06.06.2024
Справа № 522/8398/24
Провадження № 1-«кс»/522/3019/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Відділу поліції № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024163510000217 від 19.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, про арешт майна, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно клопотання, до чергової частини ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , в якій він просить прийняти міри правового характеру до невстановлених осіб, які 16.02.2024, шахрайським шляхом заволоділи житлом розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Із заяви стало відомо, що 04 серпня 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Район 1», в особі директора ОСОБА_6 , яка діяла на підставі Статуту, та надалі іменується «Підприємство», з одного боку і ОСОБА_7 , наділ « ОСОБА_8 », з іншого боку, які надалі спільно іменуються «Сторони», було укладено договір №04/08/16-Н про пайову участь у будівництві об`єкта нерухомого майна. (наділі Договір №04/08/16-Н.
Відповідно до п.3.1. Договору №04/08/16-Н, в порядку та строки, передбачені даним Договором, Підприємство зобов`язуєтеся побудувати і здати в експлуатацію Об`єкт будівництва та передати у власність ОСОБА_9 , а пайовик зобов`язується прийняти Пай і сплатити Підприємству суму договору.
Пунктом 2.1. Договору №04/08/16-Н визначено, що об`єктом будівництва є п`ятиповерховий трьох секційний житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_2 ».
Зі змісту п.2.2. Договору №04/08/16-Н вбачається, що збудованим майном є: 2-га черга, секція В, нежитлове приміщення 03В, поверх 0, загальною площею 26,24 кв.м. (остаточна нумерація визначається після введення об`єкта будівництва в експлуатацію згідно з нормами чинного законодавства). Право власності пайовика на збудоване майно виникає в порядку визначеному законодавством України та даним Договором. До виникнення права власності ОСОБА_8 на Збудоване майно, як на нерухоме майно ОСОБА_8 не має прав користуватись збудованим майно, як нерухомістю.
Пунктом 6.1. Договору №04/08/16-Н встановлено, що після оплати 100% суми Договору і протягом 45 робочих днів з моменту прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію Підприємство передає Пайовикові Пай та документи, що підтверджують прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію, а Пайовик зобов`язується прийняти Пай та документи за актом прийому-передачі.
22 листопада 2016 року ТОВ «Новий Район 1» було закінчено будівництво об`єкта: «Будівництво п`ятиповерхового трьохсекційного житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_3 декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, реєстраційний номер документу №ОД 143163271979.
22 рудня Виконавчим комітетом Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області було прийнято рішення 483 про надання поштових адрес п`ятиповерховому трьохсекційному багатоповерховому житловому будинку та квартирам, що в ній розташовуються, а також нежитловим приміщення, зокрема, надана адреса п`ятиповерховому трьохсекційному багатоповерховому житловому будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_4 .
У зв`язку з прийняттям Об`єкта будівництва в експлуатацію, 14.02.2017 між ТОВ «Новий Район 1», в особі директора ОСОБА_10 , який діяв на підставі Статуту та ОСОБА_7 було складено акт прийому-передачі Пая №7Н до договору №04/08/16-Н.
Зі змісту даного акту вбачається, що Підприємство передало, а Пайовик отримав нежитлове приміщення №7Н відповідно до Договору про пайову участь у будівництва об`єкта нерухомого майна №04/08/16-Н від 04.08.2016. Характеристики приміщення: кількість поверхів у будинку 5 (п`ять), поверх, на якому розміщене приміщення: 0 (нульовий), площа приміщення - 25,40 кв.м., кількість кімнат -1 (одна).
14 лютого 2017 року, між ТОВ «Новий Район 1», в особі директора ОСОБА_10 , який дія на підставі Статуту, що іменується далі «Підприємство», з одного боку, і ОСОБА_7 , далі «Власник», з іншого боку, було укладено угоду про порядок проведення реконструкції, капітального ремонту та перепланування квартир (до Договору №04/08/16-Н) (надалі Угода від 14.02.2017).
Відповідно до п.1.1. Угоди від 14.02.2017 року, за своїм правовим змістом ця Угода є додатковим зобов`язанням щодо порядку проведення реконструкції, капітального ремонту та перепланування квартири/нежитлового приміщення/комори, що знаходиться у будинку за адресою: АДРЕСА_5 а відповідно до Цивільного кодексу України.
15.09.2017 ОСОБА_7 отримала від ТОВ «Новий Район 1» довідку за вих.№15/09, якою було підтверджено, що ОСОБА_7 виплатила Пай згідно Договору про пайову учать у будівництві об`єкта нерухомого майна №04/08/16-Н від 04.08.2016 року у повному обсязі. На дату 15.09.2017 заборгованість відсутня.
На підставі висновку щодо технічної можливості зміни цільового призначення нежитлового приміщення АДРЕСА_6 , виготовленого ТОВ «Південьжитлобуд», ОСОБА_7 було змінено цільове призначення нежитлового приміщення №7Н в житлову квартиру квартиру
АДРЕСА_7 , виготовленого 06.10.2017 року на замовлення ОСОБА_7 , дана квартира має наступні технічні характеристики: загальна площа вказаної квартири складає 25.4. кв.м., у тому числі житлова площа 18,0 кв.м.
09 жовтня 2017 право власності ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_8 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 22768370, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №99987020 від 11.10.2017 року.
10 листопада 2017 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу, який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , зареєстрований в реєстрі за №931.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 10.11.217, ОСОБА_7 продала та передала у власність, а ОСОБА_5 купив та прийняв у власність квартиру під АДРЕСА_5 , в будинку під №58а (п`ятдесят вісім «а») і сплатив за неї визначену цим договором грошову суму в розмірі 103820,00 гривень.
Право власності ОСОБА_5 на вищевказану квартиру було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.11.2017 року, номер запису про право власності 23303367, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №103380255 від 10.11.2017.
З вищевикладеного вбачається, що з 10.11.2017 ОСОБА_5 є повноправним та одноосібним власником квартири АДРЕСА_5 , в будинку під АДРЕСА_5 (п`ятдесят вісім «а»), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1375575951101.
З початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України і по теперішній час ОСОБА_5 проходить службу у лавах ЗСУ, а тому фактично у своїй квартирі не знаходиться, а перебуває постійно в розташуванні своєї військової частини.
В лютому 2024 ОСОБА_5 стало відомо, що у його квартирі знаходяться невідомі особи, які змінили замки, фактично заволоділи квартирою та не пускають ОСОБА_5 у його власну квартиру.
Невідомі особи, які захопили квартиру ОСОБА_5 , повідомили йому, що в даному будинку на 0 (цокольному) поверсі фактично відсутня однокімнатна квартира АДРЕСА_9 , загальною площею 25,4. кв.м., у тому числі житлова площа 18,0 кв.м, власником якої є ОСОБА_5 , а наявна однокімнатна квартира АДРЕСА_9 , загальною площею 25,4. кв.м., у тому числі житлова площа 18,0 кв.м, власником якої є ОСОБА_12 .
ОСОБА_12 є власником квартири АДРЕСА_9 , загальною площею 25,4. кв.м., у тому числі житлова площа 18,0 кв.м, яка розташована в АДРЕСА_5 , в будинку під АДРЕСА_5 , що підтверджується інформаційною довідкою 366179612 від 16.02.2024.
Зі змісту даної довідки вбачається, що право власності ОСОБА_12 було зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу від 16.02.2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , зареєстрованого в реєстрі за №185.
Квартира №7Н, технічні характеристики якої відображені в технічному паспорті від 15.12.2023. виготовленого на замовлення ОСОБА_14 , є ідентичною квартирі з АДРЕСА_9 , технічні характеристики якої відображені в технічному паспорті від 06.10.2017. Зокрема, обидві квартири розташовані на цокольному поверсі, мають однакове планування, ідентичні розміри всіх приміщень, однакове розташування входу, вікон та однакову висоту.
Право власності ОСОБА_15 (попереднього власника квартири АДРЕСА_9 ) на спірне майно було зареєстроване на підставі наступних документів.
08.09.2017 між СТ «Благосвіт» та ОСОБА_16 було укладено договір №38/ЖК про асоційоване членство в ОСОБА_17 товаристві та внесення пайового та цільового внесків до цільової програми «ЖИТЛО в розтермінування».
Відповідно до п.1.2. Договору №38/ЖК, ОСОБА_8 зобов`язується прийняти участь в реалізації статутних цілей та задач Товариства шляхом внесення у повному обсязі свого Паю (згідно графіку), а Товариство зобов`язується за свій рахунок придбати квартиру у власність та по Договору користування надати Пайовику в користування з виплатою пая в розтермінування на строк 67,5 місяців. Після внесення ОСОБА_18 у повному обсязі, в обмін на внесений Пай, Товариство передає дану квартиру у власність Пайовика згідно акту приймання-передачі.
Згідно п.1.5 Договору №38/ЖК, по Договору безоплатного користування майном з правом викупу, Пайовик отримує в користування житлове приміщення (квартира 1 кімнатна), площею 25,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 на строк до 67 місяців.
17 грудня 2021 між СТ «Благосвіт», ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , нібито, було укладено додаткову угоду №1 до вищезазначеного договору, відповідно до якої відбулась заміна Пайовика в договорі №38/ЖК від 08.07.2017 року з ОСОБА_16 на ОСОБА_15
10 березня 2023 головою правління СТ «Благосвіт» ОСОБА_19 , нібито, була видана довідка за вих.№5 про повну виплату пая №79-4 К, згідно до якої СТ «Благосвіт» підтверджує, що ОСОБА_15 вступила в асоційовані члени товариства 17.12.2021 року (рішення Правління про прийняття в члени від 17.12.2021 року), здійснила повний розрахунок по договору №38/ЖК від 08.09.2017 року на загальну суму 585000,00 (п`ятсот вісімдесят п`ять тисяч) гривень 07.03.2023 року
Також вказано про те, що придбана квартира має наступні характеристики: однокімнатна квартира під АДРЕСА_8 , площею 25,4 кв.м.
10 березня 2023 між СТ «Благосвіт» та ОСОБА_15 , нібито, був укладений Акт приймання-передачі вищевказаної квартири.
На підставі вказаних документів, державним реєстратором Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_20 було зареєстроване право власності ОСОБА_15 на квартиру АДРЕСА_8 , площею 25,4 кв.м., в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 53046238, що підтверджується витягом №359406400 від 21.12.2023.
В подальшому, 16.02.2024 між ОСОБА_21 та ОСОБА_12 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округ ОСОБА_13 , зареєстрований в реєстрі за №185.
Предметом вищевказаного договору стала квартира АДРЕСА_9 , яка в багатоквартирному житловому будинку, за адресою: АДРЕСА_5 , загально площею 25,4 кв.м., житловою площею 18,0 кв.м.
Право власності ОСОБА_12 на вищезазначену квартиру було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.02.2024, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №366148648.
Однак, право власності ОСОБА_15 та Рижого на зазначену квартиру виникло в результаті вчинення ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , за участі державного реєстратора ОСОБА_20 , шахрайських дій, з підробленням документів, направлених на заволодіння майном ОСОБА_5 , що підтверджується наступним.
В ході досудового розслідування слідчим було направлено Споживчому товариству «Благосвіт» адвокатський запит, щодо надання інформації та документів.
До СВ ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшла відповідь від СТ «Благосвіт» відповідно до якої було встановлено, що дійсно 08.09.2017 між СТ «Благосвіт» та ОСОБА_16 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) був укладений договір №38/ЖК про асоційоване членство в Споживчому кооперативі та внесення пайового та цільового внесків до цільової програми «ЖИТЛО в розтермінування».
Згідно до п.1.1. та п.1.2. вказаного Договору СТ «Благосвіт» зобов`язалось за свій рахунок придбати квартиру у власність і по договору користування надати Пайовику ОСОБА_16 в користування з виплатою ОСОБА_22 в розстрочку на строк 67,5 місяців.
СТ «Благосвіт» мало намір купити у ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_8 та передати її у користування ОСОБА_16 .
Проте СТ «Благосвіт» не придбало (не купило) у ОСОБА_5 вказану квартиру та не передавало її у користування ОСОБА_16 , а пайовик ОСОБА_16 не оплачує свої пайові внески.
Також повідомлено, що СТ «Благосвіт» не укладало Додаткову угоду №1 до договору №38/ЖК від 08.09.2017 із ОСОБА_16 та ОСОБА_15 .
СТ «Благосвіт» не видавало ОСОБА_15 довідку за вих.№5 від 10.03.2023 про повну виплату пая №79-4 К. У споживчому товаристві відсутній пайовик ОСОБА_15 . Вона ніколи не вступала до товариства, заяву на вступ не писала, а правління товариства ніколи не приймало рішення про прийняття її до товариства.
СТ « ОСОБА_23 » не укладало Акт приймання-передачі квартири від 10.03.2023 із ОСОБА_15 .
ОСОБА_15 не сплачувала пайові внески та цільові внески по Договору №38/ЖК від 08.09.2017 про асоційоване членство в ОСОБА_17 товаристві, оскільки ніколи не була членом товариства.
СТ « ОСОБА_23 » не передавало ОСОБА_15 квартиру під АДРЕСА_8 , площею 25,4 кв.м.;
СТ «Благосвіт» не є замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 ;
СТ «Благосвіт» не мало права розпоряджатись ані квартирою під АДРЕСА_6 , площею 25,4 кв.м., оскільки ще не купило вказану квартиру у власника ОСОБА_5 ;
Також СТ «Благосвіт» було повідомлено, що ніколи не укладало із ТОВ «Новий Район 1» (ідентифікаційний код юридичної особи: 39838172) договір асоційованого членства в дольовій участі у будівництві №5/18-НП від 07.09.2016 та акт приймання-передачі від 19.12.2016 .
Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що первинним власником об`єкта нерухомого майна (нежитлового приміщення) під №7Н, цільове призначення якого було змінено на житлове приміщення (квартира) під №7а, була ОСОБА_7 , яка в подальшому зареєструвала своє право власності саме на квартиру АДРЕСА_9 та продала її ОСОБА_5 .
Станом на теперішній час, ОСОБА_24 та ОСОБА_12 , за участю державного реєстратора на підставі підроблених документів: додаткової угоди №1 до договору №38/ЖК від 08.09.2017; довідки вих..№5 від 10.03.2023; акту приймання-передачі квартири від 10.03.2023 та укладеного на підставі них договору купівлі-продажу від 16.02.2024, укладеного між ОСОБА_21 та ОСОБА_12 , заволоділи спірною квартирою, незаконно позбавивши ОСОБА_5 права власності на належне йому майно.
Укладаючи з ОСОБА_12 оскаржуваний договір купівлі-продажу, ОСОБА_15 без згоди справжнього власника даного нерухомого майна та поза волею ОСОБА_5 , здійснила відчуження нерухомого майна на підставі підроблених документів, умисно змінивши номер спірної квартири з реального №7а на №7Н (для надання вигляду, що це інша квартира), що призвело до переходу права власності на спірну квартиру до ОСОБА_12 .
Участь державного реєстратора у незаконному заволодінні квартирою ОСОБА_5 та її обізнаність про незаконність набуття ОСОБА_25 права власності підтверджуються тим, що рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_25 є протиправним та незаконним, оскільки документи, які були надані заявником для державної реєстрації прав, не давали підстав для реєстрації права власності,
З аналізу п.77 та п.81 Порядку №1127 чітко вбачається, що для первинної реєстрації права власності на новостворений об`єкт нерухомого майна (ст..331 ЦК України) за особою, яка не є замовником будівництва, реєстратор зобов`язаний встановити правовий зв`язок особи, яка набуває право власності, із замовником будівництва об`єкта та отримати від заявника всі документи, які зазначені в п.77.
Проте, ОСОБА_21 було надано державному реєстратору документи про отримання квартири від СТ «Благосвіт», яке ніколи не було замовником будівництва будинку (не отримувало дозвіл на будівництво, не будувало його та не вводило до експлуатації), в якому розташована спірна квартира. Жодних документів, які підтверджують факт передачі майнових прав на квартиру від ТОВ «Новий Район 1» до СТ «Благосвіт» ОСОБА_26 реєстратору не надавала.
Орган досудового розслідування вважає, та є підстави вважати, що на один і той самий об`єкт нерухомості фактично оформлено різні технічні паспорти та двічі здійснено реєстрацію речових прав. Саму реєстрацію прав на нерухоме майно здійснено способом, шляхом залучення державного реєстратора Суворівської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області. В результаті таких дій, здійснено підроблення документів задля незаконного відчуження об`єкту нерухомого майна який належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , на користь третіх осіб.
Однокімнатна квартира АДРЕСА_9 , загальною площею 25,4. кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_5 , на теперішній час знаходиться в приватній власності третіх осіб у яких є договір купівлі-продажу зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та технічний паспорт.
Приймаючи до уваги, що об`єкт нерухомого майна - квартира, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2851693951100, загальною площею 25.4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_12 , може бути предметом кримінального правопорушення, з метою уникнення в подальшому будь яких незаконних дії відчуження вказаного майна, та те, що незастосування арешту майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження даного майна та настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженні..
У зв`язку з чим вбачається необхідність накласти арешт на квартиру реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2851693951100, загальною площею 25.4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_12 .
Прокурор та слідчий до суду не з`явились. Надали заяви про розгляд клопотання без їх участі. Клопотання підтримали та проять задовольнити.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності слідчого та прокурора.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання проведено за відсутності учасників судового провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів, оскільки всі особи, які беруть участь у судовому провадженні до суду не з`явилися.
Розглянувши клопотання, вивчивши матеріали які обґрунтовують його доводи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2ст.170КПК Українивстановлено,що арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченомупунктом 1частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.
Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).
Відповідно до ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Крім того, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).
Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення . Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій статті 98 КПК України.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Враховуючи викладене вище та практику ЄСПЛ, застосування якої є безумовною складовою національного законодавства, є обґрунтовані підстави накладення арешту на відповідне майно, що при наявних обставинах кримінального провадження є виправданим та пропорційним заходом забезпечення кримінального провадження, який при наявних потребах досудового розслідування виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт майна, який також необхідно накласти з метою збереження речових доказів.
З клопотання та наданих до нього матеріалів, вбачаються підстави у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна, а саме з метою забезпечення збереження вилучених у кримінальному провадженні речей та документів, які за обставинами кримінального провадження є речовими доказами, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема використані як засоби вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди та є предметом злочину, тобто є доказом злочину, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України, захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Слідчим в клопотанні конкретно вказаний перелік майна, на яке належить накласти арешт, а також до нього додані документи, якими він обґрунтовує його доводи.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання є законним, обґрунтованим, та підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 170-173, 376 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Клопотаннястаршого слідчого СВ Відділу поліції № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_27 , проарешт майна задовольнити.
Накласти арешт заборонивши відчуження, розпорядження проведення будь-яких будівельних робіт та користування, заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії, щодо об`єкту нерухомого майна (квартири), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2851693951100, загальною площею 25.4 кв.м. розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_12 .
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Подання апеляційноїскарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя:
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2024 |
Оприлюднено | 07.06.2024 |
Номер документу | 119541735 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Приморський районний суд м.Одеси
Осіік Д. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні