Рішення

від 05.06.2024 по справі 160/15202/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/15202/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Щербака А.А., Малиш Н.І.,

розглянувши в м. Дніпрі клопотання приватного підприємства «РЕЛАКС» про прийняття додаткової постанови у справі за апеляційною скаргою Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2023, (суддя суду першої інстанції Рянська В.В.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/15202/23 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства Релакс про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

УСТАНОВИВ:

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.03.2024 апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 без змін.

01.04.2024 від ПП «РЕЛАКС» надійшло клопотання про прийняття додаткового рішення про стягнення на користь відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 22598.43 грн. Клопотання обґрунтоване тим, що розмір гонорару успіху в суді апеляційної інстанції становить 10% тобто 22598.43 грн.

Розглянувши заяву відповідача про прийняття додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Разом з тим, як вбачається зі змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19) за касаційною скаргою на додаткове рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, в розумінні норм пунктів 4, 6, 9 частини 1 статті 1, статті 19, частин 3 і 5 статті 27, статті 30 Закону №5076-VI, пункту 28 Правил адвокатської етики, додаткова винагорода адвокату за досягнення мети представництва інтересів особи у вигляді прийняття позитивного судового рішення у справі є складовою частиною гонорару адвоката, у випадку, якщо така визначена сторонами у договорі про надання правової допомоги. При цьому не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату такого гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Отже відповідно до наведених позицій Великої Палати Верховного Суду ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення гонорару успіху є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

З наданих до заяви про стягнення витрат на правничу допомогу документів встановлено, що позивач просить стягнути витрати на надання правничої допомоги в розмірі 10% відсотків від суми позову 22 598.43 грн.

Суд апеляційної інстанції враховує, що ціна позову в цій справі становить 225 984.34 грн, предмет спору правомірність та обгрунтованість стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю.

Колегія суддів зазначає, що дана категорія справ не є справами значної складності, правова позиція по таким справам сформована Верховним Судом та є усталеною.

Обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, вказує на те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу, з урахуванням гонорару в разі задоволення позовних вимог, є неспівмірною зі складністю справи, відтак розмір вказаних витрат має бути зменшений до 5000,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 139, 252 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву приватного підприємства «РЕЛАКС» про прийняття додаткової постанови задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровського обласного відділення соціального захисту осіб з інвалідністю на користь приватного підприємства «РЕЛАКС» суму витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000 гривень.

В іншій частині в задоволенні заяви приватного підприємства «РЕЛАКС» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий - суддяО.О. Круговий

суддяА.А. Щербак

суддяН.І. Малиш