Рішення

від 27.05.2024 по справі 161/3933/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/3933/23

Провадження № 2/161/1235/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2024 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого - судді Філюк Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Октисюк С.В.

позивача ОСОБА_1

представнкиа позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,на стороні відповідача - приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Рачкова Тетяна Олександрівна, про усунення від права спадкування за законом, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до Луцького міськрайонного суду Волинської бласті з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про усунення від права н спадкування за законом.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0, 0619 га для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0710100000:11:144:0004. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_5 та донька ОСОБА_3 .

Вказує, що ОСОБА_3 хворів, через тяжку хворобу тривалий час перебував в безпорадному стані, потребував постійного піклування та догляду, а його дружина ОСОБА_5 та донька ОСОБА_3 , будь-якої допомоги йому не надавали, знаючи про проблеми зі здоров`ям, з ним не проживали, не цікавились його самопочуттям, станом здоров`я, що свідчить про їх бездіяльність, спрямовану на уникнення обов`язку забезпечити підтримку та допомогу ОСОБА_3 . Тобто, відповідачі, маючи можливість виконувати свій обов`язок щодо чоловіка та батька, не вчиняли необхідних дій.

Крім того, зазначала, що неодноразово і вона, і покійний ОСОБА_3 , а також інші родичі звертались до відповідача ОСОБА_5 з проханням, що ОСОБА_3 потрібна допомога та піклування, бо він сам не може за собою доглядати, однак ні дружина, ні донька, яка вже була повнолітньою, не реагували, фактично умисно ухилялись від надання допомоги спадкодавцеві при наявності у них можливості її надання. Спадкодавець ОСОБА_3 фактично перебував у безпорадному стані, був неспроможний своїми силами через тяжку хворобу фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв`язку з чим потребував стороннього догляду, допомоги та піклування.

Позивач вказує, що вона як старша сестра одноосібно здійснювала догляд за братом, який за станом здоров`я потребував сторонньої допомоги. Зокрема, саме ОСОБА_1 займалась всіма його питаннями, оформлення пенсії, заміна паспорта, відновлення газопостачання в будинку, укладення договорів на постачання комунальних послуг, оформлення субсидії, вирішення питань погашення заборгованості за кредитним договором. Саме з цією метою була надана довіреність на ім`я позивача.

Відповідачі самоусунулись від своїх обов`язків, їх не цікавила доля чоловіка та батька, вони свідомо уникали свого обов`язку забезпечити допомогу та підтримку, не повідомили ОСОБА_3 про переїзд в США. Після смерті тягар поховання також ліг на плечі ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, з посиланням на норми ст. 1224 ЦК України, позивач просить усунути ОСОБА_5 та ОСОБА_3 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 29 березня 2023 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

09 серпня 2023 року від відповідачів надійшов відзитв на позовну заяву, в якому вказують, що позов не визнають, вважають його безпідставним, а викладені в позові обставини такими, що не відповідають дійсності.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 заперечувала в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідачів в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши та оцінивши зібрані та досліджені по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що відповідно підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0, 0619 га для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0710100000:11:144:0004.

З дослідженої судом копії спадкової справи № 49/2022, заведеної щодо майна померлого ОСОБА_3 встановлено, що із заявами про прийняття спадщини за законом звернулась сестра померлого - ОСОБА_1 , а також дружина ОСОБА_5 та донька ОСОБА_3 .

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Частиною третьою статті 1224 ЦК України передбачено, що не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

Частиною п`ятою статті 1224 ЦК України передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин та їх доведеності у сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Вказані висновки викладено Верховним Судом у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 712/4709/15, від 04 березня 2019 року у справі № 321/1573/17, від 17 липня 2019 року у справі № 676/5086/15-ц, від 02 лютого 2022 року у справі № 706/445/20, від 31 травня 2022 року у справі № 323/288/21, від 16 березня 2023 року у справі № 185/6281/21, від 26 червня 2023 року у справі № 466/6613/20.

Факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за позовом заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому необхідно враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов`язку.

Ухилення від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій (див. постанови Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 337/6000/15 та від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16).

Відповідно до положень ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ізч.6ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1статті 80 ЦПК України).

У частині 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З довідки про причину смерті від 13 вересня 2022 року та лікарського свідоцтва про смерть № 355 від 13 вересня 2022 року вбачається, що ОСОБА_3 помер вдома по АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, причина смерті - загальна інтоксикація організму, емпієва плеври.

З довідки Медико-соціальної комісії Луцької міської клінічної лікарні серія ВЛН № 045075 вбачається, що ОСОБА_3 встановлена довічно третя група інвалідності з 15 червня 2009 року, також вказано, що йому протипоказана праця, пов`язана з тривалим ходіннями та стоянням, важка праця.

Відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України у місті Луцьку, ОСОБА_3 перебував на обліку як отримувач пенсії по інвалідності 3 групи загального захворювання з 01.07.2009 року довічно.

Звертаючись з позовом до суду, позивач посилається як на підставу усунення відповідачів від права на спадкування на наявність обставин, визначених у ч. 5 ст. 1224 Цивільного кодексу України, мотивує тим, що відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , які є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , ухилялися від надання допомоги спадкодавцеві, який через тяжку хворобу був у безпорадному стані та потребував постійного піклування і догляду, проживали окремо від чоловіка та батька, життям та здоров`ям не цікавились, будучи обізнаним про його стан здоров`я батька, який тяжко хворів, не виконували своїх обов`язків, передбачених Сімейним кодексом України, що дає підстави для усунення відповідачів, як спадкоємців першої черги за законом, від права на спадкування майна після смерті ОСОБА_3 .

З дослідженої судом медичної документації вбачається, що ОСОБА_3 отримав травму та йому було встановлено діагноз - кукса правої ступні з рецидивуючою трофічною виразкою і згинальної контрактури гомілково-ступеневому суглобі з різко вираженим больовим симптомом і зі зниженням функції правої кінцівки.

Однак, наявна в матеріалах справи медична документація про стан здоров`я ОСОБА_3 та висновки лікарів не містять інформації стосовно необхідності здійснювати сторонній догляд за хворим та його стан, що унеможливлює (обмежує) пересування хворого.

Для усунення від права на спадкування за законом необхідно довести, що спадкодавець за життя звертався до спадкоємця з проханням про допомогу, догляд та утримання, від чого спадкоємець свідомо ухилявся, що допомоги, яку надавала позивач було недостатньо і спадкодавець потребував додаткової постійної допомоги саме від відповідача. Крім того, підлягає з`ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу. Позбавлення особи права спадкувати - це захід, що має застосовуватися лише в крайньому випадку з урахуванням, передусім, характеру поведінки відповідача.

Однак, позивачем не надано суду жодного належного і допустимого доказу, в порушення положень ст. ст. 76-81 ЦПК України, що спадкодавець перебував в безпорадному стані, потребував стороннього догляду і готовий був прийняти такий догляд від відповідачів, а відповідачі могли надавати такий догляд, але свідомо і умисно ухилялися.

Також позивачем не доведено, що сам ОСОБА_3 звертався до відповідачів з проханням про допомогу, догляд та утримання, однак відповідачі ухилялись від цього.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач покликалась на те, що саме вона як рідна сестра спадкодавця здійснювала догляд за братом, зокрема, купувала продукти харчування, займалась оформленням пенсії, заміною паспорта, відновленням газопостачання в будинку після його відключення, оформленням субсидії, однак зазначені обставини, самі по собі, не свідчать про перебування спадкодавця у безпорадному стані та потребування стороннього догляду.

Таким чином, всупереч свого процесуального обов`язку позивач не надала до суду належних і допустимих доказів на підтвердження доводів свого позову про те, що відповідачі умисно ухилялися від надання допомоги спадкодавцеві, та не надано медичних документів про те, що спадкодавець при цьому потребував сторонньої допомоги. Окрім цього, ОСОБА_1 не доведено винної поведінки відповідачів та обставин свідомого ухилення його від надання допомоги померлому ОСОБА_3 .

Судом не приймаються до уваги показання допитаних в судовому засіданні свідків, оскільки вони не дають підстав для визначення безпорадного стану спадкодавця і необхідності стороннього догляду без належним чином оформленого лікарського висновку.

Отже, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки у справі не встановлено одночасної сукупності всіх обставин, передбачених ч.5 ст.1224 ЦК України, для усунення ОСОБА_5 та ОСОБА_3 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 12, 13,77,81,89,141, 185, 263,264,265 430 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,на стороні відповідача - приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Рачкова Тетяна Олександрівна, про усунення від права спадкування за законом відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складання повного тексту рішення 05 червня 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Філюк Т.М.