Ухвала

від 04.06.2024 по справі 460/5872/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 червня 2024 року м. Рівне№460/5872/24

Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Нор У.М., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ОСОБА_1

до Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України у Рівненській області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України у Рівненській області (далі - відповідач) в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України у Рівненській області щодо не нарахування та не виплати середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.12.2020 року по 10.05.2024 рік;

зобов`язати нарахувати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України у Рівненській області нарахувати та виплатити середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.12.2020 року по 10.05.2024 рік у розмірі 68543,75 грн.

За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Нормами Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від встановлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028,00 на одну особу.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру. Таким чином, сума судового збору за подання позовної заяви становить 1211,20 грн.

У позовні заяві позивач зазначає, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з вимогою про нарахування та виплату середнього розміру грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку. Однак така вимога не дає підстав для звільнення його від сплати судового збору, виходячи з наступного.

Середній заробіток за час затримки розрахунку є видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні проводиться, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до статті 116 Кодексу Законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно з статтею 117 Кодексу Законів про працю України в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

З огляду на наведене, судом встановлено, що середній заробіток за затримку виконання рішення суду, яким особу поновлено на роботі, за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за затримку виконання рішення суду не входить до структури заробітної плати.

Відтак, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону №3674-VI, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за затримку виконання рішення суду під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

налогічна позиція викладена у постновах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 (№12-301гс18), від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц (14-623цс18), від 18.03.2020 № 711/4010/13-ц (14-429цс19).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що судовий збір має бути сплачений позивачем на загальних підставах.

За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: доказів сплати суми судового збору у розмірі 1211,20 грн (оригінал платіжного документа) або ж інших доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору (докази важкого фінансового становища).

Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя У.М. Нор