Ухвала

від 21.05.2024 по справі 910/12593/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

21.05.2024Справа № 910/12593/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №910/12593/21

За позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

та Приватного підприємства "Консул - Партнер"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_3 ,

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_4 ,

про визнання застави припиненою, визнання рішення загальних зборів та статуту недійсними, скасування реєстраційної дії

Представники учасників справи:

від позивача: ОСОБА_5 ;

від відповідача-1: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач-1) та Приватного підприємства "Консул - Партнер" (далі - відповідач-2) про:

- визнання припиненою застави за договором №1-09/17 від 07.09.2017, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який є удаваним правочином, вчиненим для приховання договору застави;

- визнання недійсним рішення зборів засновників Приватного підприємства "Консул - Партнер", оформленого протоколом №1-09/17 від 07.09.2017;

- визнання недійсним Статуту (нової редакції) Приватного підприємства "Консул - Партнер", затвердженого рішенням зборів засновників Приватного підприємства "Консул - Партнер", оформленого протоколом №1-09/17 від 07.09.2017;

- скасування реєстраційної дії (запису) від 13.09.2017 №10651050014010767, "Зміна або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи", "зміни до установчих документів юридичної особи", внесеної до реєстру державним реєстратором Радько І.Ю.;

- визнання недійсним рішення зборів засновників Приватного підприємства "Консул - Партнер", яким затверджено зміни до Статуту Приватного підприємства "Консул - Партнер", за результатами яких здійснено реєстраційну дію (запис) від 13.02.2019 №10651050015010767: "державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", "інші зміни";

- скасування реєстраційної дії (запису) від 13.02.2019 №10651050015010767 "державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", "інші зміни".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

08.12.2022 року додатковим рішенням Господарського суду міста Києва заяву ОСОБА_2 про розподіл судових витрат задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 25800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

08.08.2023 року на виконання додаткового рішення Господарським судом міста Києва видано наказ.

Постановою Верховного Суду від 18.10.2023 скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі №910/12593/21 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

02.11.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/12593/21.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи №910/12593/21 між суддями, справу передано на розгляд судді Васильченко Т.В., що відображено у витязі з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 прийнято справу №910/12593/21 до провадження судді Васильченко Т.В., постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

04.12.2023 року через відділ діловодства суду надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи в якому позивач, з урахуванням висновків Верховного Суду від 18.10.2023 року у справі №910/12593/21, наголошує на необхідності дослідження питання щодо послідовного нанесення тексту та реквізитів на договорі №1-09/17 від 07.09.2017.

22.12.2023 року через відділ діловодства суду надійшли заперечення в яких відповідач-1 заперечує щодо проведення у даній справі судової експертизи, оскільки долучена позивачем рецензія від 03.02.2023 року на висновок експертів Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №КС-19-21/27000 від 16.12.2021 року не є підставою для призначення судової експертизи, оскільки не спростовує попередніх висновків експертів, отриманих під час досудового розслідування кримінального провадження №12020105020001062 від 10.09.2020 року.

30.01.2024 року через відділ діловодства суду від позивача надійшло чергове клопотання про призначення у даній справі експертизи в якому наголошує, що «експертні висновки» складені для іншої справи або для іншого провадження (кримінального) не відповідають вимогам ГПК України встановленим для висновку експерта і такі «документи» не можуть заміняти експертизу.

У судовому засіданні 30.01.2024 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про зобов`язання Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб підприємців Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надати матеріали реєстраційної справи Приватного підприємства «Консул-Партнер» та відкладення підготовчого засідання у справі.

20.02.2024 року через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшли заперечення щодо призначення у справі експертизи в яких наголошується на тому, що виходячи із завдань господарського судочинства, визначених статтею 2 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи предмет та підстави позовних вимог, призначення експертизи не охоплюється обставинами, які підлягають з`ясуванню та мають значення для вирішення цієї справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 року витребувано у Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб підприємців Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації оригінал договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі №1-09/17 від 07.09.2017 року та оригінал рішення зборів засновників Приватного Підприємства "Консул-Партнер", оформлене протоколом №1-09/17 від 07.09.2017 року та оригінал довіреності №1-09/17 від 07.09.2017 з матеріалів реєстраційної справи Приватного підприємства "Консул-Партнер".

26.03.2024 року через відділ діловодства суду від позивача надійшло доповнене клопотання до раніше поданих клопотань про призначення у справі судової експертизи, в яких просить призначити почеркознавчу та технічну експертизу, також наведено пропозиції щодо питань, які повинні бути поставлені експертній установі на вирішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 року призначено підготовче засідання у справі призначено на 07.05.2024 року.

У судовому засіданні 07.05.2024 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про витребування у Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб підприємців Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації оригіналів договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі №1-09/17 від 07.09.2017 року, рішення зборів засновників Приватного Підприємства «Консул-Партнер», оформлене протоколом №1-09/17 від 07.09.2017 року та довіреності №1-09/17 від 07.09.2017 з матеріалів реєстраційної справи Приватного підприємства «Консул-Партнер» та відкладення підготовчого засідання у справі на 21.05.2024 року.

У судове засідання 21.05.2024 з`явилися третя особа-2, представники позивача, відповідача-1 та надали свої пояснення по справі та суті поданих заяв та клопотань.

Відповідач-2 та третя особа-1 явку своїх повноважних представників у судове засідання не забезпечили, хоча про місце, дату та час засідання повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, про причини не явки суду не повідомили і будь-яких клопотань не подали.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач-2 та третя особа-1 були належним чином повідомлені про розгляд даної справи і не надали суду доказів наявності поважних причин неявки в судове засідання, суд керуючись приписами статті 202 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності їх представників.

Розглянувши у судовому засіданні подані учасниками справи заяви та клопотання, з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №910/12593/21, суд дійшов таких висновків.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини 1, 2, 3 та 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Дюлоранс проти Франції», «Донадзе проти Грузії»). Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Ван де Гурк проти Нідерландів»).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

До з`ясування кола питань, які належить вирішити суду при ухваленні рішення, зокрема, належить наявність обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються (п.1 ч.1 ст. 237 ГПК України).

Згідно частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема: вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

За приписами статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що завданням висновку експерта як експертного дослідження перш за все є надання відповіді на питання щодо обставин, що мають значення для справи та входять в предмет доказування по справі.

Як зазначається в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом як джерело права, експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Узагальнюючи вищевикладене, слід зазначити, що експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із аналізу наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Такий висновок щодо застосування приписів статті 99 ГПК України є усталеним та неодноразово підтриманий Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.09.2023 у справі №927/32/23, від 07.07.2022 у справі №910/886/21, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19 та від 14.07.2021 у справі №902/834/20.

Господарський суд при вирішенні кожної справи повинен повно та всебічно з`ясувати обставини справи, дослідити усі докази, що стосуються предмета доказування у справі.

Вирішуючи питання про необхідність призначення експертизи, суд виходить з того, чи мають значення для справи обставини, встановлення яких можна здійснити судовою експертизою, та чи може сторона іншими засобами доказування підтвердити ці обставини.

При цьому, з метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом (зі змінами і доповненнями) (далі - Інструкція).

Згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше. Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах (підпункт 1.2.14 пункту 1.2 розділу I Інструкції).

Основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема криміналістична. До якої належить почеркознавча та технічна експертиза документів.

Як встановлено пунктом 1.1 глави 1 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

За приписами пункту 3.1 глави 3 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень технічна експертиза документів поділяється на експертизу реквізитів документів, експертизу друкарських форм та експертизу матеріалів документів.

Основними завданнями технічної експертизи реквізитів документів є: установлення фактів і способів унесення змін до документів (підчистка, травлення, дописка, переклеювання фотокарток, літер тощо) та виявлення їх первинного змісту. Для проведення дослідження щодо встановлення факту внесення змін у первинний зміст документів надаються оригінали документів; визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що перетинаються; установлення документа, виготовленого шляхом монтажу із застосуванням копіювально-розмножувальної та комп`ютерної техніки (пункту 3.2 глави 3 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір №1-09/17 від 07.09.2017 є удаваним правочином, фактично є договором застави. Договір №1-09/17 від 07.09.2017 не потягнув і не міг потягнути правових наслідків у вигляді переходу права власності на частку у статутному капіталі ПП «Консул-Партнер» від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що оскільки договором №1-09/17 від 07.09.2017 не передбачалося відчуження належної ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ПП «Консул-Партнер», то рішення зборів засновників ПП «Консул-Партнер», оформлене протоколом №1-09/17 від 07.09.2017, а також затверджений рішенням зборів статут ПП «Консул-Партнер» від 07.09.2017 підлягає визнанню недійсними.

При цьому, зазначаючи про відсутність домовленостей сторін на укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, ОСОБА_1 стверджує, що договір №1-09/17 від 07.09.2017 містить недостовірні відомості та викривлену інформацію, яка не відповідає дійсним домовленостям між учасниками спірних правовідносин щодо передачі саме в заставу відповідачці частки у статутному капіталі ПП "Консул-Партнер". Позивачка, зокрема, вказувала, що надавала ОСОБА_4 чисті аркуші паперу зі своїм підписом, і що ці аркуші паперу могли бути використані ОСОБА_2 для друку тексту договору поверх чистого аркуша з підписом ОСОБА_1 , у зв`язку з чим просила призначити у справі судову почеркознавчу та технічну експертизу документів.

З урахуванням наявності в матеріалах справи належним чином засвідчених копії експертного висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 16.04.2021 №7551/7552/21-32, який було отримано у ході досудового розслідування кримінального провадження №12020105020001062 від 10.09.2020 та висновку експерта №КСЕ-19-21/27000 від 16.12.2021, місцевим господарським судом було відмовлено у проведенні судової експертизи.

У той же час, скасовуючи судові рішення у даній справі та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постанові від 18.10.2023 року констатував, що суди попередніх інстанцій у судових рішеннях не дослідили усіх обставин справи, які входять у предмет доказування у цьому правовому конфлікті, з наданням оцінки наявним у ній доказам та аргументам сторін, з якими пов`язане законне вирішення спору по суті та порушили принцип змагальності та стандарти доказування, оскільки не надали належної правової оцінки доводам позивачки про необхідність дослідження питання щодо послідовності нанесення тексту та реквізитів на договорі від 07.09.2017 №1-09/17.

З огляду на вказане, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази та пояснення учасників справи, виходячи з предмету та підстав позову, для повного та всебічного з`ясування обставин справи дотримуючись принципу змагальності та стандартів доказування та, що в даній справі необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити обставини, які входять до предмета доказування, неможливо суд дійшов висновку щодо необхідності призначення судової експертизи.

Частинами 4 - 6 статті 99 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

За таких обставин, враховуючи предмет даного спору, обставин, які підлягають з`ясуванню та мають значення для справи, з урахуванням висновків Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 18.10.2023 року, та зважаючи на предмет даного спору, суд вважає за необхідне керуючись Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень поставити на вирішення судових експертів такі питання: «Чи виконано підпис на договорі купівлі-продажу частки у статутному капіталі №1-09/17 від 07.09.2017 року від імені ОСОБА_1 в графі «продавець» за допомогою технічних засобів, з попередньою технічною підготовкою? У якій послідовності нанесені реквізити (підпис, друкування тексту) на другому аркуші договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі №1-09/17 від 07.09.2017 року в графі продавець ОСОБА_1 .? Чи виконанні перша та друга сторінки договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі №1-09/17 від 07.09.2017 року в одну закладку в знакодрукуючий прилад чи такий друк здійснено в декілька закладок? Чи наявні в тексті першої та другої сторінок договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі №1-09/17 від 07.09.2017 року ознаки монтажу, додруковування тексту, виправлення? Чи наявні ознаки виготовлення довіреності Приватного підприємства "Консул - Партнер" №1-09/17 від 07.09.2017 року шляхом монтажу за допомогою комп`ютерної або копіювально-розмножувальної техніки? Чи виконано підпис на довіреності Приватного підприємства "Консул - Партнер" №1-09/17 від 07.09.2017 року від імені ОСОБА_9 за допомогою технічних засобів, з попередньою технічною підготовкою?».

У той же час суд не вбачає підстав для призначення експертизи в частині виконання підпису на довіреності Приватного підприємства "Консул - Партнер" №1-09/17 від 07.09.2017 року особисто ОСОБА_9 чи іншою особою, з огляду на обставини, які входять в предмет оцінки судом в межах розгляду даної справи та дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність стверджувальних сторонами обставин в межах заявленого предмета спору.

Слід зазначити, що під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо. Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта (пункт 1.4 розділу I Інструкції).

Приписи пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України «Про судову експертизу» визначають права судового експерта, за якими незалежно від виду судочинства судовий експерт має право, зокрема, подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування або ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи.

Підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов`язані надавати безоплатно інформацію, необхідну для проведення судових експертиз, державним спеціалізованим установам, а також, за згодою, натурні зразки або каталоги своєї продукції, технічну документацію та іншу інформацію, необхідну для створення й оновлення методичної та нормативної бази судової експертизи. Державні спеціалізовані установи, судові експерти та залучені фахівці, що проводять судові експертизи, у разі отримання інформації, що становить державну, комерційну чи іншу охоронювану законом таємницю, повинні забезпечити нерозголошення цих відомостей (частина 1 статті 20 Закону України «Про судову експертизу»).

Пунктом 2.1 розділу II Інструкції визначено коло прав експерта, зокрема, експерт має право: ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета експертизи; відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи; викладати письмово відповіді на питання, які ставляться йому під час надання роз`яснень чи показань.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Приписами частини 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Таким чином, право остаточного визначення експертної установи, яка буде проводити експертизу, належить органу, який призначає таку експертизу, в даному випадку - суду, з урахуванням обставин даної справи.

Беручи до уваги вищевикладене та з урахуванням приписів частини 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе доручити проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, як компетентній установі, спеціалісти якої володіють спеціальними знаннями.

Витрати по оплаті вартості судової експертизи суд вважає за необхідне покласти на позивача - ОСОБА_1 , яка є ініціатором даного судового спору.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, призначення судом експертизи.

Приписами пункту 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України визначено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

У той же час, суд враховує, що наслідком призначення експертизи є зупинення провадження у справі, оскільки така процесуальна дія унеможливлює розгляд справи на час знаходження матеріалів справи в експертній установі, а отже, ухвала в частині призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв`язку одна з одною.

Таким чином, призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв`язку з цим провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акта - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі.

Схожий висновок щодо одноактної (нерозривної) процесуальної дії викладено у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №911/731/18 та від 06.07.2018 у справі №904/5434/16

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №910/12593/21, на час проведення судової експертизи.

Керуючись статтями 2, 13, 99, 100, 228, 229, 234, 235, 236 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі №910/12593/21 судову експертизу.

2. Проведення судової експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, буд. 6).

3. На вирішення судових експертів поставити питання:

3.1. Чи виконано підпис на договорі купівлі-продажу частки у статутному капіталі №1-09/17 від 07.09.2017 року від імені ОСОБА_1 в графі «продавець» за допомогою технічних засобів, з попередньою технічною підготовкою?

3.2 У якій послідовності нанесені реквізити (підпис, друкування тексту) на другому аркуші договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі №1-09/17 від 07.09.2017 року в графі продавець ОСОБА_1 .?

3.3 Чи виконанні перша та друга сторінки договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі №1-09/17 від 07.09.2017 року в одну закладку в знакодрукуючий прилад чи такий друк здійснено в декілька закладок?

3.4 Чи наявні в тексті першої та другої сторінок договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі №1-09/17 від 07.09.2017 року ознаки монтажу, додруковування тексту, виправлення?

3.5. Чи наявні ознаки виготовлення довіреності Приватного підприємства "Консул - Партнер" №1-09/17 від 07.09.2017 року шляхом монтажу за допомогою комп`ютерної або копіювально-розмножувальної техніки?

3.6. Чи виконано підпис на довіреності Приватного підприємства "Консул - Партнер" №1-09/17 від 07.09.2017 року від імені ОСОБА_9 за допомогою технічних засобів, з попередньою технічною підготовкою?

4. Попередити експерта(ів) про обов`язок збереження об`єктів експертизи. Якщо експертне дослідження пов`язане з повним або частковим знищенням об`єкта експертизи або зміною його властивостей, проводити його лише після одержання на його проведення відповідного дозволу суду (ст. 103 ГПК України).

5. Обов`язок по оплаті витрат на проведення експертизи по питаннях вказаних в пункті 3 цієї ухвали, покласти на ОСОБА_1 з подальшим їх розподілом в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України. Докази здійснення оплати надати Господарському суду міста Києва та експертній установі на відповідну вимогу останньої.

6. Зобов`язати учасників справи надати суду на вимогу експерта документи необхідні для проведення експертизи. В разі надходження від експерта клопотання про надання документів, необхідних для проведення експертизи, відповідні документи направляти на адресу Господарського суду міста Києва для подальшого їх скерування судом на адресу експертної установи.

7. Попередити експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (ч. 1 ст. 384 та ч. 1 ст. 385 Кримінального кодексу України).

8. Запропонувати судовим експертам реалізувати надане їм статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких їм не були поставлені питання.

9. Для проведення судової експертизи матеріали справи №910/12593/21 направити на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, буд. 6).

Матеріали справи №910/12593/21 підлягають поверненню Господарському суду міста Києва разом із висновком експерта протягом 5-ти днів з дня складання висновку або з дня з`ясування обставин неможливості проведення експертизи.

10. Провадження у справі №910/12593/21 зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала набирає законної сили 21.05.2024 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.06.2024.

Суддя Т.В. Васильченко