Ухвала

від 23.04.2024 по справі 569/7904/14-ц

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/7904/14-ц

6/569/94/24

УХВАЛА

Іменем України

23 квітня 2024 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Крижової О.Г.,

при секретарі судового засідання Кость А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Дяденчуком Анатолієм Івановичем про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13.03.2015, яке змінено рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 10.06.2015 у справі № 569/7904/14-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_2 ?вни та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» борг:

за кредитним договором № 11114109000 від 02.02.2007 в сумі 111285 доларів США заборгованості за кредитом; 87032 (вісімдесят сім тисяч тридцять два) долари США 66 центів -заборгованість по відсотках за користування кредитом; 50257 (п`ятдесят тисяч двісті п`ятдесят сім) гривень 87 копіи?ок пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 157 935(сто п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) гривень 97 копіи?ок пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках;

за кредитним договором № 11176950000 від 27.06.2007 в сумі 106000 (сто шість тисяч) доларів США - заборгованості за кредитом; 83235 (вісімдесят три тисячі двісті тридцять п`ять) доларів США 85 центів заборгованість по відсотках за користування кредитом; 21200 (двадцять одну тисячу двісті) гривень 64 копіи?ки - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 151896 (сто п`ятдесят одну тисячу вісімсот дев`яносто шість) гривень 54 копіи?ки -пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках;

за кредитним договором № 11221804000 від 27.09.2007 в сумі 69026 (шістдесят дев?ять тисяч двадцять шість) доларів США - заборгованості за кредитом; 53038 (п`ятдесят три тисячі тридцять вісім) доларів США 83 центи заборгованості по відсотках за користування кредитом; 13341 (тринадцять тисяч триста сорок одну) гривню 29 копіи?ок - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 96648 (дев`яносто шість тисяч шістсот сороквісім) гривень 83 копіи?ки пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках.

17.08.2015 Рівненським міським судом Рівненської області видано виконавчі листи про стягнення коштів з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк».

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 05.12.2019 замінено вибулого стягувача АТ «УкрСиббанк» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт».

08.03.2024 до суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 адвоката Дяденчука А.І. про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування поданої заяви вказує, що 30.11.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» (цедент) та ОСОБА_3 (цесіонарій), укладено договір купівлі-продажу (цесії), за умовами якого цедент передав, а цесіонарій прийняв право вимоги за кредитними договорами № 11221804000 від 27.09.2007, № 11176950000 від 27.06.2007 та № 11114109000 від 02.02.2007, позичальником/боржником за якими є ОСОБА_2 .

Зазначає, що ОСОБА_4 свої грошові зобов`язання за договором цесії виконала повністю, отже набула усіх прав вимоги за кредитними договорами № 11221804000 від 27.09.2007, № 11176950000 від 27.06.2007 та № 11114109000 від 02.02.2007 та прав на солідарне стягнення коштів згідно виконавчих листів, виданих у справі № 569/7904/14-ц.

Додатково заявник вказує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконали зобов`язання перед ОСОБА_5 за кредитними договорами № 11221804000 від 27.09.2007, № 11176950000 від 27.06.2007 та № 11114109000 від 02.02.2007 року в добровільному порядку та в повному обсязі. Заборгованість відсутня.

Оскільки боржниками виконано грошове зобов`язання в добровільному порядку, заявник просить визнати такими, що не підлягають виконанню виконавчі листи, які видані Рівненським міським судом Рівненської області на виконання рішення суду у справі № 569/7904/14-ц.

17.04.2024 на адресу суду надійшли пояснення ОСОБА_5 , які обґрунтовані тим, що на підставі договору цесії від 30.11.2021 до неї перейшло право вимоги за виконавчими документами виданими у справі № 569/7904/14-ц про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договорами № 11221804000 від 27.09.2007, № 11176950000 від 27.06.2007 та № 11114109000 від 02.02.2007 року.

В своїх поясненнях підтверджує добровільне виконання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїх грошових зобов`язань за кредитними договорами в повному обсязі, на підтвердження чого, нею складено та надано боржникам розписку від 23.05.2023.

Проти задоволення заяви про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню не заперечує.

Також, до суду надійшли пояснення від ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт». Пояснення мотивовані тим, що 30.11.2021 між фінансовою компанією та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу (цесії), за умовами якого право вимоги за кредитними договорами, позичальником/боржником за якими є ОСОБА_2 перейшло до нового кредитора ОСОБА_3 .

Зазначає, що за умовами 2.1., 2.2. договору, право вимоги за договором, вважаються переданими з моменту сплати ОСОБА_3 фінансовій компанії суми коштів за відступлення права вимоги в розмірі 543478,00 грн.

Підтверджує, що свої грошові зобов`язання за договором цесії ОСОБА_3 виконала повністю, отже набула усіх прав на солідарне стягнення коштів згідно виконавчих листів, виданих у справі № 569/7904/14-ц.

Подану ОСОБА_1 заяву підтримує та просить її задоволити.

Заявник та його представник в судове засідання не з`явилися, представник заявника подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, в якій підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у заяві.

Від представника ОСОБА_6 адвоката Беляновського Р.Ю. надійшла заява про розгляд справи без їх участі. Проти задоволення заяви не заперечують.

ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» також подала заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, доводи заяви та пояснення учасників процесу суд приходить до висновку, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. При цьому метою визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є унеможливлення подальшого проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом та закінчення виконавчого провадження (пункт 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»).

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); якщо виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

При розгляді зазначеної категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Допустимість полягає в тому, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (статті 77-80 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30.11.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» (цедент) та ОСОБА_3 (цесіонарій), укладено договір купівлі-продажу (цесії), за умовами якого цедент передає, а цесіонарій приймає право вимоги за кредитними договорами № 11221804000 від 27.09.2007, № 11176950000 від 27.06.2007 та № 11114109000 від 02.02.2007 року, позичальником/боржником за якими є ОСОБА_2 .

За відступлення права вимоги ОСОБА_3 сплатила на користь ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» 543478,00 грн., що підтверджується приєднаними до справи банківськими квитанціями та розпискою.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною.

У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Отже, внаслідок укладення та виконання договору купівлі-продажу (цесії) ОСОБА_7 набула права вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на стягнення коштів за кредитними договорами № 11221804000 від 27.09.2007, № 11176950000 від 27.06.2007 та № 11114109000 від 02.02.2007 року.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Відповідно до положень п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконали свої зобов`язання за кредитними договорами № 11221804000 від 27.09.2007, № 11176950000 від 27.06.2007 та № 11114109000 від 02.02.2007 року у повному обсязі в добровільному порядку без примусового виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 13.03.2015, зміненого рішенням Рівненського апеляційного суду від 10.06.2015 у справі № 569/7904/14-ц. Заборгованість за кредитними договорами відсутня.

Вказані обставини підтверджуються розпискою від 23.05.2023 року складеною новим кредитором ОСОБА_5 . Також, в розписці новий кредитор підтверджує, що будь-яких претензій майнового чи немайнового характеру до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з приводу виконання грошових зобов`язань за кредитними договорами № 11221804000 від 27.09.2007, № 11176950000 від 27.06.2007 та № 11114109000 від 02.02.2007 року вона не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Потрібно звернуту увагу на те, що зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань передавшім відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Після набрання рішення суду законної сили зміни в матеріально-правовому відношенні, встановленому судовим рішенням можуть відбуватись як в межах процедур виконавчого провадження, так і поза їх межами в силу специфіки матеріально-правових юридичних фактів.

У зв`язку з цим, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з підстав відсутності обов`язку боржника повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин є, насамперед, процесуальним наслідком відображення розвитку матеріально-правового відношення після винесення рішення суду або ж набрання ним законної сили, процедурою реалізації у виконавчому процесі тих змін, які відбулися у встановленому судом матеріально-правовому відношенні та призвели до відсутності повністю або частково матеріально-правового обов`язку боржника.

Процедура встановлення таких змін вимагає аналізу вже встановленого судом матеріально-правового відношення, аналізу матеріально-правових юридичних фактів, які виникли вже після винесення рішення потребує оцінки доказів. Саме через це така процедура відбувається виключно за участі суду та не повинна реалізовуватися державним виконавцем самостійно.

У разі припинення матеріально-правового обов`язку боржника припиняється дія здійсненності рішення суду як однієї з його властивостей, що знаходить своє юридичне оформлення в ухвалі суду про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Визнання виконавчого листа, такими, що не підлягає виконанню, спрямоване на захист прав боржника та запобігання «подвійного виконання», адже, незважаючи на добровільне виконання судового рішення, стягувач може повторно звернутись до державної виконавчої служби за його примусовим виконанням.

Судом встановлено, що солідарний обов`язок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перед ОСОБА_7 відсутній повністю у зв`язку із його добровільним виконанням.

На підставі наведеного та керуючись Керуючись ст.10, 12, 13, 89, 263, 265, 273, 432, 353, 354 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Дяденчука Анатолія Івановича про визнання виконавчих листів таким, що не підлягають виконанню задоволити.

Визнати такими, що не підлягають виконанню, виконавчі листи видані у справі № 569/7904/14-ц, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ПАТ «УкрСиббанк» (новий стягувач ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт») боргу:

за кредитним договором № 11114109000 від 02.02.2007 в сумі 111285 доларів США заборгованості за кредитом; 87032 (вісімдесят сім тисяч тридцять два) долари США 66 центів -заборгованість по відсотках за користування кредитом; 50257 (п`ятдесят тисяч двісті п`ятдесят сім) гривень 87 копійок пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 157 935(сто п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) гривень 97 копійок пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках;

за кредитним договором № 11176950000 від 27.06.2007 в сумі 106000 (сто шість тисяч) доларів США - заборгованості за кредитом; 83235 (вісімдесят три тисячі двісті тридцять п`ять) доларів США 85 центів заборгованість по відсотках за користування кредитом; 21200 (двадцять одну тисячу двісті) гривень 64 копійки - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 151896 (сто п`ятдесят одну тисячу вісімсот дев`яносто шість) гривень 54 копійки -пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках;

за кредитним договором № 11221804000 від 27.09.2007 в сумі 69026 (шістдесят дев`ять тисяч двадцять шість) доларів США - заборгованості за кредитом; 53038 (п`ятдесят три тисячі тридцять вісім) доларів США 83 центи заборгованості по відсотках за користування кредитом; 13341 (тринадцять тисяч триста сорок одну) гривню 29 копійок - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 96648 (дев`яносто шість тисяч шістсот сорок вісім) гривень 83 копійки пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Рівненського міського суду Оксана КРИЖОВА