Постанова

від 03.06.2024 по справі 753/23664/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 753/23664/23

номер провадження 22-ц/824/6905/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,розглянуву відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» - Ковриженка Сергія Олександровича

на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 грудня 2023 року про відмову у забезпеченні позову

та на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 05 січня 2024 року про повернення позову /суддя Коренюк А.М./

у справі за позовом акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду знаходиться позов АТ «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Із поданою позовною заявою, позивач звернувся до суду також із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , які знаходяться у банківських установах, на садовий будинок АДРЕСА_1 і земельну ділянку площею 0,2000 га, за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29 грудня 2023 року відмовлено у забезпеченні позову. /т. 2 а.с. 239-241/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник АТ «Банк Кредит Дніпро» - Ковриженко С.О. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду скасувати, вжити заходи забезпечення позову.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не враховано положення ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» якою передбачено, що виконавці мають право накладати арешт на майно боржника в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах. Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б зобов`язували учасника судового процесу надавати дані щодо рахунків у банківських установах, вартості майна, до яких може бути застосовано заходи забезпечення позову. На підтвердження обґрунтованості забезпечення позову, вказував, що в тексті заяви про забезпечення позову було чітко зазначено, що до подання позову до суду, надсилалась відповідачу вимога про повернення кредиту, яка була нею проігнорована, порушення зобов`язання за кредитом з боку ОСОБА_1 не припинилось. Це свідчило про те, що позичальниця ухиляється від виконання умов договору, результатом чого стало подальше збільшення її суми боргу перед банком, в чому останній вбачає явну недобросовісність відповідача. На підтвердження цих доводів були надані належні докази - розрахунки заборгованості позичальниці, докази надсилання їй засобами поштового зв`язку вимоги про повернення кредиту та сама вимога.

Крім того, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05 січня 2024 року позов повернуто позивачеві. /т. 2 а.с. 243-245/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник АТ «Банк Кредит Дніпро» - Ковриженко С.О. також звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду скасувати, повернути справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що матеріали позовної заяви з додатками, серед яких були і докази направлення паперової копії позову відповідачу, подавались до суду через Електронний Кабінет представника АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», створений і діючий у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Відповідно, при надсиланні позову до суду представник на підтвердження своїх повноважень у якості додатків надав діючу довіреність представника АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», якою його уповноважено здійснювати подачу до суду позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших процесуальних документів; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; витяг із статуту АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО». Більше того, при безпосередньому надсиланні будь-якого документу до суду через Електронний Кабінет ЄСІТС, обов`язковою дією з боку заявника є накладення на документи кваліфікованого електронного підпису, без чого відправлення документації до суду є технічно неможливим. При постановленні ухвали про повернення позову, суд першої інстанції всебічно не дослідив матеріали позовної заяви, через що дійшов неправильного висновку про недотримання позивачем вимог, закріплених пунктом 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України, в результаті чого обмежив право на доступ до правосуддя.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час та дату судового розгляду повідомлена належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за її відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційних скаргах доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, на підставі наступного.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції керувався вимогами п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, про те, що позов повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має право її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Так, судом першої інстанції вказано, що позовну заяву у електронній формі подано представником позивача за довіреністю Ковриженком С.О. , яким позов не підписано.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Так, матеріали позовної заяви з додатками подавались до Дарницького районного суду м. Києва через Електронний Кабінет представника АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», створений і діючий у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Відповідно, при надсиланні позову до суду представник на підтвердження своїх повноважень у якості додатків надав діючу Довіреність представника АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», якою його уповноважено здійснювати подачу до суду позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших процесуальних документів; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; Витяг із Статуту АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».

При безпосередньому надсиланні будь-якого документу до суду через Електронний Кабінет ЄСІТС, обов`язковою дією з боку заявника є накладення на документи кваліфікованого електронного підпису, без чого відправлення документації до суду є технічно неможливим.

Отже, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що представником АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» позовну заяву по справі 753/23664/23 було надіслано через Електронний Кабінет ЄСІТС 25 грудня 2023 року, під час чого було накладено на електронні документи кваліфікований електронний підпис, що підтверджується Карткою руху документу, де вказується інформація стосовно дати та часу накладення електронного підпису, і яку суд першої інстанції технічно мав можливість перевірити при вирішенні питання про відкриття судового провадження.

Відповідно до статті 14 ЦПК України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в ЄСІТС в день надходження документів. ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу. Електронний кабінет - це персональний кабінет у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. Адвокати, юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри. За п.п. 5.4 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора. Пунктами 26-28 Положення передбачається, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Дата та час підписання документа в Електронному суді, а також дата та час його надсилання автоматично зберігаються і не підлягають корегуванню.

Порушення приписів пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України зі сторони позивача відсутнє, а тому, суд дійшов помилкового висновку, що позовна заява подана не підписаною. Підстави для повернення позовної заяви були відсутні, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Щодо розгляду заяви про забезпечення позову.

Відмовляючи у забезпеченні позову, суд першої інстанції вказував на те, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку сторін з тим, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без надання відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Так, в ухвалі, постановленій 29 грудня 2023 року по справі № 753/23664/23 суд першої інстанції вказав, що позивач не зазначив, зокрема, ті банківські установи, в яких можуть знаходитись грошові кошти на рахунках відповідача, та на які заявою про забезпечення позову просили накласти арешт.

Відповідно до статті 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

За статтею 431 ЦПК України, виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Частиною третьою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавці мають право накладати арешт на майно боржника в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б зобов`язували учасника судового процесу надавати дані щодо рахунків у банківських установах, вартості майна, до яких може бути застосовано заходи забезпечення позову.

Отже, при задоволенні судом першої інстанції заяви про забезпечення позову, правом накладення арешту на майно та кошти боржника, отримання та пошуку інформації про майно та кошти на банківських рахунках наділяється державний чи приватний виконавець.

Водночас, практика Верховного Суду останнім часом виходить з того, що надання подібної інформації є важливим при вирішенні питання щодо співмірності застосування заходів забезпечення позову (Постанова Суду від 09.11.2023 в справі № 904/3234/23; Постанова Суду від 26.07.2023 в справі № 128/2584/22; Постанова Суду від 03.02.2023 в справі № 359/2738/21)

За Законом України «Про банки та банківську діяльність» відомості про банківські рахунки клієнтів є банківською таємницею того чи іншого банку, яка у відповідності до банківського законодавства, а також Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути розголошена без чітко передбачених нормативно-правовими актами підстав.

Таким чином, обґрунтованою є вимога щодо накладення арешту на рахунки в межах заявленої суми позову.

Крім того, суд першої інстанції в своїй ухвалі зазначав, що позивачем не було доведено обґрунтованості забезпечення позову.

Додатково суд зазначив, що підтвердженням цього могли бути такі обставини, як вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Водночас, за ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином.

На підтвердження обґрунтованості забезпечення позову, АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» в тексті заяви про забезпечення позову було вказано, що позивач, до подання позову до суду, надсилав відповідачу вимогу про повернення кредиту, яка була нею проігнорована, порушення зобов`язання за кредитом з боку ОСОБА_1 не припинилось, що свідчить про те, що відповідач ухиляється від виконання умов договору. На підтвердження цих доводів були надані розрахунки заборгованості, докази надсилання Вимоги про повернення кредиту та сама Вимога.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 ЦПК України, згідно з приписами якої, суд за заявою сторони має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії судового провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За статтею 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Враховуючи вищенаведене, посилання банку на недобросовісність ОСОБА_1 щодо невиконання кредитних зобов`язань, підтверджуються доказами, які позивач надав суду першої інстанції разом із заявою про забезпечення позову, що свідчить про подальшу можливість ухилення відповідача від виконання рішення суду на користь позивача яка є цілком реальною.

Отже, не врахувавши, не здійснивши належну оцінку та дослідження наданих АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» доказів та представлених доводів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність обґрунтованості забезпечення позову до ОСОБА_1 .

Постановою по справі 905/448/22 від 03.03.2023 р. ВС наголосив, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів, можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Отже, у даній справі позивач навів суду першої інстанції переконливі доводи наявності підстав забезпечення позову, які прямо свідчать, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів банку, за захистом яких він звернувся до суду. Більше того, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач. /Постанова ВС від 11.12.2023 у справі 904/1934/23/

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Верховний Суд у постанові від 25.09.2019 у справі 320/3560/18 виклав наступні положення щодо розгляду заяв про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності повинна здійснюватись судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників процесу.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі ст. З ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Законодавець таким чином дає особам, які беруть участь у справі, можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб.

Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Важливо, аби особа, клопотавши про застосування певних заходів забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Зважаючи на встановлені обставини справи, апеляційний суд дійшов висновків про накладення арешту на рахунки та майно ОСОБА_1 в межах суми позовної заяви у розмірі 970 925.18 грн. до виконання рішення суду у цій справі, а саме на грошові кошти на рахунках відповідача в банківських установах; садовий будинок, що належить відповідачу на праві власності, загальною площею (кв.м): 389,1, житлова площа (кв.м): 129,8, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 16618642; земельну ділянку, що належить відповідачу на праві власності, площею 0,2000 га, розташована на території села Старі Безрадичі, Обухівського району, Київської області, кадастровий номер: 3223187700:04:029:0051.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

порушення норм процесуального права.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати.

Стягненню з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» підлягає 3 229, 86 грн.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» - Ковриженка Сергія Олександровича на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 05 січня 2024 року про повернення позову - задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 05 січня 2024 року про повернення позову - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» - Ковриженка Сергія Олександровича на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 грудня 2023 року про відмову у забезпеченні позову - задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 грудня 2023 року про відмову у забезпеченні позову - скасувати.

Заяву представника акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» - Ковриженка Сергія Олександровича про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти на рахунках ОСОБА_1 у банківських установах в межах суми позову у розмірі 970 925, 18 грн., за виключенням спеціальних рахунків на які не допускається накладення арешту; садовий будинок, що належить відповідачу на праві власності, загальною площею (кв.м): 389,1, житлова площа (кв.м): 129,8, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 16618642; земельну ділянку, що належить відповідачу на праві власності, площею 0,2000 га, розташована на території села Старі Безрадичі, Обухівського району, Київської області, кадастровий номер: 3223187700:04:029:0051.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» 3 229, 86 грн.

Стягувач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» адреса 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32 ЄДРПОУ 14352406;

Боржник: ОСОБА_1 тел. НОМЕР_1 адреса АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_2 .

Ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: