Рішення

від 27.05.2024 по справі 682/51/24

СЛАВУТСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 682/51/24

Провадження № 2/682/178/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :

головуючої судді Зеленської В.І,

з участю секретаря судових засідань Козир О.П.,

прокурора Шепетівської окружної

прокуратури Хмельницької області Левосюк Ю.О.,

представника відповідача - адвоката Сокаля В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Селянське (фермерське) господарство "Лан",

в с т а н о в и в :

Перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури Хмельницької області звернувся в суд в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, з позовом до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8636 га кадастровий номер 6823980300:06:008:0401, яка розташована на території Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Селянське (фермерське) господарство "Лан".

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не подав.

У вступному слові прокурор ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала та пояснила, що відповідач ОСОБА_1 є громадянином російської федерації. Після смерті ОСОБА_3 відповідач успадкував та на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.12.2003 набув право власності на земельну ділянку площею 2,8636 га кадастровий номер 6823980300:06:008:0401, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області. 08.12.2020 ОСОБА_1 зареєстрував за собою право власності на вказану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 27.11.2020 ОСОБА_1 уклав договір оренди цієї земельної ділянки № б/н із СФГ "Лан" на 15 років з автоматичним продовженням дії договору.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. Порушуючи вимоги Закону, протягом року з часу набуття права власності і по теперішній час ОСОБА_1 , громадянин російської федерації, земельну ділянку самостійно не відчужив, що є підставою для її конфіскації на користь держави відповідно до ст. 145 Земельного кодексу України.

Тому прокурор ОСОБА_2 в судовому засіданні просить позов задовольнити, конфіскувати у відповідача ОСОБА_1 земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8636 га, кадастровий номер 6823980300:06:008:0401, яка розташована на території Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та стягнути з відповідача на користь Хмельницької обласної прокуратури судовий збір за подання позову до суду та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області належним чином повідомлений про розгляд справи судом, в судове засідання не з`явився, а в письмових поясненнях вказав, що відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8636 га, кадастровий номер 6823980300:06:008:0401, яка розташована на території Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області. Однак, будучи громадянином російської федерації, він порушив вимоги ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України та протягом року з часу набуття у власність не відчужив цю земельну ділянку. Таким чином відповідач порушив визначену статтями 13, 14, 41 Конституції України і статтями 80, 81, 145 Земельного кодексу України процедуру використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення іноземними громадянами. Тому Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області вважає заявлені прокурором позовні вимоги обгрунтованим і такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача - адвокат Сокаль В.О. в судовому засіданні заперечив проти позову та пояснив, що ОСОБА_1 дійсно набув у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8636 га, кадастровий номер 6823980300:06:008:0401, яка розташована на території Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, шляхом її успадкування у 2003 році та передав в оренду СФГ "Лан". ОСОБА_1 народився та жив в Україні до 2001 року, а отже набув громадянство України. У 2002 році ОСОБА_1 отримав паспорт громадянина Росії, але громадянство України не втратив. Тому вважає, що ОСОБА_1 має право на успадковану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8636 га, кадастровий номер 6823980300:06:008:0401, і просить надати можливість ОСОБА_1 відчужити цю земельну ділянку своєму сину, який є громадянином України та проживає постійно в Україні, або дружині, яка теж є громадянкою України, з метою збереження цієї земельної ділянки в родині.

Представник третьої особи СФГ "Лан" - адвокат Плакса В.А. в судове засідання не з`явився, а в заяві до суду просить розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши прокурора, пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином російської федерації, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняв у спадщину за заповітом земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8636 га, кадастровий номер 6823980300:06:008:0401, яка розташована на території Ганнопільської сільської ради Шепетівського (колишнього Славутського) району Хмельницької області, що стверджується Свідоцтвами про право на спадщину за заповітом від 04.12.2003 р виданим ОСОБА_1 (а.с.12).

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8636 га, кадастровий номер 6823980300:06:008:0401, яка розташована на території Ганнопільської сільської ради Шепетівського (колишнього Славутського) району Хмельницької області, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухома майно 08.12.2020 р (а.с.6-7).

Відповідно до інформації, наданої Управлінням Державної міграційної служби України в Хмельницькій області від 16.05.2023 № 6801.4-2270/6801.2.1-23, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованим/знятим з реєстрації в Україні не значиться, з питань продовження строку перебування, отримання дозволу на імміграцію в Україну, оформлення посвідки на постійне або тимчасове проживання в Україні, належності до громадянства України, набуття громадянства України, процедури встановлення особи до територіальних підрозділів та органів не звертався; паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався (а.с.9).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що власник земельної ділянки площею 2,8636 га кадастровий номер 6823980300:06:008:0401, яка розташована на території Ганнопільської сільської ради Славутського району Хмельницької області, - ОСОБА_1 є громадянином росії, що стверджується національним паспортом іноземця серія та номер НОМЕР_1 , виданим 11.11.2002 УВС міста Ішим та Ішимського району тюменської області, країна громадянства - росія (а.с.16).

27 листопада 2020 року відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв ОСОБА_4 , уклав Договір оренди № б/н з СФГ "Лан" (а.с.13-16) про передачу в оренду земельної ділянки площею 2,8636 га кадастровий номер 6823980300:06:008:0401, яка розташована на території Ганнопільської сільської ради Славутського району Хмельницької області, зі строком дії договору оренди 15 років, з автоматичним продовженням дії договору, в якому також вказано , що ОСОБА_1 є громадянином російської федерації (а.с. 13-16).

Право оренди вказаної земельної ділянки зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що стверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 357038785 (а.с.6).

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Частиною 5 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Частиною 4 статті 81 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Право власності на спірну земельну ділянку відповідач, будучи іноземцем, набув 08 грудня 2020 року. Але до цього часу вказану земельну ділянку він самостійно не відчужив, чим безпідставно порушив річний строк, установлений ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч. 2, ч. 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Пунктом 10 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно із ст. 354 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Згідно з пунктом "е" частини 1 статті 140 Земельного кодексу України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до п. "в" ч. 1 ст. 143 Земельного кодексу України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 145 ЗК України у разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»), Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст.1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 38, ч. 1 ст. 39 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідач, будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництв (з 08 грудня 2020 року по теперішній час) не відчужив її, є підстави для її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо повноважень прокурора на представництво інтересів держави в особі державного органу у цій справі, то слід врахувати наступне.

Позов про конфіскацію земельної ділянки подається досуду органом, щоздійснює державний контроль завикористанням таохороною земель (частина4 статті145 ЗК України).

Відповідно до підпункту 33 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії такадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від14.01.2015 №15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує таздійснює державний контроль завикористанням таохороною земель усіх категорій таформ власності.

Упункті8 Положення про Державну службу України зпитань геодезії, картографії такадастру зазначено, щоДержгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо ічерез утворені вустановленому порядку територіальні органи.

Таким чином, саме до повноважень Держгеокадастру та його територіальних органів відноситься захист інтересів держави увказаних правовідносинах.

Разом зтим прокурором такий позов може бути пред`явлено лише після встановлення відповідно довимог статті23 Закону України від14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» підстав дляпредставництва інтересів держави всуді увипадку, якщо захист законних інтересів держави нездійснює абоненалежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Так, статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Порушення інтересів держави полягає в тому, що відповідач ОСОБА_1 порушив визначену ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України процедуру використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення та як іноземний громадянин не відчужив набуту в Україні земельну ділянку упродовж року після набуття права власності. На даний час він без перешкод використовує спірну земельну ділянку на території України.

Підставою представництва прокурором інтересів держави у цій справі є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області (ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру») та повідомлення вказаного органу про те, що ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області не буде самостійно звертатись до суду з позовом до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки (а.с.11).

Правовий висновок щодо застосування ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 і підлягає застосуванню у цій справі.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

На підставі викладеного суд знаходить позовні вимоги прокурора обгрунтованими, законними та підставними. А тому позов підлягає задоволенню.

Судом також враховано, що відповідач ОСОБА_1 мав можливість з дотриманням вимог земельного законодавства України відчужити набуту в Україні земельну ділянку, але своїм правом не скористався без поважних причин. Тому клопотання представника відповідача про надання можливості відповідачу відчужити спірну земельну ділянку задоволенню не підлягає як необгрунтоване.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову сторонами не подане. Тому відсутні підстави для їх скасування.

Щодо вимог про стягнення з відповідача в користь позивача процесуальних витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Хмельницькою обласною прокуратурою сплачено 2684 грн 00 коп судового збору за подання позовної заяви та 1342 грн 00 коп судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір.

Керуючись ст.ст.4-13,81,82,89,133,141,158,264-265,273, 282,289 ЦПК України, ст.ст.346,356 ЦК України, ст.ст.1,19,22,81,125,140,143,145 Земельного кодексу України, ст.ст. 38,39 Закону України "Про міжнародне приватне право", ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Конфіскувати у громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку площею 2,8636 га, кадастровий номер 6823980300:06:008:0401, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ганнопільської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури (Хмельницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р НОМЕР_2 ) 2684 грн 00 коп судового збору за подання позову та 1342 грн 00 коп судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Повний текст рішення буде виготовлений протягом десяти днів.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням https://sl.km.court.gov.ua/sud2214/ або в підсистемі "Електронний суд".

Головуючий суддя Зеленська В.І.