Постанова

від 22.05.2024 по справі 333/2536/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року

м. Київ

справа № 333/2536/22

провадження № 61-15014св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Запорізька районна державна лікарня ветеринарної медицини,

третя особа - Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 12 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Дашковської А. В., Кримської О. М., Кочеткової І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини про поновлення на роботі.

Позовна заява обґрунтована тим, що з 19 грудня 2019 року він перебував у трудових відносинах із відповідачем та обіймав посаду заступника начальника - лікаря ветеринарної медицини - епізоотолога.

Наказом від 17 грудня 2021 року № 2-ду/вдс «Про оголошення догани ОСОБА_1 » його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани за неналежне виконання своїх посадових обов`язків.

Наказом від 27 травня 2022 року № 37-к він звільнений із посади заступника начальника - лікаря ветеринарної медицини - епізоотолога Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Підставою звільнення зазначено акт за результатами проведення вибіркового аналізу організації і проведення ветеринарно-санітарної експертизи державними лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини на агропродовольчих ринках м. Запоріжжя від 10 травня 2022 року, його письмові пояснення, зареєстровані 25 травня 2022 року, наказ від 17 грудня 2021 року № 2-ду/вдс «Про оголошення догани ОСОБА_1 », матеріали відеофіксації виявлених порушень.

Наказом від 31 травня 2022 року № 40-к змінено дату звільнення на «перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності».

Вважав, що його притягнуто до відповідальності за невиконання обов`язків, які не обумовлені його трудовим договором, згоди на виконання яких він не надавав і про які його не було поінформовано належним чином. У наказах від 27 травня 2022 року № 37-к, від 31 травня 2022 року № 40-к не визначено конкретних фактів невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків заступника начальника лікарні, не встановлено ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду. Крім того, визначення в наказі дати звільнення не конкретною календарною датою, а настанням події є неправомірним.

Його звільнення проведено з порушенням установленого законом порядку, що свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника шляхом його поновлення на посаді, а, відповідно, накази від 29 вересня 2021 року № 58 і від 31 травня 2022 року № 40-к підлягають скасуванню.

На підставі зазначеного просив поновити його на посаді заступника начальника - лікаря ветеринарної медицини - епізоотолога з дати звільнення, допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі, вирішити питання про судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 листопада 2022 року залучено до участі у справі як третю особу Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2023 року позов задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника - лікаря ветеринарної медицини - епізоотолога Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини з дати звільнення. Стягнуто із Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 183 748,24 грн з урахуванням необхідності сплати обов`язкових податків та зборів. Стягнуто із Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один місяць у розмірі 16 366,24 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач у жодному з наданих суду документів не зазначив про те, в чому конкретно виявилося порушення, що стало приводом до звільнення позивача за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП, не довів належними та допустимими доказами факт повторного порушення трудової дисципліни після попереднього притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що утворило саме систему невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку та, відповідно, стало підставою для такого звільнення. Відповідач також не довів, чи враховувались ним при звільненні позивача ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. Звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України є самостійною підставою для звільнення, яка має бути застосована лише за наявності для того достатніх документально обґрунтованих підстав. На противагу цьому суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні документально обґрунтовані підстави для звільнення позивача саме за пунктом 3 частини першої статті 40КЗпП України через систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.Так, відповідачем не конкретизовано, у чому саме виявилася винна поведінка позивача, використані загальні формулювання «незабезпечення належної організації роботи», «відсутність належного … контролю».

З акта за результатами проведення вибіркового аналізу організації і проведення ветеринарно-санітарної експертизи державними лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини на агропродовольчих ринках м. Запоріжжя від 10 травня 2022 року слідує, що до складу Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини входять 18 державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на ринках м. Запоріжжя. Робочою групою перевірена діяльність державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на трьох ринках, в діяльності двох з яких були виявлені порушення. У судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити, у чому виявився «належний» контроль з боку позивача стосовно лабораторії на одному з ринків, і «неналежний» контроль з боку позивача щодо лабораторій на двох інших ринках. Не отримав суд також пояснень від представника відповідача щодо мотивів притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення, відображені в акті, саме позивача, а не завідуючих відповідних лабораторій. Також представник відповідача не зміг пояснити, які належні заходи контролю не вчинив позивач, щоб запобігти виявленим порушенням. З акта також не випливає, чи виявлені порушення мають епізодичний характер, що сталися у дні перевірок, із 05 травня 2022 року до 10 травня 2022 року, чи існують більш-менш тривалий час.

Суд першої інстанції зазначив, що із досліджених у судовому засіданні матеріалів відеофіксації виявлених порушень не можна з точністю встановити, які особи зображені на відеозаписі, де і коли вони переміщаються. Визначені вихідні дані зміг повідомити лише представник третьої особи у судовому засіданні, проте через відсутність вихідних даних у самому відеозаписі суд поставив цей доказ під сумнів і не взяв його до уваги при винесенні рішення у справі.

Досліджені докази, на думку місцевого суду, не дають підстав зробити беззаперечний висновок, що ОСОБА_1 ознайомлено з наказом від 04 травня 2022 року № 27-к, за яким на нього покладено обов`язки начальника Запорізької районної державної лікарні в період із 05 травня 2022 року до 14 травня 2022 року.

До суду позивач звернувся 30 червня 2022 року, тобто із дотриманням строків, встановлених статтею 233 КЗпП України, а саме у місячний строк, коли він дізнався про порушення свого права та вручення йому копії наказу про звільнення від 27 травня 2022 року, який отримав 30 травня 2022 року.

Період, за який підлягає виплата середнього заробітку, починається з 01 червня 2022 року до дати ухвалення рішення. Разом з тим суд обмежив відшкодування до 11 травня 2023 року через неналежну процесуальну поведінку позивача і його представника, які 11 травня 2023 року не з`явилися у судове засідання і не надали суду підтверджень поважності їх неявки. За підрахунками суду першої інстанції розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, згідно з вимогами частин другої, п`ятої статті 235 КЗпП України, складає: 247 робочих днів х 743,92 грн = 183 748,24 грн, з наступним утриманням і перерахуванням податків і обов`язкових платежів із суми такого доходу.

Короткий зміст оскаржуваної постанови апеляційного суду

Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 вересня 2023 року апеляційну скаргу Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини та апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області задоволено. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2023 року у цій справі скасовано та прийнято нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що матеріалами справи підтверджено, що наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 03 травня 2022 року № 84 та акт від 10 травня 2022 року позивач не оскаржував, дії членів групи, які складали зазначений акт, неправомірними не визнавалися. Зафіксовані актом від 10 травня 2022 року порушення, які полягають в незабезпеченні позивачем належної організації роботи, що передбачена пунктом 3.12 саме посадової інструкції заступника начальника лікарні, не спростовано. Клопотань про допит як свідків членів групи, які складали акт від 10 травня 2022 року, завідуючої ДЛВСЕ № 4 Повстяної Л., з метою спростування викладених у зазначеному документі порушень, позивач та його представник не заявляли ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанцій. Обґрунтування та доводи позовної заяви, пояснень, наданих позивачем за результатами проведеної перевірки, фактично зводяться до того, що про покладання на нього обов`язків начальника Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини він дізнався лише 20 травня 2022 року, коли йому було запропоновано підписати наказ без фактичного ознайомлення з його змістом.

Водночас, на переконання апеляційного суду, про те, що позивач знав про покладання на нього обов`язків начальника лікарні, свідчить:

- договір поставки від 11 травня 2022 року № 380, укладений між ПрАТ «Реагент» м. Дніпро («продавець») в особі генерального директора ОСОБА_2 , який діє на підставі статуту, та Запорізькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини («покупець») в особі заступника начальника ОСОБА_1 , який діє на підставі Положення, який в графі «покупець» підписано від імені в.о. начальника лікарні ОСОБА_1 ;

- лист лікарні від 16 травня 2022 року № 01-20/156 на виконання листа ГУ Держпродспоживслужби від 12 травня 2022 року № 14112/1591, в якому ОСОБА_1 повідомляє начальника ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області Катченко В. Є. про те, що у строк до 16 травня 2022 року він не може надати пояснення з приводу акта за результатами проведення вибіркового аналізу організації і проведення ветеринарно-санітарної експертизи державним лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини на агропродовольчих ринках м. Запоріжжя від 10 травня 2022 року. Зазначений лист підписано ОСОБА_1 саме як «в.о. начальника ЗРДЛВМ».

Організація відповідної роботи відповідача є безпосереднім функціональним обов`язком позивача за посадою заступника начальника і під час виявлення численних порушень саме позивач виконував обов`язки начальника Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини. Крім того, тим листом, який підписано позивачем як в. о. начальника ЗРДЛВМ від 16 травня 2022 року та який суд першої інстанції не взяв до уваги під час розгляду справи, позивач за результатами отриманого акта від 10 травня 2022 року не повідомив про вжиті з цього приводу заходи, направлені на покращення організації роботи в установі, або ж про наміри проведення відповідної роботи. На виконання листа ГУ Держпродспоживслужби від 12 травня 2022 року № 14112/1591 ОСОБА_1 не повідомив про вжиті заходи ні 16 травня 2022 року, ні згодом. Позивач не спростував зміст акта від 10 травня 2022 року в частині відомостей про те, що саме за його вказівкою члени робочої групи не були допущені до перевірки на одну з лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи.

