Постанова

від 18.04.2024 по справі 400/6082/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/6082/21

Час та місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

11:54 год., м. Миколаїв;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

12.10.2023 року;

Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

За участю: секретаря Потомського А.Ю.

представника апелянта Коперсак М.С.

представника апелянта Слюсаренко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області та Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей Агрі» (Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрі Грейн») до Головного управління ДПС у Миколаївській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прометей Агрі» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрі Грейн») звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 09.04.2021 року №314014290710, №314414290710, №314514290710, №314314290710 та від 24.06.2021 року №513014290710.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про недоведеність під час перевірки реальності господарських операцій з ТОВ «САЛОХА-П», ФГ «Валівське», ФОП ОСОБА_1 , ФГ «ПЛАЙ», СФГ «БІЗНЕС», ТОВ «Б.П. Агро», ТОВ «ФГ ЧЕРНЕНКО», ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТРЕЙД» є необґрунтованими та не відповідають дійсності. Позивач вказує, що являється діючим суб`єктом господарювання, здійснює свою діяльності виключно з дотриманням вимог податкового законодавства, у тому числі виконав свій податковий обов`язок і під час перевірки підтвердив реальність господарських операцій і дійсність показників податкової звітності повними та належним чином оформленими первинними і розрахунковими матеріалами (договорами, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками і платіжними дорученнями).

При цьому, при виборі контрагента позивач діяв з достатньою обачністю, перед укладанням угод та вчиненням господарських операцій здійснив повний аналіз можливостей підприємств-продавців для здійснення операцій з постачання сільськогосподарської продукції.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Суд визнав протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 09.04.2021 №314014290710, від 09.04.2021 №314414290710, від 09.04.2021 №314514290710, від 09.04.2021 №314314290710 та від 24.06.2021 №513014290710.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей Агрі» судові витрати в розмірі 22700 гривень.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції звернув увагу на те, що відповідно до принципу jura novit curia («суд знає закони») навіть неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Таким чином, проаналізувавши положення Податкового кодексу України, які у спірному періоді регулюють порядок проведення документальних перевірок платника, зауважив на тому, що протягом 18.03.2020 по 30.06.2023 в Україні діяв мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, у тому числі розпочатих та не завершених до запровадження карантину, передбачений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. При цьому, постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», норми якої, у тому числі дозволяли проведення (поновлення) тимчасово зупинених документальних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, судовим рішенням, яке набрало законної сили в іншій адміністративній справі №640/18314/21 визнана протиправною та нечинною рішенням, і прийнята не на підставі та не на виконання Податкового кодексу України, законів з питань митної справи, не може вважатися складовою податкового законодавства, а тому не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням.

У зв`язку із чим, суд першої інстанції визначив, що встановлення обставин щодо неправомірності проведення відповідачем у відношенні платника документальної перевірки, за наслідками якої й було прийнято спірні рішення, є достатнім для висновку про їх протиправність.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи і помилково не враховано, що питання правомірності проведення у відношенні платника податків документальної перевірки не є предметом спору у цій справі, тобто не оспорюється позивачем. Також, позивач не скористався своїм процесуальним правом та із заявою про зміну предмету і підстав позову, у тому числі стосовно порушення відповідачем пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, в установленому порядку не звертався (не подавав). При цьому, контролюючий орган під час організації та проведення документальної перевірки діяв у відповідності до чинного законодавства, у межах своїх повноважень, за наявності правових підстав для проведення документальної перевірки та порушень прав платника не допускав.

Апелянт наполягає на необґрунтованому не врахуванні судом фактичних обставин справи та їх дослідженні, адже матеріалами перевірки, у тому числі наявної у податкового органу інформації, свідчили про відсутність у контрагенті позивача можливості виробляти сільськогосподарську продукцію у зв`язку із відсутністю земельних ділянок (власних, орендованих чи будь-якого іншого користування землею), у тому числі у достатніх площ земельних ділянок, для вирощування сільськогосподарських культур, що підтверджує неможливість встановити реальне (законне) джерело походження товару, його постачання у відповідній кількості та реальність задекларованих позивачем господарських операцій.

