Ухвала

від 29.05.2024 по справі 753/10375/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10375/24

провадження № 1-кс/753/1694/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі

слідчої судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

підозрюваної ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12023100020003452 від 6 вересня 2023 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Хмельницький, громадянки України, українки, незаміжньої, офіційно не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 201-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2024 до Дарницького районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12023100020003452 від 06 вересня 2023 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 .

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 28 травня 2024 року матеріали клопотання передано слідчому судді ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що слідчим відділом Дарницького УП ГУНП у місті Києві розслідується кримінальне провадження № 12023100020003452 від 6 вересня 2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 201-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , організувала вчинення тяжкого злочину у сфері господарської діяльності організованою групою, учасниками якої також є: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також інші на даний час невстановлені особи, в умовах воєнного стану в Україні.

Так, учасники організованої групи відповідно до відведених ролей, спрямованих на незаконне використання з метою отримання прибутку від отриманих благодійних пожертв в особливо великому розмірі, під час воєнного стану в Україні виконували наступні функції: - ОСОБА_5 - організатор, встановлювала розпорядок дня для працівників, проводила видачу заробітної плати, давала вказівки по роботі головним менеджерам, встановлювала робочий план на місяць, вирішувала ряд організаційних моментів, використовувала зареєстровані на її ім`я рахунки для перерахунку грошових коштів з БО«БФ «Мораль народу» (ЄДРПОУ 42411195), обготівковувала грошові кошти фонду через банкомати в м. Києві, тощо;

- ОСОБА_7 - співорганізатор,головний менеджер,до команди якого входило від 2 до 4 менеджерів, надавав методичні вказівки по роботі менеджерам (операторам), встановлював робочий план, контролював процес здійснення дзвінків працівниками, вимагав якісніше спілкуватися з клієнтами, щоб ті в свою чергу перераховували грошові кошти, здійснював виплату заробітної плати, надавав зареєстрований на його ім`я розрахунковий рахунок ФОП для здійснення перерахунку грошових коштів з БО «БФ «Мораль народу», тощо;

- ОСОБА_6 - виконавець, забезпечувала ведення бухгалтерії, у тому числі подання податкової звітності щодо діяльності БО «БФ «Мораль народу» (ЄДРПОУ 42411195), обготівковувала грошові кошти фонду через банкомати в м. Києві, тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв`язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався і станом на 02.06.2023 діяв.

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» благодійна діяльність - добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону.

Частиною 5 цієї ж статті визначено, що зміна цілей та порядку використання благодійної пожертви можлива за згодою благодійника або його правонаступників, а також на підставі рішення суду чи в інших випадках, визначених законом або правочином благодійника.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов`язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій.

За таких обставин, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не раніше 03.04.2022,тобто у період дії в Україні воєнного стану в учасників організованої групи виник злочинний умисел, направлений на заволодіння благодійними пожертвами, з метою отримання прибутку, в особливо великому розмірі.

Так, невстановлена досудовим розслідуванням особа звернулася до ОСОБА_8 , з метою оформлення благодійної організації та призначення її засновником та керівником, попередньо повідомивши їй, що благодійна організація буде отримувати благодійну грошову допомогу, яка буде направлена за цільовим призначенням, тобто на благодійність. Вказану пропозицію ОСОБА_8 прийняла та погодилася на оформлення юридичної особи, а саме БО «БФ «Мораль народу» (ЄДРПОУ 42411195), яке відбулося 22.08.2018 у Печерській районній в місті Києві державній адміністрації, за адресою: вул. М. Омельяновича-Павленка, 15, м. Київ, але після оформлення, будучи впевненою, що благодійна організація буде діяти за призначенням, ОСОБА_8 віддала усі правовстановлюючі документи щодо новоствореної БО «БФ «Мораль народу» (ЄДРПОУ 42411195) невстановленій досудовим розслідування особі.

Після чого, організатор злочину ОСОБА_5 діючи спільно з співорганізатором ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, використавши те, що ОСОБА_5 має доступ до банківського рахунку вказаної організації, з корисливим мотивом вирішили використати БО «БФ «Мораль народу» (ЄДРПОУ 42411195), з метою отримання прибутку, підшукавши виконавця вказаного злочину ОСОБА_6 та інших невстановлених на даний час осіб, спільно організували їх діяльність, підібравши людей загальною кількістю близько 4 чоловік (кількість під час вчинення злочину змінювалася), які мали працювати операторами та просити в осіб здійснити перерахунок грошових коштів на рахунок БО «БФ «Мораль народу» (ЄДРПОУ 42411195) нібито для допомоги дітям.

Принцип протиправної діяльності організованої групи полягав у наступному - оператори, перебуваючи у невстановлених за результатами досудового розслідування місцях та підтримуючи зв`язок із керівництвом в особах ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , шляхом здійснення телефонних розмов та надсилання повідомлень в месенджерах, не будучи обізнаними у вчиненні злочину, за заздалегідь підготовленою та погодженою з менеджерами промовою телефонували на номери мобільних телефонів зі списку, який надавався менеджерами для здійснення телефонних дзвінків, з метою переконання громадян у необхідності переказу грошових коштів через БО «БФ «Мораль народу» (ЄДРПОУ 42411195)нібито для допомоги дітям. Також, члени організованої групи дотримувалися правил конспірації при підготовці та вчиненні злочинних дій, а саме надавали вказівки операторам періодично здійснювати заміну мобільних терміналів та SIM-карток, використовували заздалегідь підготовлені фото-, відеоматеріали з повідомленнями про збір коштів та подальшу допомогу дітям.

В подальшому, реалізовуючи свій спільний протиправний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші невстановлені на даний час особи використовували БО «БФ «Мораль народу» (ЄДРПОУ 42411195) та в період часу з 03.04.2022 по 02.06.2023 від різних фізичних та юридичних осіб отримали благодійні пожертви на банківський рахунок БО «БФ «Мораль народу» (ЄДРПОУ 42411195 ) НОМЕР_2 відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) у загальній сумі 5 189 319 гривень 73 копійки.

При цьому, особи надали благодійні пожертви у загальній сумі 5 189 319 гривень 73 копійки саме для допомоги дітям, як їх запевняли працівники Благодійної організації «БФ «Мораль народу» (ЄДРПОУ 42411195), але учасники організованої групи попередньо знали, що доведена ними інформація про цілі використання пожертв є вигаданою і не відповідає дійсності, при цьому усвідомлювали, що грошові кошти будуть використані саме з метою отримання ними прибутку.

Так, ОСОБА_5 маючи доступ до вказаного банківського рахунку БО «БФ «Мораль народу» (ЄДРПОУ 42411195) перерахувала грошові кошти у сумі 4 896 064 гривні на підконтрольні ФОП банківські рахунки відкриті в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570), до яких ОСОБА_5 безпосередньо мала доступ, а саме такі як: розрахунковий рахунок НОМЕР_3 , що належить ФОП ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , розрахунковий НОМЕР_5 , що належить ФОП ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_6 .

В подальшому, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та інші невстановлені на даний час особи, діючи спільно у складі організованої групи та маючи доступ до вищевказаних рахунків ФОП, незаконно використали частину благодійних пожертв з метою отримання прибутку шляхом привласнення грошових коштів, а саме: перерахували з банківського рахунку БО «БФ «Мораль народу» (ЄДРПОУ 42411195) на вищевказані рахунки ФОП грошові кошти на загальну суму 4 896 064 гривні та в подальшому вивели грошові кошти на особисті рахунки, а також здійснили їх обготівкування з банкоматів.

Таким чином, організована група у складі: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та інших невстановлених на даний час осіб, з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення здійснили незаконне використання з метою отримання прибутку благодійних пожертв громадян України, в особливо великих розмірах, під час воєнного стану, не використавши їх за цільовим призначенням, тобто для допомоги дітям, в період з 03.04.2022 по 02.06.2023 на загальну суму 4 896 064 гривні.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, а саме у незаконному використанні благодійних пожертв, з метою отримання прибутку,вчиненого організованою групою,в особливо великому розмірі, під час воєнного стану.

Прокурор посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту у відношенні підозрюваної, відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_5 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків, інших підозрюваних, які на цей час не зменшились.

Поряд з цим, прокурор зазначив, що існує необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки 24 травня 2024 року стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, однак на даний час фактичне ознайомлення з матеріалами досудового розслідування ще не здійснено та обвинувальний акт не вручено, що унеможливлює проведення підготовчого судового засідання та вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу в межах строків обраного запобіжного заходу.

У зв`язку з чим у клопотанні прокурор просить продовжити дію запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_5 у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просив суд клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України. Зазначив, що матеріали кримінального провадження складаються із восьми томів, тож ознайомлення з ними потребує значного часу.

Адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував щодо продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , однак просив застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, а не цілодобового. Вказав, що досудове розслідування вже завершено, його підзахисна не порушувала обов`язків по попередньому запобіжному заходу, завжди повідомляла слідчого та просила у нього дозволу, за необхідності вийти з квартири. Крім того, вказав, що його підзахисна працює та їй необхідно проводити навчання, а через відключення світла з дому вона не завжди зможе це зробити.

Підозрювана ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала думку адвоката, вказала, що їй треба працювати, оскільки дистанційна робота з дому, у зв`язку із періодичним вимкненням електроенергії, наразі неможлива.

Вислухавши прокурора, захист, підозрювану, дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Дарницького УП ГУНП у місті Києві розслідується кримінальне провадження № 12023100020003452 від 6 вересня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України .

29 березня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною ч. 3 ст. 201-2 КК України.

04 квітня 2024 року ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб.

24 травня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у скоєні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази: протокол прийнятя заяви про кримінальне правопорушення, витяг з ЄРДР, протоколи допиту свідків, відомості Державної служби фінансового моніторингу.

Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вимогами частини першої статті 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких належить: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Згідно із вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

В ході розгляду зазначеного клопотання, слідчим суддею перевірено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 201-2 КК України.

Матеріали досудового розслідування містять достатні для цього етапу розслідування докази, які доводять причетність ОСОБА_5 до інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 201-2 КК України.

Слідчий суддя погоджується з доводами, викладеними у наданому клопотанні, щодо існування обставин, які свідчать про те, що ризики, які були підставою для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на теперішній час повністю не відпали і не зменшилися.

Так, слідчий суддя вважає встановленим наявність ризику ухилення від органу досудового слідства підозрюваного, оскільки остання підозрюється у вчиненні зазначеного злочину і розуміючи наслідки завершення досудового слідства та судового розгляду, може намагатись уникнути досудового розслідування або використати ситуацію, яка склалась у країні, на власну користь, а саме те, що на даний час військова агресія Російської Федерації проти України суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Слідчий суддя, враховує таку обставину як можливість вільного перетину меж території України, зміни зовнішності, з метою переховування та подальшого переїзду на територію, яка тимчасово непідконтрольна Україні.

Слідчий суддя враховує той факт, що діючий на території України режим обмеження права у виїзді за кордон певних осіб жодним чином не свідчить про відсутність вказаного ризику, оскільки стосується обмеження виїзду за кордон у законний спосіб та не виключає можливості здійснення спроб перетнути кордон незаконно, з огляду на те, що наразі частина державного кордону України не контролюється, а тому такий спосіб не може виключатися, як неможливий. Крім того, підозрювана є жінкою, не військовозобов`язана, не військовослужбовець (іншого слідчому судді зазначено не було), а отже має можливість вільно перетнути кордон України.

Також є доведеним та на цей час не зменшився ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, з урахуванням визначеної КПК України процедури отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.

Поряд з цим, прокурором не було доведено слідчому судді існування наразі ризику вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення нею кримінального правопорушення, в якому вона підозрюється.

Відповідно до статті 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи в сукупності всі обставини, враховує, що ОСОБА_10 є громадянкою України, фактично проживає в м. Києві, зареєстрована у м. Хмельницький, раніше не судима, не заміжня, дітей не має, не порушувала встановлений відносно неї запобіжний захід, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; наявні у кримінальному провадженні докази про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення є вагомими. На обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Інших відомостей про стан здоров`я підозрюваної суду не надано.

Також слідчий суддя враховує доводи сторони захисту стосовно доцільності застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, оскільки в такому разі підозрювана не буде позбавлена можливості повноцінно працювати та отримувати заробіток.

Тож, на переконання слідчого судді запобіжний захід як нічний домашній арешт зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Врахувавши наявність обставин, які підтверджують доводи прокурора, що заявлені ризики, передбачені пунктами 1, 3 частини першої статті 177 КПК України, не зменшилися, а також враховуючи, що на цей час органом досудового розслідування виконуються приписи стаитті 290 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку домашнього арешту в нічний час доби строком на 60 днів.

Керуючись нормами статей 176-178, 181, 193, 194, 196, 199, 309, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

клопотання прокурора - задовольнити частково.

Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 28 липня 2024 року, заборонивши ОСОБА_5 залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 у період часу з 22.00 год до 06:00 год наступного дня.

Відповідно до частини п`ятої статті 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає - без дозволу слідчого, прокурора слідчого судді або суду;

повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання.

Вказані обов`язки покладаються на ОСОБА_5 строком до 28 липня 2024 року.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваної, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Контроль за виконанням запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваною покласти на органи Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали - до 28 липня 2024 року.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 04 червня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1