Постанова

від 04.06.2024 по справі 460/14040/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/14040/23 пров. № А/857/5599/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шевчук С. М.

суддів - Кухтея Р. В.,

Носа С. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року (ухвалене у м. Рівне, за правилами спрощеного позовного провадження, судом під головуванням судді Гудими Н.С., дата складання повного тексту рішення 10 листопада 2023 року) у справі № 460/14040/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД-М" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій, суд-

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Товариство з обмеженою відповідальністю Агробуд-М звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі-відповідач-1), Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень комісії від 20.03.2023 за №8458035/39240201, №8458036/39240201, №8458037/39240201 про відмову у реєстрації податкових накладних від 28.12.2022 №№24, 25, 26 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання зареєструвати вказані податкові накладні днем їх подання на реєстрацію.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.03.2023 №8458035/39240201, №8458036/39240201, №8458037/39240201 про відмову у реєстрації податкових накладних від 28.12.2022 №24, №25 та №26.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 28.12.2022 №24, №25 та №26, складені Товариством з обмеженою відповідальністю Агробуд-М датою їх подання.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агробуд-М судові витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області в сумі 4026 грн. та за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України - в сумі 4026 грн.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агробуд-М судові витрати на правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області в сумі 1500 грн. та за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України - в сумі 1500 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач-1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що на момент винесення оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивач не виконав вимоги ПК України та порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив в реєстрації податкових накладних. Зазначає, що у оскаржуваних рішеннях чітко зазначено підставу їх відмови, зокрема, надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства", а саме: видаткові накладні без обов`язкових реквізитів, що ідентифікують відповідальних осіб, які брали участь у господарській операції, подорожні листи вантажного автомобіля без показів спідометра та використання ПММ та невідповідність місця навантаження та розвантаження товару. Крім того, апелянт не погоджується із рішенням в частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1500 грн.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Про розгляд апеляційної скарги сторони повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у їх реєстрації.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ Агробуд-М (код ЄДРПОУ 39240201), зареєстроване юридичною особою та є платником податків, в т.ч. платником ПДВ. Згідно з КВЕД основний вид економічної діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

12.12.2022 ТОВ «Агробуд-М» (Продавець) уклало з ТОВ Тека Петролеум (Покупець) договори купівлі-продажу №1212/22-1, №1212/22-2 та №1212/22-3, згідно з умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію (гречку в кількості 102,80 т, сою в кількості 569,50 т та соняшник в кількості 488,34 т відповідно) на умовах FCA франко-перевізник (т.2 а.с.45-48; 59-62; а.с.78-81).

Згідно з виставленими позивачем рахунками на оплату, 28.12.2022 ТОВ Тека Петролеум на виконання умов договору №1212/22-1 від 12.12.2022 здійснило передоплату товару на суму 2898960,93 грн згідно з платіжним дорученням №929 від 28.12.2022, на виконання умов договору №1212/22-2 від 12.12.2022 на суму 4593822,74 грн. згідно з платіжним дорученням №928 та на виконання умов договору №1212/22-3 на суму 6934433,37 грн згідно з платіжним дорученням №927 від 28.12.2022 (т.2 а.с.49, 63, 82).

В квітні 2023 року ТОВ «Агробуд-М» відвантажило покупцю зі свого складу товар згідно з видатковими накладними №14 від 07.04.2023 на суму 1254336,54 в т.ч ПДВ в сумі 209056,09 грн, №16 від 13.04.2023 на суму 1644624,70 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 274104,12 грн, №13 від 07.04.2023 на суму 4593822,74 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 564153,67 грн, №15 від 07.04.2023 на суму 1232702,95 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 151384,57 грн, №17 від 13.04.2023 на суму 2684086,08 грн., в т.ч.ПДВ в сумі 329624,61 грн., №18 від 18.04.2023 на суму 3017644,34, в т.ч. ПДВ в сумі 370587,90 грн., перевезення якого на склад Покупця здійснювалося згідно з товарно-транспортними накладними (автомобільним перевізником ТОВ "Цефей-Еко"):

-№Т0010, №Т0011, №Т0012, №Т0013, №Т0014, №Т0015, №Т0016, №Т0017, №Т0018, №Т0019, №Т0020, №Т0021, №Т0022, №Т0023, №Т0024, №Т0025, №Т0026, №Т0027, №Т0028, №Т0029, №Т0030, №Т0031 від 07.04.2023;

- №Т0036, №Т0037, №Т0032, №Т0033, №Т0034, №Т0035, №Т0038, №Т0039, №Т0040, №Т0041, №Т0042, №Т0043, №Т0044, №Т0045, №Т0046, №Т0047, №Т0048 від 13.04.2023;

- №Т0049, №Т0050, №Т0051, №Т0052, №Т0053, №Т0054, №Т0055, №Т0056, №Т0057, №Т0058, №Т0059, №Т0060, №Т0061, №Т0062, №Т0063 від 18.04.2023.

За наслідками передоплати ТОВ Тека Петролеум товарів за цими договорами, ТОВ Агробуд-М склало та надіслало до контролюючого органу (в електронному вигляді) податкові накладні від 28.12.2022 №24, №25 та №26 для реєстрації в ЄРПН.

Однак, 02.01.2023, 03.01.2023 та 04.01.2023 ГУ ДПС у Рівненській області надіслало позивачу ідентичні за змістом квитанції про те, що документи прийнято, однак реєстрація ПН/РК від 28.12.2022 №24, 25 та №26 в ЄРПН зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійні основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критерії ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

У зв`язку з зупиненням реєстрації податкових накладних, 16.03.2023 позивачем були надані письмові пояснення разом з копіями документів щодо підтвердження інформації про здійснення господарських операцій по поставці ТОВ Тека Петролеум гречки, сої та соняшнику за податковими накладними №24, №25, №26 від 28.12.2022 та копії документів на підтвердження наявності і використання в діяльності, зокрема, посівних площ, сільськогосподарської техніки, ПММ, збирання врожаю, витрат насіння, садильного матеріалу, використання добрив та інші. Подання вказаних пояснень та документів підтверджується повідомленнями контролюючого органу про їх прийняття та не заперечується відповідачем.

Попри це, 20.03.2023 комісією ГУ ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН прийнято рішення №8458035/39240201, №8458036/39240201, №8458037/39240201 про відмову в реєстрації податкових накладних від 28.12.2022 №24, №25 та №26, сформованих ТОВ Агробуд-М.

Як свідчить відповідна позначка на бланку рішень, підставою для відмови у реєстрації ПН/РК в ЄРПН є "надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства". Додатково зазначено, що видаткові накладні без обов`язкових реквізитів, що ідентифікують відповідальних осіб, які брали участь у господарській операції, подорожні листи вантажного автомобіля без показів спідометра та використання ПММ та невідповідність місця навантаження та розвантаження товару.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями Комісії ГУ ДПС у Рівненській області, якими відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до підпункту 14.1.160 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Платник податку зобов`язаний на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно із абзацами першим-третім пункту187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отож, відповідно до абзацу першого пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац десятий пункту201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

01.02.2020 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Відповідно до абзацу 1 пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Згідно з пунктом 25 Порядку № 1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних у цій справі, підставою для такого зупинення став пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток №3 до Порядку №1165), підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/ розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/ зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відтак, з аналізу пункту 1 Критеріїв ризиковості слідує, що здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Дослідивши зібрані у справі докази та доводи представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про безпідставне зупинення реєстрації податкових накладних, позаяк на підтвердження відображених підстав та обставин для зупинення реєстрації податкових накладних відповідач не привів жодних доказів та мотивів, які б дозволяли дійти висновку про порушення позивачем визначеного пунктом 1 названого Додатку до Порядку №1165 критерію ризикованості.

Контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податкових накладних/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, які/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 в отриманих податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість таких квитанцій.

Як наслідок колегія суддів вказує на необґрунтованість віднесення господарських операцій до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Відносно зазначення у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних відомостей про те, що відповідні коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг, відсутні у таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу постачання, то зі змісту пунктів 12, 14 Порядку №1165 слідує, що подання зазначеної таблиці є правом, а не обов`язком платника податку.

При цьому, доказів того, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного товару/послуги та обсягу його постачання відповідачами не надано.

Як наслідок, зібраними у справі доказами та приведеними положеннями законодавства підтверджуються висновки суду першої інстанції про те, що надіслані на адресу позивача квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не відповідають вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їх) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (їх) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із обґрунтованим належними доказами розрахованим показником за цим критерієм, якому відповідає платник податку.

Станом на дату прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкової накладної набув чинності наказ Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року(далі - Порядок № 520), яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 названого Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4 Порядку № 520).

За змістом пункту Порядку № 520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

За приведених положень законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що вжите у цій нормі словосполучення «може включати» переконує, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним.

При цьому, форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачена у додатку до Порядку №520, чітко встановлює, що документи, які не надано, необхідно підкреслити. Оскаржуване рішення взагалі не містить жодних підкреслень у вказаній графі.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про оплату платником податку товарів, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть документи, що засвідчують факт зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, і такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. У разі якщо поставка товару передувала оплаті за нього, то для реєстрації податкової накладної необхідні документи, що підтверджують факт відвантаження товару.

Натомість вказаних обставин відповідачі не врахували, при прийнятті оскаржуваних рішень, не з`ясували за якої із подій складено податкові накладні та якими саме первинними документами могла бути підтверджена така подія.

При цьому, колегія суддів зазначає, що позивачем разом з письмовими поясненнями щодо господарської операції для відповідача було надано договори поставки, оренди, купівлі-продажу, на надання послуг сільськогосподарською технікою, акти приймання-передачі, ліцензію на право зберігання пального, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність (20-ОПП), звіти про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай, звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур, звіт про реалізацію продукції сільського господарства, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, витяги з банківських виписок (оплата).

Колегія суддів зазначає, що надані первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту та у колегії суддів відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарські операції.

Однак, як слідує із змісту оскаржуваних рішень, у даному випадку відповідачем не здійснювався аналіз наданих позивачем документів на предмет їх належності, а також не враховано надані платником податків пояснення.

Таким чином, правових підстав для винесення оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не існувало.

За наведених обставин, зібраними у справі доказами та приведеними положеннями законодавства підтверджуються висновки суду першої інстанції про те, що оскаржувані рішення Головного управління ДПС у Рівненській області не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02 липня 2019 року у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

Щодо доводів апелянта про те, що у оскаржуваних рішеннях чітко зазначено підставу їх відмови, зокрема, надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства", а саме: видаткові накладні без обов`язкових реквізитів, що ідентифікують відповідальних осіб, які брали участь у господарській операції, подорожні листи вантажного автомобіля без показів спідометра та використання ПММ та невідповідність місця навантаження та розвантаження товару, то вказане спростовуються змістом видаткових накладних, у яких зазначено прізвища, імена, по батькові відповідальних осіб постачальника і покупця, їхнє посадове становище, містяться підписи цих осіб та відтиски печаток цих юридичних осіб (т.2 а.с.50-51; а.с.64, а.с.83-85).

Зауваження відповідача про те, що подорожні листи вантажного автомобіля без показів спідометра та використання ПММ та невідповідність місця навантаження та розвантаження товару судом першої інстанції вірно не взято до уваги та зазначено наступне.

Відповідно до змісту договорів поставки від 12.12.2022 передача ТОВ Агробуд-М для ТОВ Тека Петролеум товару (сої, гречки і соняшнику) здійснювалася на умовах FCА франко-перевізник, тобто на складі позивача.

ТОВ Тека Петролеум самостійно організовувало перевезення товару до місць розвантаження із залученням автомобільного перевізника ТОВ "Цефей-Еко", що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, долучених до матеріалів справи (т.2 а.с. 52-58, 65-67, 86-119).

Натомість ТОВ Агробуд-М не складало і не надавало для підтвердження здійснення господарських операцій з покупцем ТОВ Тека Петролеум подорожніх листів вантажного автомобіля, позаяк не здійснювало перевезення товару вказаному покупцю.

Таким чином, надані позивачем документи та пояснення були цілком достатніми для прийняття Комісією ГУ ДПС в Рівненській області рішення про реєстрацію податкових накладних від 28.12.2022 №24, №25 та №26 в ЄРПН.

При цьому, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Адже, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.

У постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а та ряду інших суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відносно ж доводів апеляційної скарги стосовно вартості послуг правничої допомоги, то колегія суддів зазначає, що відповідач з розміром судових витрат з надання такої правничої допомоги присуджених на користь позивача не погоджується вказуючи на їх не співмірність.

Колегією суддів ураховано, що ключовим критерієм під час розгляду питання щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в тому числі і "гонорару адвоката" є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення для сторони, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутації сторони. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Також при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката та інші обставини. Відшкодування судових витрат, повинен бути співрозмірним з ціною позову та її значення для позивача та правовими наслідками.

Надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам складу та розміру витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.ст.19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, та урахувавши відсутності юридичного супроводу адвоката в суді у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також те, що підготовка та подання позову до суду у даній справі не потребувала надмірного, значного обсягу юридичної роботи, оскільки основні доводи у даній категорії справ, викладені в численних судових рішеннях в аналогічних спорах і саме такі доводи були і відображені адвокатом при підготовці позовної заяви, з урахування приведених критеріїв пропорційності, колегія суддів вважає підставним присудження на користь позивача за рахунок фінансування відповідача-1 витрат на професійну правничу допомогу в обсязі 1500,00 грн.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч.7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Натомість, відповідачем при поданні апеляційної скарги приведених положень ч.7 ст.134 КАС України дотримано не було. Відповідач не привів суду жодних доказів, які вказували на не співмірність присуджених на користь позивача витрат на професійну правову допомогу.

Щодо вимог позивача у заяві про розподіл судових витрат про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 2000 грн, то колегія суддів зазначає наступне.

Здійснивши аналіз матеріалів справи та обґрунтувань позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката (яка була надана до суду апеляційної інстанції) з урахуванням поданих доказів, колегія суддів встановила, що зміст доводів апеляційної скарги відповідача за своєю суттю співпадає зі всіма доводами та міркуваннями скаржника, висловленими у суді першої інстанції. Зміст відзиву на апеляційну скаргу за своїми доводами та міркуваннями та за своєю суттю збігається з доводами та позицією позивача, висловленою у суді першої інстанції та відображеною рішенні суду першої інстанції.

Водночас колегія суддів зазначає, що відзив на апеляційну скаргу не містить нових обґрунтувань з покликанням на положення законодавства, судову практику, докази які не були предметом обговорення та дослідження у суді першої інстанції.

У наданих до суду апеляційної інстанції документах, які стосуються надання позивачу послуг на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, адвокатом також не відображено, які нові положення законодавства та / або судової практики та/ або нові докази ним вивчались з метою складання відзиву на апеляційну скаргу відповідача.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що складання та подання відзиву на апеляційної скаргу на рішення суду першої інстанції не супроводжувалось повторним та додатковим:

-вивченням та правовим аналізом законодавства та судової практики для належного захисту прав та охоронюваних закон інтересів замовника при розгляді Восьмим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги відповідача;

- аналізом матеріалів справи та додатковою оцінкою обставин і наявних доказів;

- збору, вивченням та здійсненням юридичного аналізу документів необхідних для належного захисту прав та охоронюваних закон інтересів замовника при подані відзиву на апеляційну скаргу відповідача та формуванням нової правової позиції позивача, позаяк відповідачем у доводах апеляційної скарги не було приведено жодних нових аргументів, доводів чи аналізу норм матеріального чи процесуального права, правової позиції та судової практики відмінної від тієї про яку повідомлявся позивач та суд першої інстанції під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Як наслідок, зібраними у справі доказами не підтверджено факт надання послуг на правничу допомогу адвоката щодо необхідності повторного правового аналізу матеріалів справи та оцінки обставин і наявних доказів; правового аналізу законодавства та судової практики; формування нової правової позиції.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що підготовка такого відзиву не потребувала додаткового аналізу чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль адвоката, а кількість затраченого адвокатом часу на представництво інтересів позивача в суді апеляційної інстанції була незначною за обсягом. Отож, заявлена до відшкодування сума витрат на професійну правову допомогу адвоката є необґрунтованою ні з часом, витраченим адвокатом на супроводження справи, ні з самою складністю справи, ні фактичним змістом наданих послуг.

За приведених положень законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що на користь позивача підлягають присудженню судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката по складанню відзиву на апеляційну скаргу, обґрунтована сума яких складає 1000 гривень. У решті вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити, позаяк реальне надання таких послуг не підтверджується приведеними доводами у відзиві на апеляційну скаргу та поясненнями представника позивача наданими суду апеляційної інстанції.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що приведеними доводами апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції не спростовуються, а зводяться лише до переоцінки та незгоди з ними.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року у справі № 460/14040/23 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (Код ЄДРПОУ 44070166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУД-М" (Код ЄДРПОУ 39240201) судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос