Рішення

від 05.06.2024 по справі 600/6681/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року м. Чернівці Справа № 600/6681/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Салус Україна" до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови.

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Салус Україна" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000255/2 від 14.06.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/000881 від 14.06.2023.

В обґрунтування протиправності оскаржуваних рішень позивач зазначав, що ним був поданий пакет документів, визначений ст. 53 МК України, та було заявлено митну вартість даної партії товару за митним основним методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у сумі 37863,60 доларів США, яка включає в себе безпосередньо договірну вартість товару 35462,63 доларів США, яка була оплачена продавцю та вартість перевезення (транспортування) партії товару з міста Sakarya (Туреччина) до с.Порубне (Україна) у розмірі 87800,00 грн., що за офіційним курсом валют становило 2405,97 доларів США на момент подання декларації. На думку позивача, виходячи із правомірно заявленої митної вартості товару позивач визначив грошові зобов`язання зі сплати 5% ввізного мита на суму 69230,94 грн та податок на додану вартість з імпортованих товарів 20% у сумі 290769,93 грн, що сукупно становить 360000,87 грн податків і зборів, які позивач зобов`язаний сплатити для випуску товарів для вільного обігу в Україні.

При цьому заявлена митна вартість була підтверджена поданими до вантажної митної декларації документами, які є достовірними і відповідають переліку документів для підтвердження митної вартості, які передбачені ч.2 ст. 53 МК України.

Як зазначає позивач, формальною підставою для корегування митної вартості стало те, що на думку посадовців митниці, транспортні документи на перевезення вантажу не підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності.

За вказаною позовною заявою відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Чернівецька митниця Державної митної служби України (далі - відповідач) подала до суду відзив, в якому вказувала, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. У відзиві відповідач зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач наголошував, що при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо повноти, правильності та коректності інформації, зазначеної у вказаних документах.

Посилаючись на положення, передбачені Митним кодексом України, відповідач вказував, що обов`язок доведення ціни товару покладений на декларанта. Відповідач також зазначив про те, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовано у зв`язку з відсутністю інформації у митного органу щодо операцій імпорту в Україні ідентичних товарів. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано у зв`язку із відсутністю в митного органу інформації щодо оформлення подібних (аналогічних) товарів. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не був використаний у зв`язку із відсутністю в митного органу інформації щодо основи для віднімання. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не був використаний у зв`язку із відсутністю в митного органу основи для додавання вартості. Таким чином, митну вартість обґрунтовано визначено за резервним методом.

З огляду на наведене, відповідач вважає, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення він діяв у відповідності до вимог законодавства, не порушував права та законних інтересів позивача, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Позивач скористався правом, передбаченим ст. 163 КАС України, та подав відповідь на відзив.

Правом подати заперечення відповідач не скористався.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю "Салус України" зареєстроване як юридична особа 10.02.2016 та взяте на облік ГУ ДПС у Чернівецькій області як платник податків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Салус України" здійснює наступні видів діяльності: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля (основний); 74.90 інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 77.39 надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.

13.06.2023 позивач подав до Чернівецької митниці Держмитслужби України вантажну митну декларацію ІМ40ДЕ форми МД-2, якій присвоєно номер № 23UA408020037872U7 та декларацію митної вартості 13.06.2023 з метою митного оформлення товару радіатори для централізованого опалення ТМ НТS, з неелектричним нагрівом, виготовлені з холоднокатаної сталі, в кількості 1018 штук, згідно якої заявлена митна вартість товару була визначена за методом, який передбачений п.п. 1 ч. 1 ст. 57 МК України, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також надані підтверджуючі митну вартість документи (а.с. 17, 86, 102).

За результатом перевірки митної декларації, а також інших документів, посадовою особою митного органу складена картка відмови в митному оформлені № UA408020/2023/000881 від 14.06.2023 у прийнятті митної декларації (а.с. 84).

Неподання документів, що витребовував відповідач на спростування сумнівів митного органу щодо митної вартості товару, яку визначив декларант, стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

За результатами розгляду митної декларації, Чернівецькою митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000255/2 від 14.06.2023, яким фактично скорегована заявлена декларантом митна вартість ввезеного товару у сумі 58475,45 доларів США замість 37863,60 доларів США, яка включає оплачену договірну вартість товару та вартість його перевезення, які становлять ціну контракту (а.с. 82-83).

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, заслухавши свідків, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ (далі - МК України) заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 1 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 та 7 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Положеннями ч. 2 та 3 ст. 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

За приписами ч. 8 ст. 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, у постанові від 09.06.2020 у справі № 1.380.2019.002044.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України (ст. 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України, є обов`язком декларанта. До таких документів які підтверджують митну вартість товарів відносять зокрема такі документи як рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

З матеріалів справи видно, що 13.06.2023 позивач подав вантажну митну декларацію форми ІМ40ДЕ форми МД-2, якій присвоєно номер № 23UA408020037872U7 та декларацію митної вартості 13.06.2023 з метою митного оформлення товару радіатори для централізованого опалення ТМ НТS, з неелектричним нагрівом, виготовлені з холоднокатаної сталі, в кількості 1018 штук. (а.с. 17, 86, 102).

На виконання вимог, передбачених ст. 53 МК України, разом з вказаною декларацією декларантом було надано до митного органу такі документи:

-пакувальний лист від 08.06.2023;

-рахунок-проформа (Proforma invoice) UKR20230510-01 від 10.05.2023;

-рахунок-фактура (інвойс) ЕХР20230000000140 від 08.06.2023;

- автотранспортна накладна 00639 від 08.06.2023;

-сертифікат походження товару (Certificate of origin) № Y0248875 від 09.06.2023;

-банківський платіжний документ, що стосуються товару від 15.05.2023;

-банківський платіжний документ, що стосуються товару від 05.06.2023;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 101 від 09.06.2023;

-документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 15 від 09.06.2023;

-прайс-лист виробника товару;

-зовнішньоекономічний контракт № 15/11 від 15.11.2022;

-копію митної декларації країни відправлення 23341300ЕХ00463822 від 09.06.2023.

Надання вказаних документів підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2023/000881.

Наведені обставини підтверджуються відповідачем у відзиві на позов.

При перевірці поданих документів посадовою особою митниці встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

-п. 1.2 та 4.1 контракту 15.11.2022 № 15/11 передбачено, що Продавець передає покупцю продукцію (товар) згідно з Фактурою, в якій зазначається ціна товару. П.6.1 цього контракту Продавець зобов`язаний передати Покупцю документи, передбачені цим контрактом, зокрема Фактуру. Документ до митного оформлення не наданий;

-у п. 7 контракту від 15.11.2022 №15/11 йдеться про наявність упаковки та маркування. Відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування, яка є складовою митної вартості товару, не надано;

-зазначена в проформі інвойсі від 10.05.2023 №UKR20230510-01 обсяг та вагові характеристики не співпадають з числовими значеннями, заявленими в пакувальному листі від 08.06.2023 та інвойсі 08.06.2023 №ЕХР2023000000140, хоча кількість товару однакова;

-в прайсі від 09.05.2023 б/н зазначено, що поставка здійснюється згідно з пропозицією, ціни можуть змінюватися без попереднього повідомлення. Пропозиція не надана;

-копія митної декларації країни відправлення від 09.06.2023 №23341300ЕХ00463822 містить відомості про наявність E-Fatura 09.06.2023 №23243160110886029669731, яка до оформлення не надана;

-в Рахунку на оплату №101 від 09.06.2023 зазначено Договір № 01/06/23-СУ від 01.06.2023, який до митного оформлення не надано, у зв`язку із чим у відповідача виникає питання щодо наявних умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення транспортних витрат;

-товар постачається не умовах FCA SAKARYA. За умовами поставки FCA Продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах ЕСА (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. При цьому у відповідача виникає питання щодо включення зазначених складових до митної вартості, однак документів з цього приводу не надано.

У зв`язку з цим, відповідачем з посиланням на ч. ч. 2-3 ст. 53 МК України, п. 1 ч. 5 ст. 54 МК України, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару;

- якщо здійснювалося страхування товару, - страхові документи, а також документи, що місять відомості про вартість страхування;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни);

- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Також повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.

За результатом розгляду митної декларації та поданих декларантом документів, Чернівецькою митницею винесено Рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000255/2 від 14.06.2023 та Картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2023/000881.

Із змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів видно, що декларантом додатково було надано: (9000) лист ТОВ Салус Україна №14/01 від 14.06.2023 з роз`ясненнями та додатковими документами до нього; (0380) E-Fatura №EXP2023000000140 від 08.06.2023 даний документ має інші реквізити, ніж зазначені у копії митної декларації країни відправлення від 09.06.2023 №23341300EX00463822; (4301) договір перевезення №1/06/23-СУ від 01.06.2023; (9000) лист Sakra emtas б/н від 14.06.2023 щодо пакування та маркування датований 14.06.2023, тобто після перетину вантажем митного кордону України. В інвойсі від 08.06.2023 №ЕХР2023000000140 не зазначено, що вартість упаковки та маркування входять в ціну товару; (9000) - зважувальний талон б/н від 08.06.2023. Відсутнє документальне підтвердження толерансу (відхилення) ваги; (9000) - лист ТОВ Салус Україна №14/02 від 14.06.2023. Дані документи не спростовують вищезазначені розбіжності.

Дослідженням рішення про коригування митної вартості товарів встановлено, окрім наведених вище обставин, що заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом. Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення спірної вартості товарів. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до ст. ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до ст. ст. 62, 63 МК України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості резервний.

За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару МД № UA408020/2022/036226 від 05.06.2023 Сталеві радіатори для систем опалення, панельного типу з неелектричним нагрівом: Всього: 690 шт., рівень митної вартості 2,63$/кг. Висновок: подання нової митної декларації за ціною товарів, зазначених в Рішенні про коригування митної вартості.

За змістом ст. 55 МК України Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Як зазначалося вище, відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно положень ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31.03.2015 у справі №21-127а15, від 02.06.2015 у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, від 14.08.2018 у справі №826/5868/16.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стосовно розбіжностей, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про корегування митної вартості товарів, що п. 1.2 та 4.1 контракту 15.11.2022 № 15/11 передбачено, що Продавець передає покупцю продукцію (товар) згідно з Фактурою, в якій зазначається ціна товару. П.6.1 цього контракту Продавець зобов`язаний передати Покупцю документи, передбачені цим контрактом, зокрема Фактуру. Документ до митного оформлення не наданий, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що разом із вантажною митною декларацією надано Фактуру, а саме рахунок-проформа (Proforma invoice) UKR20230510-01 від 10.05.2023, в ньому зафіксовано відомості про асортимент, кількість та ціну поставленого по контракту товару. Слід зазначити, що англійською мовою слово Invoice перекладається українською мовою як Фактура.

При цьому відповідач грубо порушив вимоги статті 254 МК України, якою встановлено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Офіційними мовами Світової Організації Торгівлі, до угоди про створення якої Україна приєдналася згідно з п.8 Протоколу, ратифікованого Законом України N 250-VI від 05.02.2008 року Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі є англійська, французька, іспанська. Відтак передбачений пунктами 1.2, 4.1 та 6.1. контракту від 15.11.2022 №15/11 документ, іменований українською мовою Фактура, а англійською мовою Invoice достовірно доданий до ВМД і дана підстава для вимоги від позивача додаткових документів та для коригування митної вартості є необґрунтованою та надуманою зі сторони митного органу.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено суду, що виявлені ним у поданих декларантом документах розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості (приписи ч. 3 ст. 53 МК України).

Стосовно розбіжностей, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про корегування митної вартості товарів, що у п. 7 контракту від 15.11.2022 №15/11 йдеться про наявність упаковки та маркування. Відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування, яка є складовою митної вартості товару, не надано, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що 15.11.2022 позивач уклав зовнішньоекономічний контракт № 15/11 із закупівлі у виробника компанії SAKRA EMTAS DIS TIC.SAN.VE TIC.LTD.STI (Туреччина) товару, а саме: радіаторів для центрального опалення ТМ HTS з неелектричним нагрівом, виготовлених з холоднокатаної сталі 0,35 мм внутрішній конвектор) та 1,5 мм (зовнішня радіаторна плита), розрахованих на робочий тиск 1,2 МПа та максимальну температуру 95 градусів з боковим підключенням в асортименті (а.с. 24-31).

За умовами укладеного контракту товар поставляється в асортименті, за цінами та у кількості, що обумовлені Фактурою, яка має силу Додатку (специфікації) і є невід`ємною частиною контракту (п.п. 1.2. Контракту), поставка здійснюється на умовах FCA SAKARYA Туреччина згідно INCOTERMS 2010 року у строки, що не можуть перевищувати 60 робочих днів з дня зарахування оплати на рахунок продавця (п. 3 контракту).

Підпунктами 6.1., 7.1. та 7.2. на продавця покладені обов`язки за власний рахунок забезпечити комплектність товару і його завантаження, а також стандартне маркування та упакування товару, яке забезпечуватиме його захист і збереження під час завантаження, розвантаження та транспортування.

Відповідно до Правил Інкотермс-2010 згідно з базисом DAP (Delivered At Place - Поставка в місце призначення), продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення. За умовами FCA, що означає FREE CARRIER (... named place), української - ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (... назва місця), продавець товару зобов`язаний пройти митне очищення для експорту і після цього товар призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

У розділі А базових умов поставки за правилами FCA, що означає FREE CARRIER (... named place) передбачені обов`язки Продавця, до яких, згідно з пунктом А9, належить, зокрема, обов`язок Продавця за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. При цьому упаковка повинна містити належне маркування.

За таких обставин вартість упаковки та маркування понесені Продавцем і відшкодовані ним у відпускній вартості продажу товару позивачу, тому не впливають на його митну вартість. При цьому Продавець не зобов`язаний повідомляти Покупця про свої понесені витрати та документально їх підтверджувати. Отже, позивач не зобов`язаний був включати в митну вартість імпортованого товару вартість упаковки та маркування та підтверджувати їх відповідачу. Відтак, доводи відповідача щодо заявлення декларантом в митній декларації неповних та недостовірних відомостей про митну вартість та числових значень її складових є необґрунтованими.

Стосовно розбіжностей, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про корегування митної вартості товарів, що зазначена в проформі інвойсі від 10.05.2023 №UKR20230510-01 обсяг та вагові характеристики не співпадають з числовими значеннями, заявленими в пакувальному листі від 08.06.2023 та інвойсі 08.06.2023 №ЕХР2023000000140, хоча кількість товару однакова, суд зазначає наступне.

Зазначені в Proforma Invoice № UKR20230510-01 від 10.05.2023 вагові характеристики товару, а саме його вага 21720 кг нетто та 21920 кг брутто, не співпадають з числовими значеннями, заявленими в Packing List від 08.06.2023 б/н та Invoice від 08.06.2023 № ЕХР2023000000140, які відповідають фактичній вазі 22234 кг нетто та 22434 кг брутто, хоча кількість товару однакова. Однак Proforma Invoice № UKR20230510-01 від 10.05.2023 є нічим іншим аніж документом, який засвідчує погодження між сторонами замовленого товару, який поставлятиметься в майбутньому і не може бути зваженим в момент погодження такого замовлення, оскільки відсутній фізично.

Саме у зв`язку із цим в Proforma Invoice № UKR20230510-01 від 10.05.2023 у відомостях про вагу замовленого товару вказано APPROXX, що в перекладі на українську мову означає ПРИБЛИЗНО, а точна вага після зважування поставленого товару зазначена в Packing List від 08.06.2023 б/н та Invoice від 08.06.2023 № ЕХР2023000000140, які містять відомості, визначені по факту поставки і надані відповідачу разом із ВМД.

Відтак у відповідача, виходячи з характеру вказаних документів і дати їх складання, очевидно не могло виникнути жодних обґрунтованих сумнівів відносно джерела достовірної інформації щодо ваги фактично поставленого товару, яка логічно і правомірно відображена саме в документах, які складені безпосередньо в момент поставки (відвантаження) товару, а саме в Packing List від 08.06.2023 б/н та Invoice від 08.06.2023 № ЕХР2023000000140.

Стосовно розбіжностей, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про корегування митної вартості товарів, що в прайсі від 09.05.2023 б/н зазначено, що поставка здійснюється згідно з пропозицією, ціни можуть змінюватися без попереднього повідомлення. Пропозиція не надана, суд зазначає наступне.

Суд погоджується із доводами позивача, що Пропозиція не передбачена ні контрактом, ні вимогами законодавства, а безпосередньо документ під назвою Prices, який, на відміну від вище вказаних не перекладених належним чином зі сторони відповідача документів, був повністю перекладений з англійської на українську мову, є нічим іншим аніж рекламним проспектом з пропозицією придбати товар необмеженому колу осіб та не носить жодного офіційного характеру, який би покладав на позивача чи його контрагента будь-які цивільно-правові обов`язки.

Належним документом, який відповідає умовам контракту та встановлює для його сторін права і обов`язки є Proforma Invoice № UKR20230510-01 від 10.05.2023, якою зафіксовано надану позивачем пропозицію поставки товару, яке прийняте його постачальником та в подальшому передплачене на умовах укладеного контракту, що підтверджується доданими до ВМД та цього позову доказами. Відтак сам по собі документ під назвою Prices, як і відсутній на думку відповідача документ, що названий ним пропозицією не можуть вважатися офіційними або передбаченими умовами контракту чи положеннями законодавства документами та не впливають на застосування положень митного законодавства України до визначення митної вартості імпортованого позивачем товару в даних спірних правовідносинах.

Отже сам по собі Prices і бажана відповідачем пропозиція не можуть вважатися підставою для вимагання у позивача додаткових документів та для відхилення заявленої ним законно контрактної митної вартості.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено суду, що виявлені ним у поданих декларантом документах розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості (приписи ч. 3 ст. 53 МК України).

Стосовно розбіжностей, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про корегування митної вартості товарів, що в копія митної декларації країни відправлення від 09.06.2023 №23341300ЕХ00463822 містить відомості про наявність E-Fatura 09.06.2023, суд зазначає наступне.

Як стверджує позивач, в дійсності наявна у позивача копія митної декларації країни відправлення від 09.06.2023 №23341300ЕХ00463822 містить посилання на E-Fatura від 09.06.2023 №23243160110886029669731, якою позивач не володіє.

Однак, відповідач, вимагаючи на цій підставі у позивача додаткові документи, безпідставно і протиправно залишив поза увагою ту обставину, що всі числові значення податної виробником і постачальником товару експортної митним органам Туреччини вантажної митної декларації від 09.06.2023 №23341300ЕХ00463822 в повному обсязі підтверджують числові значення заявленої позивачем за 1-им методом митної вартості товару.

При цьому документ під назвою E-Fatura умовами контракту № 15/11 та положеннями законодавства не передбачений, у зв`язку із чим даний документ за участю позивача не складався і не мав складатися, відтак у позивача відсутні правові та фактичні підстави для його витребування від свого постачальника, тим більше, що числові значення поданої постачальником з урахуванням вказаного документу експортної вантажної митної декларації в повному обсязі відповідають числовим значенням, що відображені у складених за участю позивача документах, а саме: Packing List від 08.06.2023 б/н та Invoice від 08.06.2023 № ЕХР2023000000140.

При цьому відповідач у вимозі про надання додаткових документів та у рішенні про коригування митної вартості не вказав для підтвердження яких саме показників необхідно надати документ під назвою E-Fatura, та які обґрунтовані сумніви ґрунтуються саме на цьому документі.

Відтак вимога надати такий документ та подальше коригування на цій підставі митної вартості є протиправними.

Стосовно розбіжностей, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про корегування митної вартості товарів, що в Рахунку на оплату №101 від 09.06.2023 зазначено Договір № 01/06/23-СУ від 01.06.2023, який до митного оформлення не надано, у зв`язку із чим у відповідача виникає питання щодо наявних умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення транспортних витрат суд зазначає наступне.

На вимогу відповідача від 14.06.21023 в процесі консультацій по узгодження ю митної вартості позивач додатково надав відповідачу укладений позивачем з перевізником ТОВ Смерека Транс Договір перевезення № 01/06/23-СУ від 01.06.2023 та заявку на транспортні послуги № 1 від 02.06.2023, які в повній мірі підтверджують вартість транспортних послуг та порядок проведення розрахунків за їх надання у вигляді післяоплати за фактом повного виконання перевезення.

Водночас законом не визначено доказ (докази), виключно якими імпортер повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому рахунок на оплату транспортних послуг №101 від 09.06.2023, довідка про транспортні витрати, договір про надання транспортних послуг № 01/06/23-СУ від 01.06.2023 та заявка на транспортні послуги № 1 від 02.06.2023 є допустимим доказом для підтвердження витрат на перевезення. Аналогічні висновки щодо законодавчого визначення переліку документів, якими підтверджуються транспортні витрати в межах заявленої імпортером митної вартості товарів викладений у постанові Верховного Суду від 31.05.2019 по справі №804/16553/14, при тому що дана правова позиція залишилась на даний час не змінною.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначення позивачем у МД вартості товару радіатори для централізованого опалення ТМ НТS, з неелектричним нагрівом, виготовлені з холоднотканої сталі, в асортименті 1018 шт на суму 35462,63 доларів США.

Більше того, в оскаржуваному рішенні зазначено, що за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість за ВМД № UA408020/2022/036226 від 05.06.2023 на товар Сталеві радіатори для систем опалення панельного типу з неелектричним нагрівом. Всього 690 шт. вага нетто 22324,4 кг з рівнем митної вартості 2,63 доларів США.

Суд звертає увагу, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення надавав оцінку ВМД № UA408020/2022/036226 від 05.06.2023, яка не стосується даної справи (в даному випадку позивачем було подано іншу декларацію, яка міститься в матеріалах справи), яка згідно оскаржуваної картки відмови № 23UA408020037872U7 не надавалася ТОВ "Салус України" на підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Однак, відповідачем усупереч обов`язку, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, у ході розгляду судом цієї справи не наведено належного обґрунтування використання саме вказаної митної декларації для визначення митної вартості ввезеного позивачем товару.

Наведене дає суду додаткові підстави для висновку про недоведеність відповідачем правомірності прийняття оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товару.

З огляду на викладене, та надані позивачем докази на підтвердження здійснення витрат на перевезення ввезеного товару, що не були спростовані відповідачем у відзиві, суд відхиляє доводи відповідача у зазначеній вище частині оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та вважає таку позицію митного органу не обґрунтованою.

Відтак, суд погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митною декларацією до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

Як вбачається із оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів у зв`язку із виявленням наведених вище розбіжностей у документах декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; якщо здійснювалося страхування товару, - страхові документи, а також документи, що місять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни); транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Як вбачається з відзиву та доданих до нього матеріалів, на виконання ч. 3 ст. 53 МК України позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товару додатково було надано митному органу: (9000) лист ТОВ Салус Україна №14/01 від 14.06.2023 з роз`ясненнями та додатковими документами до нього; (0380) E-Fatura №EXP2023000000140 від 08.06.2023 даний документ має інші реквізити, ніж зазначені у копії митної декларації країни відправлення від 09.06.2023 №23341300EX00463822; (4301) договір перевезення №1/06/23-СУ від 01.06.2023; (9000) лист Sakra emtas б/н від 14.06.2023 щодо пакування та маркування датований 14.06.2023, тобто після перетину вантажем митного кордону України. В інвойсі від 08.06.2023 №ЕХР2023000000140 не зазначено, що вартість упаковки та маркування входять в ціну товару; (9000) - зважувальний талон б/н від 08.06.2023. Відсутнє документальне підтвердження толерансу (відхилення) ваги; (9000) - лист ТОВ Салус Україна №14/02 від 14.06.2023.

Однак відповідачем вказані документи не взяті до уваги, оскільки вони не спростовують зазначені митним органом розбіжності.

Водночас суд звертає увагу на те, що причин відхилення вказаних документів відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведено.

При цьому відповідно до листа від 14.06.2023, позивачем надав додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару по ВМД.

Під час розгляду справи відповідач не довів, що витребувані митним органом у декларанта документів є документами, необхідними для усунення (спростування) саме тих розбіжностей, які мали місце на думку митного органу в документах, поданих позивачем до митного оформлення товару.

Більше того, відповідачем не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

З аналізу оскаржуваного рішення встановлено, що відповідачем застосовано резервний метод визначення митної вартості без обґрунтування неможливості застосування кожного із попередніх методів.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Подані позивачем до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам ст. 53 МК України.

Вирішуючи спір, суд також звертає увагу на те, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару зазначено про проведення з декларантом консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів, вказано причини неможливості застосування другого п`ятого методів визначення вартості товару.

При вирішенні даного спору суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Зі змісту оскаржуваного рішення та поданого відзиву вбачається, що шляхом обміну електронними листами відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів.

З огляду на викладене, а також зважаючи на протиправність аргументів митного органу, викладених у оскаржуваному рішенні, на думку суду, працівники митного органу протиправно не застосували перший метод визначення митної вартості товару за ціною угоди та визначили митну вартість товарів за резервним методом.

Однак, жодних доказів на підтвердження реальності проведення процедури консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів відповідачем в ході судового розгляду не надано.

Суд звертає увагу, що формальне посилання митного органу в рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.05.2022 у справі №809/506/17 та від 14.06.2022 у справі №809/257/17, яку суд враховує в силу ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, посилання митного органу на те, що у оскаржуваному рішенні між ним та декларантом відбулась процедура консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, є безпідставними, оскільки проведення такої консультації не підтверджується жодним доказом.

Враховуючи викладене, перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність критеріям, наведених у ч. 2 ст. 2 КАС суд приходить до висновку про те, що при їх прийнятті відповідач діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень; недобросовісно й нерозсудливо.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000255/2 від 14.06.2023 є протиправним, тому наявні підстави і для скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/000881 від 14.06.2023.

Решта доводів учасників справи, в тому числі зазначені відповідачем у відзиві, не спростовують висновків суду щодо протиправності винесених відповідачем оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 5623,60 грн.

Оскільки позов задоволено повністю, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 5623,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250, 257, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000255/2 від 14.06.2023.

3. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/000881 від 14.06.2023.

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Салус України" за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України судові витрати (судовий збір) в сумі 5623,60 грн.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Салус України" (вул. Лесина Василя, 3-А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40268377);

відповідач - Чернівецька митниця Державної митної служби України (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 43971359).

Суддя В.К. Левицький