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що наказом Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини від 17 грудня 2021 року № 2-ду/вдс «Про оголошення догани ОСОБА_1 » виконуючого обов`язки начальника Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов`язків, передбачених підпунктами 1, 3 пункту 7 Положення про Запорізьку районну державну лікарню ветеринарної медицини, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 21листопада 2017 року № 1106.

Суд першої інстанції, зазначаючи в рішенні про те, що відповідач не довів, чи враховував він при звільненні позивача ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, не звернув увагу на те, що під час розгляду справи позивач, який є одним з керівників установи, головним завданням якої є: реалізація заходів щодо додержання ветеринарно-санітарних та санітарних вимог, встановлених законодавством, недопущення розповсюдження інфекційних хвороб тварин, захист населення від хвороб, спільних для людей та тварин, не спростував тих обставин, що саме за його безпосереднім погодженням не було проведено перевірку організації цієї роботи в структурних підрозділах установи.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи

17 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 12 вересня 2023 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17 січня 2019 року у справі № 343/6/18, від 17 квітня 2019 року у справі № 766/8638/16-ц, від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17, від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17, від 07 червня 2023 року у справі № 705/985/22 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України). Крім того, апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

У касаційній скарзі заявник також вказує, що суд першої інстанції правильно зазначив, що визначені у наказі про звільнення ОСОБА_1 підстави жодним чином не розкривають, яке саме порушення трудових обов`язків допустив позивач, що стало приводом для повторного застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

Позивача не було належним чином ознайомлено із наказом від 04 травня 2022 року № 27-к, згідно з яким на нього покладено обов`язки начальника Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини у період з 05 травня 2022 року до 14 травня 2022 року. Наказ про покладення на позивача обов`язків начальника Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини у період з 05 травня 2022 року до 14 травня 2022 року містить умову про покладення таких обов`язків за «його згодою», проте у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджували б про обізнаність позивача про те, що на нього покладено виконання обов`язків начальника Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини. Оскільки посадова інструкція позивача не передбачає обов`язкової взаємозаміни з посадою начальника лікарні, обов`язкова згода позивача передбачається наказом від 04 травня 2022 року № 27-к. У матеріалах справи є низка наказів по лікарні, які прямо передбачають наявність згоди позивача під час покладення на нього інших посадових обов`язків. Такі письмові згоди додані до наказів. Але у випадку з наказом від 04 травня 2022 року № 27-к - така згода позивача відсутня. Формальність вказаного наказу підтверджується тим, що у пункті 2 не конкретизовано, згідно з якою саме посадовою інструкцією покладено на особу виконання обов`язків, а також те, що за виконання обов`язків не встановлено позивачу додаткову доплату.

Розділ 4 посадової інструкції начальника Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини передбачає саме його відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, зокрема пункт 4.5 регламентує те, що начальник не звільняється від відповідальності, якщо дії, що тягнуть відповідальність, були здійснені особами, яким делегував свої права.

Позивач не був керівником Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини, про початок проведення перевірки на підставі наказу від 03 травня 2022 року він не був повідомлений, до участі в перевірці не залучено спеціаліста державної установи ветеринарної медицини, акт перевірки не відповідає нормам законодавства (не зазначено дату початку та закінчення аналізу, склад робочої групи з двох осіб, коли мають бути хоча б три члени комісії), перевірки під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 25 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», та пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 заборонено.

Щодо порушень процесуального характеру, то заявник звертає увагу, що, подаючи нові докази у справі у вигляді наказів та інших документів на стадії апеляційного перегляду справи, представник відповідача не ставив перед судом питання про поновлення строків на подання таких доказів та не навів обґрунтування неможливості їх подання на стадії розгляду позову у суді першої інстанції.

Відзиви на касаційну скаргу станом на час розгляду справи Верховним Судом не надходили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Погрібний С. О., Ступак О. В.

Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, витребувано матеріали справи № 333/2536/22 із Комунарського районного суду м. Запоріжжя та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У листопаді 2023 року матеріали справи № 333/2536/22 надійшли до Верховного Суду.

Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2024 року № 603/0/226-24 на підставі службової записки судді Гулейкова І. Ю. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 26 квітня 2024 року справу передано судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

Позивач із 19 грудня 2019 року до 31 травня 2022 року перебував у трудових відносинах із відповідачем та обіймав посаду заступника начальника - лікаря ветеринарної медицини - епізоотолога, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією трудової книжки.

Наказом Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини від 17 грудня 2021 року № 2-ду/вдс «Про оголошення догани ОСОБА_1 » виконуючого обов`язки начальника Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов`язків, передбачених підпунктами 1, 3 пункту 7 Положення про Запорізьку районну державну лікарню ветеринарної медицини, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 21 листопада 2017 року № 1106.

Підставою догани зазначено: протокол наради в. о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 13 грудня 2021 року, акт комісійної перевірки державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи № 1 КП «Запоріжринок» ринок «Центральний» структурного підрозділу Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини від 15 грудня 2021 року, пояснення ОСОБА_1 , зареєстровані 17 грудня 2021 року № 8189. Акт комісійної перевірки державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи № 1 КП «Запоріжринок» ринок «Центральний» структурного підрозділу Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини від 15 грудня 2021 року містить відомості про виявлені під час перевірки порушення.

Зазначений наказ від 17 грудня 2021 року № 2-ду/вдс ОСОБА_1 не оспорював, він є чинним, що сторонами не заперечується.

Пояснення ОСОБА_1 , надані 17 грудня 2021 року, містять перелік заходів, яких вжито з метою реагування на результати, які виявлені під час комісійної перевірки та відображені в акті від 15 грудня 2021 року без будь-яких зауважень зі сторони позивача.

На підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 03 травня 2022 року № 84 створено робочу групу та зобов`язано робочу групу у період з 05 травня 2022 року до 10 травня 2022 року провести в структурних підрозділах Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини - державних лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи на агропродовольчих ринках м. Запоріжжя вибірковий аналіз організації і проведення ветеринарно-санітарної експертизи та контролю за продажем продукції тваринного та рослинного походження відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 04 травня 2022 року № 57-ду/в начальнику Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_3 надано частину щорічної основної відпустки на 10 календарних днів за період роботи з 01 березня 2021 року до 28 лютого 2022 року. Наказано виплатити ОСОБА_3 матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Покладено виконання обов`язків начальника Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини на ОСОБА_1 , заступника начальника Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини.

Наказом від 04 травня 2022 року № 27-к на позивача покладено обов`язки начальника Запорізької районної державної лікарні в період із 05 травня 2022 року до 14 травня 2022 року.

У поясненнях від 25 травня 2022 року ОСОБА_1 зазначив, що він не був керівником Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини, про початок проведення перевірки на підставі наказу від 03 травня 2022 року не повідомлений, до участі в перевірці не залучено спеціалістів державної установи ветеринарної медицини, акт не відповідає нормам законодавства (не зазначено дату початку та закінчення аналізу, склад робочої групи з двох осіб), перевірки під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 25 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в України», та пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 заборонено.

Наказом від 27 травня 2022 року № 37-к позивач звільнений з посади заступника начальника - лікаря ветеринарної медицини - епізоотолога Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини, згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Цей наказ позивач отримав 30 травня 2022 року.

Підставою звільнення зазначено: акт за результатами проведення вибіркового аналізу організації і проведення ветеринарно-санітарної експертизи державними лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини на агропродовольчих ринках м. Запоріжжя від 10 травня 2022 року, письмові пояснення ОСОБА_1 , зареєстровані 25 травня 2022 року за № 01-20/62, наказ від 17 грудня 2022 року № 2-ду/вдс «Про оголошення догани ОСОБА_1 », матеріали відеофіксації виявлених порушень.

У наказі від 27 травня 2022 року № 37-к зазначено, що позивача звільнено у зв`язку з незабезпеченням належної організації роботи підпорядкованих структурних підрозділів у частині відсутності належного державного ветеринарно-санітарного контролю за якістю та безпекою продукції, що реалізується, недотримання ветеринарно-санітарних правил торгівлі на ринках в умовах воєнного стану та неналежним виконаннямзаступником начальника - лікарем ветеринарної медицини - епізоотологом, на якого було покладено виконання обов`язків начальника Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 посадових обов`язків, що передбачені пунктом 3.12 посадової інструкції, підпунктом 3 пункту 7 Положення про Запорізьку районну державну лікарню ветеринарної медицини.

Наказом від 31 травня 2022 року № 40-к змінено дату звільнення на «перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності».

З акта за результатами проведення вибіркового аналізу організації і проведення ветеринарно-санітарної експертизи державними лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини на агропродовольчих ринках м. Запоріжжя від 10 травня 2022 року випливає, що до складу Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини входять 18 державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на ринках м. Запоріжжя. Робочою групою була перевірена діяльність державних лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи на трьох ринках, в діяльності двох з яких були виявлені порушення.

За змістом акта від 10 травня 2022 року у державній лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи № 18 Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини, яка здійснює державний контроль на агропродовольчому ринку ТОВ «Універсал-Маркет» за адресою: вул. Руставі, буд. 1-в у м. Запоріжжі, захід не відбувся в повній мірі у зв`язку із зачиненням приміщення лабораторії та відсутністю працівників.

