Рішення

від 05.06.2024 по справі 140/3983/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3983/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради (далі - УПСЗН Нововолинської МР, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №1365/04 від 11.10.2023 про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини; зобов`язання призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою. Позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину - ОСОБА_2 в с. Веселе Мелітопольського району Запорізької області. Свідоцтво про народження дитини було відібране окупаційною владою та видано інше від 04.08.2023. На підставі рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 20.09.2023 у справі № 165/3284/23 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України видано свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_1 від 28.09.2023.

Зазначає, що в жовтні 2023 року звернулась до УПСЗН ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про призначення допомоги при народженні дитини. Однак, рішенням від 11.10.2023 №1365/04 відповідач відмовив в призначенні допомоги при народженні дитини, мотивуючи тим, що пройшло 12 місяців з дня народження дитини.

Вказане вище рішення позивач вважає протиправним, оскільки до вересня 2023 року вона та її сім`я перебували на тимчасово окупованій території в с. Донцове Генічевського району Херсонської області та в с. Веселе Мелітопольського району Запорізької області і не мала змоги раніше звернутися до відповідного органу державної влади з заявою про видачу нового свідоцтва про народження дитини та виплати допомоги при народженні дитини.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідач 29.04.2024 надіслав до суду відзив на позовну заяву №1587/01-05/2-24, в якому він заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити позивачу в їх задоволенні в повному обсязі, оскільки відповідно до п. 12 Порядку №1751 від 27.12.2001 допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. В свідоцтві про народження дитини зазначено дату 28.06.2022. Отже, останнім днем терміну для подачі звернення про призначення допомоги при народженні дитини є 27.06.2023.

Інших заяв чи пояснень по суті справи до суду від сторін не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Так, частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Веселе Мелітопольського району Запорізької області народила сина ОСОБА_2 .

З 07.04.2008 року позивач була зареєстрована та проживала в с. Донцове Генічівського району Херсонської області.

07.09.2023 позивач взята на облік як внутрішньо переміщена особа за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчить відповідна довідка від 07.09.2023 №751-5002948169.

Рішенням Нововолинського міськрайонного суду Волинської області від 20.09.2023 у справі №165/3284/23 встановлено факт народження дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: селище Веселе, Мелітопольського району Запорізької області, Україна, стать чоловіча та зазначити наступні відомості про батьків дитини: мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України; батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянство не встановлено.

28.09.2023 Нововолинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції позивачу видано свідоцтво про народження дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_1 .

В жовтні 2023 року позивач, діючи в інтересах малолітньої дитини, подала до УПСЗН Нововолинської МР відповідну заяву про виплату допомоги при народженні дитини.

Рішенням УПСЗН ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.10.2023 №1365/04 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини згідно з постановою КМ України від 27.12.2001 №1751, про що позивачу надіслано повідомлення про відмову в призначенні соціальної допомоги.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 №2402-III, Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» від 01.11.1992 №2811-XII.

За приписами статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки.

Відповідно до визначення, що міститься в статті 1 Закону України «Про охорону дитинства», охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

Частиною першої статті 2 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

В силу вимог частини першої статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім`ях держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Частина перша статті 3 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», вказує, що відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми, зокрема, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами і при народженні дитини.

Відповідно до статті 5 цього Закону допомога у зв`язку з вагітністю та пологами (крім допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону), допомога при народженні дитини, допомога при усиновленні дитини, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомога на дітей одиноким матерям, допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Статтею 6 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» визначено, що документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров`я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення. Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім`ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Згідно із частинами першою-третьою статті 11 Закону України «Про державну допомогу з дітьми» допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки. Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним.

Частиною сьомою статті 11 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» встановлено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Статтею 12 зазначеного Закону визначено розмір допомоги при народженні дитини.

Умови призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», визначаються Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 (далі - Порядок №1751).

Пунктом 2 Порядку №1751 визначено, що державна допомога сім`ям з дітьми призначається і виплачується: громадянам України; іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особам, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту і мають право на державну допомогу на умовах, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Призначення і виплата державної допомоги сім`ям з дітьми здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем проживання заявника.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1751 відповідно до статті 7 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» право на державну допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування непрацюючі жінки.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1751 допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Пунктом 12 Порядку №1751 визначено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

З матеріалів справи слідує, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із тим, що відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини, оскільки позивач звернулася із заявою про призначення вказаної допомоги пізніше, ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Суд не погоджується з таким рішенням відповідача з огляду на наступне.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжений і триває до цього часу.

Згідно з Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф» від 22.12.2022 №309, вся територія Генічеського району Херсонської області з 24 лютого 2022 року, та Веселівська селищна територіальна громада Запоріжської області з 26 лютого 2022 року перебувають у тимчасовій окупації російською федерацією, на цих територіях запроваджено законодавство російської федерації.

Позивач з 07.09.2023 набула статусу внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою від 07.09.2023 №754-5002948169 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

ОСОБА_1 перебуваючи в с. Веселе Мелітопольського району Запорізької області, на тимчасово окупованій території російською федерацією народила сина ОСОБА_2 , а відтак реєстрація народження дитини в органах державної реєстрації актів цивільного стану в Україні до 28.09.2023 не проводилась.

В ході розгляду справи встановлено, що рішення відповідачем про відмову в призначенні соціальної допомоги позивачу прийняте 11.10.2023, відтак слідує, що позивач, діючи в інтересах малолітньої дитини, без зволікань у часі подала заяву про виплату їй допомоги при народженні дитини.

При вирішенні даного спору судом взято до уваги, що проведення за місцем проживання позивача повномасштабного вторгнення російської федерації, та вимушеність пошуку нового місця проживання разом з дитиною та засобів забезпечення родини стали причиною пропуску ОСОБА_1 12-ти місячного строку на подачу письмового звернення про виплату вказаної допомоги.

Вказані обставини суд розцінює як поважні, що не залежали від волі позивача і унеможливили подання нею письмової заяви у строк, встановлений Порядком №1751.

Відтак, УПСЗН Нововолинської МР при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано вищевказані обставини та протиправно прийнято рішення про відмову в призначенні позивачу допомоги при народженні дитини з огляду на пропуск строку звернення за такою допомогою.

Крім того, в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

З огляду на вищенаведене, допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. В даному випадку несвоєчасне звернення батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14.02.2018 у справі №591/610/16-а та від 02.10.2018 справі №495/3711/17.

З урахуванням встановлених у справі фактичних обставин, наведених вище норм законодавства, враховуючи вимоги статті 245 КАС України, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №1365/04 від 11.10.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини, зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду позивач сплатила судовий збір в сумі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією від 05.04.2024.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 263, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 11.10.2023 №1365/04 про відмову у призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради (45400, Волинська область, Володимирський район, місто Нововолинськ, бульвар Шевченка, будинок 7, код ЄДРПОУ 03191986).

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський