Ухвала

від 04.06.2024 по справі 120/7104/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

04 червня 2024 р.Справа № 120/7104/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши матеріали позовної заяви Ладижинського психоневрологічного інтернату до Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької області Державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Ладижинського психоневрологічного інтернату до Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької області Державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

За правилами п. 3 ч. 1 ст. 71 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Суд зазначає, що змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу.

Суд зауважує, що під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги повинні формулюватись у такий спосіб, який виключає можливість неоднозначного їх розуміння або тлумачення. Це означає, що позовні вимоги повинні бути максимально чіткими і зрозумілими для суду, не потребувати необхідності співставляти чи порівнювати їх зміст із змістом описової частини позову для встановлення дійсного предмету оскарження.

Також позовні вимоги повинні логічно випливати з обставин, що свідчать про факти порушень права.

За результатом аналізу поданої позовної заяви суд роз`яснює позивачу, що зміст позову це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.

Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і що внаслідок певних дій (бездіяльності) відповідача ці відносини стали спірними. У свою чергу, від характеру спірних правовідносин залежить правова кваліфікація спору.

Виділення змісту позову має важливе практичне значення, оскільки дозволяє встановити межі дослідження обставин справи під час судового розгляду і ухвалити конкретне, повне і доступне рішення, що є підставою для ефективного та швидкого відновлення порушеного права.

Крім того, обов`язковою умовою для задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Судом встановлено, що з зазначених позивачем обставин справи слідує, що підставою звернення до суду стало не затвердження штатного розпису Ладижинського психоневрологічного інтернату.

Так, позивач посилається на те, що у рішенням 46 сесії Вінницької обласної ради 8 скликання від 24.11.2023 року № 700 "Про внесення змін до Статуту Ладижинського дитячого будинку-інтернату" Ладижинський дитячий інтернат перейменовано на Ладижинський психоневрологічний інтернат та затверджено Статут закладу в новій редакції.

Відповідно до тверджень позивача, вказане тягне за собою зменшення чисельності штату працівників у зв`язку із приведенням штатної чисельності санітарок-наньок до вимог наказу МСП № 893.

Разом з тим, відповідно до матеріалів позовної заяви у лютому 2024 року Департаментом соціальної та молодіжної політики Вінницької області Державної адміністрації затверджено новий штатний розмір Ладижинського психоневрологічного інтернату.

Суд позбавлений можливості встановити визначене у позовній заяві порушене право, у зв`язку з наявністю затвердженого відповідного штатного розпису після змін нормативно-правового регулювання діяльності закладу.

Разом з тим, з огляду на те, що позивачем всупереч норм ч. 4 ст. 161 КАС України, не надано відповідного штатного розпису, суд позбавлений можливості оцінити його зміст та встановити наявність порушеного права, що у першу чергу, вказує на підставу позову - зменшення чисельності персоналу.

Відтак, позивачеві слід надати до суду наявний затверджений у лютому 2024 року Департаментом соціальної та молодіжної політики Вінницької області Державної адміністрації затверджено штатний розмір Ладижинського психоневрологічного інтернату, а також привести у відповідність обгрунтувальну та прохальну частини позову.

Окрім того, у позовній заяві, позивачем зазначено третю особу - Первинну профспілкову організацію Ладижинського дитячого будинку-інтернату.

Відповідно до частини 2 статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Частинами 4, 5 статті 49 КАС України визначено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Отже, можливість залучення до справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, обумовлена рішенням суду, яке може вплинути на її права, свободи, інтереси та обов`язки. Таким чином, залучення третіх осіб сприяє підвищенню результативності процедури доказування та забезпечує всебічний розгляд адміністративної справи.

Відтак, обов`язковою умовою залучення особи до участі у справі в якості третьої особи є доведення можливості впливу рішення у справі на права, свободи, інтереси та обов`язки такої особи.

Натомість, представником позивача не надано клопотання про залучення третьої особи із відповідним обґрунтуванням.

Таким чином, позивачу слід надати мотивоване клопотання про залучення третьої особи - Первинну профспілкову організацію Ладижинського дитячого будинку-інтернату.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Ладижинського психоневрологічного інтернату до Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької області Державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяАльчук Максим Петрович