Справа № 950/1003/24
2/950/378/24
Р І Ш Е Н Н Я
І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ
16 травня 2024 року м.Лебедин
Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В. за участю секретаря - Гладкової С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачки, просить суд визнати договір купівлі-продажу об`єктів нерухомості, укладений 03.03.2022 року між ним - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсним. Визнати за ним - ОСОБА_1 право власності на будинок по АДРЕСА_1 , земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд кадастровий номер 5922985200:01:001:1199, а також земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 5922985200:01:001:0199.
В судове засідання позивач не з`явився, надав заяву в якій просить задовольнити позовні вимоги, провести розгляд справи у його відсутності.
Відповідачка в судове засідання також не з`явилася, надала заяву в якій не заперечує проти задоволення позовних вимог, просить провести розгляд справи у її відсутності.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, та вирішуючи питання щодо наявності законних підстав для визнання позову відповідачем та, відповідно, для його задоволення, у зв`язку з цим, суд прийшов до такого висновку:
Факт належності квартири АДРЕСА_2 та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд кадастровий номер якої 5922985200:01:001:1199, а також земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер якої 5922985200:01:001:0199 ОСОБА_2 стверджується наступними документами: договором купівлі-продажу житлового будинку від 10 серпня 2010 р., посвідчений приватним нотаріусом Лебединського районного нотаріального округу Сумської області Жураховським Д.В. та зареєстрований в реєстрі за №696; витягом про державну реєстрацію прав №919942 від 04.03.2013 р.; договором купівлі-продажу земельної ділянки від 10 серпня 2010р., посвідчений приватним нотаріусом Лебединського районного нотаріального округу Сумської області Жураховським Д.В. та зареєстрований в реєстрі за №699; витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №936844 та № 927434 від 04 березня 2013р .
3 березня 2022 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу об`єктів нерухомості, а саме - квартири, що знаходиться по адресі: АДРЕСА_1 , земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд кадастровий номер якої 5922985200:01:001:1199, а також земельна дідянка для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер якої 5922985200:01:001:0199 в простій письмовій формі за ціною 30000,00грн.
Відповідно до умов пункту 3 розділу ІІ договору між сторонами було погоджено, що право власності на придбані об`єкти нерухомості переходить від продавця до покупця з моменту підписання стронами акту приймання-передачі об`єктів нерухомості.
Згідно п.3 розділу ІV Договору Відповідач взяв на себе зобов`язання у строк до 31 грудня 2022 р. укласти Договір купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна через Лебединську нотаріальну контору.
В той же час відповідачка свого обов`язку щодо оформлення в нотаріальній формі Договору купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна і земельних ділянок під ними через Лебединську нотаріальну контору не виконала і до цього часу такий договір укладено не було.
27 листопада 2023 року позивач надав відповідачці лист з вимогою виконати свої зобов`язання щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу об`єктів нерухомості через Лебединську нотаріальну контору. однак, вказана вимога була залишена без уваги.
При цьому згідно ст.657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
У відповідності зі ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч.1 ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ч.1 ст.181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Ст.655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 Цивільного кодексу України).
Ст.90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право в т.ч. продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.
Згідно ст.131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.
Згідно ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначенихЗемельним кодексом України.
Ч.1 ст.120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
У відповідності зі ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Ч.1 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004р. №952-IV встановлено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.
Ч.1. ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, в тому числі і право власності на нерухоме майно.
Ч.3 ст.334 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
У відповідності зі ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України).
Згідно ч.1 ст.610 Цивільного кодексу України простроченням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст.176 Цивільного процесуального кодексу України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Ст.15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України встановлено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Вивчивши матеріали суд враховує, що позов визнаний відповідачкою, укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна та право власності продавця на це майно підтверджується письмовими доказами і тому вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2-5, 12, 76-80, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 182, 220, 328, 392 ЦК України;
УХВАЛ ИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації:
АДРЕСА_3 права власності на придбані у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 на підставі Договору купівлі-продажу, квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд кадастровий номер якої 5922985200:01:001:1199, а також земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 5922985200:01:001:0199.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Лебединський районний суд Сумської області.
Суддя Роман БАКЛАНОВ
Суд | Лебединський районний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2024 |
Оприлюднено | 07.06.2024 |
Номер документу | 119536275 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Лебединський районний суд Сумської області
Бакланов Р. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні