Постанова

від 04.06.2024 по справі 202/19836/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5007/24 Справа № 202/19836/23 Суддя у 1-й інстанції - Мачуський О.М. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Никифоряка Л.П.,

суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,

розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадженнябез повідомленняучасників справив письмовомупровадженні умісті Дніпріапеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2024 року у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Софія 73» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Софія 73» (далі ОСББ «Софія 73») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 з 09 серпня 2011 року є власницею квартири АДРЕСА_1 , управління якого здійснюється ОСББ «Софія 73».

Відповідно до протоколу № 1 Установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку ( АДРЕСА_2 ) від 13 лютого 2022 року та відповідно до протоколу № 1 загальних зборів ОСББ «Софія 73» від 03 квітня 2023 року було встановлено щомісячний внесок на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 6,33 грн/м кв. для ІІІ-ІХ поверхів, а також одноразовий цільовий внесок в розмірі 1 800,00 грн на проведення капітального ремонту ліфтового обладнання будинку (за програмою співфінансування Дніпровської міської ради). Також визначено, що сплата даних внесків є обов`язковою для всіх співвласників.

У Статуті ОСББ «Софія 73» визначено, що співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески в платежі, а рішення загальних зборів є обов`язковим для всіх співвласників.

Разом з тим, відповідач має перед позивачем заборгованість зі сплати внесків, розмір якої відповідно до довідки-розрахунку заборгованості за внесками від 20 жовтня 2023 року складає 1 800,00 грн.

Позивач направляв відповідачу письмову вимогу про сплату заборгованості, яка була проігнорована, заборгованість не погашена.

Ураховуючи викладене, позивач виклав вимоги про стягнення з відповідача на його користь заборгованості по внескам в розмірі 1 800,00 грн, а також судових витрат.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2024 року позовні вимоги ОСББ «Софія 73» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Софія 73» заборгованість по внескам в розмірі 1 800,00 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, виклала вимогу про скасування рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що відповідач сумлінно виконує свої зобов`язання перед позивачем щодо сплати щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території, розмір яких було визначено 13 лютого 2022 року, коли головою ОСББ «Софія 73» була обрана відповідач ОСОБА_1 . При цьому, у позові позивачем невірно визначено суму заборгованості як по квартплаті, оскільки 1 800,00 грн ніяким чином не стосуються витрат на утримання будинку та прибудинкової території. Водночас, відповідач з самого початку винесення питання про сплати одноразового цільового внеску на заміну ліфтового обладнання в розмірі 1 800,00 грн не була згодна з головою правління ОСОБА_2 , оскільки її дії суперечили чинному статуту ОСББ «Софія 73», в пункті 3 розділу ІІІ якого визначено, що до виключної компетенції загальних зборів належить попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує 200 000,00 грн, а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина. Під час загальних зборів, вирішуючи питання сьоме, загальною більшістю голосів, учасники прийняли рішення з метою проведення капітального ремонту ліфтового обладнання житлового будинку взяти участь у програмі спів фінансування ДМР, надати пакет документів згідно переліку, залучити кошти співвласників в обсязі 10 % від кошторисної варти виконання робіт, а саме 388 452,00 грн зі всього будинку (відповідно 1 800,00 грн кожної квартири). Після проведення робіт із заміни ліфтового обладнання, мешканцями будинку було виявлено невідповідність задекларованій якості та вартості робіт/комплектуючих тим, що були фактично встановлені підрядником. Вказує, що роботи з ремонту ліфтового обладнання було проведено за бюджетні кошти, а тому виникають питання використання отриманих позивачем коштів (одноразового цільового внеску на заміну ліфтового обладнання) від співвласників будинку, а також до підрядника та цільового використання ним коштів, отриманих від ДМР на проведення зазначених робіт. Таким чином, наводячи підстави незгоди відповідача з рішенням загальних зборів, виражаючи нерозуміння з безпосереднім використанням сплаченого співвласниками одноразового цільового внеску на заміну ліфтового обладнання, а також вказуючи на невдоволення якістю виконаних робіт, позивач вважає, що дії голови ОСББ «Софія 73» є протиправними, у зв`язку з чим вона звернулась до органу досудового розслідування, яким відкрито кримінальне провадження та на даний час здійснюється досудове розслідування.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про доставку електронного листа.

Сторони у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 лютого 2022 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за адресою: АДРЕСА_2 , було зареєстровано ОСББ «Софія 73».

Відповідно до розділу ІІ Статуту ОСББ «Софія 73» об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання (пункт 2). Завданням та предметом об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласника в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (пункт 3).

В розділі ІІІ Статуту ОСББ «Софія 73» визначено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання (пункт 1). Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік (пункт 2).

Відповідно до протоколу № 1 загальних зборів ОСББ «Софія 73», створеного в багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_2 (код ЄДРПОУ 4470329) від 03 квітня 2023 року, 19 березня 2023 року було прийнято рішення про встановлення для співвласників будинку внесків, а саме:

- щомісячний внесок на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 6,33 грн/кв.м для ІІІ-ІХ поверхів (стаття 4 протоколу, питання порядку денного № 6);

- одноразовий цільовий внесок у розмірі 1 800,00 грн на проведення капітального ремонту ліфтового обладнання будинку (за програмою спів фінансування Дніпровської міської ради) (стаття 4 Протоколу, питання порядку денного № 7).

Пунктом 11 Розділу ІІІ Статуту ОСББ «Софія 73» визначено, що рішення загальних зборів є обов`язковим для всіх співвласників.

Згідно пункту 2 Розділу ІV Статуту ОСББ «Софія 73» сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведенню поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спіального майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та Статуту.

Пунктом 2 Розділу V Статуту ОСББ «Софія 73» передбачено, що співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 61,6 кв.м (житлова 42,4 кв.м) на підставі договору дарування ВРЛ № 763672 від 09 серпня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б., на праві приватної власності належить відповідачу ОСОБА_1 .

У результаті невиконання відповідачем своїх обов`язків, як співвласника житлового будинку, в якому створене ОСББ «Софія 73», а саме несплати встановленого загальними зборами об`єднання одноразового цільового внеску співвласників на проведення капітального ремонту ліфтового обладнання будинку, за останньою утворилась заборгованість, яка відповідно до довідки-розрахунку наданого позивачем, становить 1 800,00 грн.

Даний розрахунок в ході судового розгляду справи, фактично не оспорювався відповідачем.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у добровільному порядку своїх зобов`язань перед позивачем не виконала, сплату по внескам на капітальний ремонт ліфтового обладнання в розмірі 1 800,00 грн не здійснила, а тому наявні правові підстави для примусового стягнення вказаної суми в судовому порядку.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі об`єднання) юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Діяльність об`єднань і асоціацій регулюється цим Законом, Цивільним, Житловим та Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та статутом об`єднання, асоціації (стаття 3 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно до частини четвертої статті 4 цього Закону основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних із діяльністю об`єднання.

Згідно статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори співвласників, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів співвласниками. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку. У разі відмови співвласника сплачувати внески, платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (стаття 13 зазначеного Закону).

Відповідно до статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право, зокрема, виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

За наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будинку, така сума заборгованості підлягає стягненню з особи, що не виконала свої зобов`язання.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» в обов`язки співвласників багатоквартирного будинку входить: забезпечення належного утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечення технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; виконання рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до частини двадцять восьмої статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників

Частиною першою статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Відповідно до частин другої, третьої статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Згідно з частиною першою статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», власник квартири зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Статтею 151 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин першої, другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12, частина перша статті 81 ЦПК України).

За правилами частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 13, частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Встановивши відсутність доказів погашення заборгованості зі сплати внеску на капітальний ремонт ліфтового обладнання чи спростування вказаних позивачем обставин на час розгляду справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача боргу по внескам в розмірі 1 800,00 грн.

Доводи апеляційної скарги щодо незгоди з рішенням (протоколом № 1) загальних зборів ОСББ «Софія 73» від 03 квітня 2023 року судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів факту оскарження нею вказаного рішення в судовому порядку та подальшого визнання його таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Отже, стороною відповідача не спростовано факту наявності у відповідача обов`язку перед позивачем щодо сплати, встановленого протоколом № 1 загальних зборів ОСББ «Софія 73» від 03 квітня 2023 року одноразового цільового внеску співвласників на проведення капітального ремонту ліфтового обладнання будинку в розмірі 1 800,00 грн.

Твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що постанова слідчого від 26 грудня 2023 року про закриття кримінального провадження за заявою ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю в діяннях голови ОСББ «Софія 73» Хорунжої О.А. складу кримінального правопорушення, наразі скасована ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2024 року, не спростовують правильних по суті спору висновків суду першої інстанції, на законність судового рішення не впливають.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що у довідці-розрахунку заборгованості від 20 жовтня 2023 року зазначено про наявність у неї боргу за березень 2023 року по внескам на капітальний ремонт ліфтового обладнання, тоді як сплата вказаного внеску затверджена рішенням загальних зборів ОСББ «Софія 73» від 03 квітня 2023 року, не приймаються до уваги, оскільки згідно протоколу № 1 загальних зборів ОСББ «Софія 73» голосування з питань порядку денного проводилось 19 березня 2023 року.

Наведені у апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Фактично доводи, викладені в апеляційні скарзі, зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судові рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення в оскаржуваній частині без змін.

На підставі статті 141 ЦПК України, судові витрати понесені сторонами в зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Керуючись статтями 259,268,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 04 червня 2024 року.

Судді: