Рішення

від 04.06.2024 по справі 140/2436/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2436/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАН ТРАНС СЕРВІС» до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспортіпро визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАН ТРАНС СЕРВІС» (далі ТзОВ «ГРАН ТРАНС СЕРВІС», позивач) звернулося з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Відділ Укртрансбезпеки у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ002677 від 18.09.2023 винесену начальником відповідача за вчинення адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 51000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.09.2023 начальником Відділу Укртрансбезпеки у Волинській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 002677 у розмірі 51000,00 грн. Підставою для винесення постанови слугувало те, що перевізником ТзОВ «ГРАН ТРАНС СЕРВІС» 17.08.2023, а/д 0-231702 допущено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу, або подільного вантажу.

17.08.2023 посадовими особами Відділу держаного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті складено акт №0051962 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів, вказано вагові параметри, що становлять 37,52 т. при нормативно допустимих 24 т.

Позивач зазначає, що в Акті №АР028177 від 17.08.2023 вказано, шо під час перевірки виявлено порушення, а саме: водій здійснював міжнародні вантажні перевезення згідно CMR №б/н від 16.08.2023. На момент проведення перевірки виявлено, що транспортний засіб (далі ТЗ) рухався автомобільною дорогою місцевого значення, 0-231702 с. Розсоша, Хмельницька область, повна маса ТЗ згідно CMR та свідоцтв про реєстрацію ТЗ склала: 37,52 т. при нормативно допустимій для даної ділянки дороги 24 т., що порушує вимоги п.п. 22.5 ПДР, перевищення склало 56,3%, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ч. 1 абз. 17 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

У своїх поясненнях водій про причини порушень вказав, що грузовий навігатор вказав саме цю дорогу. Розгляд справи згідно акту №АР028177 відбувся у Відділі державного нагляду (контролю) у Волинській області Укртрансбезпеки без участі представника ТзОВ «ГРАН ТРАНС СЕРВІС» у зв`язку з неналежним повідомленням.

За результатами розгляду справи згідно акту №АР028177 до автомобільного перевізника ТзОВ «ГРАН ТРАНС СЕРВІС» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 51 000 (п`ятдесят одна тисяча гривень) грн. згідно постанови №ПШ028177 від 18.09.2023.

Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу Укртрансбезпеки у Волинській області №ПШ028177 від 18.09.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу, тому звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 11.03.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі та на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (а.с.27).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 27.03.2024 представник відповідача проти позову заперечила та просила відмовити у його задоволенні підстав правомірності оскаржуваної постанови.

В обґрунтування своєї позиції вказала, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області 17.08.2023 на підставі направлення на рейдову перевірку №004394 від 11.08.2023 та тижневого графіку проводилась рейдова перевірка у с. Розсоша, Хмельницької обл., автодорога О-231702 в результаті якої був зупинений транспортний засіб марки ДАФ, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом Когель, державний номер НОМЕР_2 .

В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить та використовується ТзОВ «Гран Транс Сервіс». При перевірці міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №б/н від 16.08.2023 посадовими особами Укртрансбезпеки було встановлено, що вага вантажу становить 22500,00 кг. Водночас, вага тягача становить 8360,00 кг. (згідно свідоцтва про реєстрацію СХН 255676), вага напівпричепа становить 6660,00 кг. (згідно свідоцтва про реєстрацію СТР 236797). Таким чином, загальна вага ТЗ становила 37520,00 кг. при допустимій нормі 24000,00 кг., що складає 56,3% перевищення параметрів від нормативу. Внаслідок чого, посадовими особами Укртрансбезпеки складено акт №АР028177 від 17.08.2023, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0051962 від 17.08.2023.

Зазначає, що перелік автомобільних доріг загального користування державного значення затверджений постановою Уряду від 17.11.2021 №1242 (чинна на момент проведення перевірки). Перелік доріг місцевого значення визначається на місцевому рівні (облдержадміністрації в областях). Так, автомобільна дорога О-231702 «/М-12/ Ружична ч/з Жучківці» у Хмельницькій області належить до доріг місцевого значення. Таким чином, оскільки перевізник завчасно знав маршрут руху, що підтверджується наданою під час перевірки товарно-транспортною накладною, то повинен був врахувати ГВ норми, встановлені для тієї чи іншої ділянки дороги і відповідно перевозити ту масу вантажу, яка не спричинить руйнування доріг загального користування.

З приводу посилання позивача на те, що акт №0051962 не містить підпису другого інспектора, зазначає, що реквізити акту перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом є затвердженими та незмінними. Зазначені документи складені за встановленими формами, затвердженими реквізитами яких не передбачено внесення підпису 2-х посадових осіб Укртрансбезпеки. Натомість, відсутність підпису у акті №0051962 не свідчить про те що габаритно-ваговий контроль проводився 1 особою, оскільки за результатами рейдової перевірки в ході якої проводився габаритно ваговий контроль складається саме акт, форма якого затверджена додатком 3 до Порядку №1567 і саме він підтверджує той факт, що габаритно-ваговий контроль проводився 2-ма посадовими особами Укртрансбезпеки.

Крім того, зазначає, що СMR підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів. факт перевезення вантажу позивачем з перевищенням вагових обмежень підтверджується міжнародною автомобільною накладною CMR, яка міститься в матеріалах справи № б/н від 16.08.2023, згідно якої масса брутто (з упаковкою) вантажу 22,5 т.

Клопотання про проведення точного габаритно-вагового контролю водій ТЗ не заявив, та водій не був позбавлений права під час перевірки спростувати інформацію в частині ваги завантаженого ТЗ, але таким правом не скористався (а.с.32-65).

У відповіді на відзив позивач підтримав доводи, викладені у позовній заяві та додатково зазначив, що посадовими особами Укртрансбезпеки не проведено зважування транспортного засобу та вантажу, отже висновки відповідача про те, що позивачем перевищено нормативно допустиму масу транспортного засобу разом з вантажем є необґрунтованими та не відповідають дійсності (а.с.66-71).

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що відповідно до щотижневого графіку проведення рейдових перевірок у період з 14.08.2023 по 20.08.2023, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №004394 від 11.08.2023, посадовими особами Відділу Укртрансбезпеки у Хмельницькій області 17.08.2023 проведена рейдова перевірка, про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР028177 від 17.08.2023 (а.с.17, 48 зворот, 57-58).

Вказаним актом встановлено, що водій ОСОБА_1 здійснював вантажні перевезення автомобілем марки ДАФ, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом Когель, державний номер НОМЕР_2 згідно CMR від 16.08.2023. На момент проведення перевірки виявлено, що ТЗ рухався автомобільною дорогою місцевого значення О-231702 с. Розсоша, Хмельницької області. Повна маса ТЗ згідно CMR від 16.08.2023 та свідоцтва про реєстрацію ТЗ №СХН255676/№ НОМЕР_3 становить 37,52 т. при нормативно допустимій для вказаної ділянки дороги 24,00 т., що перевищує вимоги п.п.22.5 ПДР, перевищення склало 56,3%. Відповідальність за вказане порушення передбачена абзацом чотирнадцятим частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

В графі «пояснення водія про причини порушень» вказаного акту зазначено: «грузонавігатор вказав цю дорогу» (а.с.17, 48 зворот).

Крім того, 17.08.2023 посадовими відповідача особами було складено №0051962 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, а у зв`язку з тим, що нормативно допустима вага становить 24,00 т. при вазі транспортного засобу позивача 37,52 т. (а.с.16, 49).

07.09.2023 відповідач направив позивачу повідомлення з якого слідує, що розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, виявлених під час рейдової перевірки відбудеться з 10:00 год по 12:00 год 18.09.2023 в приміщенні відділу за адресою: м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 3, 4 поверх, що підтверджується реєстром поштових відправлень АТ «Укрпошта» (а.с.52-53).

Постановою начальника відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ПШ002677 від 18.09.2023 постановлено стягнути з перевізника ТзОВ «ГРАН ТРАНС СЕРВІС» адміністративно-господарський штраф у сумі 51000,00 грн. у зв`язку з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу, відповідальність за яке передбачена абзацом 17 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.16, 54)

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначаєЗакон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001.

Відповідно до абзацу 17 частини першої статті 60 Закону № 2344-III запорушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів і вантажів між населеними пунктами, розташованими на території однієї держави; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України; габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що включає перевірку на відповідність встановленим законодавством нормативам вагових або габаритних параметрів таких транспортних засобів, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.

Отже, ТзОВ «ГРАН ТРАНС СЕРВІС» є автомобільним перевізником в розумінні положень Закону України "Про автомобільний транспорт", що підтверджується відповідним записом в міжнародній товарно-транспортній накладній CMR №б\н від 16.08.2023 (19, а.с.50 зворот).

Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 2344-ІІІавтомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання до медичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 48 Закону № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до положень частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XIIзметою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 №2862-IVрухтранспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої та одинадцятої статті 8 цього Закону автомобільні дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення.

Перелік доріг місцевого значення, у тому числі їх ділянок, що суміщаються з вулицями міст та інших населених пунктів, затверджують Рада міністрів Автономної Республіки Крим та обласні державні адміністрації один раз на три роки.

Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджено Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.2014 №363 (далі - Правила перевезення №363).

Правилами перевезення №363 на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу.

Відповідно до пунктів 2.5 та 2.7 Правил перевезення №363 за способом вантаження і розвантаження вантажі бувають: штучними, сипучими, навалочними і наливними, а в залежності від маси, габаритів одного вантажного місця та специфіки вантажі підрозділяються на такі, перевезення яких здійснюється: за цими правилами і за спеціальними правилами (великовагові, великогабаритні, небезпечні). За цими правилами здійснюються перевезення вантажів, маса і габарити яких в транспортному положенні разом з транспортним засобом не перевищують обмеження, що встановлені Правилами дорожнього руху України.

Згідно з пунктом 27.1 Правил перевезення № 363 великовагові і великогабаритні вантажі при вантаженні, перевезенні та розвантаженні потребують не тільки додержання підвищеної обережності, застосування спеціальних пристроїв і кріплення, а також відповідних умов на маршруті перевезення і спеціальних узгоджень та дозволів.

Перевезення цієї категорії вантажів автомобільними транспортними засобами здійснюється з особливостями, встановленими Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30.

Відповідно до пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30(далі - Правила №30) рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними упункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001(далі -ПДР№1306) передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема:

б) фактичної маси, а саме: комбіновані транспортні засоби: трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом максимального значення для автомобільних доріг місцевого значення 24 т.;

в) навантаження на вісь максимального значення для автомобільних доріг місцевого значення, зокрема: на одинарну вісь - 7 т.; на здвоєні осі, якщо відстань між осями від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах 10,5 т..

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами".

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами "б" та "в" цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах, врегульовано Порядком № 879.

За визначеннями, наведеними у пункті 2 Порядку № 879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу; дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов; вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики; стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю (далі - стаціонарний пункт) - позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів; пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціалізований транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами.

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Пунктом 4 Порядку №879 визначено, що робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, власниками (балансоутримувачами) зон габаритно-вагового контролю і підприємствами.

Згідно з пунктом 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху без дозволу на рух або у разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подальший рух такого транспортного засобу забороняється до усунення порушення шляхом отримання дозволу на рух за пройдену частину маршруту або повного (часткового) перевантаження вантажу, що перевозиться в інший транспортний засіб, з подальшим підтвердженням дотримання вагових та/або габаритних параметрів, установлених законодавством, або отримання дозволу на рух на весь маршрут.

Пунктом 32 Порядку № 879 визначено, що перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов`язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Укравтодором підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу після отримання погодження маршруту видається уповноваженим підрозділом Національної поліції через центри надання адміністративних послуг.

Пунктом 39 Порядку № 879 передбачено, що відповідальність за збереження великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, рух яких заборонено, за весь час з моменту заборони руху до його відновлення несе перевізник, а в разі перевезення вантажу - вантажовідправник.

Так, рейдовою перевіркою було встановлено, що водій ОСОБА_1 транспортним засобом марки ДАФ, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом Когель, державний номер НОМЕР_2 , який належить позивачу, здійснював перевезення вантажу по автомобільній дорозі О-231702 «/М-12/ -Ружична ч/з Жучківці» у Хмельницькій області згідно міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №б/н від 16.08.2023. Під час проведення перевірки встановлено, що повна маса ТЗ становить 37520,00 кг., а саме вага тягача становить 8360,00 кг., згідно свідоцтва про реєстрацію СХН 255676, вага напівпричепа становить 6660,00 кг., згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 . Таким чином, загальна вага ТЗ на 56,3% перевищує параметри, які є нормативно допустимими.

Факт перевищення транспортним засобом перевізника нормативних вагових параметрів зафіксовано в актах №АР028177 та №0051962 від 17.08.2023, які підписані водієм ОСОБА_1 (а.с.17-18, 48 зворот-49).

Вказаними документами підтверджується, що загальна маса транспортного засобу склала 37, 52 т. при дозволеному навантаженні 24 т., внаслідок чого перевищено вагові параметри на 56,3 %.

Що стосується доводів позивача про те, що відповідачем було порушено процедуру габаритно-вагового контролю, суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Пунктом 16 Порядку №879 чітко визначено, що габаритно-ваговий контроль, включає документальний та/або точний контроль. При цьому пунктом 5-1 даного Порядку визначено, що являє собою документальний габаритно-ваговий контроль.

Під час проведення рейдової перевірки 17.08.2023 проводився саме документальний контроль, який не передбачає зважування автомобіля, а визначає масу автомобіля на підставі додавання власної маси автомобіля та маси вантажу, за наявності для цього даних у товаро транспортних накладних.

У цьому випадку такий контроль було здійснено на підставі даних, наявних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу та причепу, міжнародній товарно-транспортній накладній CMR №б\н від 16.08.2023, та виявлено їх перевищення понад 56,3 % відповідно до встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху.

За змістом Закону України "Про автомобільний транспорт", Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Мінтрансу України №363 від 14.10.1997ТТН визначають обов`язковим документом, що повинен оформлятися при перевезенні вантажу та призначеним для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

Таким чином, ТТН та зазначені в них дані щодо маси вантажу є належним доказом, на підставі якого під час здійснення документального габаритно-вагового контролю визначається загальна маса транспортного засобу, що і було зроблено працівниками Укртрансбезпеки.

Ці обставини належним чином були зафіксовані в акті перевірки та акті перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, та не були спростовані позивачем належними та допустимими доказами ні під час розгляду справи відповідачем, ні під час судового розгляду справи.

Відсутність на ділянці дороги, якою рухався водій 17.08.2023, дорожніх знаків щодо позначення такої дороги як автомобільної дороги місцевого значення та дорожніх знаків щодо початку та кінця населеного пункту, не спростовує вищевикладені висновки суду, оскільки законодавством не передбачено встановлення дорожнього знаку щодо позначення дороги як дороги місцевого значення та перелік таких доріг затверджується відповідною обласною державною адміністрацією один раз на три роки. Крім того, суд зауважує, що дорогою місцевого значення а/д О-231702 км Хмельницька область в цілому не заборонений проїзд вантажного транспорту з перевищенням вагових обмежень, однак для такого проїзду вимагається дозвіл на участь в дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, тоді як відповідно до аналізу положень глави 3 Заборонні знаки розділу 33 Правил дорожнього руху заборонні знаки встановлюють повну заборону проїзду транспортних засобів із перевищенням, зокрема маси такого транспортного засобу або навантаження на вісь, у тому числі й за наявності відповідного дозволу на участь в дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, тобто позначають повну заборону руху такого транспортного засобу на ділянці дороги, де встановлений відповідний дорожній знак.

Таким чином, відсутність дорожніх знаків щодо позначення такої дороги як автомобільної дороги місцевого значення та дорожніх знаків щодо початку та кінця населеного пункту не звільняє позивача від обов`язку дотримуватися вимог пункту 22.5 Правил дорожнього руху та статті 34 Закону України Про автомобільний транспорт, відповідальність за недотримання яких передбачена абзацом 17 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Отже, позивач як автомобільний перевізник несе відповідальність за дотримання габаритно-вагових параметрів при перевезенні вантажів, а тому, завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, зобов`язаний враховувати можливе перевищення вагових параметрів та використовувати в таких випадках транспортний засіб з відповідними технічними параметрами, з урахуванням специфіки вантажу.

До того ж, суд зауважує, що в контекстіп.22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме повну масу транспортного засобу.

Крім того, згідно листа №1096 від 21.12.2023 у відповідь на лист позивача від 08.12.2023 ДУ «Служба місцевих доріг Хмельниччини» надала інформацію з якої вбачається, що комплекти дорожніх знаків 3.15 «Рух транспортних засобів, маса яких перевищує 24 т. заборонено», 3.16 «Рух транспортних засобів, навантаження на вісь яких перевищує 7 т. заборонено», на км 39+800 з автомобільної дороги державного значення Н-03 «Житомир Чернівці» та на з`їзді з км 38+000 до автомобільної дороги державного значення М-30 «Стрий Тернопіль Кропивницький Знам`янка Луганськ Ізварино», проте комплекти знаків були зумисно пошкоджені. При наявності фінансування та настання сприятливих погодних умов дані комплекти знаків буде повторно встановлено (а.с.22-23).

З огляду на доведеність в ході судового розгляду справи факту перевищення позивачем встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 56,3 % при перевезенні 17.08.2023 вантажу, суд дійшов висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ002677 від 18.09.2023, прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Суд враховує, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Також у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до змісту частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд доходить висновку, що в задоволені заявлених позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до статті 139 КАС України у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись статтями2,72-77,243-246,255,262,295 КАС України, на підставіЗакону України «Про автомобільний транспорт», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАН ТРАНС СЕРВІС» до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАН ТРАНС СЕРВІС» (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Загородня, 15, код ЄДРПОУ 40954456).

Відповідач: Відділ державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Підгаєцька, 3, код ЄДРПОУ 39816845).

Суддя А.Я. Ксензюк