Ухвала

від 05.06.2024 по справі 910/4965/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення заяви про скасування судового рішення

м. Київ

05.06.2024Справа № 910/4965/24Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчук І.Д. розглянувши у нарадчій кімнаті без виклику учасників справи заяву (вх. №07-10/5608/24) Асоціації ремонтно-будівельна асоціація "Київрембуд" про скасування судового наказу у справі №910/4965/24 за заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» до Асоціації ремонтно-будівельна асоціація «Київрембуд» про видачу судового наказу

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Асоціації ремонтно-будівельна асоціація «Київрембуд» суми боргу за договором №ВС-16-00176 про надання послуг з вивезення побутових відходів від 01.09.2016.

29.04.2024 Господарським судом міста Києва задоволено заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» та видано відповідний судовий наказ.

13.05.2024 через відділ діловодства суду від Асоціації ремонтно-будівельна асоціація "Київрембуд" надійшла заява про скасування судового наказу від 29.04.2024 №910/4965/24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2024 заяву Асоціації ремонтно-будівельна асоціація «Київрембуд» про скасування судового наказу від 29.04.2024 №910/4965/24 повернуто заявнику.

04.06.2024 до суду від Асоціації ремонтно-будівельна асоціація «Київрембуд» повторно надійшла заява про скасування судового наказу від 29.04.2024 №910/4965/24 та про поновлення строку оскарження.

Дослідивши матеріали справи та доводи, викладені в обґрунтування заяви про скасування судового наказу, суд встановив наступне.

29.04.2024 Господарським судом міста Києва задоволено заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» та видано відповідний судовий наказ. Вказаний наказ разом із копією заяви стягувача про видачу судового наказу з доданими до неї документами було надіслано на адресу місцезнаходження боржника, зазначену у заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.04.2024 і одержано боржником 03.05.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта» (0600263605990).

Відповідно до частини першої статті 157 ГПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Таким чином, останнім днем строку для подання заяви про скасування судового наказу за заявою було 20.05.2024 включно проте боржник звернувся із такою заявою лише 04.06.2024, тобто із пропуском строку, встановленого частиною першою статті 157 ГПК України.

В обґрунтування причин пропуску строку на подання заяви про скасування судового наказу боржник зазначає, що 13.05.2024 РБА «Київрембуд» подало до Господарського суду міста Києва заяву про скасування судового наказу з дотриманням терміну оскарження, однак через відсутність адвоката, який обслуговує РБА «Київрембуд» і який знаходиться у ЗСУ, П.Д. Орлов, як генеральний директор, самостійно готував заяву про скасування судового наказу та допустив значні помилки.

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Судовий наказ було надіслано судом 30.04.2024, оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 01.05.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118702291) та разом з копією заяви про видачу судового наказу отримано представником боржника 03.05.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта» .

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) боржником не наведено причин, які об`єктивно перешкоджали б йому звернутися до суду із заявою про скасування судового наказу у даній справі у встановлений законом строк.

Оцінюючи поважність причин пропуску строку на подання заяви про скасування судового наказу в частині самостійної підготовки директором боржника відповідної заяви та перебування представника боржника у складі ЗСУ, суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України є у відкритому доступі, розміщений на сайті Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text), і який містить порядок та строки подання відповідної заяви. Крім того, боржник не позбавлений можливості укласти договір про надання професійної правничої допомоги з іншим адвокатом, аніж з тим, який перебуває у складі ЗСУ (за твердженнями заявника).

Разом із тим, повторно подана заява, не містить жодних доказів перебування представника РБА «Київрембуд» у складі ЗСУ, що позбавляє можливості суд перевірити вказані твердження.

За таких обставин, правові підстави для поновлення пропущеного строку на подання відповідної заяви - відсутні.

Відповідно до частини другої статті 158 ГПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 158 ГПК України суд повертає заяву про скасування судового наказу боржнику також встановивши, що заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Разом із тим, суд роз`яснює боржникові про те, що відповідно до ч. 1 ст. 160 ГПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

Суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч.ч. 1, 2 ст. 328 ГПК України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 118, 119, 156-158, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Асоціації ремонтно-будівельна асоціація «Київрембуд» про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу відмовити.

Заяву (вх. №07-10/5608/24 від 04.06.2024) про скасування судового наказу у справі №910/4965/24 та додані до неї документи повернути Асоціації ремонтно-будівельна асоціація «Київрембуд».

Суд, відповідно до ч.6 ст.6 та ч.7 ст.42 ГПК України зазначає про обов`язок Асоціації ремонтно-будівельна асоціація "Київрембуд" зареєструвати свій електронний кабінет.

Ухвала набрала законної сили 05.06.2024 та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 05.06.2024.

Суддя Ігор Курдельчук