Ухвала

від 04.06.2024 по справі 320/11606/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 червня 2024 року Київ№ 320/11606/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранслоджистік» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртранслоджистік» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2024 №№ 00031880702, 00031860702, 00031840702 і 00031800702.

Суд ухвалою від 01.04.2024 відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про залишення позовної заяви без руху, у яких просили здійснювати розгляд справи за участю уповноваженого представника відповідача, тобто у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вирішуючи питання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, суд виходив із такого.

За змістом статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частин другої та третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини п`ятої вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, типові справи та інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а також щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У цьому випадку предмет позову стосується категорії справ незначної складності, а сума за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, за кожним окремо, не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування необхідності розгляду справи в судовому засіданні відповідач взагалі жодних пояснень не надав.

Разом із тим, представником відповідача не зазначено, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів. Суд ураховує і те, що відповідач не обмежений в праві надавати пояснення в письмовій формі.

До того ж, позивач, який звернувся за захистом свого порушеного права, - клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не подавав.

Натомість, відповідач, який подав клопотання, - є суб`єктом владних повноважень, процесуальна діяльність якого направлена на доведення правомірності оскаржуваного рішення, винесеного в порядку реалізації відповідачем владних управлінських повноважень. Така діяльність відповідача полягає в подачі до суду всіх наявних належних документів (їх копій), які стосуються предмету позову. Саме такі документи відповідач може подати до суду, як належні і допустимі докази.

Ураховуючи викладене, зважаючи, що будь-яких вагомих підстав та обґрунтованих пояснень необхідності розгляду цієї справи в судовому засіданні з повідомленням сторін представник відповідача не навів, беручи до уваги, що за правилами спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка справа, окрім перерахованих у частині четвертій статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для розгляду справи, що розглядається, у судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху, суд уважає за необхідне відмовити в його задоволенні у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю.

На обґрунтування підстав для залишення позовної заяви без руху відповідач зазначив, що предметом спору є податкові повідомлення-рішення від 16.01.2024 №№ 00031880702, 00031860702, 00031840702 і 00031800702 на загальну суму 2552339, грн. Зазначили, що при звернення з позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 12112, 00 грн. за чотири вимоги немайнового характеру. Таким чином, на думку представника відповідача, позивачем не дотримано вимог частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Із такими твердженнями відповідача суд не погоджується та зазначає, що відповідно до ухвали суду від 18.03.2024, позовну заяву було залишено без руху та запропоновано доплатити позивачу 18168, 00 грн. судового збору.

Позивач виконав вимоги ухвали суду та доплатив збір у розмірі 18168, 00 грн., що підтверджено платіжною інструкцією від 20.03.2024 № 2678.

Таким чином судовий збір сплачено в повному обсязі, тож підстави для залишення позову без руху відсутні.

Керуючись статтями 12, 160, 179, 243, 248, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовити.

Відмовити у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Скрипка І.М.