Рішення

від 04.06.2024 по справі 280/10222/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 червня 2024 року Справа № 280/10222/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді АртоузО.О., розглянувши в порядку письмового провадження розглянув за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, ЄДРПОУ ВП 44118663), представник ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного підприємства «Мар`яна» (пр.-т. Соборний, буд. 62, м. Запоріжжя, 69063, ЄДРПОУ 20494719) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі позивач) до Приватного підприємства «Мар`яна» (далі відповідач) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, відповідно до якої позивач просить суд надати Головному управлінню ДПС у Запорізькій області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків Приватного підприємства «МАР`ЯНА» (пр.-т. Соборний, буд. 62, м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ 20494719), що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви за платником податків рахується податковий борг з податку на прибуток у розмірі 88 340,93 грн., з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які с власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 4 324,15 грн., з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 1 862,49 грн. та з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 88 375,58 грн. Податковий борг виник внаслідок несплати нарахувань по самостійно поданих деклараціях №212673694 від 22.02.2022, в якій визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету за 2021 рік у розмірі 88 110 грн., №5817152 від 20.02.2023, в якій визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету за 2022 рік у розмірі 237 грн., №8983832 від 08.02.2022, в якій визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету за 2022 рік у розмірі 92 876,64 грн., з помісячною сплатою 7 739,72 грн. з січня по грудень 2023 року; №3235457 від 05.02.2022, в якій визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету за 2023 рік у розмірі 106 808,13 грн., з помісячною сплатою 8 900,68 грн. з січня по листопад та 8 900,65 грн. за грудень 2023 року, №3234232 від 04.02.2023, в якій визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету за 2023 рік у розмірі 56 275.19 грн., з помісячною сплатою 4 689,60 грн. з січня по листопад та 4 689,59 грн. за грудень 2023 року та розрахунку у частині об`єктів нежитлової нерухомості №3816466 від 07.02.2023 Додаток 2 до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яким визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету щокварталу 2023 року у розмірі 4 045,13 грн. На адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення була направлена податкова вимога форми «Ю» №0000047-1304-0801 від 08.05.2023, але не вручена та повернута на адресу контролюючого органу. На виконання зазначеного рішення до банківських установ були направлені платіжні інструкції, які було повернуто позивачу без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку. У зв`язку з не сплатою та неможливістю погашення відповідачем податкового боргу позивач звернувся до суду.

Ухвалою судді від 12.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 15.01.2024 призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 30.01.2024 о 10:30 год.

Протокольною ухвалою суду від 30.01.2024 відкладено судове засідання у справі на 12.02.2024 о 12:00 год.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.02.2024 задоволено заяву представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19.03.2024 о 14:00 год.

Протокольною ухвалою суду від 19.03.2024 відкладено підготовче засідання у справі на 09.04.2024 о 14:00 год.

Протокольною ухвалою суду від 09.04.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі строком на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі на 07.05.2024 о 14:00 год.

06 травня 2024 року позивачем надано суду додаткові пояснення у справі. Позивач наполягає на задоволенні позову.

Протокольною ухвалою суду від 07.05.2024 закінчено підготовчий розгляд справи та призначено справу до розгляду по суті на 28.05.2024 о 10:00 год.

Ухвалою суду від 28.05.2024 відкладено розгляд адміністративної справи № 280/10222/23 на 04.06.2024 о 14:00 год.

Представник позивача в судове засідання 04.06.2024 не з`явився. 03 червня 2024 року подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, своїм правом на подання відзиву не скористався, жодних повідомлень щодо неможливості надання відзиву суду не надав. Про дату та час судового засідання повідомлений.

Враховуючи наведене, наявні підстави вважати, що відповідач повідомлений про судовий розгляд належним чином.

Відповідно до ч. 4ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно ч. 6ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд з урахуванням частини 9статті 205 Кодексу адміністративного судочинства Українидійшов висновку про можливість здійснитирозгляд справи в письмовому провадженні, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств від 20.02.2022 за 2021 рік визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету у розмірі 88110 грн.

Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств від 20.02.2023 за 2022 рік визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету у розмірі 237 грн.

Водночас, за позивачем рахувалася переплата у сумі 6,07 грн. з вказаного податку.

Розрахунком до податкової декларації у частині об`єктів нежитлової нерухомості №3816466 від 07.02.2023 Додаток 2 до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яким визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету щокварталу 2023 року у розмірі 4 045,13 грн.

Водночас, за позивачем рахувалася переплата у сумі 3 766,11 грн. з вказаного податку.

Податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 08.02.2022 за 2022 рік визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету у розмірі 92 876,64 грн. з помісячною оплатою 7739,72 грн.

Податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 04.02.2023 визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету у розмірі 56 275,19 грн. з помісячною оплатою 4689,60 грн.

Податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 05.02.2023 визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету у розмірі 106808,13 грн. з помісячною оплатою 8900,68 грн. (січень листопад 2023 року) та 8900,65 грн. (грудень 2023 року).

На дату подання декларацій відповідач перебував на обліку в Головному управлінні ДПС у Запорізькій області (Олександрівська ДПІ (Комунарський район)).

Податковим органом 08.05.2023 сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 08.05.2023 № 0000047-1304-0801 на сплату податкового боргу розмірі 228919,66 грн.

Також, уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області 08.05.2023 прийнято рішення № 55/08-01-13-04 про опис майна у податкову заставу.

Вказані вимога та рішення не отримані відповідачем та повернуті позивачу з відміткою оператора поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Уповноваженою особою ГУ ДПС у Запорізькій області відносно Приватного підприємства «Мар`яна» прийнято рішення від 16.06.2023 № 51/4-0801 про стягнення коштів платників податків з рахунків у банках у розрахунок погашення податкового боргу.

Згідно акта опису майна від 09.08.2023 проведено опис майна Приватного підприємства «Мар`яна» у податкову заставу, а саме: будівлі крамниці № 184, адреса: Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 62, реєстраційний № 5883142

У вересні 2023 року податковим органом направлено до філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» платіжні інструкції від 20.09.2023 № 1071-к/08-01-13-04, № 1072-к/08-01-13-04, № 1069-к/08-01-13-04 та № 1070-к/08-01-13-04, які були повернуті позивачу 02.10.2023 без виконання у зв`язку із невідповідністю форми, а також відсутністю коштів на рахунку платника.

У зв`язку із не неможливістю погашення суми податкового боргу за рахунок грошових коштів відповідача та не сплатою ним податкових зобов`язань позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Суд, оцінивши повідомлені сторонами справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Приписами частини другої статті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватисяКонституції Українита законів України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Підпунктом 14.1 статті 14 ПК України визначені поняття, що у цьому Кодексі вживаються в такому значенні:

- грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України);

- податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України);

- податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту38.1. статті 38 Податкового кодексу Українивиконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом38.2. статті 38 Податкового кодексу Українивизначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Підпунктом 16.1.3пункту16.1 статті 16 Податкового кодексу Українивизначено, що платники податків і зборів зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктами 95.1-95.4 ст.95 ПК Українипередбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатностішляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За змістом абз.2 п.95.5 ст. 95 ПК Україниу разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи)контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках:

- рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

- рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що стягнення коштів за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду може мати місце лише відносно такого податкового боргу, який зумовлюється наявністю додаткових умов, визначенихст. 95 ПК України, а саме:

-виникнення податкового боргу у результаті несплати грошового зобов`язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку;

-податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати;

- платнику податків направлено податкову вимогу, з дня надіслання якої минуло не менше 30 календарних днів;

-відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.

Саме сукупність вказаних обставин обумовлює правомірність рішення контролюючого органу про стягнення коштів платника податків за рахунок готівки або з рахунків, які йому відкриті в банках, на погашення податкового боргу.

Пункт95.1 ст. 95 ПК Українивстановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатностіза рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі.

Таким чином, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів. Стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу може відбуватися або (1) шляхом звернення контролюючого органу до суду з відповідним позовом, або (2) шляхом прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу про стягнення коштів: (а) за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або (б) коштів з рахунків такого платника у банках.

Другий спосіб реалізації контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу має свої обов`язкові умови, при дотриманні сукупності яких такий спосіб реалізації є правомірним, а саме: 1) виникнення податкового боргу внаслідок несплати грошового зобов`язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, 2) несплата грошових зобов`язань протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати; 3) відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

Відповідно до підпунктів95.1,95.2 статті 95 ПК Україниконтролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Положення пункту95.3 статті 95 ПК Українипередбачають, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту20.1.34-1 статті 20 ПК Україниподатковий орган має право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 14.04.2021 у справі №П/811/4/17, від 29.04.2021 у справі №1340/4871/18.

До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 15.11.2022 у справі №807/675/16, від 06.12.2022 у справі №813/4632/16, від 24.02.2023 у справі №826/17041/14, від 23.03.2023 у справі №520/15977/2020 тощо.

Як установлено судом, позивачем вжито заходів по стягненню з відповідача податкового боргу відповідні платіжні інструкції направлено в банківські установи в яких наявні рахунки відповідача.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що контролюючим органом вжито всіх можливих заходів для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу відповідача, однак такі заходи не дали позитивного результату у зв`язку з відсутністю коштів, які перебувають у власності платника податку.

За наведеного вище суд дійшов висновку про наявність правових підстав для надання контролюючому органу дозволу на погашення усієї суми боргу суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Відповідно до частини 1статті 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивач у даній справі не поніс.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями6,72-77,139,242-246,250,255,268-272,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, ЄДРПОУ ВП 44118663), представник ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного підприємства «Мар`яна» (пр.-т. Соборний, буд. 62, м. Запоріжжя, 69063, ЄДРПОУ 20494719) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі задовольнити.

Надати Головному управлінню ДПС у Запорізькій області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків Приватного підприємства «МАР`ЯНА» (пр.-т. Соборний, буд. 62, м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ 20494719), що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 04 червня 2024 року.

СуддяО.О. Артоуз