Рішення

від 29.05.2024 по справі 920/326/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.05.2024м. СумиСправа № 920/326/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/326/24

за позовомУправління комунального майна Сумської міської ради (вул. Воскресенська, буд. 8А, м. Суми, 40000)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна аптека (вул. Троїцька, буд. 28А, м. Суми, 40022)

про стягнення 26 405 грн 29 коп.

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 26 405 грн 29 коп., в тому числі: 16 634 грн 52 коп. заборгованості з орендної плати, 9770 грн 77 коп. пені відповідно до договору оренди нерухомого комунального майна від 17.01.2020 № ДЗРП-0330.

Ухвалою від 29.03.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/326/24, визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Згідно зі ст. 248, 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 29.03.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача 29.03.2024, що підтверджується довідкою суду.

12.04.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 2109 від 12.04.2024), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначає, що оплата орендної плати в сумі 16 634 грн 52 коп. була виставлена позивачем згідно з рахунком № 113948/Оренда/ДЗРП-0330/2 від 12.03.2024. Відповідач сплатив заборгованість в сумі 16 634 грн 52 коп. двома платіжними інструкціями № 230 від 25.03.2024 в сумі 8 304,80 грн. та № 261 від 05.04.2024 в сумі 8 329,72 грн. Оскільки частина орендної плати була сплачена платіжною інструкцією № 230 від 25.03.2024 в сумі 8 304,80 грн до пред`явлення позову, то частина судових витрат, що відповідає сплаченій сумі не підлягає стягненню з відповідача. Відповідач зазначає, що позивач не виконав свого обов`язку та не надавав відповідачу щомісяця рахунки, тому відповідач був позбавлений можливості щомісяця сплачувати орендну плату. Позивач надав рахунок № 113948/Оренда/ДЗРП-0330/2 від 12.03.2024, який і був сплачений. Відповідно до п. 4.9 договору у імперативному порядку визначений порядок стягнення простроченої орендної плати орендарем, а саме: У разі прострочення Орендарем сплати орендної плати протягом тридцяти днів, вона стягується за виконавчим написом нотаріуса у безспірному порядку. Позивач не виконав цієї умови договору, проте вона є обов`язковою, не містить жодних застережень, як може, має право, тощо. В свою чергу виконання цієї умови договору унеможливило б в подальшому нарахування пені, судових витрат. Позивач надає детальний розрахунок нарахування орендної плати та пені за несвоєчасну сплату орендної плати, в якому зазначаються місяці та періоди прострочення, проте не обґрунтовано нараховується прострочення з 1 по 15 числа місяця, оскільки згідно п. 3.4. зміни 1 до договору термін оплати встановлений до 15 числа наступного за поточним місяцем оренди. Розрахунок пені з 16-31 числа місяця теж не відповідають умовам договору, є математично незрозумілими, не містять детальної інформації розрахунків, пояснення. Також відповідач зазначає, що формулювання у договорі на дату нарахування пені не відповідає приписам ГК України, не дозволяє коректно розрахувати пеню. Відповідач вказує на приписи ст. 258 ЦК України щодо позовної давності, а також на приписи ст. 233 ГК України щодо права суду зменшити розмір санкцій. Відповідач в обґрунтування зменшення пені зазначає про сплату заборгованості та звертає увагу на те, що жодних збитків позивачу не було завдано.

29.05.2024 позивач подав заяву (вх. № 1632 від 29.05.2024), в якій підтверджує сплату відповідачем заборгованості з орендної плати, просить суд стягнути з відповідача 10 077 грн 05 коп. пені, надає розрахунок суми позовної заяви від 22.05.2024 №5.

Суд встановив, що у заяві (вх. № 1632 від 29.05.2024) позивач збільшує позовні вимоги щодо стягнення пені.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Оскільки заява (вх. № 1632 від 29.05.2024), в якій позивач збільшує позовні вимоги в частині стягнення пені, подана суду після закінчення зазначеного строку (30 днів з дня відкриття провадження у справі), суд не приймає таку заяву до розгляду в цій частині.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до договору від 17 січня 2020 року № ДЗРП-0330 в редакції зміни № 1 до договору від 24.12.2020 Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю Центральна аптека приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 52,8 кв.м., розміщенні на 7 поверсі за адресою: м. Суми, вул. Марко Вовчок, буд. 2.

Факт передачі приміщень в оренду відповідачу підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна, що є додатком № 3 до договору № ДЗРП-0330 від 17.01.2020.

Згідно з п. 1.2. договору (в редакції зміни № 1 до договору) майно передається в оренду для проведення підприємницької діяльності в галузі охорони здоров`я.

Відповідно до п. 3.1. договору, пункту 9 змінюваних умов (в редакції зміни № 1 до договору) місячна орендна плата становить 7393,40 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 3.3. договору (в редакції зміни № 1 до договору) орендар сплачує орендну плату до бюджету Сумської ТГ щомісяця, до 15 числа наступного за поточним місяцем оренди.

Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків орендодавця. У випадку реєстрації орендодавця платником податку на додану вартість, сума орендної плати збільшується на 20% (п. 3.4. договору в редакції зміни № 1).

Орендна плата, не перерахована своєчасно або не в повному обсязі стягується орендодавцем (п. 3.8. договоору).

Договір діє з 17 січня 2020 року до 16 січня 2025 року включно (п. 12.1. договору, п. 12.1. змінюваних умов в редакції зміни № 1 до договору).

Підпунктом 1.1. пункту 1 рішення Сумської міської ради від 03.11.2022 № 3173-МР Про внесення змін до структури апарату та виконавчих органів Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 27 липня 2016 року № 1031-МР Про затвердження структури апарату та виконавчих органів Сумської міської ради, їх загальної чисельності (зі змінами) утворено Управління комунального майна Сумської міської ради (з правом юридичної особи) шляхом виділення з Департаменту забезпечення ресурсних платежів.

Управління комунального майна Сумської міської ради, відповідно до п. 1.6 та 1.10. розділу 1 Положення, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 03.11.2022 № 3176-МР зі змінами згідно з рішенням Сумської міської ради від 09 серпня 2023 року № 4100-МР, здійснює управління та розпорядження майном комунальної власності Сумської міської територіальної громади відмінним від земельної ділянки (далі - майно комунальної власності) у межах, визначених чинним законодавством України, Сумською міською радою та цим Положенням, і є її уповноваженим органом з питань управління та розпорядження майном комунальної власності, а також є правонаступником Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради по всіх майнових та немайнових правах та обов`язках в частині здійснення повноважень, визначених у пункті 1.11 розділу 1 цього Положення.

15.09.2023 між сторонами укладена зміна № 2 до договору за умовами якої п. 4.1., 9.1. змінюваних умов викладені в новій редакції. Об`єктом оренди є вбудоване нежитлове приміщення, яке розміщене на сьомому поверсі семиповерхової будівлі КНП Клінічна лікарня № 5 Сумської міської ради, за адресою: м. Суми, вул. Марко Вовчок, буд. 2, загальною площею 40,0 кв.м. Місячна орендна плата становить 8068,14 грн без ПДВ.

Відповідно до акту приймання-передачі нежитлових приміщень від 15.09.2023 відповідач передав, а позивач прийняв нежитлове приміщення за адресою: м. Суми, вул. Марка Вовчок, буд. 2, загальною площею 12,8 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач не виконав договірних зобов`язань щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість по орендній платі в сумі 16 634 грн 52 коп. (січень, лютий 2024 року).

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд встановив, що заборгованість з орендної плати в сумі 16 634 грн 52 коп. сплачена відповідачем, що підтверджується платіжними інструкціями № 230 від 25.03.2024 на суму 8 304 грн 80 коп. та № 261 від 05.04.2024 на суму 8 329 грн 72 коп.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт сплати відповідачем основного боргу, провадження у справі № 920/326/24 в частині стягнення з відповідача 16 634 грн. 52 коп. заборгованості з орендної плати підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 3.9. договору (в редакції зміни № 1 до договору) на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Суд встановив, що позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в загальній сумі 9770 грн 77 коп. за період з 01.03.2022 до 29.02.2024 за прострочення виконання договірних зобов`язань щодо своєчасної сплати орендної плати за період з січня 2022 року до січня 2024 року.

Перевіривши детальний розрахунок пені суд встановив, що пеня нарахована позивачем з урахуванням строків розрахунків, визначених договором, щомісячних нарахувань орендної плати, коригувань орендної плати та пені, здійснених відповідачем оплат орендної плати. Пеня нарахована в межах строку, визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України. Розрахунок є арифметично правильним.

Факт прострочення сплати орендної плати у періоди, за які позивач нарахував пеню, вбачається з розрахунків позивача і відповідачем не спростований.

Посилання відповідача на невиконання позивачем обов`язку щодо надання щомісяця рахунків на сплату орендної плати в обґрунтування заперечень проти позову суд вважає необґрунтованими, оскільки строк сплати орендної плати не залежить від дати отримання відповідачем рахунку за змістом п. 3.3. договору.

Щодо посилань відповідача на п. 4.9. договору, яким передбачене стягнення простроченої орендної плати за виконавчим написом нотаріуса у безспірному порядку, суд зазначає, що договір у новій редакції відповідно до зміни № 1 від 24.12.2020 не містить зазначеного пункту.

За приписами ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Водночас п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин.

Відповідно до постанови від 9 грудня 2020 року № 1236 в редакції від 25 квітня 2023 року Кабінет Міністрів України, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. установив на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р.

У зв`язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф проти України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався. Указом Президента України від 6 травня 2024 року № 271/2024, затвердженим Законом № 3684-IX від 08.05.2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

З урахуванням викладеного, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення пені у межах позовної давності.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної сплати орендної плати, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 9770 грн 77 коп. пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 2 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами.

Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

На підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №925/577/21, від 28.06.2022 у справі №902/653/21).

Враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених ст.3 ЦК України, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до 5 000 грн 00 коп.

Оцінивши обставини справи для застосування правового механізму зменшення розміру пені, суд враховує, що заборгованість зі сплати орендної плати за період з січня 2022 року до січня 2024 року у відповідача відсутня на дату прийняття рішення судом, розрахунок суми позовної заяви свідчить, що відповідач, хоч і з простроченням, але сплачував орендну плату, найбільша заборгованість відповідача за цей період складала 43020 грн. 63 коп., нарахована позивачем та заявлена до стягнення пеня в сумі 9770 грн 77 коп. у відсотковому відношенні до цієї суми заборгованості становить 22,71%.

Зменшуючи заявлений до стягнення розмір пені суд також враховує, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

Зменшення пені до 5 000 грн. суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача. Стягнення судом частини пені забезпечує інтереси позивача у зв`язку з вчиненим порушенням іншою стороною договору.

За викладених обставин суд задовольняє вимоги позивача в цій частині шляхом стягнення з відповідача пені в сумі 5 000 грн 00 коп.

Згідно п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року у разі зменшення неустойки в резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, оскільки спір виник у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору щодо своєчасної сплати орендної плати, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3028 грн 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 13, 123, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна аптека (вул. Троїцька, буд. 28А, м. Суми, 40022, код ЄДРПОУ 31499403) на користь Управління комунального майна Сумської міської ради (вул. Воскресенська, буд. 8А, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 45068823) 5000 грн 00 коп. пені, 3028 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна аптека 16 634 грн 52 коп. заборгованості з орендної плати - закрити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 05.06.2024.

СуддяД.В. Вдовенко