Рішення

від 03.06.2024 по справі 200/938/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2024 року Справа№200/938/24

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3), Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ: 42098368) про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому позивач просить суд:

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити зарахування до загального трудового (страхового) стажу по основному місту роботи ПАО «ДТЕК Донецькобленерго» період з 01.10.2014р. по 30.04.2015р. в повному обсязі;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зробити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням страхового стажу і нарахованої заробітної плати за основнім місцем роботи в ПАО «ДТЕК Донецькобленерго» за період з 01.10.2014р по 30.04.2015р включно , починаючи з 22.10.2023 року та виплатити несплачену різницю сум пенсії, з врахуванням вже виплачених сум.

Позов обґрунтовано тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області урахувало стаж і заробітну плату за не основним місцем роботи у спірний період роботи. За не основним місцем роботи він працював у неробочі дні і отримував набагато меншу заробітну плату , що відбилось на величині пенсійних сплат, у зв`язку з чим позивач не згоден. Вказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач 1 через підсистему «Електронний Суд» надав відзив на позов ОСОБА_1 , у якому просив відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Костянтинівка) з 22 жовтня 2023 року, як отримувач пенсії за віком відповідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач звернувся з заявою від 12 листопада 2023 року № 4815 про призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону № 1058. За результатами опрацювання заяви від 12 листопада 2023 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058. Відповідно даних ОК-5 за період з жовтня 2014 року по грудень 2014 року позивачу нараховано заробітну плату за 7 днів роботи, в січні 2015 року 8 днів, з лютого 2015 року по квітень 2015 року по 7 днів. Відповідно даних ЕПС ОСОБА_1 період роботи з жовтня 2014 року по квітень 2015 року зараховано до страхового стажу та взято заробітну плату згідно сплати внесків підприємства (01 місяць 20 днів). В лютому 2024 року проведено автоматичний перерахунок «МП. Допризначення, сплата внесків (абз. 2, п. 4.3 Порядку № 22-1)» з дати призначення, дораховано до страхового стажу період роботи з 01 жовтня 2023 року по 31 жовтня 2023 року. Загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 41 рік 06 місяців 05 днів.

Позивачем через підсистему «Електронний Суд» надано відповідь на відзив, у якому позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач 2 через підсистему «Електронний Суд» надав відзив на позов ОСОБА_1 , у якому просив відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві з урахуванням принципу екстериторіальності розглянуто заяву позивача від 12 листопада 2023 року, згідно якої призначено пенсію за віком з 22 жовтня 2023 року зарахувавши до загального страхового стажу період роботи з 01 жовтня 2014 року по 30 квітня 2015 року відповідно до даних індивідуальних відомостей про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Рішенням від 17 листопада 2023 року №056550005649 здійснено позивачу призначення пенсії за віком. Страховий стаж позивача становить 41 рік 05 місяців 5 днів. Вважає, що права позивача непорушені, адже як власне рішення, так і відмови немає як таких.

Позивачем через підсистему «Електронний Суд» надано відповідь на відзив, у якому позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі. Додав, що відповідачі не врахували його страховий стаж за основним місцем роботи в ПАО «ДТЕК Донецькобленерго» (перейменовано в АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» згідно з наказом від 23.05.2018р №379-ОД) за період з 01.10.2014р. по 30.04.2015р. включно, що складає 7 місяців страхового стажу і не врахували заробітки за ці місяці роботи, чим порушили, на думку позивача, його право на належний соціальний захист.

Ухвалою суду від 08 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №200/938/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії. Витребувано у відповідача належним чином завірену копію пенсійної справи позивача, розрахунок стажу форми РС право.

Ухвалою суду від 13 березня 2024 року повернуто ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок, сплачений за квитанцією про сплату №3L3D-99SE-ZTTE від 16 лютого 2024 року.

У строк, встановлений судом, відповідачем 1 подано відзив на позов та документи на виконання вимог ухвали суду від 08 березня 2024 року.

19 березня 2024 року позивачем надано до суду відповідь на відзив відповідача 1.

Ухвалою суду від 15 квітня 2024 року у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про залучення третьої особи у справі №200/938/24 відмовлено.

Ухвалою суду від 17 квітня 2024 року витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області: інформацію щодо здійснення розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 22.10.2023 в порядку та за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві, якщо так надати докази розгляду (опрацювання) Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 22.10.2023; розрахунок стажу форми РС-право на момент призначення позивачу пенсії; звернення ОСОБА_1 , яке подано через вебпортал Пенсійного фонду України від 18.12.2023 №ВЕБ-28000-Ф-С-23-28408, яке зареєстровано 19.12.2023 за №25485/Д-0500-23 та розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

24 квітня 2024 року відповідачем 1 надано до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 17 квітня 2024 року.

Ухвалою суду від 29 квітня 2024 року залучено Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві до участі у справі №200/938/24 у якості другого відповідача. Розгляд справи №200/938/24 вирішено розпочати спочатку. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві: рішення від 17 листопада 2023 року № 056550005649 про призначення пенсії за віком позивачу з 22 жовтня 2023 року; розрахунок заробітку для обчислення пенсії позивачу за спірний період.

08 травня 2024 року від відповідача 2 надійшли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 29 квітня 2024 року.

У строк, встановлений судом, відповідачем 2 подано відзив на позов.

17 травня 2024 року позивачем надано до суду відповідь на відзив відповідача 2.

Відповідачі не скористались правом на подання заперечень відповідно до статті 164 КАС України.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до частини 1 статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 .

Відповідно до відомостей, які зазначені у трудовій книжці серії НОМЕР_3 , позивач у період з 01 жовтня 2014 року по 30 квітня 2015 року працював в ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» ( перейменовано в АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» згідно наказу від 23 травня 2018 року №379-ОД).

12 листопада 2023 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком.

Заява позивача про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4.2 Порядку 22-1 за принципом екстериторіальності розподілена на Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві.

Рішенням №056550005649 від 17 листопада 2023 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 22 жовтня 2023 року. Страховий стаж становить 41 рік 5 місяців 5 днів.

Згідно розрахунку стажу форми РС право, позивачу за період з 01 жовтня 2014 року по 30 квітня 2015 року зараховано страховий стаж у розмірі 1 місяця 20 днів, код ЄДРПОУ 23412900.

З відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 09 січня 2024 року №502-25485/Д-02/8-0500/24 слідує, що позивачу враховано до страхового стажу всі періоди роботи, в тому числі і період з 01 жовтня 2014 року по 30 квітня 2015 року на підставі даних про сплату внесків в системі персоніфікованого обліку. Страховий стаж становить 41 рік 5 місяців 5 днів.

У лютому 2024 року позивачу проведено перерахунок пенсії за віком, вид перерахунку «МП. Допризначення, сплата внесків (абз.2, п.4.3 Порядку 22-1) (масовий)». Страховий стаж становить 41 рік 6 місяців 5 днів.

Відповідно до розрахунку стажу форми РС право, індивідуальний перерахунок: «МП. Допризначення, сплата внесків (абз.2, п.4.3 Порядку 22-1) (масовий)», позивачу за період з 01 жовтня 2014 року по 30 квітня 2015 року зараховано страховий стаж у розмірі 1 місяця 20 днів, код ЄДРПОУ 23412900.

Згідно довідки ОК-5, яка видана на ім`я ОСОБА_1 , у спірний період з 01 жовтня 2014 року по 30 квітня 2015 року АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» не сплачувались страхові внески.

Отже, судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві, при розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4.2 Порядку 22-1 за принципом екстериторіальності, зараховано період роботи позивача з 01 жовтня 2014 року по 30 квітня 2015 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Українсько Болгарське багатопрофільне промислово економічне спільне підприємство «НАК» (код ЄДРПОУ: 23412900), а саме 1 місяць 20 днів.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначає щодо порушення його права на належний соціальний захист, оскільки спірний період роботи не зараховано в страховий стаж за основним місцем роботи.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.(ст.71 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунту- ються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність дій суб`єкта владних повноважень, його рішень обов`язок щодо доказування правомірності своїх дій чи бездіяльності, а також рішень покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень, зокрема, не може посилатися на ті докази, які не були покладені би в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було обґрунтовано вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Надаючи правову оцін -ку спірним правовідносинам, враховуючи обставини справи, а також оцінюючи наявні докази, що містяться у її матеріалах, суд виходив з наступного.

Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV у редакції на момент спірних правовідносин).

Згідностатті 1 Закону №1058-IVу цьомуЗаконінаведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цьогоЗаконупідлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленомузакономпорядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цимЗакономі за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно дозаконусплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цьогоЗакону.

Абзацом 1 частини 1статті 24 Закону №1058-IVвизначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно частини 2статті 24 Закону №1058-IVстраховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗаконуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цимЗаконом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Статтею 11 Закону №1058-IVвизначено осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, зокрема до таких осію належать: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у тому числі які є резидентами Дія Сіті, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за гіг-контрактами, іншими договорами цивільно-правового характеру.

Згідно зі ч. 2ст. 20 Закону № 1058обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1,2,5-7,9,10,12,15,17 і 18статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цьогоЗаконунараховуються страхові внески.

Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цимЗаконом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цьогоЗаконунараховуються страхові внески (ч. 3ст. 20 Закону № 1058).

Відповідно до ч. 4 вищезазначеної статті сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення.

Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1,2,4статті 14 цьогоЗакону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5статті 14 цьогоЗакону, - квартал (ч. 6ст. 20 Закону № 1058).

Системний аналіз вказаних вище нормЗакону № 1058дає підстави для висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачені страхові внески.

Верховний Суд у постановах від 27.03.2018 в справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 в справі № 490/12392/16-а дійшов висновку, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, а вказані внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків.

Згідно частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до відомостей, які зазначені у трудовій книжці серії НОМЕР_3 , позивач у період з 01 жовтня 2014 року по 30 квітня 2015 року працював в ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» ( перейменовано в АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» згідно наказу від 23 травня 2018 року №379-ОД).

Згідно розрахункових листів позивачу у спірний період виплачувалась заробітна плата, із заробітної плати утримувалось ЄСВ.

Водночас, згідно довідки ОК-5, яка видана на ім`я ОСОБА_1 , у спірний період з 01 жовтня 2014 року по 30 квітня 2015 року АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» не сплачувались страхові внески.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві, при розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4.2 Порядку 22-1 за принципом екстериторіальності, зараховано період роботи позивача з 01 жовтня 2014 року по 30 квітня 2015 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Українсько Болгарське багатопрофільне промислово економічне спільне підприємство «НАК» (код ЄДРПОУ: 23412900), а саме 1 місяць 20 днів, тобто не за основним місцем роботи позивача.

Таким чином, позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періодів роботи з 01 жовтня 2014 року по 30 квітня 2015 року в ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» ( перейменовано в АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» згідно наказу від 23 травня 2018 року №379-ОД) до страхового стажу за порушення, вчинене страхувальниками (роботодавцями), оскільки згідно із Законом України«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.

Слід відмітити і те, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій врегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року (зі змінами внесеними Постановою Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України») (далі - Порядок №22-1).

За п. 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно п. 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Згідно з пояснювальною запискою Фонду до проекту Постанови № 25-1 Указом Президента України від 04.09.2019 року №647/2019 «Про деякі заходи із забезпечення надання якісних публічних послуг» для забезпечення належної реалізації прав осіб y сфері надання адміністративних послуг передбачено забезпечення Кабінетом Міністрів України, зокрема, спрощення процедури надання та отримання послуг. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 року № 681 «Про оптимізацію надання адміністративних послуг у сфері пенсійного забезпечення» визначено перелік державних реєстрів, відомості з яких враховуються органами Пенсійного фонду при зверненні осіб за призначенням, перерахунком, поновленням, припиненням, продовженням виплати пенсій, надбавок, допомог, доплат та компенсацій або переведенням з одного виду пенсії на інший.

У зв`язку з цим постала необхідність у приведенні актів Пенсійного фонду України у відповідність до вимог чинного законодавства Єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства, централізована прозора система контролю за процесами призначення та перерахунків пенсій, мінімізація корупційних ризиків, зумовлених особистими контактами з громадянами, попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, оптимізація навантаження на працівників, розширення способів звернень до територіальних органів Пенсійного фонду України стало результатом запровадження принципу екстериторіальності щодо призначення пенсії.

Таким чином, впровадження принципу екстериторіальності передбачає опрацювання заяв про призначення пенсій будь-яким з територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає заявник.

Як зазначалось, позивач звернувся із заявою про призначення пенсії.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві, як структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), сформувало електронну пенсійну справу.

Враховуючи вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії визначено Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві.

Оскільки подана позивачем заява з документами по суті розглядалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві і рішення про призначенням пенсії за віком приймалось саме ним, суд доходить висновку, що саме на Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві суд має покласти зобов`язання повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком від 12 листопада 2023 року.

Частиною 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. п. 3, 4, 10 ч. 2ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправним та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини 2статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Виходячи із змісту заявлених позивачем вимог та висновків суду, в даному випадку слід застосувати положеннястатті 9 КАС України, а саме, визначити такий спосіб захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.

Таким чином, суд доходить висновку, що в даному випадку, слід:

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 12 листопада 2023 року, зарахувавши до страхового стажу по основному місцю роботи у ПАО «ДТЕК Донецькобленерго» (перейменовано в АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» згідно наказу від 23 травня 2018 року №379-ОД) період з 01 жовтня 2014 року по 30 квітня 2015 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, суд вважає вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини справи.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання зробити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням страхового стажу і нарахованої заробітної плати за основнім місцем роботи в ПАО «ДТЕК Донецькобленерго» за період з 01 жовтня 2014 року по 30 квітня 2015 включно, починаючи з 22 жовтня 2023 року та виплатити несплачену різницю сум пенсії, з врахуванням вже виплачених сум.

Відповідно до ч. 1ст. 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. (ч. 1ст. 5 КАС України)

Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.

З аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення

З огляду на викладене вище, суд зазначає, що дані вимоги наразі є передчасними, оскільки повторний розгляд заяви позивача від 12 листопада 2023 не відбувся, станом на дату ухвалення рішення у суду відсутні підстави вважати, що при повторному розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком від 12 листопада 2023 року пенсійним органом не буде зроблено відповідний перерахунок пенсії та не буде сплачено різницю у сумах пенсії.

Суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що відповідно до вимог частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно норм статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;

4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

5) як розподілити між сторонами судові витрати;

6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення;

7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Норми статті 245 КАС України визначають повноваження суду при вирішенні справи. Так, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Рішення суду, згідно положень статті 246 КАС України, складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

У вступній частині рішення зазначаються:

1) дата і місце його ухвалення;

2) найменування суду;

3) прізвище та ініціали судді або склад колегії суддів;

4) прізвище та ініціали секретаря судового засідання;

5) номер справи;

6) ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи;

7) вимоги позивача;

8) прізвища та ініціали представників учасників справи та прокурора.

В описовій частині рішення зазначаються:

1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача;

2) заяви, клопотання учасників справи;

3) інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

У мотивувальній частині рішення зазначаються:

1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини;

2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення;

3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову;

4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку;

5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування;

6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування;

7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимогчастини другоїстатті 2 цього Кодексу.

У резолютивній частині рішення зазначаються:

1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог;

2) розподіл судових витрат;

3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження;

4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Суд зазначає, що висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов`язковими для врахування суб`єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення.

Отже, суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов`язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що при зверненні з позовом до Донецького окружного адміністративного суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією про сплату №3L3D-99SE-ZTTE від 16 лютого 2024 року та у розмірі 726,72 грн, що підтверджується квитанцією №B5FS-ETE5-Q4QE від 24 лютого 2024 року. Загалом : 1937,92 грн.

Ухвалою суду від 13 березня 2024 року повернуто ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок, сплачений за квитанцією про сплату №3L3D-99SE-ZTTE від 16 лютого 2024 року.

Згідно з положеннями частини першоїстатті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 484,48 грн (968,96 грн /2)

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3), Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ: 42098368) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 12 листопада 2023 року, зарахувавши до страхового стажу по основному місцю роботи у ПАО «ДТЕК Донецькобленерго» (перейменовано в АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» згідно наказу від 23 травня 2018 року №379-ОД) період з 01 жовтня 2014 року по 30 квітня 2015 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ: 42098368) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного провадження 03 червня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративногосуду.

Повідомити сторін, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі Електронний суд.

Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.

Суддя А.С. Зеленов