Рішення

від 05.06.2024 по справі 280/3299/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року Справа № 280/3299/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного малого підприємства «АЛОІНС»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області,

Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного малого підприємства «АЛОІНС» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача 1 № 10739921/20479751 від 19.03.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 02.02.2024;

2) зобов`язати відповідача 2 зареєструвати у Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача № 1 від 02.02.2024 датою її фактичного подання.

Крім того, просить покласти на відповідачів судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у процесі здійснення господарської діяльності позивачем складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну № 1 від 02.02.2024, проте її реєстрацію було зупинено з огляду на відповідність позивача пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Надалі позивачем було надано контролюючому органу всі необхідні документи на підтвердження реальності здійснення операцій за відповідною податковою накладною, проте рішенням комісії податкового органу регіонального рівня №10739921/20479751 від 19.03.2024 відмовлено в реєстрації останньої. Позивач вказує, що ним були надані документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, які супроводжували господарські операції із контрагентом, у зв`язку з чим вважає безпідставними твердження контролюючого органу щодо відсутності документів. Позивач вважає рішення контролюючого органу таким, що не містить чіткого визначення підстав для відмови в реєстрації податкової накладної; з метою належного захисту своїх прав як платника податку просить суд зобов`язати податковий орган зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 1 від 02.02.2024. Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

26.04.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№20272), у якому представник відповідачів вказує, що віднесення операцій платника податків до категорії ризикових є наслідком ймовірного виявлення невиконання таким платником податкового законодавства, що прямо віднесено до функцій здійснення податкового контролю відповідачами. Посилаючись на правову позицію у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.04.2023 по справі №2540/3036/18, вказує, що виникнення першої події за господарською операцією щодо продажу основних засобів, а саме адміністративно-побутового корпусу літ. С-2, виробничого корпусу № 1 літ. Р, виробничого корпусу № 1 літ. Т, контрольно-пропускного пункту літ. Ч., гаражу літ Х., є державна реєстрація речових прав на таке нерухоме майно покупцем. ПМП «АЛОІНС» не надавав на розгляд контролюючому органу доказів реєстрації такого обтяження, що зумовлює наявність у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів щодо реальності проведеної позивачем операції. Надана позивачем картка рахунку носить виключно інформаційний характер, оскільки відображає лише дані бухгалтерського обліку підприємства позивача, а операції з обліку на цьому рахунку коштів за Договором ДГ-Б/Н (02.02.24), укладеного з ТОВ «ІМПЕКС СОЛЮШНС», не підкріплено первинними документами, а саме Банківськими виписками БВ-000032 від 19.02.24, БВ-0000043 від 11.03.24 та БВ-0000045 від 12.03.24.

Наголошує, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної та №1 від 05.02.2024 міститься детальне та чітке посилання на критерій ризиковості платника податку, якому відповідала зупинена податкова накладна та який відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Платнику надано альтернативу обрання самостійних рішень (надання пояснень та/або документів для реєстрації податкової накладної платник) не обмежуючи його тим самим у поданні виключного переліку документів, а даючи можливість надання наявних документів. Зауважує, що обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача.

Представник також вказує, що позовна вимога щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача 2 повторно розглянути питання щодо реєстрації відповідної податкової накладної. З огляду на викладене, представник відповідачів просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

06.05.2024 судом отримана відповідь на відзив (вх.№21554), у якій позивач зазначає, що докази реєстрації права власності належать покупцю, у продавця є лише екземпляр договору купівлі-продажу. Наголошує, що для реєстрації податкової накладної № 1 від 02.02.2024 були надані всі необхідні документи, які підтверджуються реальність проведеної господарської операції. Зауважує, що у порушення норм податкового законодавства відповідачем протиправно не зареєстрована податкова накладна № 1 від 02.02.2024, вона є неправомірно заблокованою, що негативно впливає та шкодить провадженню господарської діяльності підприємства.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 15.04.2024 суд відкрив провадження у справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

Ухвалою від 06.05.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області та Державної податкової служби України про розгляд справи №280/3299/24 за правилами загального позовного провадження.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Приватне мале підприємство «АЛОІНС», код ЄДРПОУ 20479751. Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності товариства за КВЕД є: 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів (основний); 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (а.с.31).

Між позивачем, у якості продавця, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМПЕКС СОЛЮШНС», як покупцем, 02.02.2024 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі Договір), зареєстрований приватним нотаріусом в реєстрі за № 150, за умовами якого продавець продав (передав у власність), а покупець купив (прийняв у власність) нерухоме майно, що розташоване за адресою: місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок 6а, а саме:

адміністративно-побутовий корпус літ.С-2, загальною площею 588,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1895498923101;

виробничий корпус № 1 літ. Р, загальною площею 3490,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1895462823101;

виробничий корпус № 2 літ. Т, загальною площею 1732,1 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1895579423101;

контрольно-пропускний пункт літ. Ч, загальною площею 24,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1895588023101;

гараж літ. Х, загальною площею 144,8 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 18955684231011.

За домовленістю сторін вартість нерухомого майна, що є предметом цього договору становить 1 528 400,00 грн, в т.ч. ПДВ 254 733,33 грн, а саме: адміністративно-побутовий корпус літ.С-2, вартість (ціна) становить 150 500,00 грн, в т.ч. ПДВ; виробничий корпус № 1 літ. Р, вартість (ціна) становить 891 500,00 грн, в т.ч. ПДВ; виробничий корпус № 2 літ. Т, вартість (ціна) становить 442 400,00 грн, в т.ч. ПДВ; контрольно-пропускний пункт літ. Ч, вартість (ціна) становить 6 500,00 грн, в т.ч. ПДВ; гараж літ. Х, вартість (ціна) становить 37 500,00 грн, в т.ч. ПДВ (пункт 1.2 Договору).

Покупець сплачує продавцю ціну нерухомого майна у розмірі, визначеному пунктом 1.2 статті 1 цього Договору, у будь-якій формі, яка не суперечить законодавству України (в тому числі можливий розрахунок з використанням векселів) не пізніше 31 грудня 2024 року включно (пункт 3.1 Договору).

Передача нерухомого майна продавцем та його приймання покупцем засвідчується актом прийому-передачі нерухомого майна, який підписується уповноваженими представниками продавця та покупця. Названий акт повинен містити перелік, кількість та вартість майна, що переходить у власність покупця відповідно до цього Договору (пункт 4.4 Договору).

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності на придбане нерухоме майно підлягає державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та згідно з ч.4 ст.334 Цивільного кодексу України виникає у покупця з дня державної реєстрації цього права відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (стаття 5 Договору) (а.с.8-10).

02.02.2024 сторонами Договору було складено акт приймання-передачі нерухомого майна до Договору про те, що Приватне мале підприємство «АЛОІНС» передало, а ТОВ «ІМПЕКС СОЛЮШНС» прийняло нерухоме майне, визначене Договором (а.с.11).

На виконання приписів пункту 201.10 статі 201 Податкового кодексу України за фактом першої події позивачем було сформовано та відправлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну № 1 від 02.02.2024 на суму 1 528 400,00 грн, у т.ч. ПДВ 254 733,33 грн (а.с.12).

Через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» позивач отримав квитанцію, яку зареєстровано за № 9017624883 від 05.02.2024, за якою вказану податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено, у зв`язку з тим, що «обсяг постачання товару/послуги 00110, 00114 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критерії ризиковості здійснення операцій». Крім того, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.13).

Позивач з метою розблокування податкової накладної № 1 від 02.02.2024 подав пояснення разом з 10 додатками, про що свідчить повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 06.03.2024 № 1. У графі «пояснення» указано: ПМП «Алоінс» на підтвердження господарських відносин з ТОВ «ІМПЕКС СОЛЮШНС» надає копії первинних документів, договорів, інших документів, а також пояснень щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено; податкова накладна, вказана у цьому повідомленні, була виписана при продажу нерухомості покупцю (а.с.17).

11.03.2024 контролюючим органом сформовано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН від 11.03.2024 № 10692401/204797551, яким у зв`язку з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН запропоновано надати письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено. У графі «Додаткова інформація»: відсутні документи щодо придбання комунальних послуг водопостачання. Складський облік виробничого обладнання, приміщення. Картка рахунку 361. Відсутні первинні документи щодо постачання (а.с.15-16).

14.03.2024 позивачем направлено повідомлення про подання додаткових пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 14.03.2024 № 1 разом з 16 додатками. У графі «пояснення» указано: ПМП «АЛОІНС» надає копії додаткових документів, пояснення до повідомлення від 11.03.2024, № 5416 від 11.03.2024, № 10692401/20479751 від 11.03.2024 (а.с.18-19).

За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та доданих до них документів Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 19.03.2024 № 10739921/20479751 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 02.02.2024 у зв`язку з ненаданням / частковим наданням додатковим письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Графа «Додаткова інформація» не заповнена (а.с.20).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивачем подано до ДПС України скаргу на рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області. Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 20119/20479751/2 від 02.04.2024 відповідно по пункту 56.23 пункту 56 ПК України скаргу ПМП «АЛОІНС» на первісне рішення залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін. Підставою для прийняття зазначеного рішення вказано ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с.21-22).

Крім того, у матеріалах справи наявні договір купівлі-продажу нерухомого майна від 30.09.2020, за умовами якого ТОВ «МЕТАЛ РЕКАВЕРІ ГРУП» як продавець продав (передав у власність), а Приватне мале підприємство «АЛОІНС» як покупець купив (прийняв у власність) нерухоме майно, яке є предметом договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.02.2024. Також судом досліджено акт приймання-передачі нерухомого майна до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.09.2020, а також витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на Приватне мале підприємство «АЛОІНС» (а.с.23-28).

Вважаючи рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 02.02.2024 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом про його скасування та зобов`язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до підпункту «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно /до статті 186 цього Кодексу; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.4 статті 201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246).

Положеннями пункту 2 Порядку №1246 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку №1246).

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку №1246).

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання даної норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка набрала чинності 01.02.2020, та якою затверджено:

- Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165);

- Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок розгляду скарги).

Податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації) зазначеним в пункті 3 Порядку №1165.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку №1165).

Пунктом 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком №1 до Порядку №1165 затверджені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до вказаного Порядку розгляд скарги здійснюється комісією центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну. Скарга подається платником податку на додану вартість у строки, визначені статтею 56 ПК України, з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня. Платник податку має право додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 ПК України, приймає одне з таких рішень:

- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.

За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 ПК України, у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, надсилає платнику податку відповідне рішення (додаток 3). Рішення за результатами розгляду скарги набирає чинності з дня його прийняття.

За пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

У відповідності до пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, рішення комісії податкового органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Судом встановлено, що Приватне мале підприємство «АЛОІНС» у межах своєї господарської діяльності уклало з ТОВ «ІМПЕКС СОЛЮШНС» договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: адміністративно-побутовий корпус літ.С-2, загальною площею 588,4 кв.м; виробничий корпус № 1 літ. Р, загальною площею 3490,4 кв.м; виробничий корпус № 2 літ. Т, загальною площею 1732,1 кв.м; контрольно-пропускний пункт літ. Ч, загальною площею 24,2 кв.м; гараж літ. Х, загальною площею 144,8 кв.м.

02.02.2024 Приватне мале підприємство «АЛОІНС» передало, а ТОВ «ІМПЕКС СОЛЮШНС» прийняло зазначене вище нерухоме майне, про що сторонами складено акт приймання-передачі нерухомого майна.

Як зазначає позивач, на виконання пункту 201.10 статті 201 ПК України позивачем було сформовано податкову накладну № 1 від 02.02.2024 на суму 1 528 400,00 грн, у т.ч. ПДВ 254 733,33 грн, яку надалі скеровано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Тобто, у позивача датою виникнення податкових зобов`язань з продажу нерухомого майна є передача права власності на товар шляхом його продажу на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна і прийняття нерухомого майна (як перша подія), тобто складення акта приймання-передачі нерухомого майна від 02.02.2024.