На території агропродовольчого ринку встановлені випадки реалізації продукції рослинного походження (овочі, фрукти, ягоди тощо) без експертних висновків щодо проведення ветеринарно-санітарної експертизи (не виконано норми, визначені пунктами 1.5, 1.19, 3.1, 3.3 та 3.11 Положення про державну лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи на ринку).

Також мало місце пропонування до реалізації молока в одноразовій пластиковій тарі, що була у вжитку (не виконано обов`язку, визначеного пунктами 3.1 та 3.3 Положення щодо попередження порушення пунктів 5.7 та 5.12 Ветеринарно-санітарних правил для ринків, що затверджені наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 04 червня 1996 року № 23).

У м`ясному павільйоні - незадовільний санітарний стан холодильних камер для зберігання продуктів забою, незадовільний санітарний стан прилавків та інших поверхонь (колоди для розрубу, які контактують з харчовими продуктами, наявність безпритульних тварин. На представників робочої групи накинувся безпритульний пес безпосередньо у м`ясному павільйоні (не виконано обов`язку, визначеного пунктом 3.3 Положення).

У державній лабораторії ветеринарно-санітарній експертизи Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини, яка здійснює державний контроль на агропродовольчому ринку «Малий» КП «Запоріжринок», захід не відбувся, оскільки після пред`явлення членами робочої групи службових посвідчень та наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 03 травня 2022 року № 84 завідуюча ДЛВСЕ № 4 Повстяна Л. відмовила членам робочої групи у здійсненні їх службових обов`язків та не допустила до приміщення лабораторії всупереч вимогам пункту 4.1 зазначеного наказу та пункту 2 наказу Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 15 квітня 2002 року № 16.

До отримання відмови завідуючої ДЛВСЕ № 4 членам робочої групи у здійсненні їх службових обов`язків, на агропродовольчому ринку «Малий» КП «Запоріжринок» станом на 11.30 год робочою групою встановлено:

- реалізацію всієї продукції рослинного походження на агропродовольчому ринку (овочі, фрукти, ягоди, в т.ч. квашені і мариновані, олія, зелень та інше) без експертних висновків щодо проведення ветеринарно-санітарної експертизи, без холодильного обладнання за температури навколишнього середовища більше +15 С (не виконано норми, визначені пунктами 1.15, 1.19, 3.1, 3.3, 3.5, 3.8 та 3.11 Положення);

- незадовільний санітарний стан відкритих торговельних рядів, їх захаращеність сторонніми предметами, які заважають прибиранню (не виконано норми пункту 3.3 Положення);

- зафіксовано наявність на території агропродовольчого ринку безпритульних тварин (не виконано норми пункту 3.3 Положення).

Крім того, за змістом акта від 10 травня 2022 року завідуюча ДЛВСЕ № 4 Повстяна Л. відмовила членам робочої групи у здійсненні їх службових обов`язків та не допустила до приміщення лабораторії після телефонної розмови із ОСОБА_1 .

Зазначений акт підписаний членами групи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

В акті також зазначено, що процес проведення заходу фіксувався засобом відеотехніки Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, а також, що в ході проведення перевірки 10 травня 2022 року завідувач лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи № 4 Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини Повстяна Л. телефонувала безпосередньо позивачу із приводу вказаної перевірки.

Суд першої інстанції зазначив, що у судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити, у чому виявився «належний» контроль з боку позивача щодо лабораторії на одному з ринків і «неналежний» контроль з боку позивача щодо лабораторій на двох інших ринках. Не отримав суд також пояснень від представника відповідача щодо мотивів притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення, відображені в акті, саме позивача, а не завідуючих відповідних лабораторій. Також представник відповідача не зміг пояснити, які належні заходи контролю не вчинив позивач, щоб запобігти виявленим порушенням. З акта також не видно, чи виявлені порушення мають епізодичний характер, що сталися у дні перевірок з 05 травня 2022 року до 10 травня 2022 року, чи існують більш-менш тривалий час.

Із досліджених у судовому засіданні в суді першої інстанції матеріалів відеофіксації виявлених порушень не можна з точністю встановити, які особи зображені на відеозаписі, де і коли вони переміщаються. Визначені вихідні дані зміг повідомити лише представник третьої особи у судовому засіданні.

Апеляційний суд вказав, що зазначена розмова зафіксована відеоматеріалами перевірки, які долучені відповідачем до матеріалів справи. Факт такої розмови під час судового засідання також підтвердила представник позивача і не спростував позивач.

Допитані у судовому засіданні в суді першої інстанції свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_8 підтвердили факт підписання ними акта про пропонування ОСОБА_1 . адміністрацією підприємства 20 травня 2022 року підписати наказ «Про відпустку» керівника Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини Лущікова В. М., і повідомили суд, що чули відповідну розмову між позивачем та інспектором відділу кадрів Назимок Т. М .

