Рішення

від 03.06.2024 по справі 910/19729/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.06.2024Справа № 910/19729/23Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/19729/23.

За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А)

До Об`єднання власників квартир «Домовласник» (04050, м. Київ, вул. Василя Дончука, буд. 7)

про стягнення 7 654, 01 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання власників квартир «Домовласник» про стягнення 38 391, 65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.11.2006 між сторонами укладено договір № 07032/4-10 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, так на виконання умов договору, позивач в період з 01.02.2022 по 31.08.2023 надав послуги відповідачу на загальну суму 29 958, 62 грн, проте відповідач в свою чергу не здійснив оплату за надані послуги позивачем за зазначений період.

У зв`язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача 38 391, 65 грн, з яких: 29 958, 62 грн - основний борг; 3 614, 28 грн - пеня; 1 497, 93 грн - штраф; 755, 41 грн - 3% річних; 2 565, 41 грн - інфляційні втрати. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати (судовий збір).

18.01.2024 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов до висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 18.01.2024 для усунення недоліків позовної заяви.

24.01.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою від 18.01.2024.

19.02.2024 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/19729/23 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, Прийняти зменшення позовних вимог та подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням зменшених позовних вимог (позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 2 683, 19 грн, 3% річних в розмірі 816, 20 грн, пеню в розмірі 4 154, 62 грн, що в свою чергу разом становить 7 654, 01 грн). Змінити предмет позову у справі та подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням зміненого предмета позову (позивач додав додатковий місяць до спірного періоду - вересень 2023). Відмовити в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

08.11.2006 між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (в подальшому перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» та в Приватне акціонерне товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»), як постачальником та Об`єднанням власників квартир «Домовласник», як абонентом укладено договір про постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 07032/4-10.

В пункті 1 договору № 07032/4-10 від 08.11.2006 зазначено, що цей договір укладається у відповідності із Законом України "Про питну воду та питне водопостачання". За цим договором постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред`явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києві відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у системі каналізації м. Києва, а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг на умовах Договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 №165/374, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за №403/6691, а також дотримуватися норм визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникли за цим Договором.

Підпунктами 2.1.1. пункту 2.1. договору № 07032/4-10 від 08.11.2006 встановлено, що облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадках наявності у абонента декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

Підпунктами 2.2.1., 2.2.2., 2.2.3. пункту 2.2. договору № 07032/4-10 від 08.11.2006 щодо порядку розрахунків встановлено:

- Постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів;

- У розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу;

- В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Позивач на виконання умов підпункту 2.2.1. пункту 2.2. договору № 07032/4-10 від 08.11.2006 після зняття показань з вузла обліку відповідача, надсилав до банківської установи відповідача (АТ «КОМІБАНК») розрахункові документи для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів за період з лютого 2022 року по вересень 2023 року. Зазначений період охоплює грошову суму в загальному розмірі - 33 541, 93 грн.

Згідно підпункту 3.3.5. пункту 3.3. договору № 07032/4-10 від 08.11.2006, абонент зобов`язується, сплачувати вартість наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору.

26.09.2023 відповідач здійснив оплату боргу за 2022-2023 роки в загальному розмірі 35 000, 00 грн, що, в свою чергу. покрило суму спірного періоду.

Відповідно до пункту 4.1. договору № 07032/4-10 від 08.11.2006, сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до чинного законодавства.

У відповідності до пункту 4.2. договору № 07032/4-10 від 08.11.2006, у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Оплата абонентом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному обсязі.

Відповідно до пункту 5.7. договору № 07032/4-10 від 08.11.2006, спори, що можуть виникнути у процесі виконання цього договору, сторони намагатимуться вирішувати шляхом переговорів. Не врегулюванні питання вирішуються у судовому порядку.

В силу пункту 7.1. договору № 07032/4-10 від 08.11.2006, цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторони про його припинення. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним договором.

З огляду на прострочення оплати відповідачем основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати в загальному розмірі 7 654, 01 грн.

ІІ. Предмет позову.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього інфляційних втрат у розмірі 2 683, 19 грн, 3% річних у розмірі 816, 20 грн та пені у розмірі 4 154, 62 грн.

Юридичними підставами позову є статті 230, 231, 232 Господарського кодексу України, статті 549, 625 Цивільного кодексу України та статті 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Фактичними підставами позову є прострочення відповідачем здійснення оплати за постачання питної води та приймання стічних вод за договором № 07032/4-10 від 08.11.2006.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору № 07032/4-10 від 08.11.2006 в період з лютого 2022 року по вересень 2023 року здійснював відповідачу поставку питної води та приймання стічних вод та у відповідності до умов зазначеного договору, виставляв рахунки на оплату за надані житлово-комунальні послуги, а відповідач в свою чергу в порушення умов договору № 07032/4-10 від 08.11.2006 в частині вчасної оплати за надані послуги здійснив оплату за зазначений період лише 26.09.2023 року, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу пеню, 3% річних, інфляційні втрати за прострочення своєчасної оплати.

IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.02.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: 04050, м. Київ, вул. Пилипівська (Василя Дончука), буд. 7.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи повернення поштового відправлення, ухвала суду від 19.02.2024 була повернена до Господарського суду міста Києва 12.03.2024 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно із частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Також у відповідності до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22).

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Окрім цього, в ухвалі від 19.02.2024, суд повідомив відповідача, що у відповідності до статті 6 та статті 42 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 3200-ХІ, що введений в дію 18.10.2023 відповідач зобов`язаний зареєструвати «Електронний кабінет» в ЄСІТС, оскільки він у відповідності до статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» є юридичною особою.

Однак, позивач не виконав обов`язок, який передбачений частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України щодо реєстрації «Електронного кабінету» в ЄСІТС.

Також, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

- автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі № 910/19729/23 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач правом на подання відзиву в даній справі не скористався.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи № 910/19729/23, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав, а відтак, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

VІ. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи правомірно позивач нарахував пеню, 3% річних та інфляційні втрати відповідачу?

- чи правильно позивачем визначені періоди прострочення?

- чи підлягають позовні вимоги задоволенні та в якій частині?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні заявлених позовних вимогах варто відмовити, виходячи з наступного.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 4 154, 62 грн, 3% річних у загальному розмірі 816, 20 грн та інфляційні втрати у загальному розмірі 2 683, 19 грн, що в свою чергу зумовлено простроченням відповідачем оплати основного боргу за постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі за період з лютого 2022 року по вересень 2023 року.

Якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (частина 1 статті 624 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі (Господарський кодекс України) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (частина 2 статті 343 Господарського кодексу України).

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»).

У разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Оплата абонентом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному обсязі (пункт 4.2. договору № 07032/4-10 від 08.11.2006).

За прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України).

Позивач надає розрахунок пені, 3% річних, інфляційних втрат, які позивач нараховує відповідачу за кожний місяць спірного періоду окремо, так зокрема за надані послуги за лютий 2022 року позивач розпочинає нарахування з 04.03.2022.

Однак, як вбачається з наданого розрахунку, пеню за період з лютого по серпень 2022 року позивач не нараховує, а розпочинає нараховувати з вересня 2022 року.

Інфляційні втрати позивач не нараховує відповідачу в межах спірного періоду з березня по липень 2023 року та вересень 2023 року.

Що ж стосується 3% річних, то позивач не нараховує їх відповідачу лише за вересень 2023 року.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

До житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами (стаття 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

За таких обставин, правовідносини, які існують між позивачем та відповідачем в межах договору № 07032/4-10 від 08.11.2006 належать до житлово-комунальних послуг.

Відтак, підпунктом 4 пункту 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№ 530-ІХ) встановлено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.

В подальшому дія карантину відповідними постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувалась.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з урахуванням внесеними змінами) дія карантину на всій території України, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020, була продовжена до 30.06.2023 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, з наведеного вбачається, що карантин діяв на всій території України з 12.03.2020 по 30.06.2023.

Окрім цього, постановою Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.04.2022, який затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. В подальшому відповідними указами Президента України дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжувалася та на сьогоднішній день воєнний стан триває до 12.08.2024 включно.

Отже, позивач нараховує та просить стягнути з відповідача пеню всупереч підпункту 4 пункту 3 Закону України № 530-ІХ в період дії карантину.

Також, позивач нараховує та просить стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати всупереч постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) в період дії воєнного стану.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 3 статті 13 та частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 81 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, суд доходить до висновку відмовити в задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача нарахованої всупереч Закону України № 530-ІХ та постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 пені, 3% річних, інфляційних втрат в період дії карантину та воєнного стану.

VІ. Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких