Рішення

від 27.05.2024 по справі 914/23/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2024 Справа № 914/23/24

За позовом: Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Приватного підприємства Рекламно-виробнича фірма Нова Ера, м. Львів,

про стягнення 518 178, 34 грн.

Суддя Манюк П.Т.

за участю секретаря Амбіцької І.О.

Представники сторін:

від позивача: Тимощук Ольга Олегівна представник;

від відповідача: не з`явився.

Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради звернувся в Господарський суд Львівської області з позовом до Приватного підприємства Рекламно-виробнича фірма Нова Ера про стягнення на користь Львівської міської ради 1 157 578, 45 грн за договором від 31.05.2011 № 260П/Т, з яких сума основної заборгованості 341 809, 30 грн, пеня 625 511, 02 грн, інфляційні втрати 159 469, 58 грн, 3 % річних 30 788, 55 грн.

Ухвалою суду від 08.01.2024 відкрито провадження у справі № 914/23/24 за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначено на 12.02.2024.

Хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду, зокрема ухвалою суду від 25.03.2024 було прийнято заяву позивача про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог, підготовче судове засідання відкладено на 15.04.2024.

Ухвалою суду від 15.04.2024 підготовче судове засідання відкладено на 29.04.2024.

Ухвалою суду від 29.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 27.05.2024.

У судове засідання 27.05.2024 представник позивача з`явився, просив задоволити зменшені позовні вимоги.

У судове засідання 27.05.2024 представник відповідача в черговий раз не з`явився, причин неявки не повідомив, поштові конверти з ухвалами суду, скеровані на адресу відповідача повернуті з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до приписів п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 27.05.2024 справу розглянуто по суті та оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури як виконавчий орган Львівської міської ради звернувся в Господарський суд Львівської області з позовом до Приватного підприємства Рекламно-виробнича фірма Нова Ера про стягнення на користь Львівської міської ради в дохід міського бюджету міста Львова 518 178, 34 грн за договором від 31.05.2011 № 260П/Т (з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог).

31.05.2011 між Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, правонаступником якого у спірних правовідносинах є Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (далі позивач, замовник) та Приватним підприємством Рекламно-виробнича фірма Нова Ера (далі- відповідач, виконавець) укладено договір № 260 П/Т (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого замовник надає виконавцю у користування спеціально визначену земельну ділянку для забезпечення паркування транспортних засобів на вул. Тракт Глинянський, 141, площею 747, 5 кв.м. згідно з планом майданчика для паркування.

Як зазначає позивач, у подальшому між стoронами були укладені додаткові угоди, якими продовжувався строк договору та змінювалась його ціна. Останньою додатковою угодою від 31.12.2021 №1/176 П/Т термін дії договору було продовжено до 31.12.2022.

На думку позивача, дія договору була припинена з 01.01.2023, проте відповідачем не було здійснено оплати за договором з грудня 2020 року до грудня 2022 року, у зв`язку із чим, у відповідача утворився борг на суму 341 809, 30 грн.

Оскільки, станом на момент подання позову відповідач не оплатив заборгованість за договором, позивач здійснив нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 ЦК України.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом. Крім стягнення основного боргу в розмірі 341 809, 30 грн, позивач у заяві про уточнення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 % річних в розмірі 20 095, 22 грн, інфляційні втрати в розмірі 85 845, 32 грн та 70 428, 50 грн пені.

Позиція відповідача.

Відповідач участі представника у судових засіданнях не забезпечив, відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Організацію та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів регулюють Правила паркування транспортних засобів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1342 із змінами та доповненнями (надалі - Правила). Правила поширюються на осіб, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування, а також на суб`єктів господарювання, які утримують такі майданчики (п.2 Правил).

Відповідно до Правил, спеціально обладнані майданчики для паркування - це майданчики для паркування, розміщені поза межами проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху (п. 4 Правил). Згідно з п. 6 Правил, контроль за їх виконанням здійснює Державтоінспекція МВС у частині забезпечення безпеки дорожнього руху на майданчиках для паркування та посадові особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради у частині контролю за станом благоустрою та утримання майданчиків для паркування (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування). Майданчики для паркування є об`єктами благоустрою і повинні відповідати нормам, нормативам, стандартам у сфері благоустрою населених пунктів (п.7 Правил).

Ухвалою Львівської міської ради від 27.01.2011 № 120 Про затвердження збору за місця для паркування транспортних засобів та плати за паркування транспортних засобів на території м.Львова, затверджено: ставки збору за місця для паркування транспортних засобів та плату за паркування транспортних засобів на території м. Львова; перелік спеціальних земельних ділянок, визначених для забезпечення паркування транспортних засобів із зазначенням місця розташування, загальної площі та кількості місць для паркування; межі зон паркування на території м. Львова для паркування транспортних засобів.

Додатком № 1 до ухвали, встановлено ставки збору за місця для паркування транспортних засобів за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів (у грн) за 1 кв. м площі земельної ділянки, визначеної для організації та провадження такої діяльності відповідно до зон паркування на території м. Львова для паркування транспортних засобів.

Судом встановлено, що 31.05.2011 між Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (замовник) та ПП Рекламно-виробнича фірма Нова Ера (виконавець) укладено договір № 260 П/Т про використання земельної ділянки, спеціально визначеної для забезпечення паркування транспортних засобів, за умовами п. 1.2 якого замовник надає виконавцю у користування спеціально визначену земельну ділянку для забезпечення паркування транспортних засобів на вул. Тракт Глинянський, 141, площею 747, 5 кв.м. згідно з планом майданчика для паркування.

Пунктом 2.1.1. договору надано відповідачу у користування спеціально визначену земельну ділянку для обслуговування майданчика для паркування на вул. Тракт Глинянський, 141, площею 747,5 кв.м. на 65 парко-місць.

Відповідно до пункту 2.2.1 договору починаючи з 01 червня 2011 року, відповідач повинен організувати роботу майданчика для паркування транспортних засобів на вул. Тракт Глинянський, 141.

Пунктом 2.2.6. договору встановлено, що забезпечення сплати щомісячних авансових внесків у місцевий бюджет, як збору за місця для паркування транспортних засобів у розмірі 5 697, 52 грн, до 30 числа кожного місяця (у лютому до 28/29 числа) включно покладається на відповідача.

Пунктом 2.2.7. договору визначено, що у разі припинення дії цього договору з підстав, передбачених договором та чинним законодавством України, виконавець зобов`язується забезпечити поступлення до міського бюджету м. Львова у повному обсязі відповідно до передбаченої договором загальної суми сплати цього збору за термін дії цього договору, а пунктом 2.2.9. договору вказано реквізити рахунку місцевого бюджету для перерахунку коштів.

Також судом встановлено, що 30.12.2011 між Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради та ПП Рекламно-виробнича фірма Нова Ера внесено зміни в договір від 31.05.2011 №1/361 П/Т, яким викладено п. 1.2., п. 2.1.1. та п. 2.2.6. договору № 260 П/Т від 31.05.2011 у новій редакції, а саме зменшено площу, яку було виділено відповідачу як спеціально визначену земельну ділянку для забезпечення паркування транспортних засобів з 747, 5 кв.м до 517, 5 кв.м, зменшено кількість парко-місць з 65 до 45, та було змінено розмір авансових внесків у місцевий бюджет, як збору за місця для паркування транспортних засобів з 5 697, 52 грн до 4 497, 75 грн. Також були внесені зміни до плану майданчика для паркування автотранспорту на вул. Тракт Глинянський, 141.

У подальшому, між сторонами було укладено додаткові угоди, якими змінювалась сума щомісячних внесків за користування спеціально визначеною земельною ділянкою та продовжувався строк дії основного договору, а саме додаткові угоди від 31.12.2013 № 1/89, від 31.12.2014 № 1/185, від 31.12.2015 № 1-101 П/Т, від 03.01.2017 № 1/94 П/Т, від 29.12.2018 № 1/117, від 27.12.2019 № 1/161 П/Т, від 28.12.2020 №1/167 П/Т, від 31.12.2021 № 1/176 П/Т.

Крім цього, додатковою угодою від 31.12.2021 № 1/176 П/Т змінено замовника з Управління транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури на Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради та продовжено термін дії договору від 31.05.2011 № 260 П/Т до 31.12.2022.

Договір від 31.05.2011 № 260 П/Т був припинений 31.12.2022 у зв`язку із закінченням його дії.

На момент припинення договору у відповідача наявна заборгованість у розмірі 341 809, 30 грн згідно з розрахунком заборгованості, що долучений позивачем до позовної заяви.

Листами від 08.07.2022 № 3703-вих-45642, від 29.09.2022 № 3703-вих-79496, від 19.12.2022 № 3703-вих-112567, від 04.01.2023 № 3703-вихО-1775 позивачем було повідомлено відповідача про необхідність погасити утворену на той час суму заборгованості зі сплати збору за місця для паркування транспортних засобів, однак відповідач відповіді на вказані листи не надав та борг за договором не сплатив.

Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у період з грудня 2020 року по грудень 2022 року ПП Рекламно-виробнича фірма Нова Ера використовувало спеціально визначену ділянку за договором, однак не здійснило в повному обсязі відповідної оплати до місцевого бюджету, у зв`язку із чим у відповідача утворилась заборгованість на суму 341 809, 30 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки до матеріалів справи відповідачем не долучені докази сплати заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 341 809, 30 грн підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення пені у розмірі 70 428, 50 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Строк в межах якого нараховуються штрафні санкції встановлено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а саме, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 2.2.8 договору, у разі пропуску терміну внесення суми збору за місця паркування до міського бюджету м. Львова, передбаченого договором, виконавець зобов`язується сплатити пеню у розмірі 0,5 відсотка за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим та арифметично правильним, з огляду на що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 70 428, 50 грн підлягають до задоволення

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд здійснивши перевірку розрахунку позивача сум інфляційних втрат та 3 % річних, вважає що він є обґрунтованим та правильним, з огляду на що позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 85 845, 32 грн та 3 % річних у розмірі 20 095, 22 грн підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Долученими до матеріалів справи доказами позивачем підтверджено факт неналежного виконання відповідачем умов договору щодо сплати збору за місця для паркування транспортних засобів у міський бюджет міста Львова, а відповідачем не надано доказів, які б свідчили про належне виконання умов договору щодо здійснення оплати послуг.

Відшкодування витрат позивача, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Зменшенні позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Рекламно-виробнича фірма Нова Ера (79070, м. Львів Львівської області, вул. Гната Хоткевича, 14/5, код ЄДРПОУ 33359486) на користь Львівської міської ради (79006, м. Львів Львівської області, площа Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) суму в розмірі 525 951, 01 грн, з яких:

- 341 809, 30 грн - основного боргу;

- 70 428, 50 грн пені;

- 85 845, 32 грн інфляційних втрат;

- 20 095, 22 грн 3% річних;

- 7 772, 67 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 05 червня 2024 року.

СуддяМанюк П.Т.