Постанова

від 04.06.2024 по справі 760/30146/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/30146/23

Провадження № 2-а/761/413/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Голосіївській відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року позивач звернулась до Солом`янського районного суду міста Києва із вищезазначеним позовом, у якому просила скасувати постанову серії БАД №381632 від 17 грудня 2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення, стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції суму сплаченого судового збору. В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 17 грудня 2023 року інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1полку № 2 УПП в м. Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Палюком А.С. винесено постанову серії БАД №381632 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн. Як зазначено в оскаржувані постанові, 17.12.2023 о 17 год. 20 хв. в м. Києві по вул. Андрія Малишка, 5, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Land Cruiser 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснила зупинку в забороненому місці, а саме в місці, де транспортний засіб суттєво заважає руху та створює перешкоду для руху, чим порушила п.п.15.10 д) ПДР України, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП. Однак зазначене не відповідає дійсності, оскаржувана постанова винесена без достатнього обґрунтування, доказово не підтверджена та підлягає скасуванню з огляду на наступне. Позивач зазначає, що відповідачем не викладено обставини справи та оскаржувана постанова не містить ні доказів ймовірно вчиненого порушення ПДР України, ні пояснень позивача щодо інкримінованого правопорушення. Оскаржувана постанова містить численні помилки під час складання. Інспектором порушена процедура розгляду справи. Оскаржувана постанова не містить доказів навіть керування саме позивачем зазначеним транспортним засобом, відсутні докази зупинки саме позивачем даного транспортного засобу та відсутні докази, що сама зупинка транспортного засобу здійснена в місці, де така зупинка заборонена, також відсутні докази того, що транспортний засіб заважає своїм розташуванням руху та/чи створює перешкоди для руху. В оскаржуваній постанові інспектор поліції: два рази зазначив іншу особу, з відмінним прізвищем від позивача, яка, на його думку, вчинила порушення ПДР України, («Жовтанюк»), неправильно зазначив адресу позивача, а на зауваження з цього приводу не відреагував, проігнорував бажання позивача надати відповідні пояснення, пояснивши - «всі пояснення будете надавати в суді». Інспектором також була порушена і процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки права позивача, передбачені ст.268 КУпАП, інспектор не роз`яснив та розглянув дану справу за відсутності позивача в своєму службовому автомобілі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року визначено територіальну підсудність адміністративної справи за Шевченківським районним судом міста Києва.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 18 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

17.05.2024 р. представник відповідача направив в адресу суду відзив на позовну заяву, де зазначив наступне. Під час несення екіпажем патрульної поліції 17.12.2023 р. було виявлено транспортний засіб Toyota Land Cruiser 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який своїм розміщенням на проїзній частині суттєво перешкоджав руху інших учасників дорожнього руху. Позивач пояснила, що сталась «екстренна зупинка», надала необхідні документи та зачинилась в автомобілі. В ході розгляду справи, інспектором прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та ознайомлено останню з прийнятим рішенням. В постанові зазначено номер технічного засобу, а саме нагрудний реєстратор Інспектора - 473923, що є належним доказом, який підтверджує факт вчинення правопорушення. У процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення від позивача не надходило заяв та клопотань, а також письмових пояснень. Недоліки оскаржуваного документу, вказані позивачем, не впливають на суть вчинення правопорушення. Просить відмовити у задоволенні позову.

ОСОБА_1 правом на подачу відповіді на відзив не скористалась.

Дослідивши матеріали справи, наявні докази та надавши їм належну оцінку, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Стаття 8 КУпАП визначає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно п.1 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Пунктами 4-5 Розділу І Інструкції №1395 передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті 121-3, частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1, 125, частинами першою, другою і четвертою статті 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128 - 129, частиною першою статті 132-1, частинами третьою, шостою, восьмою, дев`ятою, десятою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою і восьмою статті 152-1 КУпАП.

Разом з тим, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» правила дорожнього руху встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України). Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Судом встановлено, що 17 грудня 2023 року постановою серії БАД №381632 притягнуто ОСОБА_1 (у постанові ОСОБА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП у зв`язку із порушенням п. 15.10. д ПДР.

Частина 3 ст.122 КУпАП передбачає відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона виражається у ненаданні переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Відповідно до змісту постанови, 17.12.2023 о 17 год. 20 хв. в м. Києві по вул. Андрія Малишка, 5, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Land Cruiser 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснила зупинку в забороненому місці, а саме в місці, де транспортний засіб суттєво заважає руху та створює перешкоду для руху, чим порушила п.п.15.10 д ПДР України, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП.

Підпунктом 15.10 д ПДР України передбачено, що стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.

Оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності містить інформацію про фіксацію порушення у п.7 «До постанови додаються», а саме відео з нагрудного відеореєстратора 473923.

Разом з тим, відеозапис наданий представником відповідача не дає підстави вважати, що наявна об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, а саме порушення п.15.10 д ПДР - зупинки автомобіля в місці, де такий транспортний засіб робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів.

Так, згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Ради Європи Державам-Членам стосовно адміністративних санкцій від 13.02.1991р. рекомендовано керуватись у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Враховуючи постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав обов`язку доведення правомірності прийнятого ним рішення.

Зважаючи на те, що відповідачем не доведено вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.

За приписами п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Пунктом 3 ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд вважає за необхідне скасувати постанову, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Керуючись ст.ст.5-7, 9, 77, 90, 132, 139, 241-247, 286 КАС України, ст.ст. суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Голосіївській відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову від 17 грудня 2023 року серії БАД №381632 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції суму сплаченого судового збору у розмірі 536 грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя