Ухвала

від 04.06.2024 по справі 199/3256/24

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/3256/24

(2/199/1993/24)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі головуючого судді Авраменко А.М.,

при секретарі судового засідання Куземі О.Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кальчицької сільської ради Маріупольського району Донецької області, третя особа Друга державна нотаріальна контора м. Києва, про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вищевказана цивільна справа, яка була призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін у підготовче засідання на 04 червня 2024 року.

До початку підготовчого засідання від представника позивача до суду надійшла уточнена позовна заява, а також заяви від позивача та її представника про проведення підготовчого засідання за їх відсутності.

Відповідач, третя особа в підготовче засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

За таких обставин, керуючись положеннями ст.ст.198, 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести підготовче засідання за наведеної явки учасників справи для вирішення процесуального питання про можливість прийняття до розгляду уточненого позову, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису у відповідності до положень ст.247 ч.2 ЦПК України.

Ознайомившись із уточнений позовом, а також із матеріалами цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Так, в провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа №199/3256/24 (провадження №2/199/1993/24) за позовом ОСОБА_1 до Кальчицької сільської ради Маріупольського району Донецької області, третя особа Друга державна нотаріальна контора м. Києва, про визнання права власності в порядку спадкування. Предметом спору у справі є визнання права власності за позивачем на спірну земельну ділянку (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ДН №068624) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 . В якості підстав позову зазначено смерть спадкодавця ОСОБА_2 , складення нею заповіту на користь позивача щодо спірної земельної ділянки, входження спірної земельної ділянки до спадкової маси, прийняття спадщини позивачем у передбаченому законом порядку, відмова нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину.

20 травня 2024 року до суду представником позивача подано уточений позов, зміни у якому порівняно із первісним позовом полягають у заявленої нової (додаткової) позовної вимоги про поновлення позивачу строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , що вказує на зміну предмету позову. Крім того, в обґрунтування означеної нової позовної вимоги позивачем змінено мотивувальну частину позовної заяви шляхом наведення в ній нових підстав в обґрунтування саме цієї нової позовної вимоги, а саме зазначено про наявність поважних причин у позивача на пропуск строку для прийняття спадщини хвороба позивача (стан здоров`я), початок військових дій на території України, перебування спірної земельної ділянки на тимчасово окупованій території України, повідомлення позивачу родичами про смерть спадкодавиці вже після спливу строків для прийняття спадщини. Також, виходячи із пред`явлення нової позовної вимоги, позивачем додатково наведено і нормативно-правове обґрунтування такої позовної вимоги, якого не було у первісному позові.

Відповідно до ст.197 ч.2 п.3 ЦПК України у підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Згідно ст.49 ч.3 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Частиною 5 ст.49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої п.2 ч.2, ч.ч.3, 4 цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень ст.43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Нормою ч.2 ст.258 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Аналізуючи встановлені фактичні обставин в контексті наведених норм цивільного процесуального закону, суд приходить до такого висновку на підставі наступного.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. В разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, ст.16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.

Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

У п.п.6, 7 ч.2 ст.43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. При цьому при поданні такої заяви позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Крім того, суд звертає увагу, що ст.188 ЦПК України містить правила об`єднання і роз`єднання позовів. Згідно із ч.1 ст.188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Однак таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Оскільки положення ч.3 ст.49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.

Наведені у семи абзацах вище правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року по справі №657/1024/16-ц.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, оцінюючи та порівнюючи зміст первісної та уточненої позовних заяв в контексті наведених норм цивільного процесуального законодавства, спираючись на обов`язкові для врахування приведені вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду, враховуючи, що уточнена позовна заява не містить доказів направлення її копій відповідачу та третій особі у справі, а також враховуючи, що позивачем в уточненій позовній заяві фактично здійснено одночасну зміну і предмету, і підстав позову шляхом заявлення нової позовної вимоги (предмет позову) із новим її фактичним (підстави позову) та нормативним обґрунтуванням, суд приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті уточненого позову до розгляду та його повернення заявникові.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.49, 197, 198, 223, 258, 261, 274, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У прийнятті уточненої позовної заяви ОСОБА_1 до Кальчицької сільської ради Маріупольського району Донецької області, третя особа Друга державна нотаріальна контора м. Києва, про поновлення строку на прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування відмовити та повернути її заявникові.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі постановлення ухвали без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя А.М. Авраменко