Ухвала

від 05.06.2024 по справі 320/21031/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 червня 2024 року м. Київ № 320/21031/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Політична партія «Слуга Народу» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ: 00015622; адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, будинок 13), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Політична партія «Слуга Народу» (адреса 01021, м. Київ, вул. Паркова дорога, 16А, ЄДРПОУ 40422142), в якому просить суд:

- визнати протиправними бездіяльність Міністерства юстиції України щодо не здійснення контролю за діяльністю політичної партії «Слуга Народу» (код ЄДРПОУ 40422142) в частині дотримання нею вимог Статуту політичної партії «Слуга Народу» (код ЄДРПОУ 40422142), Закону «Про політичні партії в Україні» та законодавства України;

- зобов`язати Міністерство юстиції України звернутись до адміністративного суду, з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України, із позовом про заборону діяльності політичної партії «Слуга Народу» (код ЄДРПОУ 40422142).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку на звернення до суду судом встановлено таке.

Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом першим частини 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд констатує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко розмежовувати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатись про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі N 340/1019/19).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, про порушення, які стали підставою для звернення із заявою від 03.10.2023 до Міністерства юстиції України, позивачу стало відомо в кінці 2019 року коли він отримав можливість доступу до статуту політичної партії «Слуга народу». На той час він був делегатом 4 з`їзду партії і після цього публічно звернувся до всіх делегатів з`їзду з попередженням, що вони незаконно отримали повноваження делегатів з`їзду і з часом за це діяння можуть понести відповідальність.

При цьому, з позовною заявою до суду позивач звернувся у травні 2024 року, тобто через п`ять років після того, як позивач дізнався про порушення, що вдесятеро перевищує шестимісячний строк на звернення до суду.

Що перешкоджало позивачу звернутися до Міністерства юстиції України із заявою про заборону політичної партії «Слуга Народу» в період з 2019 по 2023 рік позивач не зазначив.

Відтак суд зазначає, що отримання позивачем листа відповідача у листопаді 2023 року у відповідь на його звернення не змінює момент, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Водночас, позивач жодним чином не обґрунтував причини пропуску строку за звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Слід зазначити, що строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті.

Водночас право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З огляду на те, що позивач пропустив 6-ти місячний строк звернення до суду та не подав обґрунтованого клопотання про його поновлення, суд вважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху.

Крім цього, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже, позивач кожну обставину і кожен аргумент має підкріплювати належними доказами.

З аналізу матеріалів позовної заяви суд констатує, що доказова база складається з заяви до відповідача, листа до Верховної Ради України, листа Міністерства юстиції України від 06.11.2023, декількох роздруківок з новин, скріншотів переписок, фотографій партійних зборів, відомостей про обласні осередки партії, статуту партії.

На перший погляд, судом вбачається, що зазначені докази не підтверджують в повній мірі всі обставини на які посилається позивач.

Позивачем заявлене клопотання про витребування доказів у партії, її осередків, відповідача та його міжрегіональних управлінь.

Вимоги до клопотання про витребування доказів визначені статтею 80 КАС України.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Всупереч відповідним вимогам позивач не зазначив обставини, які може підтвердити конкретний доказ, або аргументи, які він може спростувати, заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Зазначені обставини вказуються на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання безпосередньо до канцелярії суду або засобами поштового зв`язку:

- заяви про визнання поважними причини пропуску строку на звернення до суду із зазначенням доказів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до суду у розумний строк, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права;

- доказів, що підтверджують всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 КАС, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Політична партія «Слуга Народу» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

5. У зв`язку з відсутністю у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд" чи на офіційну електронну адресу суду, документи до суду направляти засобами поштового зв`язку або нарочно у паперовому вигляді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.