Разом з тим, у відзиві на позовну заяву представник відповідачів звернула увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.04.2023 у справі № 2540/3036/18, відповідно до якої перехід права власності відбувся у момент державної реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна. Проте, ПМП «АЛОІНС» не надавав на розгляд контролюючому органу доказів реєстрації такого обтяження, що, на думку представника податкової, зумовлює наявність у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів щодо реальності проведеної позивачем операції.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що твердження представника відповідачів щодо ненадання доказів реєстрації не відповідає дійсності, оскільки з поясненнями було надано договір купівлі продажу нерухомого майна. Водночас докази реєстрації права власності належать покупцю, у продавця є лише екземпляр договору купівлі-продажу.

З метою офіційного з`ясування всіх обставин у справі судом було зроблено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна, яке є об`єктом договору від 02.02.2024.

На запит суду щодо державної реєстрації нерухомого майна за реєстраційним номером № 1895498923101 судом отримано відповідь з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 625791 від 04.06.2024, відповідно до якої будівля адміністративно-побутового корпусу, літ.С-2, загальною площею 588,4 кв.м, належить юридичній особі ТОВ «ІМПЕКС СОЛЮШНС» (код ЄДРПОУ 41901122) на підставі договору купівлі-продажу від 02.02.2024 (дата реєстрації права власності 02.02.2024, 12:00:35).

На запит суду щодо державної реєстрації нерухомого майна за реєстраційним номером № 1895462823101 судом отримано відповідь з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 625855 від 04.06.2024, відповідно до якої будівля виробничого корпусу № 1, літ. Р, загальною площею 3490,4 кв.м, належить юридичній особі ТОВ «ІМПЕКС СОЛЮШНС» (код ЄДРПОУ 41901122) на підставі договору купівлі-продажу від 02.02.2024 (дата реєстрації права власності 02.02.2024, 12:23:41).

На запит суду щодо державної реєстрації нерухомого майна за реєстраційним номером № 1895579423101 судом отримано відповідь з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 625862 від 04.06.2024, відповідно до якої будівля виробничого корпусу № 2, літ. Т, загальною площею 1732,1 кв.м, належить юридичній особі ТОВ «ІМПЕКС СОЛЮШНС» (код ЄДРПОУ 41901122) на підставі договору купівлі-продажу від 02.02.2024 (дата реєстрації права власності 02.02.2024, 12:46:07).

На запит суду щодо державної реєстрації нерухомого майна за реєстраційним номером № 1895588023101 судом отримано відповідь з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 625867 від 04.06.2024, відповідно до якої будівля контрольно-пропускного корпусу, літ.Ч, загальною площею 24,2 кв.м, належить юридичній особі ТОВ «ІМПЕКС СОЛЮШНС» (код ЄДРПОУ 41901122) на підставі договору купівлі-продажу від 02.02.2024 (дата реєстрації права власності 02.02.2024, 13:23:05).

На запит суду щодо державної реєстрації нерухомого майна за реєстраційним номером № 1895568423101 судом отримано відповідь з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 625878 від 04.06.2024, відповідно до якої гараж літ.Х, загальною площею 144,8 кв.м, належить юридичній особі ТОВ «ІМПЕКС СОЛЮШНС» (код ЄДРПОУ 41901122) на підставі договору купівлі-продажу від 02.02.2024 (дата реєстрації права власності 02.02.2024, 13:45:53).

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових права на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-ІV (далі - Закон №1952-ІV) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону №1952-ІV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Отже, суд погоджується з доводами представника податкового органу та зауважує, що саме в момент державної реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна відбувся перехід права власності на це майно. Слід зауважити, що навіть статтею 5 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.02.2024 передбачено, що право власності на придбане нерухоме майно підлягає державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та виникає у покупця з дня державної реєстрації цього права.