Також, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи і помилково не враховано, що Постановою №89 Урядом скорочено строки дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в частині дії мараторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши у такий спосіб відношення документальних планових перевірок платника. При цьому, на момент виникнення спірних правовідносин вказана постанова Кабінету Міністрів України була чинною, а отже надавала контролюючому органу право на відновлення документальної перевірки у відношенні позивача.

Наголошуючи на порушенні судом принципу диспозитивності в адміністративному судочинстві, апелянт наполягає на необґрунтованому розгляді (вирішенні) судом підстав позову щодо неправомірності податкової перевірки, які не були заявлені позивачем в установленому процесуальним законом порядку.

Апелянт доводить, що судом першої інстанції необґрунтовано залишено поза увагою виявлені правопорушення платника у податковій сфері внаслідок декларування результатів господарських операцій, які не підтверджуються реальність, взагалі, можливість їх виконання контрагентами в силу відсутності в останніх необхідної кількості (площі) земельних ділянок, виробничих потужностей, трудових ресурсів тощо.

Відзиви на апеляційні скарги від Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей Агрі» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрі Грейн») у визначений апеляційним судом строк не надійшов.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, у період з 17.02.2020 року по 09.03.2021 року Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей Агрі» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрі Грейн»), за результатами якої складено акт від 16.03.2021 року №62/34-00-07-06/40600117.

Зазначеною перевіркою встановлено наступні порушення Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей Агрі» (Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрі Грейн»):

п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток, в періоді, що перевіряється, на загальну суму 45908214 гривень, у тому числі: за період з 01.10.2016 року по 31.12.2016 року 4865 грн., за 2017 рік 28846139 грн. (за 1 квартал 2017 року 1075522 грн., за 4 квартал 2017 року 27770617 грн.), за 2018 рік 381109 грн. (за 1 квартал 2018 року 5646 грн., за 4 квартал 2018 року 3805363 грн.), за період з 01.01.2019 року по 30.09.2019 року 13246201 грн. (за 1 квартал 2019 року 286412 грн., за 2 квартал 2019 року 74472 грн., за 3 квартал 2019 року 12885317 грн.);

п. 189.1 ст. 189, п.п. 192.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 145966 грн.;

п. 189.1 ст. 189, п.п. 192.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, Порядку №21, внаслідок чого позивачем завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2019 року в розмірі 1771256 грн.;

п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрів податкових накладних на загальну суму ПДВ 574300,35 грн.

На підставі виявлених порушень Головним управління ДПС у Миколаївській області 09.04.2021 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№314314290710, яким до позивача застосовано штраф у сумі 287150,18 грн.;

№314514290710, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 45903349 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4590334,9 грн.;

№314414290710, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2019 року на суму 1771256 грн.;

№314014290710, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2017 року у розмірі 114208 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 11420,8 грн., за травень 2018 року у розмірі 31758 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 3175,8 грн., всього у розмірі 145966 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 14596,6 грн.

Позивач скористався своїм правом на оскарження податкових повідомлень-рішень до податкового органу вищого рівня. За результатом розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 18.06.2021 року за №13792/6/99-00-06-01-01-06, яким скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 09.04.2021 року №314314290710 в частині застосованих санкцій на суму 283750,18 грн., інші податкові повідомлення-рішення від 09.04.2021 року №314014290710, №314414290710, №314514290710 залишено без змін.

На підставі рішення Державної податкової служби України від 18.06.2021 року за №13792/6/99-00-06-01-01-06 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області винесено податкове повідомлення-рішення від 24.06.2021 року №513014290710, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 3400 грн.

Водночас, не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями №314314290710, №314514290710, №314414290710, №314014290710, №513014290710, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне першочергово врахувати наступні обставини справи та норми адміністративного процесуального законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2).

За правилами частин 1, 2, 3 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

За правилами наведених положень статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин з боку суб`єктів владних повноважень.

Слід також враховувати, що відповідно до частини 1 статті 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У постанові Верховного Суду у складі удової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів від 21 лютого 2020 року по справі №826/17123/18 сформульований правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Суд визнає, що у межах спірних відносин податкова перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом. Водночас, судом першої інстанції здійснена правова оцінка проведення перевірки без врахування підстав заявленого позову, а саме без урахування тієї обставини, що, звертаючись із адміністративним позовом, позивач вказував на неправомірність податкових повідомлень-рішень з підстав необґрунтованості висновків контролюючого органу про допущені платником порушення у податковій сфері. Позивач не указував підставами цієї позовної заяви порушення контролюючим органом порядку проведення перевірки, у тому числі із відповідною заявою про зміну підстав позову суду не подавав.

Таким чином, в даному випадку вихід за межі підстав заявлених позовних вимог відбувся з порушенням частини 2 статті 9 КАС України та принципу змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі.

В контексті наведеного колегія суддів також враховує, що підставою звернення із цим позовом стала незгода позивача із висновками податкового органу про не підтвердження платником реальності господарських операцій у перевіряємому періоді з ТОВ «САЛОХА-П», ФГ «Валівське», ФОП ОСОБА_1 , ФГ «ПЛАЙ», СФГ «БІЗНЕС», ТОВ «Б.П. Агро», ТОВ «ФГ ЧЕРНЕНКО», ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТРЕЙД».

Згідно витребуваних апеляційним судом та представлених на вимогу суду розрахунків оспорюваних податкових повідомлень-рішень на підставі акту перевірки від 16.03.2021 року №62/34-00-07-06/40600117 та рішення Державної податкової служби України від 18.06.2021 року №13792/6/99-00-06-01-01-06 оспорювані грошові зобов`язання та санкції розраховані наступним чином, а саме:

штраф у сумі 3400 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення №314314290710 та №513014290710 застосовано до позивача внаслідок не надання платником під час перевірки первинних документів, які б підтверджували взаємовідносини із ТОВ «Крестон Джі Сі Джі Аудит» та їх зв`язок з господарською діяльністю підприємства;

збільшення позивачу грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 45903349 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4590334,9 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення №314514290710 відбулось внаслідок: не підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «САЛОХА-П», ФГ «Валівське», ФОП ОСОБА_1 , ФГ «ПЛАЙ», СФГ «БІЗНЕС», ТОВ «Б.П. Агро», ТОВ «ФГ ЧЕРНЕНКО», ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТРЕЙД» (в цій частині основне грошове зобов`язання визначено у розмірі 5988637 та нараховано санкції у сумі 598864 грн.); не підтвердження реальності здійснення господарських відносин та господарської діяльності з ТОВ «Агро Сервіс Юг», ТОВ «Токмак-Агро», ТОВ «Агро-Дніпро» (в цій частині основне грошове зобов`язання визначено у розмірі 114332 та нараховано санкції у сумі 11434 грн.); висновків контролюючого органу про завищення позивачем собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за рахунок не відображення в податковому обліку та звітності коригуючи проведень в бухгалтерському обліку відповідно вимогам П(С)БО (в цій частині основне грошове зобов`язання визначено у розмірі 23425812 та нараховано санкції у сумі 2342581 грн.); висновки контролюючого органу про завищення інших операційних витрат за рахунок відхилень між даними бухгалтерського та податкового обліку, які документально не підтверджені (в цій частині основне грошове зобов`язання визначено у розмірі 35560896 та нараховано санкції у сумі 3556090 грн.)

зменшення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 податкової декларації звітного (податкового) періоду) та відповідно відхилення значення рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду на суму податку на додану вартість 1771256 грн. за вересень 2019 року відбулось на підставі податкового повідомлення-рішення №314414290710.

Отже, звертаючись до суду із цим позовом, позивач вказував на порушення своїх прав та інтересів внаслідок неправомірних і необґрунтованих висновків про допущення Товариством правопорушення у податковій сфері за результатом господарських операцій з контрагентами ТОВ «САЛОХА-П», ФГ «Валівське», ФОП ОСОБА_1 , ФГ «ПЛАЙ», СФГ «БІЗНЕС», ТОВ «Б.П. Агро», ТОВ «ФГ ЧЕРНЕНКО», ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТРЕЙД». При цьому, як показують обставини справи, визначення (збільшення) податкового зобов`язання на підставі висновків контролюючого органу про не підтвердження реальності цих операцій відбулось за податковим повідомлення-рішенням від 09.04.2021 року №314514290710.

Стосовно інших частин висновків перевірки, у тому числі винесених на їх підставі податкових повідомлень-рішень від 09.04.2021 року №314014290710, №314414290710, №314314290710 та від 24.06.2021 року №513014290710, позивачем у позові не наводиться та обґрунтовується неправомірність їх (висновків перевірки та перелічених податкових повідомлень-рішень) прийняття, а також мотиви (відповідні підстави позову), які підтверджують порушення прав та інтересів юридичної особи.

Як вже зазначалось, саме лише зазначення у позові, а саме в його прохальній частині вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.04.2021 року №314014290710, №314414290710, №314314290710 та від 24.06.2021 року №513014290710 та без наведення відповідних обґрунтувань (підстав позову) не дає суду процесуальної можливості вирішити спір у межах заявлених позовних вимог.

Підсумовуючи, колегія суддів доходить висновку про те, що не зазначення позивачем у позові підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 09.04.2021 року №314014290710, №314414290710, №314314290710, від 24.06.2021 року №513014290710 свідчить про недоведеність позивачем порушень з боку контролюючого органу його прав та інтересів у податковій сфері та є самостійною підставою для залишення без задоволення позову у цій частині.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 09.04.2021 року №314514290710 про збільшення грошового (податкового) зобов`язання за результатом перевірки господарських операцій із ТОВ «САЛОХА-П», ФГ «Валівське», ФОП ОСОБА_1 , ФГ «ПЛАЙ», СФГ «БІЗНЕС», ТОВ «Б.П. Агро», ТОВ «ФГ ЧЕРНЕНКО», ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТРЕЙД», колегія суддів виходить з наступного.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Згідно із пунктами 44.1, 44.2 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно із пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Слід також, враховувати, що відповідно до частини 1 статті 9 Закону №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із частиною 2 статті 9 Закону №996-XIV (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку таких витрат. До складу витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Виходячи з обставин справи, під час податкової перевірки встановлено, що у перевіряємому періоді між позивачем (Покупець) та ТОВ «Салоха-П» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу, за яким Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію (соняшник).

Фактична реалізація та придбання вказаного товару під час перевірки підтверджена податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та платіжними документами. Згідно акту, під час перевірки встановлено, що ці первинні матеріали містять підписи уповноважених осіб та усі необхідні реквізити первинного документа.

Придбані ТМЦ фактично були в наявності у позивача та у використанні в його господарській діяльності, що під час перевірки підтверджено даними рахунку 281 «Товари на складі».

Також, у перевіряємому періоді між позивачем (Покупець) та ФГ «Валівське» (Продавець) укладено договори купівлі-продажу, за яким Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію (пшениця, ячмінь).

Фактична реалізація та придбання вказаного товару під час перевірки підтверджена податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та платіжними документами. Згідно акту, під час перевірки встановлено, що ці первинні матеріали містять підписи уповноважених осіб та усі необхідні реквізити первинного документа.

Придбані ТМЦ фактично були в наявності у позивача та у використанні в його господарській діяльності, що під час перевірки підтверджено даними рахунку 281 «Товари на складі».

Також, у перевіряємому періоді між позивачем (Покупець) та ФОП ОСОБА_2 (Продавець) укладено договори купівлі-продажу, за яким Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію (соняшник).

Фактична реалізація та придбання вказаного товару під час перевірки підтверджена податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та платіжними документами. Згідно акту, під час перевірки встановлено, що ці первинні матеріали містять підписи уповноважених осіб та усі необхідні реквізити первинного документа.

Придбані ТМЦ фактично були в наявності у позивача та у використанні в його господарській діяльності, що під час перевірки підтверджено даними рахунку 281 «Товари на складі».

Також, у перевіряємому періоді між позивачем (Покупець) та ФГ «Плай» (Продавець) укладено договори купівлі-продажу, за яким Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію (соняшник).

Фактична реалізація та придбання вказаного товару під час перевірки підтверджена податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та платіжними документами. Згідно акту, під час перевірки встановлено, що ці первинні матеріали містять підписи уповноважених осіб та усі необхідні реквізити первинного документа.

Придбані ТМЦ фактично були в наявності у позивача та у використанні в його господарській діяльності, що під час перевірки підтверджено даними рахунку 281 «Товари на складі».

Також, у перевіряємому періоді між позивачем (Покупець) та СФГ «Бізнес» (Продавець) укладено договори купівлі-продажу, за яким Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію (соняшник).

Фактична реалізація та придбання вказаного товару під час перевірки підтверджена податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та платіжними документами. Згідно акту, під час перевірки встановлено, що ці первинні матеріали містять підписи уповноважених осіб та усі необхідні реквізити первинного документа.

Придбані ТМЦ фактично були в наявності у позивача та у використанні в його господарській діяльності, що під час перевірки підтверджено даними рахунку 281 «Товари на складі».

Також, у перевіряємому періоді між позивачем (Покупець) та ТОВ «Б.П. Агро» (Продавець) укладено договори купівлі-продажу, за яким Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію (насіння соняшнику).

Фактична реалізація та придбання вказаного товару під час перевірки підтверджена податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та платіжними документами. Згідно акту, під час перевірки встановлено, що ці первинні матеріали містять підписи уповноважених осіб та усі необхідні реквізити первинного документа.

Придбані ТМЦ фактично були в наявності у позивача та у використанні в його господарській діяльності, що під час перевірки підтверджено даними рахунку 281 «Товари на складі».

Також, у перевіряємому періоді між позивачем (Покупець) та ТОВ «ФГ Черненко» (Продавець) укладено договори купівлі-продажу, за яким Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію (соняшник).

Фактична реалізація та придбання вказаного товару під час перевірки підтверджена податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та платіжними документами. Згідно акту, під час перевірки встановлено, що ці первинні матеріали містять підписи уповноважених осіб та усі необхідні реквізити первинного документа.

Придбані ТМЦ фактично були в наявності у позивача та у використанні в його господарській діяльності, що під час перевірки підтверджено даними рахунку 281 «Товари на складі».

Також, у перевіряємому періоді між позивачем (Покупець) та ТОВ «ФГ Черненко» (Продавець) укладено договори купівлі-продажу, за яким Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію (ячмінь, пшениця).

Фактична реалізація та придбання вказаного товару під час перевірки підтверджена податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними. Згідно акту, під час перевірки встановлено, що ці первинні матеріали містять підписи уповноважених осіб та усі необхідні реквізити первинного документа.

Придбані ТМЦ фактично були в наявності у позивача та у використанні в його господарській діяльності, що під час перевірки підтверджено даними рахунку 281 «Товари на складі».

Таким чином, вказані операції під час перевірки підтверджувались первинними і розрахунковими матеріалами, до змісту і форми яких у контролюючого органу не виникало. Податковим органом не спростована та не оспорюється наявність у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складених первинних документів; ділової мети та розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника з огляду на основний вид його діяльності.

Єдиною підставою для не визнання реальними цих операцій контролюючий орган зазначає відсутністю в Державних реєстрах інформації про наявність у контрагентів нерухомого майна (земельної ділянки), необхідного для власного виробництва сільськогосподарської продукції. Внаслідок чого, контролюючий орган робить висновок про неможливість виробити сільськогосподарську продукцію, а також встановити реальне (законне) джерело походження товару та реальність задекларованих позивачем господарських операцій.

Стосовно операцій із ФОП ОСОБА_2 , ФГ «Плай», СФГ «Бізнес» контролюючий орган зауважував на тому, що дані інтернет-ресурсів підтверджують неможливість реалізації контрагентами сільськогосподарської продукції у задекларованих позивачем обсягах ТМЦ.

При цьому, колегія суддів зазначає, що є сталою та послідовною правова позиція Верховного Суду про те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел у їх взаємній сукупності.

Враховуючи, що під час податкової перевірки операції із цими контрагентами позивачем підтверджено належними чином оформленими первинними і розрахунковими матеріалами, а висновки контролюючого органу про нереальність операції ґрунтується лише на наявній у податкового органу інформації стосовно можливості/неможливості контрагентами здійснити виробництво сільськогосподарської продукції у задекларованих позивачем обсягах, колегія суддів не може погодитись із правомірністю та обґрунтованістю збільшення позивачу податкового зобов`язання за цими операціями згідно податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 09.04.2021 року №314514290710 та наявністю підстав для його скасування у відповідній частині.

З огляду на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права і обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення відповідно до статті 317 КАС України підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області та Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей Агрі" (Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі Грейн") до Головного управління ДПС у Миколаївській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 09.04.2021 року №314514290710 в частині збільшення суми грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 6102968 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 610297 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 04.06.2024 року (з урахуванням терміну проходження суддями підвищення кваліфікації, перебування суддів лікарняному, у відрядженні та у відпустці).

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв