Рішення

від 06.06.2024 по справі 147/567/24

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/567/24

Провадження № 2/147/224/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого суддіБорейкоО.Г.,

із секретарем Прокопенко В. М.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

встановив:

16 квітня 2024 року до Тростянецького районного суду Вінницької області від представника позивача - адвоката Конякіна М. С. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви до нотаріуса про для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_3 , про що 28.10.2021 Виконавчим комітетом Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області складено відповідний актовий запис №70. Родинний зв`язок прослідковується відповідно до доданих документів. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина до якої входить земельна ділянка за кадастровим номером 0524183900:01:001:0086, площею 1,9361 га, яка знаходиться на території Ободівської сільської ради. За життя ОСОБА_3 було складено заповіт 05.11.2014 на користь позивачки, в якому ОСОБА_3 заповідала належну їй земельну ділянку за кадастровим номером 0524183900:01:001:0086, площею 1,9361 га. Однак, до теперішнього часу, зі спливом шестимісячного терміну з моменту відкриття спадщини, ОСОБА_1 не прийняла спадщину. Для отримання спадщини вона не змогла у встановлений строк звернутися із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки не знала про існування заповіту на її користь так як покійна ОСОБА_3 було бабою ОСОБА_1 і було відомо про інший заповіт від 13.05.2011 де спадкоємцем було зазначено внука ОСОБА_2 , та не могла навіть подумати про наявність заповіту. Покійна ОСОБА_3 не повідомляла ОСОБА_1 про наявність заповіту.Окрім зазначеної земельної ділянки у ОСОБА_3 був будинок з присадибною ділянкою, який вона заповіла ОСОБА_2 .Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , внук покійної, почав оформляти свої спадкові права на майно після її смерті, і тоді він дізнався про наявність заповіту на ОСОБА_1 . Як наслідок, позивач дізналася про наявність заповіту від відповідача ОСОБА_2 та Ободівської сільської ради. Коли ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини і попросила оформити спадщину їй повідомили про те, що строк для прийняття спадщини нею пропущений, та запропонували звернутись до суду з заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 18 квітня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10:00 годину 10 травня 2024 року; задоволено клопотання представника позивача - адвоката Конякіна Михайла Сергійовича про витребування доказів; витребувано від Другої Тростянецькоїдержавної нотаріальної контори (вул. Петра Кравчика, 33, м. Ладижин, Вінницька область, 24321) інформацію чи заводилась спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

У зв`язку з ненадходженням витребуваної інформації до суду та неналежним повідомленням відповідача підготовче засідання у справі було відкладено на 10:00 годину 06 червня 2024 року.

15 травня 2024 року до суду з Другої тростянецької державної нотаріальної контори на виконання ухвали суду надійшла відповідь №280/01-16 від 09 травня 2024 року.

В підготовче засідання о 10:00 годині 06 червня 2024 року сторони не з`явилися.

Представник позивача - адвокат Конякін М. С. звернувся до суду із заявою про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, вимоги позову підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву про визнання позову, у якій вказав, що користуючись своїм правом передбаченим ч.1 ст.206 ЦПК України, він повністю визнає заявлені у позові вимоги та не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Розгляд справи просить проводити за його відсутності. Наслідки визнання позову йому відомі та зрозумілі.

Згідно із частиною третьоюстатті 211 Цивільного процесуального кодексу України(даліЦПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову.

Згідно із частинами першою, четвертоюстатті 206 ЦПК Українивідповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Мала Стратіївка Тростянецького району Вінницької області померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 (а.с. 6).

За життя ОСОБА_3 , 05 листопада 2014 року склала заповіт, посвідчений секретарем Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Пироговським В. П., яким заповідала належну їй земельну ділянку за кадастровим номером 0524183900:01:001:0086, площею 1,9361 га, яка знаходиться на території Новоободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, своїй онуці ОСОБА_1 (а.с. 14).

Шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 сплинув 28 квітня 2022 року.

Як зазначає позивач зі спливом 6-місячного терміну з моменту відкриття спадщини, вона не прийняла спадщину, оскільки не знала про існування заповіту на її користь, так як її покійна бабка ОСОБА_3 не повідомляла ОСОБА_1 про наявність заповіту.

Як вбачається з наданого суду свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 та її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 7).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 та його батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (а.с. 9).

13 вересня 1999 року ОСОБА_4 зареєструвала шлюбу з ОСОБА_8 у виконавчому комітеті Новоободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області за актовим записом №16. Прізвище дружини після одруження ОСОБА_9 , що вбачається зі свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 (а.с. 8).

Також, за життя ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 складала заповіт, посвідчений секретарем Новоободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_10 , яким заповідала належний їй житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, збір збереження, а також все своє майно, де б воно не було і з чого воно б не складалося і тому все те, що буде належати на день смерті і на що вона матиме право за законом, своєму онуку ОСОБА_2 (а.с. 13).

Таким чином, судом встановлено, що сторони у справі: позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцями до майна їх померлої бабці ОСОБА_3 .

З відповіді Другої тростянецької державної нотаріальної контори №280/01-16 від 09 травня 2024 року встановлено, що за відомостями Алфавітної Книги обліку спадкових справ Другої тростянецької нотаріальної контори та Алфавітної Книги обліку спадкових справ Тростянецької державної нотаріальної контори спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , не заводилася (а.с. 36).

Частиною першоюстатті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зістаттею 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частини перша, другастатті 1220 ЦК України).

Частиною першою та другоюстатті 1269 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина першастатті 1270 ЦК України).

За приписами частини третьоїстатті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233ЦК України).

Статтею 1223 ЦК Українивстановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування, які знайшли своє відображення у статтях 1220, 1222, 1270 ЦК України, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першоїстатті 34 Закону України «Про нотаріат»нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності, вимоги про нотаріальне посвідчення правочину тощо); вживають заходів щодо охорони спадкового майна; видають свідоцтва про право на спадщину.

На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом (частина другастатті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Предметом спору є встановлення додаткового строку для прийняття спадщини позивачеві, оскільки остання після смерті своєї бабці, будучи її спадкоємцем за заповітом, пропустила строк для прийняття спадщини. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 вказує, що була необізнаним про існування заповіту, що на її думку, є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Відповідно достатті 63 Закону України «Про нотаріат»нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно із пунктом 1.2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5(далі - Порядок № 296/5), при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття (пункт 3.2 глави 10 розділу II Порядку №296/5).

Пунктом 3.16 глави 10 розділу II Порядку № 296/5 передбачено, що суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, на нотаріуса покладено обов`язок щодо повідомлення спадкоємців про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17. З вказаними висновками погодився Верховний Суд у постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17 (провадження № 61-22510св18), від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17 (провадження № 61-18261св18), від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц (провадження № 61-5609св19), від 21 вересня 2020 року у справі № 130/2517/18 (провадження № 61-14962св19).

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд касаційної інстанції у окремих своїх постановах керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Враховуючи обставини справи, наявність заповіту на користь позивача ОСОБА_1 як спадкоємця майна померлої ОСОБА_3 , а також наведені позивачем причини, які є об`єктивними та істотними, враховуючи визнання позову відповідачем ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Його тривалість необхідно визначити в один місяць з моменту набрання рішенням законної сили, що є достатнім для подання такої заяви.

Щодо розподілу судових витрат.

За змістом ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на сторону відповідача.

Враховуючи те, що позивач у своїй позовній заяві зазначив, що понесені ним судові витрати він бажає нести самостійно, суд дійшов висновку про покладення цих витрат на позивача.

Керуючись статтями 15, 16,1261,1270,1272 ЦК України, статтями 10, 12, 13, 81, 141, 206, 211, 247,263,265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 провизначення додатковогостроку дляприйняття спадщини - задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Мала Стратіївка Гайсинського району Вінницької області, терміном 1 (один) місяць з дня набрання цим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя О. Г. Борейко