Ухвала

від 06.06.2024 по справі 947/18118/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/18118/24

Провадження № 2/947/4100/24

УХВАЛА

06.06.2024 року

Суддя Київського районного суду м.Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Зелений Гай», Агентства АН «Атланта» ООО, про захист прав споживачів шляхом стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

05.06.2024 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Зелений Гай», Агентства АН «Атланта» ООО, про захист прав споживачів шляхом стягнення грошових коштів, в якій позивач просить суд стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Зелений Гай» на свою користь грошові кошти в сумі 520000,00 гривень, що складає еквівалент 13000,00 доларів США, а також з Агентства АН «Атланта» ООО на свою користь грошові кошти в сумі 12000,00 грн., що становить еквівалент 300 доларів США.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом розподілено судді Калініченко Л.В., яку передано головуючому судді 06.06.2024 року.

Оглянувши матеріали справи за вказаним позовом вбачається, що позивачем пред`явлено вимоги до відповідачів про стягнення грошових коштів за договором про надання послуг від 16.04.2019 року.

Позивачем вказується, що предметом договору, на підставі якого виник даний спір, є надання послуг з приводу нерухомого майна земельної ділянки, площею 0,0500 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною 1статі 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Частиною 1статті 23 ЦПК Українивстановлено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2 та 3 цієї статті.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити належність справ до його юрисдикції та підсудності.

Територіальна юрисдикція (підсудність) визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноваження суду першої інстанції.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем обрано територіальну юрисдикцію справи на підставі ч.5 ст. 28 ЦПК України.

У відповідності до положень ч.5 ст. 28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Разом з тим, статтею 30 ЦПК України, передбачені категорії справ, для яких встановлено виключну підсудність.

Виключна підсудність особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.

За правилом ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України, до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті364,367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті370,372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з аналізу правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року по справі №941/10647/18 здійснено висновок, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Частиною 4 ст.263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приймаючи вказані висновки, як вбачається предметом даного позову є зобов`язання, у тому числі їх оспорювання, за договором предметом якого є надання послуг щодо нерухомого майна.

Отже, вимоги за даним позовом стосуються нерухомого майна, а відтак до даного позову підлягає визначенню територіальна юрисдикція за правилами виключної підсудності.

Одночасно судом приймається, що виключна підсудність особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог).

Як вбачається нерухоме майно, як предмет договору від 16.04.2019 року, розташоване в Одеській області, Одеський район (колишній Овідіопольський район).

Отже, справа не підсудна Київському районному суду міста Одеси.

Згідно з ч. 1 ст.124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (ч. 1 ст. 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство.

Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України.

Згідно з ч. 2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, проте суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Відсутність правовідносин виключає можливість судового захисту.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Зважаючи на вищевикладене, матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Зелений Гай», Агентства АН «Атланта» ООО, про захист прав споживачів шляхом стягнення грошових коштів, слід передати за територіальною юрисдикцією до Овідіопольського районного суду Одеської області.

Відповідно до ч.3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Згідно ч.2 ст. 32 ЦПК України, справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст. ст. 27, 28, 30, 31, 32, 187, 354 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Передати матеріали цивільної справи №947/18118/24 за позовною заявою ОСОБА_1 доОбслуговуючого кооперативу«Зелений Гай»,Агентства АН«Атланта» ООО,про захистправ споживачівшляхом стягненнягрошових коштів, за територіальною юрисдикцією до Овідіопольського районного суду Одеської області.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу судді протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Передачу справи на розгляд іншому суду здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження.

Суддя Калініченко Л. В.