Постанова

від 17.05.2024 по справі 638/3530/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №638/3530/23 Головуючий суддя І інстанції Теслікова І.І.

Апеляційне провадження № 33/818/48/24 Суддя доповідач Шабельніков С.К.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2024 року м.Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,

за участю секретаря - Вакули Н.С.,

захисника - Шевченко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційноюскаргою захисника Шевченко Д.С. на постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,,

- визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП,та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 накористь держави судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.

Постановою встановлено, що ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.9а ПДР України, 15.04.2023 року, о 22 годині 59 хвилин, в м. Харкові, вул.Клочківська, 296а, керував транспортним засобом «Honda Lead» державний номер НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком №852 лікаря нарколога. Водій у присутності двох свідків пройшов огляд на стан алкогольного сп?яніння за допомогою Drager alcotest 6810 ARBH-0665, результат позитивний 1.17 проміле, тест №2521. Водій з результатом буз незгоден. Огляд проводився у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров?я КНП ХОР ОНД, за адресою: м.Харків, вул.Ахієзерів, 18а, у лікаря нарколога. За вказаним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 225785 від 16.04.2023.

В своїй апеляційній скарзі захисник Шевченко Д.С. просить скасувати постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.08.2023 року стосовно ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у звязку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Свої апеляційні вимоги захисник обґрунтовує тим, що:

- матеріали цієї справи не містять резолютивної частини оскаржуваної постанови;

- судом першої інстанції не було належним чином досліджено клопотання захисника про закриття провадження, в якому зазначалося про порушення пункту 1 розділу ІІІ Інструкції №1452/735, яке полягало у тому, що Перелік не затверджено МОЗ, та КНП ХОР «ОНД» не мало право проводити огляд. Внаслідок цього, як зазначає захисник, суд не перевірив чи проведено належним суб`єктом та чи відповідають результати діяльності такого суб`єкта критерію допустимості;

- газоаналізатор Алкофор 307, який використовувався під час огляду у КНП ХОР «ОНД», не відповідає вимогам пункту 9 розділу ІІІ Інструкції №1452/735, а тому Акт медичного огляду №852, як і Висновок, за доктриною «плодів отруєного дерева» є недопустимим доказом, оскільки отримані внаслідок використання газоаналізатора Алкофор 307, який не має сертифікату відповідності та дозволу МОЗ на його використання;

- газорідинний хроматограф, який використовувався під час токсилогічного та лабораторного дослідження у КНП ХОР «ОНД», не відповідає вимогам пункту 9 розділу ІІІ Інструкції №1452/735, а тому а тому Висновок щодо результатів медичного огляду та Результат токсилогічного дослідження від 16.04.2023 року є недопустимими доказами, оскільки отримані внаслідок використання вимірювальної техніки та обладнання, яке не має ні сертифікату відповідності , ні свідоцтва про повірку, ні дозволу МОЗ на його використання;

- матеріали цієї справи не містять відомостей про використання для тестування оригінального мундштука та його сертифікацію разом з приладом Drager Аlcotest 6810 на місці зупинки ОСОБА_1 , а тому результати тесту не можна прийняти у якості беззаперечного доказу на підтвердження його перебування у стані алкогольного сп`яніння;

- працівниками поліції не були дотримані вимоги Інструкції Drager Аlcotest 6810, оскільки був повідомити ОСОБА_1 про необхідність утриматись від куріння до проходження огляду на стан алкогольного спяніння за цього спеціального технічного приладу;

- лікарем не дотримані вимоги пунктів 12 та 13 розділу ІІІ Інструкції №1452/735, оскільки для дослідження відсутність необхідного обладнання для дослідження середовищ, зазначених у пункті 12 Інструкції, не є підставою для однозначного відбору крові;

- лікарем не було проведено повторне, через 20 хвилин, вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі під час огляду у КНП ХОР «ОНД»;

- працівником поліції не складалось направлення ОСОБА_1 на проходження медичного огляду до закладу охорони здоров`я;

- суддя першої інстанції упереджено ставився до ОСОБА_1 , оскільки в іншому судовим рішення у цей же суд прийняв постанову про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю направлення особи на огляд в медичний заклад;

- ОСОБА_1 не було доведено зміст висновку №852 та не було вручено копію цього документу;

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 225785 від 16.04.2023 року невірно зазначена адреса місце вчинення адміністративного правопорушення;

- рапорт поліцейського взводу 2 роти 1 батальйону 4 управління патрульної поліції в Харківській області ДПП Літвіненка О. не може бути доказом та долучений до матеріалів справи;

- матеріали справи не містять акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а тому поліцейський порушив вимоги ст.265-2 КУпАП та Розділу ХІІІ Інструкції №1395;

- працівником поліції було порушення абз.2 п.10 розділу ІІ Інструкції №1452/735, оскільки другий примірник Акту огляду поліцейським не було вручено ОСОБА_1 ;

- роздруківка результатів Drager Аlcotest 6810 не містить відомостей до якого саме протоколу вона додається;

- матеріали цієї справи не містять доказів про те, що рядовий поліції ОСОБА_2 був уповноважений складати протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 225785 від 16.04.2023 року;

- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 225785 від 16.04.2023 року не містить відомостей про свідків у цій справі;

- судом першої інстанції безпідставно було залишено без задоволення клопотання сторони захисту про допит свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були присутні на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 ;

- працівником поліції не роз`яснені ОСОБА_1 права та обов`язки, передбачені ст.69 Конституції та ст.268 КУпАП, а також порядок застосування технічного засобу, право на ознайомлення с сертифікатом відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу;

- відеоматеріал на оптичному диску є електронним доказом, а тому його копія повинна бути засвідчена кваліфікований електронним підписом посадової особи, яка виготовила копію, або має бути наданий суду в оригіналі;

- на відеозаписах, що долучені до матеріалів справи; не зафіксовано марку, модель та державний реєстраційний номер транспортного засобу, а також факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;

- суд ухилився самостійно досліджувати допустимість доказів та переклав цей обов`язок на якийсь інший орган.

Крім того, захисник ОСОБА_5 просила поновити їй пропущений строк апеляційного оскарження постанови судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.08.2023 року, посилаючись на те, що первинну апеляційну скаргу нею було подано у встановлений строк на апеляційне оскарження, але до своєї апеляційної скарги нею не було залучено витяг з договору про надання правової допомоги, у зв`язку з чим постановою Харківського апеляційного суду від 07.09.2023 року її апеляційна скарга була повернута. При цьому, захисник повторно подала апеляційну скаргу разом з усіма необхідними документами.

Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (ст.129 ч.1 п. 8 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.

За таких обставин, з метою належного дотримання конституційних засад забезпечення доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення, - відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 .

В судове засідання в суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, але захисник Шевченко Д.С. 08.04.2024 року зобов`язувалася повідомити свого підзахисного про час та місце апеляційного розгляду, який було відкладено на 15 год. 20 хв. 17.05.2024 року.

Разом з цим, відповідно до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасників судового процесу, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року №28, ОСОБА_1 повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги його захисника, що підтверджується відомостями довідки про те, що 16.05.2024 року о 17 год. 20 хв. він отримав судову повістку сформовану в електронному вигляді на номери мобільного телефону, що міститься в матеріалах справи.

При цьому, ОСОБА_1 не повідомив суду причини своєї неявки та не подавав будь-яких клопотань про відкладення апеляційного розгляду.

17.05.2024 року до початку апеляційного розгляду захисник Шевченко Д.С. повідомила, що її підзахисному відомо про час та місце апеляційного розгляду, але вважала за можливе проводити апеляційний розгляд за відсутності ОСОБА_1 , з яким узгоджена процесуальна позиція

Разом зцим,належить врахувати,що самезахисник ШевченкоД.С. є ініціатором апеляційного перегляду постанови судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.08.2023 року.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"передбачено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Також, згідно з усталеною практикою Суду, учасники справи в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження; процесуальна бездіяльність скаржника не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.

У цьому контексті суд також звертає увагу, що апеляційний перегляд здійснюється за апеляційною скаргою особи, яка її подала, а вона в першу чергу мала б цікавитися питаннями призначення судових засідань у справі.

Слід також зазначити, що у відповідності до ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»інформація про кожне судове засідання, оприлюднювалася на офіційному веб-порталі Судової влади України та ОСОБА_1 не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про дати судових засідань, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 не цікавився станом розгляду апеляційної скарги його захисника. Будь-яких клопотань через канцелярію суду, в тому числі, про відкладення розгляду справи, не подавав.

За такихобставин,враховуючи вимогист.ст.268,294КУпАП,а такождумку захисника ОСОБА_5 щодо можливості проведення апеляційного розгляду за відсутності її підзахисного, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , виходячи з відомостей, що є наявні в матеріалах цього провадження, та доводів поданої апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши доводи захисника ОСОБА_5 , які підтримала апеляційну скаргу сторони захисту в повному обсязі, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої апеляційної скарги без задоволення, з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст.245,251,252,280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенніПравил дорожнього руху , передбачених п. 2.9 (а).

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови встановлено, що апелянтом в своїй скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП.

Переглядаючи оскаржувану судову постанову за доводами поданої апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для її задоволення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9 «а» ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується доказами, які суд першої інстанції безпосередньо дослідив під час судового розгляду та дав їм обґрунтовану оцінку в оскаржуваному судовому рішенні, а саме відомостям, що містяться у:

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 225785 від 16.04.2023 року, в якому зазначено факт керування 15.04.2023 року, о 22 годині 59 хвилин, в м. Харкові, вул.Клочківська, 296а, водієм ОСОБА_1 транспортним засобом «Honda Lead», державний номер НОМЕР_2 , та порушення ним вимог пункту 2.9 «а»ПДРУкраїни, а саме керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння (а.с.1);

- на відеозаписах, долучених до матеріалів справи (а.с.3), з яких вбачається (файл «export-w7nnt», починаючи з 08 хв. 25 сек.; файл «export-69k9q», починаючи з 08 хв. 20 сек., файл «Дучал11») момент зупинки транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_1 , працівниками поліції перевірено належність транспортного засобу, але документів на транспортний засіб у нього з собою не було. Працівниками поліції під час спілкування з ОСОБА_1 було встановлено у останнього наявність ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою за допомогою Drager Аlcotest, на що водій спочатку просив поліцейських не проходити відповідний огляд, а в подальшому, в присутності двох свідків, погодився пройти огляд за допомогою газоаналізатору Drager Аlcotest 6810.

Крім того, з відомостей відеозапису (файл «export-w7nnt», починаючи з 33 хв. 50 сек.; файл «export-69k9q», починаючи з 33 хв. 50 сек.) вбачається, що поліцейськими за допомогою мобільного додатку було встановлено місце зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

З цього відеозапису (файл «export-w7nnt», починаючи з 22 хв. 10 відеозапису; файл «export-69k9q», починаючи з 22 хв. 10 сек.) також вбачається, що ОСОБА_1 на запитання поліцейського відповів, що вживав у цей день алкоголь. В присутності ОСОБА_1 було зроблено контрольний забір повітря та він особисто пересвідчився, що алкоголю немає. В подальшому ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Drager Аlcotest 6810, результат якого складав 1,17 проміле. З цими результатами ОСОБА_1 фактично був не згоден та погодився з пропозицією працівника поліції проїхати до медичного закладу (файл «export-w7nnt», починаючи з 43 хв. 10 відеозапису).

З відомостей відеозапису (файл «export-w7nnt», починаючи з 54 хв. 40 відеозапису) вбачається, що працівниками поліції було роз`яснені ОСОБА_1 причини його транспортного засобу, роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.

Крім того, з відеозапису (файл «export-69k9q», починаючи з 59 хв. 10 сек.) об`єктивно вбачається, що працівниками поліції доставлено ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. На цьому відеозаписі також вбачається, що працівник поліції надав лікарю направлення водія транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (файл «export-69k9q», починаючи з 01 год. 03 хв.). Сам ОСОБА_1 надав лікарю документи в електронному вигляді для підтвердження своєї особи, а також повідомив лікарю, що останній раз вживав алкоголь 14.04.2023. При цьому, лікар також зробив первинний огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу Алкофор, результат якого виявився позитивний та складав 1,18 проміле (файл «export-69k9q», починаючи з 01 год. 13 хв.). Після чого, лікар здійснила огляд ОСОБА_1 на загальний стан здоров`я та відібрала біологічне середовище кров, а також повідомлено працівникам поліції, що результат буде готовий через 15-20 хвилин.

На відеозаписі («part_00001_export-t25ut») зафіксовано роз`яснено ОСОБА_1 зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 225785 від 16.04.2023 року, а також водія повернуто працівниками поліції на місце зупинення його транспортного засобу (а.с.3);

- роздруківці за результатами тестування на стан алкогольного сп`яніння приладом «Drager Alkotest 6810» ARВН-0665 від 15.04.2023, в якій зафіксовано, що ОСОБА_1 о 23-31 год. пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору «Drager Alkotest 6810». Результат огляду складає 1,17 проміле, з чим ОСОБА_1 не погодився, про що особисто зазначив у цьому документі (а.с.5, 6);

- акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено огляд проведено за допомогою Alkotest Drager 6810 у зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 наступних ознак алкогольного спяніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Результат огляду на стан спяніння позитивний та складає 1,17 проміле, з чим ОСОБА_1 не погодився (а.с.7);

- висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №852 від 16.04.2023 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого 15.04.2023 року о 23 год. 55 хв. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння у КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» та за результатами огляду встановлено, що водій перебував у стані алкогольного сп`яніння (а.с.4);

- письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наданих працівникам поліції, згідно яких у їх присутності ОСОБА_6 15.04.2023 пройшов огляд на стан алкогольного сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора, результат огляду склав 1,17 проміле, з яким ОСОБА_1 не погодився (а.с.8, 9).

Більш того, до матеріалів цієї справи долучено копію акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №852 від 16.04.2023 року, згідно відомостей якого, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп?яніння з використанням технічних засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі - о 24 год. 00 хв. АлкоФор307, №Q1703270054; 08.06.2022 1,18%; обстеження через 20 хвилин 00 год. 20 хв.; АлкоФор307; №Q1703270054; 08.06.2022 1,18% (пункт 18 акту); 16.04.2023 о 00 год. 12 хв. лікарем наркологом з метою уточнення наявних речовин впливу здійснено забір біологічного середовища (кров) ОСОБА_1 . Результат лабораторних тестів у крові виявлені спирти 1,11 проміле. Заключний діагноз стан алкогольного сп`яніння (а.с.54-55, 140-141).

До цього акту також додано копію свідоцтва ДУ «Харківське регіональне науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації»/ДП «Харківстандартметрологія» про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №81574 від 08.06.2022, яке чинне до 08.06.2023 року, згідно якого, газоаналізатор АлкоФор зав. №1703270054, виробник «Skyfine Inc. Ltd», КНР, відповідає вимогам щодо експлуатації (а.с.141).

Аналізуючи докази у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Більш того, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 та його захисник Шевченко Д.С. скористалися своїм процесуальним правом та вони подавали заяву до правоохоронних органів щодо фальсифікації цих матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов`язків при складанні адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у порядку, передбаченому КПК України.

Також, належить взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою і дії посадової особи що їх складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 та захисником ОСОБА_5 не оскаржувалися, тобто останні не зверталися із скаргами на дії працівників поліції, в тому числі, щодо проведення огляду на місці за допомогою газоаналізатору «Drager Alkotest 6810», до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Також стороною захисту не надано відомостей про, що останні зверталися до суду в порядку КАСУ на дії керівництва патрульної поліції, пов`язаних із перевіркою скарг щодо незаконних дій працівників поліції, при складанні ними адміністративного матеріалу у цій справі.

Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду.

Отже, враховуючи відсутність будь-яких скарг та заяв сторони захисту щодо дій працівників поліції під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а також складення ними протоколу та інших процесуальних документів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта щодо незаконності дій працівників поліції.

Апеляційний суд також зазначає, що чинний КУпАП не містить такого поняття як «недопустимі докази», а тому апеляційна скарга в цій частині також є необґрунтованою та безпідставною.

Щодо апеляційних доводів сторони захисту про те, що огляд ОСОБА_1 було проведено з порушенням вимог чинного законодавства, а також не вручення ОСОБА_1 висновку №852 від 16.04.2023 року та невідповідності результатів цього висновку фактичним обставинам справи, на думку апеляційного суду, такі доводи є необґрунтованими та безпідставними, оскільки матеріали справи не містять будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_1 або його захисник звертались зі скаргами до керівництва медичної установи на дії медичних працівників щодо проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та заповнення медичних документів, а також до правоохоронних органів з заявою в порядку КПК України про внесення відомостей до ЄРДР про перевищення лікарем ОСОБА_7 своїх службових повноважень.

Захисником Шевченко Д.С. копію ухвали Московського районного суду м.Харкова від 25.03.2024 року провадження у справі у цивільній справі за позовом адвоката Шевченко Д.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_7 про визнання дій протиправними та відшкодування моральної шкоди, у зв`язку із смертю відповідача.

Крім того, доводи сторони захисту в частині того, що Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» не має права здійснювати проведення огляду водіїв на стан наркотичного сп`яніння та видавати відповідний висновок, суд вважає безпідставними та ставиться до них критично, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП, перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

03.02.2017 року наказом Управління охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації наказом № 48 (із змінами) було затверджено Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, у п. 28 якого зазначено Комунальний заклад охорони здоров`я «Обласний наркологічний диспансер», правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер».

Рішенням ХІІ сесії VІІI скликання Харківської обласної ради № 411-VIII від 20.09.2022 (https://ts.lica.com.ua/77/text/31912) припинено Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» (код ЄДРПОУ03293557), юридична адреса: 61045 Харківська область, місто Харків, вулиця Очаківська, будинок 15, - що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області, шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна наркологічна лікарня» (код ЄДРПОУ24669110), юридична адреса: 61013 Харківська область, місто Харків, вулиця Вятська, будинок 1. Вважати Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна наркологічна лікарня» (код ЄДРПОУ24669110) правонаступником усього майна, усіх прав та обов`язків Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер».

Згідно з ч. 4 ст. 91 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 5 ст. 104 ЦК України).

Отже, на час складання висновку № 852 від 16.04.2023 Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» не було припинено, а відтак відповідно до наказу Управління охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації від 03.02.2017 № 48 мало право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції як правонаступник Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний наркологічний диспансер».

Доводи сторони захисту в частині того, що в порушення вимог п.п. 17, 20 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 висновок № 852 ОСОБА_1 не видавався, внаслідок чого цей висновок є недійсним, суд до уваги не приймає, оскільки ОСОБА_1 не був позбавлений з`явитися до КНП ХОР «ОНД» та отримати цей висновок.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що з долучених відеозаписів дійсно не вбачається, що лікарем ОСОБА_7 проводилося повторне обстеження через 20 хвилин за допомогою технічного засобу АлкоФор307 для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі, але такі обставини будь-яким чином не спростовують висновки та результати медичного огляду ОСОБА_1 , а саме дослідження біологічного середовища останнього крові, яким встановлено, що за результатами лабораторних тестів вміст спиртів в крові складав 1,11 проміле (а.с.4, 54-55,140-141).

Тобто, висновок щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння зроблений лікарем за результатами дослідження його біологічного середовища крові, а не за результатами другого вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі, а тому відсутність на долучених відеозаписах відомостей про те, що ОСОБА_1 проходив огляд за допомогою технічного засобу АлкоФор307 через 20 хвилин після першого вимірювання, на переконання апеляційного суду, в даному конкретному випадку, не є суттєвими та такими, що спростовують щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №852 від 16.04.2023 року.

Більш того, з відомостей наданих суду відеозаписів, разом з іншими вищезазначеними доказами у справі, повністю вбачається вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність та непереконливість доводів апеляційної скарги сторони захисту в цій частині.

Крім того, захисник Шевченко Д.С., з якою ОСОБА_1 уклав договір про надання правової допомоги 25.04.2023 року (а.с.23), не була позбавлена процесуальної можливості заявляти клопотання перед судом першої інстанції про призначення судово-токсилогічної експертизи біологічних зразків крові її підзахисного, хоча їй було добре відомо, що контрольна ємність біологічного середовища (крові) ОСОБА_1 зберігається у морозильній камері лабораторії КНП ХОР «ОНД» до 90 днів з дня її відбору 16.04.2023 року (а.с.132).

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про необхідність скасування оскаржуваної постанови з тих підстав, що на запит захисника не було надано наявність сертифікату відповідності на газорідинний хроматограф, свідоцтво про повірку та дозвіл МОЗ, на переконання апеляційного суду, є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо тверджень захисника ОСОБА_5 про порушення лікарем п.п. 12, 13 Розділу 3 Інструкції № 1452/735, апеляційний суд зазначає, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Тобто, зі змісту Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, дослідження біологічного середовища - крові, якщо у особи неможливо взяти інші біологічні зразки в силу певних обставин, а саме коли водій знаходиться без свідомості чи перебуває у важкому стані і у нього неможливо відібрати біологічне середовище (сечу) та ін.

Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводить лікар шляхом проведення лабораторних досліджень, а отже саме лікар визначає вид зразків біологічного середовища, що необхідний для лабораторного дослідження.

При цьому, з долученого відеозапису вбачається, що працівником медичного закладу було запропоновано ОСОБА_1 надати біологічне середовище - кров, на що останній погодився та не заперечував (а.с.3), а тому апеляційний суд не знаходить в діях лікаря порушення вимог п.п. 12, 13 Розділу 3 Інструкції № 1452/735.

Доводи захисника про відсутність в матеріалах справи направлення водія до медичного закладу у зв`язку з чим належить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, є безпідставними та суб`єктивними, оскільки направлення водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану, в тому числі наркотичного, сп`яніння складається працівником поліції для лікаря, як підстава проведення лікарем огляду особи, і відповідно таке направлення залишається у лікаря. Вся процедура огляду водія у медичному закладі проводиться виключно за участю працівників поліції, які і доставляють водія до лікарні. При цьому, з відеозапису, що долучений до матеріалів цієї справи, вбачається, що працівником поліції надавалося відповідне направлення лікарю в медичному закладі (а.с.3).

Твердження захисника на те, що всупереч вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 року № 1026, відеозапис працівниками поліції не вівся безперервно, є безпідставними, враховуючи наступне.

Так, для вирішення справи важливими є ті фактичні відомості, що зафіксовані за допомогою технічних засобів відеозапису поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне.

Дослідивши надані відеозаписи апеляційним судом встановлено, що на них в достатній мірі зафіксовані всі обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у цій справі.

Вищезазначені відеозаписи надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку ОСОБА_1 як на місці зупинку транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я. При цьому, наявні відомості відеозаписів узгоджуються з іншими доказами у справі.

Також, суд зазначає, що доводи апелянта про те, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис не може слугувати доказом у справі, оскільки вони не підписані електронним цифровим підписом, що суперечить ч.1ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», не ґрунтуються на законі.

Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг»не поширюється на спірні правовідносини щодо надання працівником поліції відеозапису, здійсненого за допомогою технічного приладу (відеореєстратора) при фіксуванні адміністративного правопорушення, з наступних підстав.

Відповідно дост.2 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», дія цьогоЗаконупоширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів.

Згідност.5 цього Закону, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що відеозапис, здійснений працівниками поліції за допомогою технічних приладів при фіксуванні адміністративного правопорушення не є електронний документом, як і не є документом взагалі, як помилково вважає захисник, а тому положення ст.7 наведеного вище Закону щодо необхідності електронного цифрового підпису на нього не розповсюджуються.

Крім того, такі твердження сторони захисту суперечать положеннями ст.251 КУпАП, згідно якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п.27Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбаченіст. 130 КУпАП, судам слід врахувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що порядок проведення огляду на стан сп`яніння регламентований ст. 266 КУпАП, норми якої є бланкетними, оскільки не встановлюють детальної процедури проходження огляду, а відсилають до підзаконних нормативно-правових актів, які деталізують положення цієї статті.

Процедура огляду регламентована такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання ст. 266 КУпАП і конкретизують норми цієї статті, а саме: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 12 Розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Аналізуючи послідовність дій працівників поліції, вбачається, що ними був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , у якого було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, останній спочатку пройшов огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора «Drager Alkotest 6810», з результатами якого не погодився, у зв`язку з чим водія направлено до медичного закладу для проходження відповідного огляду, результат якого виявився позитивним, про що складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 225785 від 16.04.2023 року, що повністю відповідає вимогам вищенаведеної Постанови Пленуму Верховного Суду України.

Безпідставними є доводиапеляційної скаргипро те, щопояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не можуть бути доказами у справі, так яквказаних свідків не було допитано в судовому засіданні та не попереджено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих свідчень,оскількиапелянтом не надано доказів про те, що вищезазначені свідки мають особисту зацікавленість щодо розгляду цієї справи чи мають намір обмовити ОСОБА_1 .

Будь-яких клопотань, в тому числі щодо допиту свідків, захисник ОСОБА_5 в своїй апеляційній скарзі та до початку апеляційного розгляду не заявляла.

Відповідних клопотань також не надходило і від ОСОБА_1 .

Отже, у суду апеляційної інстанції не виникає сумнівів щодо об`єктивності показань цих свідків, оскільки вони були безпосередніми очевидцями цієї події.

В матеріалах справи також міститься відеозапис події за участю ОСОБА_1 (а.с.3). Відповідно до відомостей цього відеозапису об`єктивно вбачається, що працівниками поліції виявлені ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , у зв`язку з чим останньому було запропоновано в присутності двох свідків пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest, на що він погодився. Результат огляду виявився позитивним, з ОСОБА_1 не погодився, у зв`язку з чим останнього було доставлено до медичного закладу.

Тобто, на вищезазначеному відеозаписі повністю зафіксовані події за участі свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які відповідають відомостям протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 225785 від 16.04.2023 року.

При цьому, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 225785 від 16.04.2023 року, в графі свідки зазначено працівником поліції, що відомості про цих свідків зазначені на окремому аркуші (а.с.1), тобто в письмових пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.8, 9).

Отже, твердження захисника про відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення анкетних відомостей про свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як підстава для скасування оскаржуваної постанови, на переконання апеляційного суду, є безпідставними та суб`єктивними.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Позиція захисника, яку він висловив в апеляційній скарзі, щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, розцінюється апеляційним судом як спосіб захисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Крім того, суд зазначає, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокремапройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння.

Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а також статті 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».

Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

Отже, доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Порушень нормКУпАПпід час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.9 «а»Правил дорожнього руху та притягнуто за ч.1ст.130 КУпАПдо відповідальності, а тому посилання захисника на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

Керуючисьст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання захисника Шевченко Д.С. задовольнити, поновивши їй процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2023 року.

Апеляційну скаргу захисника Шевченко Д.С. залишити без задоволення, а постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, - без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Шабельніков