповідачем грошових зобов`язань та початкові дати періодів нарахування 3% річних на заборгованість за необліковану електричну енергію.

Після здійсненого судом перерахунку 3% річних за період з:

- 02.01.2024 29.03.2024 (оскільки останнім днем строку оплати є субота (30.12.2023) вихідний день) на суму 1 088, 30 грн;

- 02.01.2024 29.03.2024 (оскільки останнім днем строку оплати є неділя (31.12.2023) вихідний день) на суму 1 247, 98 грн;

- 09.01.2024 29.03.2024 (оскільки останнім днем строку оплати є субота (06.01.2024) вихідний день) на суму 1 742, 17 грн;

- 09.01.2024 29.03.2024 (оскільки останнім днем строку оплати є неділя (07.01.2024) вихідний день) на суму 1 894, 02 грн;

- 16.01.2024 29.03.2024 (оскільки останнім днем строку оплати є субота (13.01.2024) вихідний день) на суму 1 409, 01 грн;

- 16.01.2024 29.03.2024 (оскільки останнім днем строку оплати є субота (13.01.2024) вихідний день) на суму 2 045, 39 грн;

- 16.01.2024 29.03.2024 (оскільки останнім днем строку оплати є субота (13.01.2024) вихідний день) на суму 1 845, 91 грн.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині позову підлягають частковому задоволенню в розмірі 42 939, 94 грн. У позовних вимогах про стягнення 3% річних у розмірі 248, 60 грн слід відмовити.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 100 379, 46 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (49031, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 40; ідентифікаційний код 30487219) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра" (52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Підгородне, Автодорога Знам`янка-Луганськ-Ізварина 227 км+580м; ідентифікаційний код 39074389) суму основного боргу в розмірі 6 182 429, 87 грн, пеню у розмірі 426 865, 48 грн, 3 % річних у розмірі 42 939, 94 грн, інфляційні втрати в розмірі 39 728, 36 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 100 379, 46 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 05.06.2024

Суддя В.І. Ярошенко