Разом з тим, судом досліджено питання державної реєстрації нерухомого майна за договором купівлі-продажу (з ТОВ «ІМПЕКС СОЛЮШНС») та, з урахуванням вже встановлених обставин, з`ясовано, що 02.02.2024 відбулись такі події, як укладення договору, передача нерухомого майна, а також державна реєстрація придбаного нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відтак, суд дійшов висновку, що 02.02.2024 відбулась передача нерухомого майна (за актом приймання-передачі) та відповідно перехід права власності на нерухоме майно Приватного малого підприємства «АЛОІНС» до ТОВ «ІМПЕКС СОЛЮШНС» (державна реєстрація), та саме цією датою була складена податкова накладна, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що ненадання позивачем на розгляд контролюючому органу доказів реєстрації обтяження нерухомого майна, за фактом відсутності у позивача таких доказів, не впливає на дату виникнення податкового зобов`язання.

Реєстрація цієї податкової накладної була зупинена контролюючим органом шляхом надіслання квитанцій з пропозицією надати пояснення та копії документів щодо підтвердження зазначених в податкових накладних інформації з мотивів відповідності платника податку пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному вебсайті ДПС.

У квитанції № 9017624883 від 05.02.2024 контролюючий орган вказав на те, що обсяг постачання товару/послуги 00110, 00114 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Коду товару за УКТЗЕД 00110 відповідає група товарів «гараж», 00114 «нежитлова будівля». Так, відповідно до договору купівлі-продажу ПМП «АЛОІНС» передало ТОВ «ІМПЕКС СОЛЮШНС» нерухоме майне: адміністративно-побутовий корпус літ.С-2; виробничий корпус № 1 літ. Р; виробничий корпус № 2 літ. Т; контрольно-пропускний пункт літ. Ч; гараж літ. Х, що підтверджується актом приймання-передачі.

При цьому можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. У разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.

Суд звертає увагу на те, що контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

За фактичних обставин справи отримана позивачем квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної позивача містила загальну пропозицію щодо надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію. Контролюючим органом пропозиція надання документів викладена без конкретизації їх переліку.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації в ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 20.01.2022 у справі №140/4162/21, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 та від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22.

Не дивлячись на те, що невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог комісії, останньою було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Стосовно посилань представника відповідачів на відсутність первинних документів, а саме банківських виписок НОМЕР_1 від 19.02.24, БВ-0000043 від 11.03.24 та БВ-0000045 від 12.03.24, суд зазначає, що, як встановлено судом, спірна податкова накладна була складена позивачем за фактом передачі нерухомого майна (державної реєстрації), що підтверджується актом приймання-передачі та відповідями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Суд наголошує, що на етапі дослідження процедури правомірності зупинення/відмови реєстрації податкових накладних суд не може досліджувати фактичне виконання господарської операції та не може надавати оцінку її реальності/фіктивності, оскільки це є предметом документальної перевірки правильності формування податкових зобов`язань, яка відповідачем не проводилась.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі №816/2218/18.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22 зазначив: «здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу».

З приводу поданих позивачем документів суд зазначає, що сукупність цих документів, виходячи з суті господарських відносин, що склались у позивача з його контрагентом, підтверджує їх достатність для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН податкових накладних, складених за фактом поставки.

Суд зазначає, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Указана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №380/7736/21, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, від 17.05.2023 у справі №140/14282/20.

Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Суд звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Зупинення реєстрації податкових накладних не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Контролюючим органом не обґрунтовано, чому подані позивачем документи не є достатніми для прийняття комісією ГУ ДПС у Запорізькій області рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу, в тому числі у зв`язку з отриманням від комісії регіонального рівня повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення, проте з оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної встановлено, що відповідач 1 жодної оцінки поданим позивачем документам не надав, жодної інформації щодо їх невідповідності вимогам законодавства не навів, як і не спростував, що надані позивачем пояснення та документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій по поданим податковим накладним, були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також слід зазначити, що 15.12.2023 набрав чинності Закон України від 17.02.2022 №2073-ІХ «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон №2073-ІХ), який регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

За визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 2073-ІХ, адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб); адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.

Частинами першою-третьою статті 8 Закону № 2073-ІХ передбачено, що адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до частин першої-третьої, п`ятої Закону № 2073-ІХ адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті). Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта. У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин. Адміністративний акт може не містити посилання на фактичні обставини справи і результати дослідження доказів та інших матеріалів справи, якщо такий акт прийнято на підставі акта чи іншого документа, складеного за результатами проведення інспекційних (контрольних, наглядових) заходів, якщо цей документ вже містить відповідне мотивування (обґрунтування) та доведений до особи належним чином. Відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.

Оскаржувані рішення, які є адміністративними актами, вказаним вимогам не відповідають, оскільки не містять належної мотивації їх висновків, зокрема встановлення обставин, що мають значення для вирішення питання про реєстрацію податкових накладних, посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин прийняття чи відхилення наданих платником пояснень та документів.

Не наведення мотивів прийнятого рішення суб`єктивізує акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Дослідивши надані платником податків на розгляд комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області пояснення та первинні документи суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній № 1 від 02.02.2024, відтак є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію зазначеної податкової накладної.

Крім того, у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 Верховний Суд наголосив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Отже, суд відхиляє доводи податкового органу про те, що прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної було неможливо з огляду на надання документів з порушенням законодавства / ненадання позивачем копій документів. У контексті наведеного, суд вкотре наголошує, що контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, пункт 36, від 01.07.2003) вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування податковим органом тверджень позивача, наведення відповідних мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем документів, а відтак, підтверджень правомірності рішення податкового органу, у зв`язку з чим, рішення про відмову реєстрації податкової накладної № 1 від 02.02.2024 в ЄРПН є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.11.2022 у справі № 320/3484/21, відповідно до якої зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датою її фактичного направлення/надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Покладення на відповідача 2 такого обов`язку не є втручанням в його дискреційні повноваження, адже повноваження державних органів не можуть вважатися дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Відтак, суд критично оцінює аргументи відзиву в цій частині, оскільки вони ґрунтуються на помилковому розумінні правової природи дискреційних повноважень.

Враховуючи відсутність у Головного управління ДПС у Запорізькій області правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 1 від 02.02.2024 датою її направлення на реєстрацію.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VII. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У позовній заяві зазначено, що попередня сума судових витрат позивача становить 10028,00 грн, з яких складання позовної заяви 5000,00 грн, участь у судовому засіданні 2000,00 грн / судове засідання. Також зауважено, що позивач надасть докази понесених ним витрат на професійну правничу допомогу додатково.

Станом на момент ухвалення рішення жодних доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу до суду не надано. При цьому суд констатує, що позивач не зазначив поважних причин, з яких він не надав до закінчення розгляду справи доказів про витрати на правничу допомогу.

З огляду на приписи частини третьої статті 143 КАС України докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення за умови попередньої заяви про це від учасника судового процесу і лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів.

На думку суду, аналіз вказаних положень КАС України дає підстави для висновку, що таке право надано учасникам судового процесу у разі розгляду справи в порядку загального позовного провадження. Однак, у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, докази судових витрат за загальним правилом мають бути надані до вирішення справи по суті.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 12.11.2020 по справі №640/13697/19, від 03.12.2020 у справі №300/2425/19 та від 12.08.2020 у справі №340/2449/19.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки позивачем своєчасно не були надані до суду докази таких витрат та не зазначено про поважність причин неможливості надати такі докази.

Квитанцією від 10.04.2024 № 65 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 3028,00 грн. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 3028,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, як суб`єкта владних повноважень, яким прийнято оскаржуване рішення.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного малого підприємства «АЛОІНС» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.03.2024 № 10739921/20479751 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 02.02.2024, складеної Приватним малим підприємством «АЛОІНС».

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного малого підприємства «АЛОІНС» № 1 від 02.02.2024 датою її направлення на реєстрацію.

Стягнути на користь Приватного малого підприємства «АЛОІНС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач Приватне мале підприємство «АЛОІНС», місцезнаходження: Південне шосе, буд.59, м.Запоріжжя, 69032; код ЄДРПОУ 20479751.

Відповідач 1 Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663.

Відповідач 2 Державна податкова служба України, Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 05.06.2024.

Суддя К.В.Мінаєва