Рішення

від 03.06.2024 по справі 517/533/24

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 517/533/24

Провадження № 2-о/517/9/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року смт. Захарівка

Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Тростенюка В.А.,

секретаря судових засідань Грабовій І.Г.,

за участю:

заявника ОСОБА_1 ,

свідків ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Захарівка Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Захарівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною заявою, в якій просить встановити факт того, що заявник постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на день його смерті (час відкриття спадщини), яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вимоги заяви обґрунтовує тим, що спадкодавець не залишив заповіт щодо свого майна у вигляді права власності на земельну ділянку, а вона є єдиним спадкоємцем за законом першої черги за право представлення, оскільки її мати і дочка спадкодавця померла раніше нього.

На день смерті діда фактично на час відкриття спадщини вони постійно проживали разом.

Зазначає, що бажаючи оформити право власності на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 вона звертався до державного нотаріуса Романової І.С. Захарівської державної нотаріальної контори Одеської області, яка своїм листом від 27.02.2024 року № 105/01-16 повідомила заявника про неможливість видати їй свідоцтво про право власності на спадщину за законом після смерті діда, оскільки відсутні відомості про постійне проживання (реєстрацію заявника із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Вказує на те, що для підтвердження спадкових прав заявника їй необхідно встановити факт її постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Заявник у судовому засіданні вимоги заяви підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Вимоги заяви визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши надані заявником та витребувані за її клопотанням докази, судом встановлено наступне.

Згідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00044143853 від 20.03.2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась заявника мати ОСОБА_5 , про що складено виконавчим комітетом Новопавлівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області актовий запис № 35 від 22.12.1948р., її батьками є: батько- ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_6 (а.с. 8).

У зв`язку з укладенням шлюбу заявника мати ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_7 », про що складено виконавчим комітетом Новопавлівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області актовий запис № 2 від 27.02.1968 року, що підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00044143006 від 20.03.2024 року (а.с. 9).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_1 , про що складено виконавчим комітетом Новопавлівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області актовий запис № 6 від 17.06.1975 року, батьками є: мати - ОСОБА_8 , батько - ОСОБА_9 (а.с. 10).

ОСОБА_4 на випадок своє смерті у 2004 році, залишив заповіт, яким зробив таке розпорядження: усе майно, що буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого не складалось, а також все те, на що він за законом буде мати право заповів ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією заповіту, який посвідчено 13.04.2004 р. державним нотаріусом Фрунзівської державної нотаріальної контори Одеської області Г.М. Шавшою та зареєстровано в реєстрі за № 465 (а.с. 13).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , мати заявника ОСОБА_8 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що відділом реєстрації актів цивільного стану Фрунзіського районного управління юстиції Одеської області складено актовий запис № 65 від 09.06.2009 року (а.с. 11).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , заявника дід ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що відділом реєстрації актів цивільного стану Фрунзіського районного управління юстиції Одеської області складено актовий запис № 110 від 25.09.2009 року (а.с. 12).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Фрунзівської селищної ради, площею 6,06 га, кадастровий номер 5125255100:01:004:0315, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ОД № 082983 виданим Фрунзівською районною державною адміністрацією 20.08.2004 року (а.с. 14).

Оскільки, заявника мати ОСОБА_8 померла раніше її дідуся відповідно залишений заповіт втратив свою чинність.

Відповідно до п. 12 ч. 1 постанови Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» від 19 травня 2016 року № 1377-VIII, в Одеській області перейменовано Фрунзівський район на Захарівський район; селище міського типу Фрунзівка Фрунзівського району на селище міського типу Захарівка.

Відповідно до п. 15 ч. 1 і п. 15 ч. 3 постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, утворено в Одеській області Роздільнянський район (з адміністративним центром у місті Роздільна) у складі територій, зокрема, Захарівської селищної територіальної громади, затверджених Кабінетом Міністрів України, а також ліквідовано, зокрема, і Захарівський район.

За інформацією нотаріуса Романової І.С. Захарівської державної нотаріальної контори Одеської області№ 294/01-16 від 10.05.2024 року, спадкодавець заповіт щодо майна не залишав, його спадкоємці із заявами про прийняття спадщини або відмову він неї не зверталися; свідоцтва про право на спадщину не видавались, спадкова справа щодо майна спадкодавця у нотаріальній конторі не заводилась (а.с. 28).

Листом від 27.02.2024 року № 105/01-16 нотаріус Романова І.С. повідомила заявника про неможливість видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті діда, оскільки відсутні відомості про постійне проживання (реєстрацію) заявника із спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с. 15).

Згідно витягу з реєстру територіальної громади № 2024/001816596 від 21.02.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 11.11.2005 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Згідно довідки Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області від 14.03.2024 року № 321, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , дійсно постійно проживав і був зареєстрований до дня своєї смерті в будинку АДРЕСА_2 .

У житловому будинку, що розташований за вищевказаною адресою, крім ОСОБА_4 на день його смерті був зареєстрований ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 та проживала без реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 16).

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні вказала, що заявник ОСОБА_1 переїхала до своєї матері ОСОБА_5 та її діда ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 приблизно у 2000-2001 році, оскільки ОСОБА_4 був сліпий, заявник за ним доглядала до дня його смерті.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні вказала, що заявник ОСОБА_1 проживала в с. Балашове Фрунзівського району Одеської області разом з дідусем ОСОБА_4 та її матір`ю ОСОБА_5 до дня смерті дідуся, ніби то понад п`ять років.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Оцінюючи встановлені обставини та правовідносини, що виникли між учасниками справи, суд виходить з наступних положень законодавства.

Цивільним кодексом України, чинним на час відкриття спадщини матері заявника, було передбачено наступне:

часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 1 ст. 1220);

право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ст. 1223);

у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261);

спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.ч. 1, 3, 5 ст. 1268).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановленні також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року, доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, саме на заявника покладений обов`язок доказування факту постійного проживання зі спадкодавцем не час відкриття спадщини, належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

Натомість, заявником, не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, зокрема, доказів того, заявник ОСОБА_1 та спадкодавець ОСОБА_4 постійно проживали разом до дня смерті спадкодавця.

Надані заявником докази, зокрема довідкаЗахарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області від 14.03.2024 року № 321, також не встановлено факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, оскільки з вказаної довідки неможливо встановити саме факту постійного проживання.

Крім того, з витягу з реєстру територіальної громади № 2024/001816596 від 21.02.2024 року вбачається, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 11.11.2005 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а спадкодавець проживав в с. Балашове Роздільнянського району Одеської області.

Пояснення свідків, також не підтвердили факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем, оскільки вони різнилися та були не конкретизовані, тому суд до уваги не приймає, оскільки вони не є достатніми доказами та не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, який в свою чергу, має встановлюватись та доводитись іншими належними та достатніми доказами.

Вказані обставини підтверджують сумнівність факту постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини.

На підставі викладеного, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд доходить висновку, що заявлені вимоги заявника ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 209, 212-215, 234, 235, 258-259, 263-265, 268, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Захарівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Фрунзівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 06 червня 2024 року.

Суддя: