Вирок

від 05.06.2024 по справі 558/224/24

ДЕМИДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 558/224/24

номер провадження 1-кп/558/50/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2024 року сел.Демидівка

Дубенського району

Рівненської області

Демидівський районний суд Рівненської області

в складі:

одноособово суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні кримінальнепровадження внесенедо Єдиногореєстру досудових розслідуваньза №12024181160000119 від03.04.2024року пообвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянки України,українки,уродженки тажительки АДРЕСА_1 ,з базовоюсередньою освітою,не заміжньої,не працюючої, наутриманні двоєнеповнолітніх дітей, не депутата, не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачена ОСОБА_3 , потерпілий ОСОБА_5 ,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 , діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ із змінами, внесеними згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.08.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 12.02.2024 № 10456/2024, 15 березня 2024 року близько 15:00 год, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливих мотивів, керуючись метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправність та суспільно-небезпечний характер своїх дій, та передбачаючи настання їх наслідків, знаходячись в бесідці біля кафетерію "Зустріч", що розташований по АДРЕСА_2 , умисно таємно викрала мобільний телефон марки "Хіаоmi Redmi Note 11", вартістю 2 952,80 грн, що знаходився на столі в бесідці. В результаті чого заподіяла потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану.

У відповідності до норм ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, з`ясувавши думку прокурора, обвинуваченої, потерпілого, щодо тих доказів, які потрібно дослідити та про порядок їх дослідження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Вважаючи на те, що заперечень від учасників судового провадження, щодо обсягу та порядку дослідження доказів не поступало, суд ухвалив допитати обвинувачену, потерпілого та дослідити долучені до матеріалів кримінального провадження документи, що характеризують обвинувачену як особу, а також дані про витрати на залучення експертів та речові докази.

Суд з`ясував, що обвинувачена та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст всіх обставин справи, які підлягали б доказуванню і переконався у добровільності їх позиції. Обвинуваченій та іншим учасникам судового провадження роз`яснено, що при відмові від дослідження доказів, які ніким не оспорюються, вони будуть позбавлені можливості оскаржити їх в апеляційному порядку.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 повністю визнала себе винною в скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення та показала, що 15 березня 2024 року близько 15.00 год. вона вживала спиртні напої разом з потерпілим. Коли він відійшов в сторону, то вона викрала телефон, що належав потерпілому та заховала його в кишеню свого одягу. Потім занесла його до себе додому та заховала в тумбочку. Через деякий час до неї приїхали працівники поліції та повідомили, що в неї знаходиться викрадений телефон. На вимогу поліцейських вона видала викрадений телефон. Щиро розкаюється у вчиненому, просить вибачення у потерпілого. Телефон повернуто потерпілому, він до неї немає жодних претензій.

Потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що дійсно відпочивав з потерпілою 15 березня 2024 року приблизно о 15.00 год. в бесідці біля кафетерію " Зустріч", слухали музику на мобільному телефоні. ОСОБА_3 пішла раніше додому. Через деякий час він виявив, що пропав його телефон. Він кругом його шукав, однак не знайшов. На другий день зустрів ОСОБА_3 та запитував її про телефон, однак вона ні в чому не зізналась. Він повідомив про зникнення телефона в поліцію. На сьогодні йому телефон повернуто. Претензій до обвинуваченої не має.

Допитавши обвинувачену, потерпілого, дослідивши документи, які характеризують обвинувачену як особу, з`ясувавши інші питання, що вирішуються при ухваленні вироку, суд вважає доведеним у ході судового розгляду винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 Кримінального кодексу України,- таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Судом також досліджено характеризуючі особу обвинуваченої матеріали.

Згідно довідки про судимість ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не притягувалась, раніше не судима. /а. п. 93 /.

Відповідно до повідомлення Демидівської селищної ради Рівненської області № 03-13/930 від 10.04.2024 , гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька с. Дубляни, не є депутатом Демидівської селищної ради. /а. п. 98/.

Відповідно до характеристики, виданої Демидівською селищною радою, за № 03-27/51 від 10.04.2024 року, ОСОБА_3 , зарекомендувала себе добре. Громадського порядку не порушувала. З боку виконкому зауважень не має /а. п. 97/.

Згідно повідомлення Демидівської ЦРЛ № 2241/210-2024 від 04.04.2024 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька с. Дубляни, Дубенського району, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. /а. п. 100/.

Відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , на утриманні у ОСОБА_3 перебуває двоє неповнолітніх дітей. /а. п. 94-95/.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 у відповідності зі ст.65 Кримінального кодексу України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та обставини, які пом`якшують і обтяжують її покарання.

Відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченою ОСОБА_3 відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обираючи покарання ОСОБА_3 , суд бере до уваги обставини, передбачені ст. ст. 66, 67 Кримінального кодексу України, які пом`якшують і обтяжують її покарання.

Так обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , є її щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди, шляхом повернення викраденого, наявність на вихованні в обвинуваченої двох неповнолітніх дітей, а також те, що особа вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше не судима.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

Відповідно до висновку органу пробації, взявши до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої ОСОБА_3 , її спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб). На думку органу пробації, покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення її від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на засуджену обов`язків (відповідно до п 1 ст. 76 КК України). /а. п. 28-32/.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

У рішенні "Бемер проти Німеччини" від 03 жовтня 2020 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати у зв`язку з відстрочкою.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд бере до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ступінь його суспільної небезпечності; обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання; дані про особу винної, яка щиро розкаюється в скоєному, а також те, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше не судима, добровільно відшкодувала завдану шкоду, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей. Враховуючи дані обставини, суд дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Відповідно до постанови про визнання і приєднання речових доказів від 03 квітня 2024 року, у справі наявні речові докази. /а. п. 70, 85/.

Відповідно до ст. 100 КПК України, суд повинен вирішити долю речових доказів.

Згідно довідки Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, витрати на проведення судової товарознавчої експертизи,висновок експертавід 08.04.2024року №СЕ-19/118-24/4115-ТВ, становлять 1514,56 грн. /а. п. 78 /.

Згідно ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного, відповідно ст. ст. 12, 50, 65, 66, 67 Кримінального кодексу України, керуючись ст. ст. 100, 124, 373- 374, 376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, та призначити їй покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням та встановити іспитовий строк один рік.

Покласти на ОСОБА_3 відповідно до п. п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України наступні обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази:

- мобільний телефон марки "Хіаоmі Redmi NOTE 111", ІМЕІ: НОМЕР_3 , що переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 - передати йому у користування.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в розмірі 1514 (одну п`ятсот чотирнадцять) гривень 56 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи.

Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Демидівський районний суд протягом 30 днів з дня проголошення.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Суддя: ОСОБА_6