Постанова

від 04.06.2024 по справі 240/17168/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/17168/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Л.А.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

04 червня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ ГРУП +" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ ГРУП +" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним рішення Комісії ГУ ДПС у Житомирській області №8746699/44751261 від 03.05.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну ТОВ "СВ ГРУП +" від 10.04.2023 №1 датою її фактичного подання;

- визнати незаконним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 17.04.2023 № 19355;

- зобов`язати ГУ ДПС у Житомирській області виключити ТОВ "СВ ГРУП+" з переліку ризикових платників податку.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Головне управління ДПС у Житомирській області, подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в сукупності призвело до невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ ГРУП+" рішенням комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 28.03.2023 включено до переліку ризикових платників згідно п.8 додатку 1 Порядку №1165.

08.04.2023 ТОВ "СВ ГРУП+" надано на розгляд комісії інформацію та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості, за результатами розгляду яких, 17.04.2023 прийнято рішення №19355 про відповідність товариства критеріям ризиковості платника податку.

Також, позивачем було складено податкову накладну №1 від 10.04.2023 та направлено для реєстрації в ЄРПН.

Реєстрацію вказаної податкової накладної було зупинено, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ, позивачем направлено в електронному вигляді витребувані пояснення та копії документів на підтвердження реальності господарської операції.

За результатами розгляду вказаних документів комісією Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №8746699/44751261 від 03.05.2023 про відмову в реєстрації вищевказаної податкової накладної, оскільки у контролюючих органів наявна податкова інформація, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: придбання та/або постачання (надання товарів (робіт, послуг) від/на ризикових контрагентів протягом 2022-2023 років, що може свідчити про дефектність операції, а саме оформлення первинних документів без фактичного наміру проведення господарської операції. Крім того, ТОВ "СВ ГРУП+" віднесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Вважаючи вказані рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації поданої податкової накладної, а також рішенням Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та рішення про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї ст. та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Згідно з приписами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п. 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Відповідно до вимог п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 25 Порядку № 1165).

З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної слугувало те, що вона відповідають вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій і тому позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Так, віднесення до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість здійснюється, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Як встановлено судом, у частині зазначення критерію ризиковості відповідач зіслався лише на номер пункту додатку 3 до Порядку № 1165 та чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться, чим фактично поставив платника податку у стан невизначеності стосовно питання документального спростування, існуючих, на думку відповідача, ризиків.

Судом першої інстанції в контексті встановлених обставин, з чим також погоджується і суд апеляційної інстанції, наголошено, що Комісією фактично прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості з мотивів власних суджень (припущень) без належного обґрунтування доказами.

Так, позивача було віднесено до ризикових платників податку внаслідок аналізу баз даних ДПС і наявної податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, а саме: відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені само зайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги.

Для спростування підстав, наведених у вказаному рішенні позивачем подано повідомлення про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 08.04.2023 №1.

Після розгляду вказаних документів, 17.04.2023 комісія прийняла рішення про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "СВ ГРУП +" критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та вказано коди податкової інформації: 03,07,10.

Згідно витягу з протоколу комісії №53/06-30-18-02-03 від 17.04.2023 підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості стало подання документів, які не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарських операцій, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості, а саме відсутні: договір з додатками до нього; довіреність, акт керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо: постачання/придбання товарів/послуг, навантаження/ розвантаження, транспортування, зберігання продукції; складські документи (інвентаризаційні описи); паспорт якості.

Судова колегія наголошує, що будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону (постанови Верховного Суду від 02.04.2020 року у справі №160/93/19, від 04.06.2020 року у справі №340/422/19 та від 16.04.2021 у справі №813/1301/15).

В межах даної справи, апелянтом не обґрунтовано, чому не було враховано пояснення та документи, подані позивачем для спростування сумнівів та доводів контролюючого органу в реальності здійснених ним господарських операцій, припущень щодо ризиковості його фінансово-господарської діяльності, які неузгодженості містять дані документи.

Відповідачем лише наведено документи із загального переліку, встановленого п.6 Порядку №1165, які не подав позивач, без будь-яких обґрунтувань. Водночас суд зазначає, що платник податків не зобов`язаний надавати усі перелічені у даному переліку документи, достатньо лише спростувати наведені контролюючим органом у рішенні підстави віднесення його до ризикових і для цього платник самостійно визначає, які саме документи слід подати.

Суд першої інстанції вірно врахував, що надані позивачем до контролюючого органу пояснення та документи підтверджують наявність у товариства необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (договір суборенди нежитлових приміщень від 01.09.2022, акт приймання-передачі нерухомого майна від 01.09.2022, фільтрована виписка за період з 30.12.2022 по 30.12.2022, договір оренди нерухомого майна №1 від 01.10.2022, акт приймання-передачі від 01.10.2022, фільтрована виписка за період з 30.12.2022 по 30.12.2022); достатню кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (штатний розклад).

Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення не містить обґрунтованих підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, судова колегія зауважує, що у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 Верховний Суд дійшов висновку, що при оцінці правомірності рішення про відповідність або невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості необхідно досліджувати й надавати оцінку змісту та порядку прийняття оскаржуваного рішення, повноваженням комісії контролюючого органу, змісту протоколу її засідання та наданих податковим органом документів.

У постанові від 03 червня 2021 року у справі №2040/7098/18 Верховний Суд відзначив, що для прийняття обґрунтованого рішення контролюючим органом необхідно дотримуватися вимоги чіткості та недвозначності щодо інформації, зазначеної у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної.

Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначена обов`язкова форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в який зазначається наступне підстава (відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та, у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація) та податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податків).

Відтак, контролюючий орган, яким є Головне управління ДПС у Житомирській області, у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податків, зобов`язаний був розшифрувати, яка саме податкова інформація стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

На разі ж, апелянтом не надано жодних доказів наявності податкової інформації про ознаки здійснення позивачем ризикових операцій з посиланнями на відповідні документи.

Вказаний факт не був доведений податковим органом і під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Водночас, судова колегія враховує, що наслідком прийняття відповідачем спірних рішень та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування.

Такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

В розрізі спірних правовідносин, суд першої інстанції, з метою забезпечення логічності та зрозумілості, надав оцінку реальності господарських операцій позивача з його контрагентами, після чого надав оцінку правомірності підстав, які зазначені у оскаржуваних рішеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "СВ ГРУП +" (покупець) та ТОВ "ТЕП-КЕПІІТАЛ" (постачальник) укладено договір №05/10-2022 від 05.10.2022 на постачання будівельних матеріалів.

У квітні 2023 року ТОВ "СВ ГРУП +" придбало у постачальника будівельні матеріали згідно видаткової накладної №7 від 10.04.2023 на суму 5976580,91 грн, у т.ч. ПДВ 996096,82 грн, на підставі чого позивач подав на реєстрацію податкову накладну №1 від 10.04.2023.

У квитанціях вказано, що реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Позивачем надані пояснення з копіями документів. Однак відповідачем відмовлено у реєстрації цієї ПН, оскільки у контролюючих органів наявна податкова інформація, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: придбання та/або постачання (надання товарів (робіт, послуг) від/на ризикових контрагентів протягом 2022-2023 років, що може свідчити про дефектність операції, а саме оформлення первинних документів без фактичного наміру проведення господарської операції. Крім того, ТОВ "СВ ГРУП+" віднесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Суд першої інстанції вірно критично оцінив дані висновки контролюючого органу з огляду на об`єм наданих позивачем пояснень та первинних документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, як було запропоновано у квитанції №1 після зупинення реєстрації ПН.

У оспорюваному рішенні не вказано конкретних та чітких підстав для відмови у реєстрації ПН, а зазначено лише про ймовірну дефектність господарської операції з огляду на наявність податкової інформації, тобто рішення ґрунтується на припущеннях, а не на встановлених фактичних обставинах та доказах на їх підтвердження, що суперечить вимогам ч.2 ст.2 КАС України, які встановлено для рішень суб`єкта владних повноважень.

Матеріалами справи підтверджено, що податкова накладна виписана за першою подією відвантаження товару згідно видаткової накладної №7 від 10.04.2023, яка була надана контролюючому органу.

Також надано документи, що підтверджують наявність у товариства необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для проведення операцій із даними товарами (договір суборенди нежитлових приміщень від 01.09.2022, акт приймання-передачі нерухомого майна від 01.09.2022, фільтрована виписка за період з 30.12.2022 по 30.12.2022, договір оренди нерухомого майна №1 від 01.10.2022, акт приймання-передачі від 01.10.2022, фільтрована виписка за період з 30.12.2022 по 30.12.2022); проведення розрахунків за надані послуги та отримані товари (рахунки-фактури, фільтровані виписки).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказані документи у своїй сукупності свідчать про реальність проведення господарської операції з придбання будівельних матеріалів, контролюючим органом при прийнятті оспорюваного рішення не спростовано зворотнього, не наведено належних обґрунтувань щодо неврахування цих документів.

Натомість, апелянтом не надано доказів фіктивності вищевказаної господарської операції, хоча підставою для зупинення податкової накладної є наявність об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Таким чином, податковим органом ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції, не надано жодних доказів, які слугували б підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта, що віднесення платника податку до критеріїв ризикових є безумовною підставою для прийняття рішень про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки синтезний аналіз положень Порядку №1165 свідчить про те, що кожна господарська операція підлягає оцінці контролюючим органом окремо, а, відтак, розповсюдження дії рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на всі інші господарські операції, вчинені ТОВ "СВ Груп", які є реальними, суперечить принципу правової визначеності.

На переконання суду першої інстанції, з чим погоджується і судова колегія, такі факти підлягають перевірці під час проведення перевірки платника податків, а не під час проведення реєстрації податкових накладних.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 червня 2022 року у справі №380/9411/21.

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зауважив, що хоча затверджена Порядком №1165 форма рішення і не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, вказана обставина не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Слід звернути увагу, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.

Наведені апелянтом в апеляційній скарзі обставини вже були предметом судового розгляду та отримали повну та ретельну оцінку суду першої інстанції.

А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

У цьому контексті, суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд, за результатами розгляду цієї справи, не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом, і тому судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки вони в основному зводяться до реальності та товарності здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом.

В свою чергу, зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбаченні Конституцією України та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про скасування оскаржуваного рішення відповідача.

Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що причини відмови, викладені в рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної є формальними та спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішень комісії ГУ ДПС у Житомирській області про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 17.04.2023 №19355 та про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8746699/44751261 від 03.05.2023.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати подану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, то судова колегія відзначає наступне.

Згідно з п.19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №3341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про належність та обгрунтованість обраного способу захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до невідповідності судового рішення матеріалам справи та вимогам закону.

В даному випадку, суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Колегія суддів враховує також положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.