Постанова

від 04.06.2024 по справі 914/2539/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/2539/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 (головуючий - Орищин Г. В., судді Галушко Н. А., Желік М. Б.) у справі

за позовом керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області в інтересах держави

до: 1) Львівської міської ради,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтекс Брухт",

3) Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Автомеханік",

4) Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області

про визнання недійсними рішень, скасування державної реєстрації прав та припинення права.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У серпні 2021 року керівник Франківської окружної прокуратури м. Львова (далі - прокурор) в інтересах держави звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради (далі - Міськрада), Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтекс Брухт" (далі - ТОВ "Галтекс Брухт", Товариство), Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Автомеханік" (далі - ОК "ГБК "Автомеханік", Кооператив), Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області (далі - Сільрада) про:

1) визнання недійсними рішень Сільради від 19.05.2020 № 3698 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок" та від 11.09.2020 № 4108 "Про передачу у власність ОК "Автомеханік" земельної ділянки";

2) визнання недійсним рішення загальних зборів членів ОК "ГБК "Автомеханік", оформленого протоколом від 25.12.2020 № 25/12/20;

3) визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Галтекс Брухт", оформленого протоколом від 25.12.2020 № 25/12/20, в частині прийняття до статутного капіталу Товариства в негрошовій формі від третьої особи - Кооперативу земельної ділянки площею 2,7472 га вартістю 20000 грн, кадастровий номер 4610136300:06:012:0013 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2095934246101) (далі - спірна земельна ділянка), згідно з актом прийняття-передачі;

4) скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Галтекс Брухт" на спірну земельну ділянку, номер запису про право власності/довірчої власності: 40261574.

5) про припинення речового права - права приватної власності Товариства на спірну земельну ділянку, номер запису про право власності/довірчої власності: 40261574.

2. Позовна заява обґрунтовується тим, що: 1) спірна земельна ділянка частково знаходиться в межах заказника місцевого значення "Торфовище Білогорща" та відноситься до категорії земель природно-заповідного фонду, а тому відповідно до вимог чинного законодавства не могла бути передана в приватну власність; 2) передача Сільрадою спірної земельної ділянки на користь ОК "ГБК "Автомеханік", членами якого є три особи, суперечить меті створення Кооперативу та порядку його діяльності; 3) при прийнятті Сільрадою оспорюваних рішень порушено вимоги містобудівної документації та статті 41 Земельного кодексу України щодо надання земельної ділянки юридичній особі.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Протокольною ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.03.2024 (суддя Запотічняк О. Д.) відмовлено в прийнятті заяви заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області від 05.02.2024 (вх. № 578/24) про зміну предмета позову в справі № 914/2539/21.

4. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2024, постановленою на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відмовлено Львівській обласній прокуратурі у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Львівської обласної прокуратури, поданою на протокольну ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.03.2024 у справі № 914/2539/21.

Ухвала мотивована посиланням на те, що положеннями частини 1 статті 255 ГПК України наведено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції, та до вказаного переліку не входить протокольна ухвала про відмову у прийнятті заяви про зміну предмета позову, а отже така ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду та підлягає поверненню скаржнику.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу передати до Західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтування вимог поданої касаційної скарги заступник керівника Львівської обласної прокуратури посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме положень частини 1 статті 255 та частини 5 статті 260 ГПК України, наголошуючи на тому, що: 1) стаття 255 ГПК України не містить прямої заборони на оскарження ухвали про відмову в прийнятті заяви про зміну предмета позову, в зв`язку з чим суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження, допустив надмірний формалізм; 2) постановляючи протокольну ухвалу, суд не врахував, що процесуальним наслідком відмови в прийнятті заяви про зміну предмета позову є повернення її заявнику ухвалою, яка, в свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку; 3) ухвала Господарського суду Львівської області від 12.03.2024 перешкоджає подальшому провадженню в справі, оскільки захист порушеного права не буде ефективним та актуальним на теперішній час у зв`язку із зміною обставин, що є наслідками дій відповідача, а тому таку ухвалу оскаржено в апеляційному порядку.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

7. Відповідачі не скористалися правом на подання відзивів на касаційну скаргу.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.04.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Львівської обласної прокуратури на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у справі № 914/2539/21 та постановлено здійснити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження.

Оскільки касаційне провадження в цій справі відкрито ухвалою від 29.04.2024, а матеріали апеляційного оскарження щодо протокольної ухвали Господарського суду Львівської області від 12.03.2024, в яких (матеріалах) міститься оригінал ухвали Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2024, надійшли до суду касаційної інстанції 03.06.2024, то Верховний Суд вважає, що касаційний перегляд цієї справи здійснюється в розумний строк.

Позиція Верховного Суду

9. Здійснивши розгляд касаційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

10. Згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

11. Предметом касаційного перегляду є саме ухвала апеляційного господарського суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на протокольну ухвалу суду першої інстанції, якою відмовлено в прийнятті заяви заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області від 05.02.2024 (вх. № 578/24) про зміну предмета позову в цій справі.

З огляду на це колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про те, що: 1) постановляючи протокольну ухвалу, суд першої інстанції не врахував, що процесуальним наслідком відмови в прийнятті заяви про зміну предмета позову є повернення її заявнику ухвалою, яка, в свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку; 2) ухвала Господарського суду Львівської області від 12.03.2024 перешкоджає подальшому провадженню в справі, оскільки захист порушеного права не буде ефективним та актуальним на теперішній час у зв`язку із зміною обставин, що є наслідками дій відповідача, а тому таку ухвалу оскаржено в апеляційному порядку, оскільки такі передчасні доводи зводяться виключно до заперечень щодо законності та обґрунтованості протокольної ухвали від 12.03.2024, надання правової оцінки якій виходить за межі предмета касаційного оскарження в цій справі.

12. Відповідно до частини 2 статті 254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно з частиною 1 статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: 1) про відмову у видачі судового наказу; 2) про забезпечення доказів, відмову в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 3) про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову; 4) про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову; 5) про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення; 6) про повернення заяви позивачеві (заявникові); 7) про відмову у відкритті провадження у справі; 8) про передачу справи на розгляд іншого суду; 9) про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 10) про затвердження мирової угоди; 11) про призначення експертизи; 12) про зупинення провадження у справі; 13) про закриття провадження у справі; 14) про залишення позову (заяви) без розгляду; 15) окрема ухвала; 16) про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 17) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; 18) про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення; 19) про відмову ухвалити додаткове рішення; 20) про роз`яснення чи відмову у роз`ясненні судового рішення; 21) про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами; 22) про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання; 23) про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 24) щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання; 25) про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця; 26) про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 27) про поворот виконання чи відмову у повороті виконання; 28) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку; 29) щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; 30) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами; 31) про відмову у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду; 32) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду; 33) про повернення заяви про видачу наказу за рішенням третейського суду без розгляду; 34) про залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження; 35) про відновлення чи відмову у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.

13. Частиною 3 статті 255 ГПК України передбачено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

14. Таким чином, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений в частині 1 статті 255 ГПК України, є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню (схожий висновок викладено в пункті 6.3 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 18/1544-10).

Водночас цей вичерпний перелік не містить положень щодо можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову в прийнятті заяви про зміну предмета позову (схожий за змістом висновок викладено в пункті 4.13 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.04.2022 у справі № 915/1912/19).

15. Системне тлумачення статті 255 ГПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

Обмеження права на апеляційне оскарження певних ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено законодавцем у ГПК України виключно з метою ефективного здійснення правосуддя та жодним чином не унеможливлюють для учасників справи доступ до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки в силу положень статті 254 ГПК України та частини 3 статті 255 ГПК України учасники справи мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку та включити заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду. Адже сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення зі справи.

Зазначені усталені правові висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 912/1398/18, від 12.03.2019 у справі № 918/361/18, від 14.09.2020 у справі № 910/404/20, від 03.12.2020 у справі № 923/1/19, від 10.11.2021 у справі № 922/1543/19, від 14.12.2022 у справі № 920/1346/21, від 04.08.2023 у справі № 910/5849/22, від 01.04.2024 у справі № 904/5514/23, від яких (висновків) колегія суддів не вбачає підстав відступати.

16. Наведеними вище правовими висновками Верховного Суду повністю спростовується необґрунтоване твердження скаржника про те, що стаття 255 ГПК України не містить прямої заборони на оскарження ухвали про відмову в прийнятті заяви про зміну предмета позову, в зв`язку з чим суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження, нібито допустив надмірний формалізм.

17. Разом з тим колегія суддів не може не погодитися з доводами скаржника в частині порушення апеляційним судом норм частини 5 статті 260 ГПК України з огляду на таке.

18. За змістом положень пунктів 3, 4 частини 1 статті 234 ГПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу, та резолютивної частини із зазначенням висновків суду.

19. Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

20. Верховний Суд наголошує на тому, що зміст оскаржуваної ухвали переконливо свідчить, що, дійшовши спочатку в її мотивувальній частині обґрунтованого висновку про те, що протокольна ухвала Господарського суду Львівської області від 12.03.2024 у справі № 914/2539/21 не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції, не підлягає прийняттю до розгляду та має повертатися скаржнику на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 ГПК України, апеляційний суд у подальшому в пункті 1 резолютивної частини ухвали від 01.04.2024 у підсумку дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Львівської обласної прокуратури на зазначену протокольну ухвалу, що, по-перше, вказує на очевидну невідповідність мотивувальної та резолютивної частин оскаржуваної ухвали, а по-друге, суперечить вимогам частини 1 та абзацу 1 частини 2 статті 261 ГПК України, якими не передбачено такої підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження, як подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

21. За таких обставин колегія суддів з метою усунення допущеного судом апеляційної інстанції неістотного порушення норм процесуального права (частини 1 статті 234, пункту 4 частини 5 статті 260 ГПК України), керуючись принципом процесуальної економії, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та зміни резолютивної частини ухвали від 01.04.2024, а саме шляхом викладення пункту 1 її резолютивної частини в такій редакції:

"Апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури на протокольну ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.03.2024 у справі № 914/2539/21 не приймати до розгляду та повернути Львівській обласній прокуратурі".

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

23. Згідно з частинами 3, 4 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

24. Пунктом 3 частини 1 статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

25. Відповідно до частин 1, 4 статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

26. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені заступником керівника Львівської обласної прокуратури в поданій касаційній скарзі, отримали часткове підтвердження під час касаційного провадження та є підставою для зміни оскаржуваної ухвали шляхом викладення пункту 1 її резолютивної частини в такій редакції: "Апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури на протокольну ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.03.2024 у справі № 914/2539/21 не приймати до розгляду та повернути Львівській обласній прокуратурі".

Розподіл судових витрат

27. З огляду на те, що Верховний Суд касаційну скаргу задовольняє частково, судові витрати скаржника у виді судового збору в сумі 1460 грн, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають пропорційному стягненню з Міськради, ТОВ "Галтекс Брухт" та ОК "ГБК "Автомеханік" (порівну з кожного із зазначених відповідачів) на користь Львівської обласної прокуратури.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури задовольнити частково.

Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у справі № 914/2539/21 змінити, виклавши пункт 1 її резолютивної частини в такій редакції:

"Апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури на протокольну ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.03.2024 у справі № 914/2539/21 не приймати до розгляду та повернути Львівській обласній прокуратурі".

Стягнути з Львівської міської ради на користь Львівської обласної прокуратури 486 (чотириста вісімдесят шість) грн 66 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтекс Брухт" на користь Львівської обласної прокуратури 486 (чотириста вісімдесят шість) грн 67 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Автомеханік" на користь Львівської обласної прокуратури 486 (чотириста вісімдесят шість) грн 67 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

Накази доручити видати Господарському суду Львівської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай