Постанова

від 04.06.2024 по справі 560/16934/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/16934/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

04 червня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,

представника позивача: Ярмощука В.П.,

представника позивача: Семчука О.С.,

представника третьої особи (апелянта): Ступки Г.М.,

представника відповідача: Лукомського О.О.,

представника третьої особи: Киричук Н.В.,

представника третьої особи: Ніколайчука В.С.,

представника третьої особи: Оніщука Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури та Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Летичівське лісове господарство", ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в вересні 2023 року позивач, - заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства про визнання протиправними дії Хмельницького обласного управління лісомисливського господарства щодо видачі лісорубного квитка серії ХМ ЛРК №001855 від 19.05.2021 для проведення суцільних рубок головного користування на ділянці площею 3,3 га, розташованій на території Вовковинецького лісництва ДП «Летичівське ЛГ».

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.01.2024 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем та Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області подано апеляційні скарги, в яких апелянти просять рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційних скарг, просили їх задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи (апелянта - Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області) в судовому засіданні підтримав доводи апеляційних скарг, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо доводів апеляційних скарг, просив залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи (Золотого П.С.) в судовому засіданні заперечив щодо доводів апеляційних скарг, просив залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представники третьої особи (ДСЛП "Ліси України" в особі філії "Летичівське лісове господарство") в судовому засіданні заперечили щодо доводів апеляційних скарг, просили залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за результатами розгляду поданих Державним підприємством «Летичівське лісове господарство» документів Хмельницьким обласним управлінням лісомисливського господарства видано лісорубний квиток серії ХМ ЛРК №001855 від 19.05.2021 для проведення суцільних рубок головного користування на ділянці площею 3,3 га, розташованій на території Вовковинецького лісництва ДП «Летичівське ЛГ».

Лісорубним квитком серії ХМ ЛРК №001855 від 19.05.2021 надано дозвіл на суцільну рубку головного користування на ділянці площею 3,3 га у виділі 9 кварталу 32 Вовковинецького лісництва. Строк закінчення заготівлі 31.12.2021, строк закінчення вивезення 01.04.2022.

25.11.2022 оперуповноваженим оперативного відділу у м.Хмельницькому ТУ ДБР у м.Хмельницькому подано до Директора ТУ ДБР у м. Хмельницькому рапорт про виявлення кримінального правопорушення в діях службових осіб ДП «Летичівське ЛГ» та Хмельницького обласного управління лісомисливського господарства.

26.11.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження №62022240010000303, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, щодо можливих протиправних дій службових осіб ДП «Летичівське лісове господарство» та Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства.

Згідно з відомостями, внесеними до ЄРДР, службові особи ДП «Летичівське ЛГ» та Хмельницького обласного управління лісомисливського господарства, діючи в порушення вимог ст.ст. 48, 64, 67, 69, 70 Лісового кодексу України та п. 21 ч. 2, ч. 4, ч. 6 ст. 3, ст.ст. 7-9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», відповідно до яких проведення суцільних рубок головного користування на ділянках понад 1 га потребує отримання висновку оцінки впливу на довкілля, без проведення такої оцінки незаконно видали лісорубний квиток серії ХМ ЛРК №001855 від 19.05.2021 для проведення суцільної рубки головного користування на площі 3,3 га у вид 9(2) кв 32 Вовковинецького лісництва. У подальшому посадові особи ДП «Летичівське ЛГ», на підставі вказаного лісорубного квитка незаконно здійснили порубку 948 дерев різних порід.

16.01.2023 постановою призначено екологічну експертизу у кримінальному провадженні №62022240010000303 від 26.11.2022. На вирішення експертизи поставлені питання: 1) Який розмір шкоди станом на 2021 рік заподіяно лісу унаслідок незаконної порубки 948 (дев`ятсот сорока восьми) дерев різних порід та діаметрів, яка проведена в 2021 році, на підставі лісорубного квитка серії ХМ ЛРК № 001855 від 19.05.2021, у кварталі № 32, виділі 9(2), площею 3,3 гектара, на території Вовковинецького лісництва ДП «Летичівське лісове господарство»? 2) Недотримання вимог яких нормативних актів з охорони навколишнього середовища допущені в досліджуваному випадку? 3)Чи є істотною для навколишнього природного середовища шкода заподіяна внаслідок незаконної порубки 948 (дев`ятсот сорока восьми) дерев у кварталі № 32, виділі 9(2), площею 3,3 гектара, на території Вовковинецького лісництва ДП «Летичівське лісове господарство», якщо так, то в чому вона полягає? 4) Дії яких посадових осіб не відповідали вимогам нормативних актів з охорони навколишнього середовища? 5) Дії (бездіяльність) яких посадових осіб знаходяться з технічної точки зору в причинному зв`язку з настанням досліджуваної події?

Згідно висновку експерта від 13.03.2023 №73\23-28\448-451\23-28 за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи у кримінальному проваджені №62022240010000303 розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної, як встановлено слідством, порубки 948 дерев різних порід та діаметрів, яка проведена в 2021 році у кварталі 32, виділі 9 (2) площею 3,3 га, на підставі лісорубного квитка № 133 від 19.05.2021 серії ХМ ЛРК №001855 від 19.05.2021, за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства, на території Вовковинецького лісництва ДП «Летичівське ЛГ» становить 6533013,97 грн. Дії посадових осіб ДП «Летичівське лісове господарство» та дії посадових осіб Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства, не відповідали вимогам нормативно-правових актів з охорони навколишнього природного середовища під час здійснення діяльності з ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Відповідно дії (бездіяльність) посадових осіб ДП «Летичівське лісове господарство» та посадових осіб Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства, знаходяться з технічної точки зору у причинному зв`язку з настанням досліджуваної події. Враховуючи надані для проведення експертизи матеріали кримінального провадження, з урахуванням визначених постановою № 17 критеріїв істотної шкоди, заподіяної довкіллю незаконною порубкою 948 дерев різних порід та діаметрів, яка проведена в 2021 році у кварталі 32, виділі 9(2) площею 3,3 гектара, на підставі лісорубного квитка №133 від 19.05.2021 серії ХМ ЛРК № 001855 від 19.05.2021, за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства, на території Вовковинецького лісництва ДП «Летичівське лісове господарство», можна стверджувати, що внаслідок незаконної вирубки значної кількості дерев: - були знищені певні види дерев на місцевості; - погіршився породний склад, якість, захисні, водоохоронні й інші екологічні властивості лісу; - виникли труднощі у відтворенні заліснення ділянки пов`язані з захаращеністю порубковими залишками та необхідністю залучення додаткових ресурсів; - знизилась якість атмосферного повітря що виконувало також санітарно-гігієнічну функцію (виділення кисню і поглинання вуглекислого газу); - локально змінився ландшафт місцевості в результаті втрати частини його природного компонента; - створилися сприятливі умови для ерозії ґрунту (тривалі несприятливі погодні умови є сприяючими факторами для початку ерозії ґрунтів на ділянках суцільної рубки дерев). Експертний аналіз наданих матеріалів кримінального провадження дає підстави стверджувати про те, що внаслідок антропогенної діяльності, а саме: незаконної порубки 948 дерев різних порід та діаметрів, яка проведена в 2021 році у кварталі 32, виділі 9(2) площею 3,3 гектара, за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства на підставі «лісорубного квитка №133 від 19.05.2021 серії ХМ ЛРК № 001855 від 19.05.2021» , що на території Вовковинецького лісництва ДП «Летичівське лісове господарство», досліджувані насадження локально знизили своє захисне призначення та екологічні властивості.

Тобто, з екологічної точки зору, екосистема насадження де було зрубані дерева в кількості 948 дерев різних порід та діаметрів, зазнала негативних змін (порушень екологічного балансу) і не може бути відновлена до першо-початкового стану в повній мірі, або протягом тривалого періоду. Враховуючи відсутність спеціальної методики виконання експертних досліджень з визначення істотності шкоди, заподіяної довкіллю незаконною порубкою лісу, експертні дослідження щодо наявності істотної шкоди (та ознак істотності) проводяться у відповідності з критеріями визначеними постановою Пленуму Верховного Суду України від і 10 грудня 2004 р. № 17. При цьому, відповідно до примітки 1 ст. 246 Кримінального кодексу України, мінімальний поріг для визначення шкоди як істотної становить 22700,00 грн. Розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної, як встановлено слідством, ЛРК № 001855 від 19.05.2021, за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства, на території Вовковинецького лісництва ДП «Летичівське лісове господарство», становить 6533013,97 грн. що значно перевищує граничну величину 22700 грн. Разом з тим, відповідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 р. № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», перелік ознак істотності шкоди не є вичерпним, а визначення наявності складу злочину потребує правової кваліфікації, остаточну оцінку щодо істотності шкоди, завданої незаконною порубкою в конкретному випадку, може надати тільки суд, розглядаючи кримінальне провадження в судовому порядку. Дії посадових осіб ДП «Летичівське лісове господарство» та дії посадових осіб Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства, не відповідали вимогам нормативно-правових актів з охорони навколишнього природного середовища під час здійснення діяльності з ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Відповідно дії (бездіяльність) посадових осіб ДП «Летичівське лісове господарство» та посадових осіб Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства, знаходяться з технічної точки зору у причинному зв`язку з настанням досліджуваної події. Встановлення конкретних (-ої) осіб (особи), дії яких не відповідали вимогам нормативно-правових актів з охорони навколишнього природного середовища, а також щодо визначення правомірності рубки, не відноситься до компетенції судових експертів за спеціальністю 10.19 «Дослідження обставин та організаційно-технічних причин і наслідків впливу техногенних джерел на об`єкти довкілля» та може бути вирішене слідчим (судом) самостійно, оскільки відповідно до п. 2.3. «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» «...Експерту забороняється... вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта та з`ясування питань права і надавати оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно-правовими актами...». Разом з тим, відповідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 р. № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», визначення наявності складу злочину потребує правової кваліфікації, остаточну оцінку завданої незаконною порубкою в конкретному випадку, може надати тільки суд, розглядаючи кримінальне провадження в судовому порядку.

Спеціалізованою екологічною прокуратурою, яка здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №62022240010000303 від 26.11.2022 за ч. 1 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 4 ст. 246 КК України, направлено заступнику керівника Хмельницької обласної прокуратури матеріали для вирішення питання вжиття заходів представницького характеру за фактом видачі лісорубного квитка серії ХМ ЛРК №001855 від 19.05.2021.

23.08.2023 Хмельницька обласна прокуратура звернулася до ДЕІ у Хмельницькій області щодо вжиття заходів за фактом порушень вимог екологічного законодавства при видачі лісорубного квитка серії ХМ ЛРК №001855 від 19.05.2021 для проведення суцільних рубок головного користування на території Вовковинецького лісництва загальною площею 3,3 га.

У відповідь на вказане повідомлення ДЕІ у Хмельницькій області проінформувала, що інспекція не вживала заходів до судового захисту порушених інтересів держави та усунення виявлених порушень законодавства, та у зв`язку із обмеженим фінансуванням не заперечує щодо представництва обласною прокуратурою інтересів держави, в тому числі шляхом подачі позовної заяви до суду щодо визнання дій з видачі лісорубного квитка протиправними.

Отже, у зв`язку з бездіяльністю уповноваженого органу та з метою захисту інтересів держави заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів приймається протягом одного місяця з дня подання документів власником лісу або лісокористувачем.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі спеціального дозволу відповідно до статті 69 Лісового кодексу України є виключно: прийняття в установленому порядку рішення про зміну поділу лісів на категорії, в межах яких знаходяться лісові ділянки, виділені для спеціального використання лісових ресурсів, або про виділення особливо захисних лісових ділянок; прийняття рішення про припинення діяльності лісокористувача; невстановлення лімітів використання лісових ресурсів або їх перевищення; недотримання встановленого порядку видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів; результати оцінки впливу на довкілля.

З матеріалів справи судом встановлено, що до Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства із заявою про видачу спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) звернулось Державне підприємство «Летичівське лісове господарство».

За результатами розгляду поданих Державним підприємством «Летичівське лісове господарство» документів Хмельницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства видано лісорубний квиток від 19.05.2021 серії ХМ ЛРК №001855.

Лісорубним квитком від 19.05.2021 серії ХМ ЛРК №001855 ДП «Летичівське лісове господарство» надано дозвіл на суцільну рубку головного користування на ділянці площею 3,3 га у виділі 9 кварталу 32 Вовковинецького лісництва ДП «Летичівське ЛГ». В квитку визначено строк закінчення заготівлі деревини 31.12.2021, та строк закінчення вивезення деревини 01.04.2022.

Лісорубний квиток від 19.05.2021 серії ХМ ЛРК №001855 видано на підставі наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 22.11.2012 № 603 «Про затвердження розрахункових лісосік для постійних лісокористувачів Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Хмельницької та Чернівецької областей», яким затверджено розрахункові лісосіки для постійних лісокористувачів Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Хмельницької та Чернівецької областей.

Розрахункова лісосіка для постійних користувачів (власників лісів) Хмельницької області на 2013-2021 роки затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 22.11.2012 №603, який містить перелік постійних лісокористувачів (власників лісів), зокрема ДП «Летичівський лісгосп».

У подальшому наказом Міністерства захисту довкілля на природних ресурсів України від 30.11.2022 № 508 «Про затвердження розрахункової лісосіки для постійного лісокористувача Хмельницької області» затверджено розрахункову лісосіку для постійного лісокористувача Хмельницької області ДП «Летичівське лісове господарство» на 2022-2031 роки.

Суд першої інстанції погодився із твердженням відповідача, що розрахункова лісосіка, на підставі якої видано Лісорубний квиток від 19.05.2021 серії ХМ ЛРК №001855 затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України ще у 2012 році, а саме до набрання чинності Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», а відтак отримання оцінки впливу на довкілля за приписами частини другої статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» не визначено, що також зазначено в акті позапланової перевірки додержання Південно-Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру від 12.06.2023 № 07/77-Д-2023, складеного з підстав письмових звернень Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Хмельницькому від 09.05.2023 № 11896/14-01-01/23 та № 11897/14-01-01/23.

Разом з тим, предметом спору у межах спірних правовідносин є правомірність дій Хмельницького обласного управління лісомисливського господарства щодо видачі лісорубного квитка серії ХМ ЛРК №001855 від 19.05.2021.

Як зазначалося вище, в ході кримінального провадження №62022240010000303 встановлено, що службові особи Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства, неналежно виконуючи службові обов`язки, діючи в порушення вимог ст. 48, 64, 67, 69, 70 Лісового Кодексу України, видали лісорубний квиток ХМ ЛРК №0011855 від 19.05.2021 р., для проведення суцільних рубок головного користування на території Вовковинецького лісництва ДП «Летичівський лісгосп» площею 3,3 га. У подальшому, службові особи ДП «Летичівський лісгосп», неналежно виконуючи службові обов`язки, діючи в порушення п. 21 ч. 2 ч. 4 ч. 6 ст. 3 ст. 7-9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» вчинили рубку дерев на площі 3,3 га, чим спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам у вигляді збитків на суму близько 1,5 млн. грн.

При цьому, лісорубним квитком від 19.05.2021 серії ХМ ЛРК №001855 ДП «Летичівське лісове господарство» надано дозвіл на суцільну рубку головного користування на ділянці площею 3,3 га у виділі 9 кварталу 32 Вовковинецького лісництва ДП «Летичівське ЛГ», та визначено строк закінчення заготівлі деревини 31.12.2021, та строк закінчення вивезення деревини 01.04.2022.

Тобто, лісорубний квиток серії ХМ ЛРК №001855 від 19.05.2021, який видано Хмельницьким обласним управлінням лісомисливського господарства, вичерпав свою дію за фактом виконання.

Разом з тим, визнання протиправними дій Хмельницького обласного управління лісомисливського господарства щодо видачі лісорубного квитка серії ХМ ЛРК №001855 від 19.05.2021 не створить правових наслідків, на досягнення яких спрямований адміністративний позов та не призведе до поновлення інтересів держави, з метою захисту яких позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання дій Хмельницького обласного управління лісомисливського господарства протиправними щодо видачі лісорубного квитка серії ХМ ЛРК №001855 від 19.05.2021, не знайшли свого підтвердження, а тому такі вимоги до задоволення не підлягають в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.2 Лісового кодексу України лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.

Об`єктом лісових відносин є лісовий фонд України та окремі лісові ділянки.

Суб`єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до ст.3 ЛК України лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Лісові відносини, що виникають при використанні землі, надр, вод, а також відносини щодо охорони, використання й відтворення рослинного та тваринного світу, не врегульовані цим Кодексом, регулюються відповідними законодавчими актами.

Відповідно до приписів статей 5, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» 25 червня 1991 року № 1264-XII, ліс як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України. Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Згідно з ст.16, 17, 19 ЛК України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Постійні лісокористувачі мають: 1) право самостійно господарювати в лісах; 2) виключне право на заготівлю деревини; 3) право власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації; 4) право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законодавством; 5) право здійснювати відповідно до законодавства будівництво доріг, спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд, необхідних для ведення лісового господарства; 6) право встановлювати ліміти на використання лісових ресурсів під час здійснення побічних лісових користувань у лісах на землях усіх категорій, якщо сумарна площа лісових ділянок таких лісокористувачів до 100 гектарів, крім територій природно-заповідного фонду та земель іншого природоохоронного призначення.

Постійні лісокористувачі зобов`язані: 1) забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; 2) дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; 3) вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; 4) вести первинний облік лісів; 5) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; 6) забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства; 8) забезпечувати безперешкодний доступ до об`єктів електромереж, інших інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування. Законом можуть бути передбачені й інші права та обов`язки постійних лісокористувачів.

Як передбачено ст.45 ЛК України, лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Згідно з п.3, 4 ч.1 ст.46 ЛК України встановлено, що лісовпорядкування передбачає, у тому числі, інвентаризацію лісового фонду України з визначенням породного та вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів; виявлення деревостанів, що потребують рубок, з метою поліпшення якісного складу лісів.

Відповідно до ст.47 ЛК України, лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

Згідно з ст.48 ЛК України у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування. Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування. У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону. Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Як передбачено ст.65, 67 ЛК України установлено, що використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

У порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: 1) заготівля деревини; 2) заготівля другорядних лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування; 4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт.

Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів.

Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети.

Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст.68 ЛК України, спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на лісових ділянках, які виділяються для цієї мети, без надання земельних ділянок.

Відповідно до ст.69 ЛК України установлено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства.

Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.70 ЛК України заготівля деревини здійснюється при використанні лісових ресурсів у порядку рубок головного користування, що проводяться в стиглих і перестійних деревостанах. Деревина заготовляється також під час здійснення лісогосподарських заходів, не пов`язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), та під час проведення інших заходів (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв`язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).

За змістом наведеної норми заготівля деревини здійснюється як під час використання лісових ресурсів (у порядку рубок головного користування) так і під час здійснення інших заходів, які не пов`язані з використанням лісових ресурсів, до яких, серед іншого, належать лісогосподарські заходи з поліпшення якісного складу лісів.

Отже, лісогосподарські заходи з поліпшення якісного складу лісів, як складова заготівлі деревини, також належать до спеціального використання лісових ресурсів, відтак потребує отримання як спеціального дозволу, так і затвердження лімітів користування.

Аналогічні правові висновки вказані у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2023 року по справі № 824/540/17-а.

Згідно з ст.100 ЛК України порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України Про природно-заповідний фонд України, цього Кодексу та інших актів законодавства.

Водночас, порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів, форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів.

Згідно з пунктом 1 Порядку №761 видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, цей Порядок визначає умови і механізм видачі лісорубного або лісового квитка як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів.

Відповідно до п.2, 8 Порядку №761 лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.

Лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем для: заготівлі другорядних лісових матеріалів; здійснення побічних лісових користувань; використання корисних властивостей лісів на умовах короткострокового тимчасового користування.

Пунктами 9, 14 Порядку № 761 визначено, що лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань (у межах території та об`єктів природно-заповідного фонду - за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями).

Дії щодо погодження видачі лісового квитка вчиняються без залучення підприємств, установ, організацій і громадян (далі - лісокористувачі) протягом строку, встановленого для видачі лісового квитка. Для здійснення погодження власник лісів або постійний лісокористувач не пізніше дня, що настає за днем одержання від лісокористувача заявки надсилає її копію у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів. За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзаці першому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають власнику лісів або постійному лісокористувачу.

Лісорубний або лісовий квиток може бути анульований за рішенням органів Держлісагентства, власників лісів або постійних лісокористувачів, які видали квиток, відповідно до закону, а також у випадках, передбачених Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

Основні вимоги до здійснення лісогосподарських заходів, спрямованих на підвищення стійкості та продуктивності деревостанів, збереження біорізноманіття лісів, їх оздоровлення і посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших функцій шляхом проведення рубок формування і оздоровлення лісів визначені у Правилах поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724.

Відповідно до п.2 Правил під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів застосовуються такі рубки: догляду, санітарні, лісовідновні, переформування, пов`язані з реконструкцією, ландшафтні.

При цьому, пунктом 4 Правил № 724 визначено, що підставою для рубок формування і оздоровлення лісів, є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами. У разі проведення зазначених рубок у деревостанах, не запроектованих лісовпорядкуванням, власники лісів і постійні лісокористувачі повідомляють про це орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації.

Згідно з пунктом 55 Правил, для проведення рубок формування і оздоровлення лісів власником лісів або постійним лісокористувачем видається лісорубний квиток в установленому порядку.

Як передбачено п.2.7. Правил рубок головного користування затверджених Наказом Державного комітету лісового господарства України від 23.12.2009 № 364, суцільна система рубок - це заходи, під час здійснення яких вирубується деревостан, за винятком дерев та чагарників, що підлягають збереженню. Під час застосування суцільної системи проводяться суцільнолісосічні рубки, які за способами залежно від ширини лісосік можуть бути вузько-, середньо- та широколісосічні. Ширина лісосік вузьколісосічних рубок становить 50 і менше метрів, середньолісосічних - 51-100 метрів, широколісосічних - 101-200 метрів.

Строк примикання лісосік (без врахування року рубки) для хвойних лісів - 4 роки, дубових та букових - 3, інших твердолистяних і м`яколистяних - 2 роки. Строк примикання збільшується, якщо з суб`єктивних причин показники оцінки природного поновлення або створених лісових культур нижчі від нормативів третього класу якості за результатами щорічної атестації.

В одному кварталі допускається одночасно кілька зарубів. Відстань між лісосіками одного року в одному або суміжних кварталах повинна становити не менше ніж подвійна їх ширина.

Якщо через особливості рельєфу немає змоги відвести лісосіки прямокутної форми, межі їх встановлюються за чітко визначеними на місцевості розмежувальними лініями. У такому разі ширина лісосіки може бути збільшена, але площа не повинна перевищувати розмірів, визначених у цих Правилах.

Ділянки хвойних лісів площею 3 гектари і менше, інших - площею 5 гектарів і менше незалежно від їх конфігурації можуть відводитися для рубки повністю.

Ділянки стиглих деревостанів площею 3 гектари і менше, розташовані серед вкритих лісовою рослинністю земель, відводяться для рубки на відповідний рік за умови, що їх загальна площа в кварталі не перевищуватиме 10 гектарів. У наступні роки під час відведення ділянок у рубки в таких кварталах необхідно дотримуватися строків примикання відповідно до цих Правил.

Ділянки пристигаючих деревостанів площею до 0,5 гектара, що віднесені до експлуатаційних лісів і розташовані серед стиглих деревостанів або суміжні з ними, можуть включатись до лісосіки і призначатися для рубки, якщо загальна площа лісосіки не перевищить максимального розміру, передбаченого цими Правилами.

Ділянки молодняків і середньовікових деревостанів природного походження площею 0,3 гектара і більше та штучного походження - 0,1 гектара і більше, розташовані серед лісосіки, відмежовуються в натурі, наносяться на план лісосіки і не включаються до експлуатаційної площі.

Ділянки стиглих деревостанів, що розташовані між лісосіками або зрубами, ширина яких не перевищує більш як у півтора раза ширину лісосік, можуть відводитися для рубки одночасно.

Площа лісосіки при застосуванні суцільних рубок не повинна перевищувати: в експлуатаційних лісах: для хвойних - 3 гектари, інших деревостанів - 5 гектарів; у лісах інших категорій - 3 гектари.

Відповідно до п.3.4. Правил №364 Суцільні рубки призначаються у разі, якщо основним способом лісовідновлення може бути тільки створення лісових культур або їх проведення може забезпечити умови для успішного природного лісовідновлення.

Враховуючи зазначені норми матеріального права, підставою для рубок формування та оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування, а спеціальним дозволом для таких рубок є лісорубний квиток, у свою чергу відповідно до пункту 9 Порядку № 761 визначено, що лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів.

До Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства із заявою про видачу спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) звернулось Державне підприємство «Летичівське лісове господарство».

За результатами розгляду поданих Державним підприємством «Летичівське лісове господарство» документів Хмельницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства видано лісорубний квиток від 19.05.2021 серії ХМ ЛРК №001855.

Лісорубним квитком від 19.05.2021 серії ХМ ЛРК №001855 ДП «Летичівське лісове господарство» надано дозвіл на суцільну рубку головного користування на ділянці площею 3,3 га у виділі 9 кварталу 32 Вовковинецького лісництва ДП «Летичівське ЛГ». В квитку визначено строк закінчення заготівлі деревини 31.12.2021, та строк закінчення вивезення деревини 01.04.2022.

Лісорубний квиток від 19.05.2021 серії ХМ ЛРК №001855 видано на підставі наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 22.11.2012 № 603 «Про затвердження розрахункових лісосік для постійних лісокористувачів Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Хмельницької та Чернівецької областей», яким затверджено розрахункові лісосіки для постійних лісокористувачів Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Хмельницької та Чернівецької областей.

Розрахункова лісосіка для постійних користувачів (власників лісів) Хмельницької області на 2013-2021 роки затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 22.11.2012 №603, який містить перелік постійних лісокористувачів (власників лісів), зокрема ДП «Летичівський лісгосп».

Згідно з п.21-22 ч.2 та ч.1 ст.3 ЗУ "Про оцінку впливу на довкілля" здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає усі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки на площі понад 1 гектар; усі суцільні санітарні рубки на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду; розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1-21 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.17 ЗУ "Про оцінку впливу на довкілля" цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.

Дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.

В свою чергу, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових наслідків на досягнення яких спрямований адміністративний позов та неможливості поновлення інтересів держави в межах адміністративного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиним належним ефективним способом захисту інтересів держави з відновленням порушених прав, в межах даного предмету позову є саме анулювання лісорубного квитка.

Разом з цим, скасування (анулювання) дозвільного документу (лісорубного квитка серії ХМ ЛРК №001855 від 19.05.2021) неможливе у разі закінчення його дії.

Відповідно до п.14 Постанови Кабінету Міністрів України «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» №761 від 23.05.2007, якою затверджено Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, лісорубний або лісовий квиток може бути анульований за рішенням органів Держлісагентства, власників лісів або постійних лісокористувачів, які видали квиток, відповідно до закону, а також у випадках, передбачених Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави для висновку, що законом не визначено можливості анулювання документу дозвільного характеру, яким є лісорубний квиток, саме органом, який його видав виключно на підставі виявлення порушень, допущених при його видачі, за умови якщо припис перевіряючого органу про усунення таких порушень раніше не був сформований.

В свою чергу, лісорубний квиток є одноразовим документом (в межах даної справи вичерпав свою дію).

Отже, даний документ немає можливості анулювати.

Згідно з ч.1, 2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Тобто, з урахуванням вказаного вище при задоволенні адміністративного позову, суд має обрати ефективний спосіб захисту та відновлення прав, які не суперечать закону.

В свою чергу, з урахуванням того, що даний документ (лісорубний квиток) немає можливості анулювати, у суду немає можливості застосувати належний спосіб захисту та відновлення прав в межах даного адміністративного позову (з наявним предметом позову) та КАС України.

Разом з цим, визнання дій (правочину) недійсним не з метою домогтися відновлення порушеного права (та/або інтересу), а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням адміністративного судочинства.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що вказані обставини фактично не обмежують право належної особи на звернення до суду, як адміністративної так і іншої юрисдикції, щодо належного та ефективного способу захисту інтересів держави з можливістю відновлення порушених прав, при визначені способу захисту в межах законодавства.

Суд наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів дійшла висновку, що в межах даного адміністративного провадження відсутній ефективний та належний спосіб захисту інтересів держави, а суди не в змозі обрати інший спосіб захисту прав, який був би ефективним в межах даної адміністративної справи. А тому, відсутні підстави для задоволення даного адміністративного позову, про що вказав суд першої інстанції.

В частині доводів відповідачів та третіх осіб (вказані у відзивах) щодо строку звернення колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції підлягає перегляду лише в межах ч.1 ст.308 КАС України. Тобто, питання строку звернення не підлягає перегляду судом апеляційної інстанції, оскільки не є доводом апеляційної скарги.

Також, ЄСПЛ у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).

Оскільки доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні адміністративного позову, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури та Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачений ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 05 червня 2024 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.