Рішення

від 03.06.2024 по справі 910/3367/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.06.2024Справа № 910/3367/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ" (07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул.Героїв України, будинок 16, офіс 26)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ СЕРВІС" (02094, місто Київ, вулиця Вінстона Черчилля, будинок 87, офіс 10)

про стягнення 283 473,36 грн.

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ СЕРВІС" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 283 473,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором №629 оренди нежитлового приміщення від 29.11.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін), встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, позивачу для подачі відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.03.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак була повернута відділом поштового зв`язку до суду з поміткою "за закінченням терміну зберігання".

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 25.03.2024 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ" (далі-орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ СЕРВІС" укладено договір № 629 оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення у корпусах XCV та XCVI (далі - Орендоване приміщення):

до 31.12.2019 року (включно) - площею 543,9 кв.м.;

з 01.01.2020 по 31.12.2020 року - 1171,7 кв.м.

Орендар зобов`язується сплачувати орендодавцю орендну плату. Орендоване приміщення знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мурманська, 7. корпус № XCV та №XCVI, та є власністю орендодавця.

Відповідно до п. 2.1. Договору, розмір орендної плати за користування Орендованим приміщенням договірний і становить на місяць:

До 31.12.2019 року - 43 860 гривень 40 копійок, в тому числі ПДВ (20%) - 7 252 гривні 00 копійок.

3 01.01.2020 року по 30.06.2020 року - 59 256 гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ (20%) - 9 876 гривень 00 копійок.

3 01.07.2020 року по 31.12.2020 року - 75 000 гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ (20%) - 12 500 гривень 00 копійок.

Пунктом 2.2. Договору, сторони погодили наступні умови сплати орендної плати за орендоване приміщення:

2.2.1. Орендар щомісячно сплачує орендну плату авансом за орендоване приміщення в розмірі, що передбачений п.2.1 договору (з врахуванням індексу інфляції), не пізніше 15 числа поточного місяця, на підставі рахунків, виставлених орендодавцем у національній валюті України.

2.2.2. До 29.02.2020 року орендар сплачує орендодавцю авансовий платіж за останній місяць дії договору оренди у сумі 75 гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ (20%) - 12 500 гривень 00 копійок, без врахування індексу інфляції. Індекс інфляції буде сплачено Орендарем у відповідному періоді. У разі несплати авансового платежу Договір вважається припиненим і Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцю приміщення протягом 3-х днів.

До 15 числа місяця наступного за звітним орендодавець надає орендарю Акт прийому-передачі наданих послуг в 2 (двох) примірниках. Орендар зобов`язаний підписати Акт протягом 2 (двох) робочих днів з моменту отримання та повернути 1 (один) примірник орендодавцю чи у той же строк направити орендодавцю письмову мотивовану відмову від підписання Акту. У випадку не отримання орендодавцем Акту у зазначений строк, Акт буде вважатися підписаним орендарем без зауважень (п. 2.5 Договору).

Відповідно до п. 3.1.-3.2 Договору, передача орендованого приміщення здійснюється протягом 10 календарних днів з дати підписання Договору. Передача орендованого приміщення здійснюється шляхом складання і підписання уповноваженими представниками Сторін 2-х примірників Акту прийому-передачі приміщень в оренду, в якому зазначається технічний стан орендованих приміщень на момент передачі (Додаток №2, який є невід`ємною частиною цього Договору).

За порушення строків проведення розрахунків за Договором орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення (п.8.3 Договору).

Згідно до п. 12.1 правочину, даний договір набуває чинності з дати підписання акту приймання-передачі і діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору.

09.11.2020 позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією № 482, з якої вбачається орендар порушив строки проведення розрахунків за орендоване приміщення.

28.12.2020 ТОВ "ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ" та ТОВ "ТВІЙ СЕРВІС" уклали додаткову угоду до договору № 629 оренди нежитлового приміщення від 29.11.2021, з якої вбачається, що сторони дійшли взаємної згоди про продовження строку дії Договору до 30 червня 2021 року включно.

На виконання умов Договору уповноваженими представниками товариств складено та підписано наступні документи, а саме:

- рахунок компенсації витрат від 30.04.2021 та акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 90522035 від 30.04.2021 року на суму 78 242,08 гривень, з ПДВ;

- рахунок компенсації витрат від 31.05.2021 року та акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №90522666 від 31.05.2021 року на суму 80 130,11 гривень, з ПДВ;

- рахунок компенсації витрат від 03.06.2021 року та акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 90523234 від 30.06.2021 року на суму 77 886,60 гривень, з ПДВ;

- рахунок компенсації витрат від 31.07.2021 року та акт здачі - приймання робіт (надання послуг) Nє 90523875 від 31.07.2021 року на суму 76 578,55 гривень, з ПДВ;

На загальну суму 312 837,34 гривень, з ПДВ.

28.04.2021 та 08.09.2021 ТОВ "ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ" звернулось до відповідача з вимогами вих. № 189 та вих. №577 про сплату заборгованості за договором № 629 оренди нежитлового приміщення, але позивач відповіді на вказані претензії не отримав.

27 вересня 2021 відповідач перерахував грошові коштів на рахунок позивача, на виконання пп.2.2.1 Договору, та частково здійснив оплату по акту здачі - приймання робіт (надання послуг) № 90522035 від 30.04.2021 року на загальну суму 40 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №266350649.

11.09.2023 від ТОВ "ТВІЙ СЕРВІС" на адресу позивача надійшов гарантійний лист, в якому директором товариства визнано наявну суму заборгованості в розмірі 283 473,36 грн та зазначено графік погашення означеної суми боргу.

Як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків між ТОВ "ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ" та ТОВ "ТВІЙ СЕРВІС" за період з 01.01.2021 по 04.03.2024, загальна сума заборгованості становить 283 473,36 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не виконано своїх грошових зобов`язань за договором № 629 оренди нежитлового приміщення від 29.11.2019, у зв`язку із чим ТОВ "ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ" звернулось до позовною заявою до суду про стягнення заборгованості в розмірі 283 473,36 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди державного майна.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як єдині майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з нормами частин 1, 3, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати орендних платежів, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла загальна заборгованість за договором у розмірі 283 473,36 грн, що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати орендних платежів.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту неналежного виконання відповідачем обов`язку з оплати орендних платежів за договором оренди та факту наявності заборгованості, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором на суму 283 473,36 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993).

За приписами ст. 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, як і не надав контррозрахунків заявленої до стягнення суми, суд, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76 - 80, 86, 129, 165, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ СЕРВІС" (02094, місто Київ, вулиця Вінстона Черчилля, будинок 87, офіс 10; ідентифікаційний код 41547840) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ" (07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул.Героїв України, будинок 16, офіс 26; ідентифікаційний код 41790727) грошові кошти в розмірі 283 473 (двісті вісімдесят три тисячі чотириста сімдесят три) грн. 36 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4252 (чотири тисячі двісті п`ятдесят дві) грн. 10 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано: 03.06.2024.

Суддя М.Є.Літвінова