Ухвала

від 31.05.2024 по справі 160/13777/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 травня 2024 року Справа 160/13777/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши позовну заяву з доданими документами Товариства з обмеженою відповідальністю «АСфера» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки-відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСфера» (далі - ТОВ «АСфера», позивач) через свого представника звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Державної митної служби України №UA110000/2024/000007/2 від 28.02.2024 та визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Державної митної служби України №UA110130/2024/000211 від 28.02.2024.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.

Найменування відповідача не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (з огляду на визначений код ЄДРПОУ 43971371.

Крім того, в порушення п.6, п.7 ч.5 ст.160 КАС України позивачем не зазначено відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спорута відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Також всупереч п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві не зазначено відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. №3674-VI.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Судом встановлено, що позивачем заявлено одночасно позовні вимоги про:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Державної митної служби України №UA110000/2024/000007/2 від 28.02.2024, що є вимогами майнового характеру;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Державної митної служби України №UA110130/2024/000211 від 28.02.2024, що є вимогами немайнового характеру.

При визначенні порядку обчислення розміру судового збору, який підлягає сплаті у даній справі, суддя враховує, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно і вимоги до суду щодо оскарження такого рішення спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна.

Оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими.

Аналогічне правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року (справа №804/1760/16), від 26 березня 2019 року (справа №820/3356/16).

Відтак, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду з вимогою майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову. Неправильне визначення ціни позову може призвести до необґрунтованого відкриття провадження у справі або, навпаки, до необґрунтованого повернення поданої заяви/скарги.

Ціна позову є інститутом позовного провадження, що характеризує вартісне грошове вираження предмета спору між позивачем і відповідачем. Враховуючи положення частини 6 статті 7 КАС України ціною позову є сума, яка може бути стягнута.

Звертаючись до положень Митного кодексу України при визначенні ціни позову у справах щодо оскарження рішень про коригування митної вартості товарів, слід враховувати наступне.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Стаття 50 МК України визначає цілі використання відомостей про митну вартість товарів, а саме для:

1) нарахування митних платежів;

2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України;

3) ведення митної статистики;

4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Одним із обов`язків декларанта є у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплата митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу (підпункт 4 частини першої статті 266 МК України).

Пунктом 1 частини першої статті 279 МК України встановлено, що базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є, зокрема для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів.

Відповідно до підпункту "в" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (частина перша пункту 190.1 статті 190 МК України).

З аналізу наведених правових норм слідує, що митна вартість товару є базою оподаткування декларанта податком на додану вартість та митними платежами. При цьому на митні органи з метою виконання та досягнення митних цілей покладено функціональні обов`язки з контролю за правильністю визначення платником митної вартості товарів. Якщо за наслідками такого контролю встановлено, що митна вартість визначена не правильно, орган доходів і зборів приймає рішення про коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів та податку на додану вартість.

Таким чином, сама по собі визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару не впливає на майновий стан декларанта, майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.

Отже, при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваному рішенні.

Судом встановлено, що до позовної заяви долучено платіжну інструкцію №1394 від 20.05.2024 року про сплату судового збору у розмірі 3'028,00 грн., яка в свою чергу не може бути належним доказом по сплаті судового збору у справі №160/13777/24.

Оскільки, суд зазначає, що заявляючи позовні вимоги майнового характеру щодо визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Державної митної служби України №UA110000/2024/000007/2 від 28.02.2024, позивач не зазначив у позові, а також не надав у складі додатків до позовної заяви доказів, які б визначали різницю митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваних рішеннях, та яка б, відповідно, становила ціну позову щодо вищевказаної вимоги майнового характеру.

Відтак, суд позбавлений можливості зазначити конкретну суму судового збору, що має бути сплачена за такі позовні вимоги.

Таким чином, позивачу слід надати до суду докази, які б підтверджували різницю митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваних рішеннях, та яка, відповідно, становить ціну позову щодо позовних вимог майнового характеру про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Державної митної служби України №UA110000/2024/000007/2 від 28.02.2024., а також сплатити судовий збір за таку вимогу майнового характеру, визначивши його з урахуванням приписів пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", якими передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано, зокрема, юридичною особою, судовий збір становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00грн.) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (30280,00грн.).

Отже, позивачу необхідно оплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632; код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Докази оплати судового збору позивач має надати до суду.

За викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АСфера» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки-відмови - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення визначених в описовій частині даної ухвали недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі усунення визначених вище недоліків позовної заяви, позивач зобов`язаний, відповідно до ст.129 Кодексу адміністративного судочинства України, надати письмову заяву про отримання кореспонденції суду на зазначену ним у позові електронну адресу, або визначити іншу електронну адресу для листування.

Копію ухвали надіслати:

- позивачу на електронну адресу: asfera@asfera.dp.ua;

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В.Кадникова