Рішення

від 04.06.2024 по справі 924/306/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"04" червня 2024 р. Справа № 924/306/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Томковій А.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДЗАПЧАСТИНА"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція"

про стягнення 244 088,56 грн. (заява про ухвалення додаткового рішення)

Представники сторін: не з`явились

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 23.05.2024 (не набрало законної сили) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДЗАПЧАСТИНА" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" про стягнення 244 088,56 грн.

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДЗАПЧАСТИНА" 239 760,00 грн. основного боргу, 4009,94 грн. інфляційних втрат, 318,62 грн. 0,3% річних та 3661,33 грн. судового збору.

27.05.2024 на адресу суду надійшла заява представниці позивача - адвоката Потапової О.О. про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 30000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу з доданими документами.

Ухвалою суду від 28.05.2024 вищевказану заяву представниці позивача прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні 04.06.2024 року об 11:30 год. Повідомлено повноважних представників учасників провадження у справі про розгляд заяви про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу. Запропоновано відповідачу подати письмову позицію з приводу поданої заяви представниці позивача про стягнення з останнього на користь позивача 30000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу по справі №924/306/24, в строк до 04.06.2024 року.

29.05.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшли письмові заперечення представника відповідача, в яких останній просить суд зменшити розмір відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №924/306/24 до їх розумного, реального та обґрунтованого розміру, який складає 2000,00 грн. На думку відповідача, розмір витрат на правничу допомогу є надмірно завищеним, безпідставним та не підтвердженим належними, допустимими і достатніми доказами, а також є неспівмірним з часом витраченим на її надання, складністю справи та обсягом фактично наданих послуг. Відповідач вважає, що зміст позовної заяви жодним чином не підтверджує факту здійснення адвокатом аналізу будь-якої судової практики, пов`язаної зі спором у справі, не містить будь-яких посилань на судову практику, яка є сталою у правовідносинах, що склались між сторонами. При цьому, зміст укладеного між сторонами договору поставки не містить складних юридичних конструкції, його умови є простими та зрозумілими. Правовідносини з договорів поставки товару вважає достатньо повно врегульованими нормами ЦК України та ГК України, а отже складання позовної заяви про стягнення вартості поставленого товару не потребувало додаткового вивчення будь-якої судової практики в аналогічних справах та не вимагало значних професійних зусиль та навичок, а тому займає не більше 1 години часу. Відповідач зазначає, що спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів незначної складності, а матеріали справи не містять великої кількості і складних для аналізу документів, на дослідження і збирання яких адвокат потребував витрат значного часу. До того ж, здійснення розрахунку 0,3% річних та інфляційних втрат за відсутності будь-яких проміжних часткових оплат основного боргу для професійного юриста не може потребувати більше 10 хвилин, оскільки в мережі Інтернет є велика кількість безкоштовних онлайн-сервісів (калькуляторів), які в автоматичному режимі здійснюють розрахунок будь-яких видів нарахувань. Заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, відповідач вважає таким, що не відповідає критеріям співмірності, реальності та розумності розміру, а отже є значно завищеним та непропорційним до предмета спору, у зв`язку з чим його відшкодування за рахунок відповідача матиме надмірний характер.

Представник АТ "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" у запереченнях звертає увагу суду на те, що представником позивача тричі зменшувався і уточнювався розмір позовних вимог, хоча часткове погашення заборгованості було здійснено задовго до моменту пред`явлення позовної заяви до суду лише після подання обгрунтованих заперечень представника відповідача щодо неправильності зазначених сум заборгованості. При авторозподілі між суддями господарського суду Хмельницької області справі присвоєно коефіцієнт складності близький до 1 (одиниця), що свідчить про її нескладність. У запереченнях зазначено, що справа стосується лише позивача та відповідача та не викликає будь-якого публічного інтересу, а результат її вирішення не може вплинути на репутацію сторін. У зв`язку з наведеними обставинами, відповідач вважає, що позивачем не надано суду належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження наявності фактичних і правових підстав для задоволення його вимог про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі.

30.05.2024 року через підсистему "Електронний суд" від представниці позивача Потапової Олени Олегівни надійшло клопотання про участь в судовому засіданні у справі №924/306/24, призначеному на 11:30 год. 04.06.2024 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 03.06.2024 у задоволенні вищевказаного клопотання представниці позивача від 30.05.2024 відмовлено.

Представники сторін в судове засідання 04.06.2024 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується надісланням ухвали суду від 28.05.2024 на офіційну електронну адресу позивача зареєстровану в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та на поштову адресу відповідача, визначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При вирішенні заяви представниці позивача - адвоката Потапової Олени Олегівни про стягнення з відповідача на користь позивача 30000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу судом враховуються положення ст. 59 Конституції України, якими передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, згідно з пунктом третім частини першої, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Так, у позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача судовий збір та витрати на правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн. При цьому, останнім зазначено, що документи на підтвердження витрат на правову допомогу будуть подані позивачем додатково.

27.05.2024 до заяви представниці позивача - адвоката Потапової О.О. про ухвалення додаткового рішення додано акт здачі-прийняття наданих послуг від 10.05.2024, договір про надання правових (юридичних) послуг від 07.03.2024, рахунок на оплату №0703/2024 від 07.03.2024, замовлення на надання правових (юридичних) послуг №1 від 07.03.2024.

За змістом п. 1.1, укладеного між адвокатом Потаповою Оленою Олегівною (виконавець) та ТОВ "Спецбудзапчастина" (клієнт) договору про надання правових (юридичних) послуг №07/03/24 від 07.03.2024, виконавець приймає зобов`язання надати правові (юридичні) послуги замовнику, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані правові (юридичні) послуги виконавцем на умовах та в строки, що передбачено умовами цього договору.

У п. 1.2 договору вказано, що конкретний перелік, вид, строки надання, ціна і загальна вартість послуг узгоджуються сторонами в спільно підписаних замовленнях до цього договору, які є його невід`ємними частинами.

Здача-приймання наданих правових (юридичних) послуг за цим договором оформлюється Актом здачі-прийняття наданих послуг (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 4.2 договору оплата правових послуг здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця в національній валюті - гривня, у відповідності з порядком, визначеним у спільно підписаних сторонами замовленнях, та відповідно до виставленого виконавцем рахунку.

Договір про надання правової (юридичних послуг) №07/03/24 від 07.03.2024 підписано та скріплено відтисками печаток сторін.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема у Главі 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналогічні положення містяться і у статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, (далі по тексту - Правила адвокатської етики).

Відповідно до частин третьої, четвертої та шостої статті 28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Не погодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Отже, відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

При цьому, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).

Крім того, суд зазначає про те, що господарським процесуальним законом визначені критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/ бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що відповідач у відзиві на позов від 11.04.2024 та запереченнях від 29.05.2024 просив суд зменшити розмір відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №924/306/24 до їх розумного, реального та обґрунтованого розміру, який складає 2000,00 грн. На думку відповідача, розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним з часом витраченим на її надання, складністю справи та обсягом фактично наданих послуг. Заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідач вважає таким, що не відповідає критеріям співмірності, реальності та розумності розміру, а отже є значно завищеним та непропорційним до предмета спору, у зв`язку з чим його відшкодування за рахунок відповідача матиме надмірний характер. У запереченнях зазначено, що справа стосується лише позивача та відповідача та не викликає будь-якого публічного інтересу, а результат її вирішення не може вплинути на репутацію сторін. У зв`язку з наведеними обставинами відповідач вважає, що позивачем не надано суду належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження наявності фактичних і правових підстав для задоволення його вимог про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Разом з цим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частин п`ятої, шостої статті 126 та частин п`ятої - сьомої, дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що при визначенні суми відшкодування витрат сторони на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткові постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 лютого 2022 року у справі №904/5726/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 906/513/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 та інші).

Основними критеріями визначення та розподілу судових витрат є їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Схожі правові висновки викладені в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19.

ОСОБА_1 представляла інтереси ТОВ "Спецбудзапчастина" у Господарському суді Хмельницької області у справі №924/306/24 згідно ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 18.03.2024 виданої позивачем на підставі договору про надання правової допомоги №07/03/24 від 07.03.2024, та свідоцтва гр. ОСОБА_1 про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП003060 від 20.07.2023.

Судом встановлено, що матеріали справи містять позовну заяву, заяви про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції від 05.04.2024, від 01.05.2024 та від 30.05.2024, заяву від 02.05.2024 про відкликання заяви поданої 01.05.2024, заяви про зменшення розміру позовних вимог від 01.05.2024 та від 07.05.2024 з доданими розрахунками позовних вимог за електронним підписом представниці позивача - Потапової О.О.

Крім того, представниця позивача Потапова О.О. приймала участь у судових засіданнях 23.04.2024, 07.05.2024, 09.05.2024 та 23.05.2024 по справі №924/306/24, що підтверджується відповідними протоколами судових засідань в режимі відеоконференції.

Таким чином, представницею позивача згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, доведено надання позивачеві послуг правової допомоги під час розгляду справи №924/306/24 у Господарському суді Хмельницької області.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Подібна позиція викладену у постанові Верховного Суду від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Разом з тим, у вирішенні питання щодо судових витрат суд, керуючись правилами, встановленими у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку не покладати на відповідача всі витрати в сумі 30000,00 грн.

Як додаток до договору про надання правових (юридичних) послуг №07/03/24 від 07.03.2024 сторонами підписано Замовлення на надання правових (юридичних) послуг №1 від 07.03.2024, до переліку правових послуг, що надаються замовнику включено:

1.1. Досудове та судове врегулювання спору між замовником та Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» (Боржник, Код ЄДРПОУ 21313677) щодо стягнення суми заборгованості, 0,3 % річних та інфляційних втрат за Договором поставки № 53-124-01-23-20918 від 04.09.2023 р.;

1.2. Правовий аналіз документів. Підготовка позовної заяви. Супроводження розгляду позовної заяви у суді першої інстанції;

2.1 Загальна вартість послуг, вказаних в п.1.1 Замовлення №1, є фіксованою та складає: 30 000,00 грн.;

2.2. Вартість послуг, визначених в п.1.1 цього Замовлення, включає:

-Підготовка проекту претензії;

-Правовий аналіз документів;

- Підготовка позовної заяви та подання її до суду через ЄСІТС;

- Участь в судових засідання;

- Супроводження розгляду позовної заяви у суді першої інстанції із складанням будь-яких необхідних процесуальних документів (клопотання, пояснення), передбачених нормами ГПК України, без обмежень їх кількості;

-отримання наказів та рішення з відміткою про НЗС та пред`явлення їх до виконання.

У акті здачі-прийняття наданих послуг №10052024/1/Акт від 10.05.2024, до договору №07/03/24 від 07.03.2024 та Замовлення №1 від 07.03.2024 до договору, сторони підтвердили надання правової допомоги згідно п.п. 1.2-1.2 Замовлення №1 від 07.03.2024 на суму 30000,00 грн.

Адвокат Потопова О.О. виставила ТОВ "Спецбудзапчастина" рахунок на оплату №0703/2024 від 07.03.2024 в сумі 30000,00 грн.

Дослідженням матеріалів справи та наданих адвокатом позивачу послуг згідно договору про надання правових (юридичних) послуг №07/03/24 від 07.03.2024 та Замовлення на надання правових (юридичних) послуг №1 від 07.03.2024, судом встановлено, що претензія долучена до справи датована 07.02.2024 та підписана директором ТОВ "Спецбудзапчастина", що вказує на ненадання адвокатом Потаповою О.О. визначеної у п. 2.1 Замовлення послуги з підготовки проекту претензії. При цьому, накази на примусове виконання рішення суду від 23.05.2024 по справі №924/306/24 станом на 04.06.2024 не видані, а повний текст рішення надіслано судом у електронний кабінет позивача без участі адвоката.

З приводу заяв про зменшення розміру позовних вимог, то заперечення представника відповідача щодо безпідставності їх подання спростовуються матеріалами справи, зокрема позовну заяву подано до суду 19.03.2024 зі сплатою судового збору 11.03.2024, а часткова сплата відповідачем основного боргу в сумі 138240,00 грн. відбулась 21.03.2024, тобто після звернення позивача з позовом до суду, однак до відкриття провадження у справі згідно ухвали від 25.03.2024, що не позбавляло представницю позивача права звернутись з заявою про зменшення розміру позовних вимог раніше аніж 01.05.2024.

Подані представницею позивача заяви про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції не є заявами процесуального характеру та відображають організаційно-технічне забезпечення участі сторони у судовому засіданні по справі поза межами приміщення суду, а тому витрачений час на підготовку адвокатом вказаних заяв не підлягає оплаті.

Тривалість судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку, в яких брала участь представниця позивача загалом складає 1 год. 25 хв., що підтверджується протоколами судових засідань в режимі конференції від 23.04.2024, від 07.05.2024, від 09.05.2024 та від 23.05.2024.

З матеріалів справи встановлено незначний об`єм позовної заяви (5 сторінок) та кількість наданих по справі доказів (договір поставки від 04.09.2023 з додатками №1 та №2, дві видаткові накладні, платіжна інструкція, товаро-супровідні документи, акт звіряння від 21.02.2024 та претензія від 07.02.2024). При цьому, позовна заява не містить жодних посилань на судову практику, а додані матеріали містять юридично не складний розрахунок позовних вимог.

Оцінюючи обґрунтованість розміру заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на правничу (правову) допомогу, судом враховується, що за своєю категорією (стягнення заборгованості за договором поставки) дана справа не є спором значної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, обмежується аналізом невеликої кількості доказів, чітко врегульована нормами права, умовами договору і не потребує великого обсягу юридичної та технічної роботи.

Під час розгляду заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу судом враховується, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторін від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів юридичних осіб. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.

Таким чином, дослідивши надані представницею позивача докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у справі №924/306/24, встановивши фактичний обсяг наданих послуг, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, з урахуванням ціни позову, незначної складності спору та заперечень відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" на користь ТОВ "Спецбудзапчастина" 12000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи №924/306/24. В стягненні решти судових витрат на професійну правничу допомогу у задоволенні заяви представниці позивача належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 232-235, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву представниці позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Акціонерного товариства "Національна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" на користь позивача 30000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" (30100, Хмельницька обл., місто Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20, код ЄДРПОУ 21313677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДЗАПЧАСТИНА" (49101, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Антоновича Володимира, буд. 18, кв. 51, код ЄДРПОУ 44634250) 12000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

У стягненні решти судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Додаткове рішення надіслати учасникам процесу за допомогою підсистем ЄСІТС в електронний кабінет, а у разі відсутності такої можливості - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Додаткове рішення складено та підписано 05.06.2024.

СуддяА.М. Яроцький