У свою чергу апеляційний суд вказав, що 20 травня 2022 року свідки не були безпосередньо присутні під час подій, на які посилається ОСОБА_1 , а саме: пропонування інспектором відділу кадрів Назимок Т. М. підписати наказ «Про відпустку», оскільки свідок ОСОБА_10 повідомила суд, що погано пам`ятає обставини тих подій, але зазначила, що не була присутня при обставинах, які зафіксовані актом від 20 травня 2022року, повідомила, що в той час була в іншому кабінеті та чула якусь розмову. Зміст розмови не пам`ятає. На питання суду, чи підписувала акт від 20 травня 2022 року відповіла, що приблизно через три дні вона підписала якийсь документ, проте точно не пам`ятає який. Свідок ОСОБА_7 також не підтвердила, що була безпосередньо присутня при подіях 20 травня 2022 року та складенні відповідного акта, коли його підписала, точно не пам`ятає та також просто чула якусь розмову, зміст якої передати не змогла.

Апеляційний суд вказав, що позивач знав про покладання на нього обов`язків начальника лікарні, про що свідчить:

- договір поставки від 11 травня 2022 року № 380, укладений між ПрАТ «Реагент» м. Дніпро («продавець») в особі генерального директора Глуха І. С., який діє на підставі статуту, та Запорізькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини («покупець») в особі заступника начальника ОСОБА_1 , який діє на підставі Положення, де в графі «покупець» підписано від імені в. о. начальника лікарні ОСОБА_1 ;

- лист лікарні від 16 травня 2022 року № 01-20/156 на виконання листа ГУ Держпродспоживслужби від 12 травня 2022 року № 14112/1591, в якому ОСОБА_1 повідомляє начальника ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області Катченко В. Є. про те, що у строк до 16 травня 2022 року він не може надати пояснення з приводу акта за результатами проведення вибіркового аналізу організації і проведення ветеринарно-санітарної експертизи державним лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини на агропродовольчих ринках м. Запоріжжя від 10 травня 2022 року. Зазначений лист підписано ОСОБА_1 саме як «в.о. начальника ЗРДЛВМ».

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що тим листом, який підписано позивачем як в. о. начальника ЗРДЛВМ від 16 травня 2022 року та який суд першої інстанції не взяв до уваги під час розгляду справи, позивач за результатами отриманого акта від 10 травня 2022 року не повідомив про вжиті з цього приводу заходи, направлені на покращення організації роботи в установі, або ж про наміри проведення відповідної роботи. На виконання листа ГУ Держпродспоживслужби від 12 травня 2022 року № 14112/1591 ОСОБА_1 не повідомив про вжиті заходи як 16 травня 2022 року, так і згодом.

Пунктом 3.12 посадової інструкції заступника начальника лікарні - лікаря ветеринарної медицини - епізоотолога передбачено, що «Завданням заступника начальника лікарні є: 3.12. Організовує: проведення лабораторно-діагностичних досліджень з метою профілактики ти діагностики хвороб тварин; визначення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів тваринного (а на ринках і рослинного) походження, а також кормів тваринного та рослинного походження, кормових добавок, преміксів, готових кормів, ґрунту, води питної та води для тварин».

Підпунктом 3 пункту 7 положення про Запорізьку районну державну лікарню ветеринарної медицини зазначено: «Начальник Лікарні: 3) організовує роботу Лікарні, розподіляє обов`язки між спеціалістами ветеринарної медицини і затверджує посадові інструкції працівників Лікарні».

Відповідно до пунктів 3, 5, 6, 7 положення про Запорізьку районну державну лікарню ветеринарної медицини, яке затверджене наказом Держпродспоживслужби від 21 листопада 2017 року № 1106, до складу лікарні входять структурні підрозділи у формі секторів та відділів, а також дільничні лікарні, дільниці, пункти ветеринарної медицини. Структурними підрозділами лікарні можуть бути державні лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на агропродовольчих ринках.

Згідно з пунктом 5 цього положення лікарня відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, організовує проведення лабораторно-діагностичних досліджень з метою профілактики та діагностики хвороб тварин; визначення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів тваринного (а на ринках і рослинного) походження, а також кормів тваринного і рослинного походження, кормових добавок, преміксів, готових кормів, ґрунту, води питної та води для тварин; проведення лабораторних досліджень (випробувань) показників безпечності та якості об`єктів санітарних заходів, факторів середовища життєдіяльності людини, що мають шкідливий вплив на здоров`я населення, якості насіння і садивного матеріалу та інших досліджень шляхом виконання повного комплексу досліджень.

Лікарню очолює начальник, який має повну вищу освіту відповідного напряму підготовки та стаж роботи на посаді лікаря ветеринарної медицини не менше трьох років.

Начальник лікарні має заступника, який призначається та звільняється з посади начальником лікарні (пункт 6 положення).

Пунктом 7 положення визначено, що начальник лікарні, зокрема, керує діяльністю лікарні, організовує роботу лікарні, розподіляє обов`язки між спеціалістами ветеринарної медицини і затверджує посадові інструкції працівників лікарні.

Згідно з пунктами 2.16 та 2.17 розділу II посадової інструкції начальника Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини, затвердженої в. о. начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 01 вересня 2021 року, начальник лікарні, серед іншого, організовує роботу ветеринарно-санітарної експертизи продукції тваринного і рослинного походження на ринках, реалізує заходи щодо додержання ветеринарно-санітарних вимог, встановлених законодавством.

Згідно з пунктом 7.1 посадової інструкції начальника Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини «на час перебування начальника Лікарні у відпустці, відрядженні або на лікуванні його обов`язки виконує заступник начальника або інша посадова особа згідно із наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області».

Відповідно до пункту 3.12 розділу 3 посадової інструкції заступника начальника лікарні - лікаря ветеринарної медицини - епізоотолога, яку затверджено 03 березня 2020 року начальником Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини Лущіковим В. М., заступник начальника лікарні організовує проведення лабораторно-діагностичних досліджень з метою профілактики та діагностики хвороб тварин, визначення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів тваринного (а на ринках і рослинного) походження, а також кормів тваринного та рослинного походження, кормових добавок, преміксів, готових кормів, ґрунту, води питної та води для тварин.

Згідно з пунктом 4.2 розділу 4 посадової інструкції заступник начальника має право здійснювати ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за виконанням керівниками підприємств, установ, організацій та громадянами власниками тварин і сировини тваринного походження ветеринарних вимог у разі вирощування, транспортування і забою тварин, переробки, виробництва, зберігання, транспортуванням та реалізацією продукції тваринного походження.

Заступник начальника лікарні несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, передбачених цією інструкцією, в межах, визначених чинним трудовим законодавством України (пункт 5 розділу 5 посадової інструкції заступника начальника).

Із довідки про доходи ОСОБА_1 встановлено, що розмір середньомісячної зарплати становить 14 506,36 грн, розмір середньоденної зарплати - 743,92 грн.

До суду із цим позовом позивач звернувся 30 червня 2022 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

З передбачених пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України підстав працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення, як догана.

Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з частиною четвертою статті 149 КЗпП України стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які стали підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права й обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці.

Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (стаття 31 КЗпП України).

Отже, роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином (пункт 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17, провадження № 14-157цс19, на яку посилався заявник).

За правилами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вирішуючи спір у справі, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У наказі про звільнення ОСОБА_1 від 27 травня 2022 року № 37-к за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України його підставами зазначено акт за результатами проведення вибіркового аналізу організації і проведення ветеринарно-санітарної експертизи державними лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини на агропродовольчих ринках м. Запоріжжя від 10 травня 2022 року, письмові пояснення ОСОБА_1 , зареєстровані 25 травня 2022 року за № 01-20/62, наказ від 17 грудня 2022 року № 2-ду/вдс «Про оголошення догани ОСОБА_1 », матеріали відеофіксації виявлених порушень.

Водночас вступна частина наказу про звільнення містить загальні формулювання, зокрема зазначено про незабезпечення належної організації роботи підпорядкованих структурних підрозділів у частині відсутності належного державного ветеринарно-санітарного контролю за якістю та безпекою продукції, що реалізується, недотримання ветеринарно-санітарних правил торгівлі на ринках в умовах воєнного стану та неналежне виконання заступником начальника - лікарем ветеринарної медицини - епізоотологом, на якого було покладено виконання обов`язків начальника Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини, ОСОБА_1 посадових обов`язків, що передбачені пунктом 3.12 посадової інструкції, підпунктом 3 пункту 7 Положення про Запорізьку районну державну лікарню ветеринарної медицини, систематичне невиконання без поважних причин обов`язків.

Звільнення позивача не може вважатися законним без конкретного визначення, що саме він не виконав чи неналежним чином виконав як відповідальний за це працівник, без встановлення на підставі належних і допустимих доказів допущених ним конкретних порушень.

Відповідно, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач не конкретизував, у чому саме виявилася винна поведінка позивача, і ним використані загальні формулювання при звільненні ОСОБА_1 .

Так само відповідач не довів належними та допустимими доказами факт повторного порушення трудової дисципліни після попереднього притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що утворило саме систему невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку та, відповідно, стало підставою для такого звільнення.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується із доводами касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 не був обізнаний про покладення на нього обов`язків начальника лікарні у період з 05 травня 2022 року до 14 травня 2022 року, оскільки матеріали справи не містять підтвердження його ознайомлення із наказом про надання відпустки ОСОБА_3 від 04 травня 2022 року № 27-к.

У цьому наказі про відпустку ОСОБА_3 його підставою зазначений наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 04 травня 2022 року № 57-ду/в (а. с. 85 т. 1), в якому, у свою чергу, вказано, про покладення виконання обов`язків начальника Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини на ОСОБА_1 за його згодою.

Водночас така згода ОСОБА_1 чи принаймні підтвердження, що він був ознайомлений із наказом про надання відпустки ОСОБА_3 від 04 травня 2022 року, не підтверджені належними чи допустимими доказами. Матеріали справи містять приклади такого ознайомлення: а. с. 242, 243, 245, 249 т. 2, що у випадку із наказом від 04 травня 2022 року № 27-к відсутнє.

Посилання апеляційного суду на те, що позивач знав про покладання на нього обов`язків начальника лікарні, про що свідчить лист лікарні від 16 травня 2022 року № 01-20/156 (а. с. 164 т. 1), не є правильним, оскільки дата підписання цього документа знаходиться за межами спірного періоду із 05 травня 2022 року до 14 травня 2022 року. Один лише договір поставки від 11 травня 2022 року № 380 (а. с. 103 т. 1), підписаний від імені лікарні (сторона покупця) ОСОБА_1 як в. о. начальника лікарні, не може беззаперечно свідчити про прийняття позивачем обов`язків керівника установи на цю дату. Окрім цього, в преамбулі договору посада позивача вказана як заступник начальника, без вказівки на в. о. начальника лікарні.

Суд апеляційної інстанції посилається на те, що під час виявлення численних порушень організація відповідної роботи є безпосереднім функціональним обов`язком позивача за посадою заступника начальника.

Разом з тим в наказі про звільнення йдеться про те, що на ОСОБА_1 було покладено виконання обов`язків начальника Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини та є посилання на підпункт 3 пункту 7 Положення про Запорізьку районну державну лікарню ветеринарної медицини, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 21 листопада 2017 року № 1106 (а. с. 18-20 т. 1), відповідно до якого начальник лікарні організовує роботу лікарні, розподіляє обов`язки між спеціалістами ветеринарної медицини і затверджує посадові інструкції працівників лікарні, тобто застосування дисциплінарного стягнення до позивача у вигляді звільнення не було продиктовано виключно невиконанням ним його посадових обов`язків як заступником начальника - лікарем ветеринарної медицини - епізоотологом, а сукупно містило посилання на невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, як на начальника Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини.

Посилання апеляційного суду на те, що позивач не повідомив про вжиті заходи, направлені на покращення організації роботи в установі, або ж про наміри проведення відповідної роботи, не може бути за обставин цієї справи підставою для його звільнення, яке є крайньою мірою покарання несумлінного працівника.

У своїх поясненнях, зареєстрованих 25 травня 2022 року (а. с. 26 т. 1), ОСОБА_1 навів перелік підстав, з яких не погоджується із актом від 10 травня 2022 року.

Апеляційний суд також не звернув увагу на те, що згідно з пунктом 4.5 посадової інструкції начальника Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини (а. с. 161-162 т. 1) начальник лікарні не звільняється від відповідальності, якщо дії, що тягнуть відповідальність, були здійснені особами, яким він делегував свої права.

Таким чином, суд першої інстанції, дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Касаційна скарга не містить доводів щодо неправильного нарахування та стягнення із відповідача на користь позивача відповідної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тому суд касаційної інстанції не вважає за необхідне змінювати або скасовувати рішення суду першої інстанції в цій частині.

Оскільки незаконність звільнення ОСОБА_1 підтвердилась, тому колегія суддів Верховного Суду не вважає за доцільне надавати правову оцінку іншим доводам касаційної скарги, зокрема щодо неправомірності проведеної перевірки за актом від 10 травня 2022 року.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи те, що апеляційний суд скасував судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує постанову апеляційного суду та залишає в силі рішення суду першої інстанції.

Розподіл судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі із розподілу судових витрат.

Відповідно до частин першої-другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить один відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Тобто в частині вирішення позовних вимог про поновлення на роботі позивач звільнений від сплати судового збору. Також позивач звільнений від сплати судового збору за вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21).

Таким чином, із відповідача в дохід держави підлягає стягненню 5 659,76 грн ((992,40 + 1 837,48) х 200 %) за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 141, 400, 406, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 12 вересня 2023 року скасувати, рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2023 року залишити в силі.

Стягнути із Запорізької районної державної лікарні ветеринарної медицини в дохід держави судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 5 659,76 грн (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять гривень 76 коп.).

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийД. Д. Луспеник Судді:І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець