Рішення

від 25.04.2024 по справі 382/1303/23

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1303/23

Провадження № 2/382/75/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 квітня 2024 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Нарольського М. М.,

при секретарі Матвієнко Ю. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 382/1303/23 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", Комунального підприємства Яготинської міської ради "Комунальник", третя особа,яка незаявляає самостійнихвимог щодопредмета спору, ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до відповідачів Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі ПАТ «Оранта») та Комунального підприємства Яготинської міської ради "Комунальник" (далі КП «Комунальник») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до вимог якого просив стягнути з відповідача-1 96768,75 грн матеріальної шкоди, а з відповідача-2 39340 грн матеріальної шкоди та 30000 грн моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.04.2023 року о 08 год. 20 хв. в Київській області м. Яготин по вул. Незалежності, 71, ОСОБА_2 керував автомобілем та під час руху не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху та безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем "Hyundai Getz", д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався попереду. В результаті дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль "Hyundai Getz", д.н.з. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження. Постановою Яготинського районного суду Київської області від 17.05.2023 доку ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, стягнувши з нього 850 гривень на користь держави.

Позивач зазначає, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_2 застрахував цивільно-правову відповідальність належного йому транспортного засобу у ПАТ «Оранта». 22.05.2023 року позивачем було отримано страхове відшкодування в межах страхової справи № 23-32-89885 в сумі 21928,25 грн. Однак, з вказаною сумою позивач не погодився та звернувся до страхової компанії із заявою про доплату страхового відшкодування (згідно з рахунком-фактурою № 4131 від 10.05.2023 загальна вартість відновлювальних робіт пошкодженого транспортного засобу марки Hyundai Getz становить 156 037 грн). Страхова компанія розглянула наданий рахунок № 4131, проте не вбачає підстав для доплати.

Позивач також зазначає, що він має право на повне відшкодування збитків, якими є як реальна вартість пошкодженого транспортного засобу (страхове відшкодування), так вартість робіт, виконання яких необхідно для повного відновлення транспортного засобу. Проте, оскільки страхова компанія в силу вимог закону звільнена від відшкодуванням матеріальної шкоди в частині коефіцієнту фізичного зносу 39340 грн, позивач заявляє вимоги про таке відшкодування до роботодавця винуватця ДТП, яким є КП «Комунальник». Як було вказано винуватцем ДТП під час складання протоколу в момент дорожньо-транспортної пригоди він виконував свої трудові обов`язки як працівник відповідача-2. Крім цього, окрім матеріальної шкоди позивачу було завдано немайнових витрат, спричинених моральними стражданнями, які спричинили негативні зміни у його житті: негативні переживання та спогади, насторога, тривога, емоційні реакції при згадуванні, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання; крім цього, позивач фактично втратив можливість вільно користуватись транспортним засобом, змушений витрачати значний час для пересування громадським транспортом, витратив немало часу на поїздки до станцій технічного обслуговування, органів судової влади та державної автомобільної інспекції з метою визначення винної особи, встановлення вартості та відновлення транспортного засобу, що спричинило ряд незручностей та проблем, марно згаяного часу, який міг би бути витрачений на сім`ю та роботу. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в 30 000 грн, які він вважає за необхідне стягнути з роботодавця винної особи.

Ухвалою від 23.08.2023 відкрито провадження у справі, ухвалою від 05.12.2023 залучено до участі в справі ОСОБА_2 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідач-1 ПАТ «Оранта» подало відзив не позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення пред`явлених вимог заперечило. Відповідачем-2 КП «Комунальник» відзив на позовну заяву не подано.

В процесі розгляду справи позивачем подано письмову заяву, відповідно до якої з огляду на наявний в матеріалах справи звіт автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу від 06.06.2023 року ПП «Авто-Експрес» вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню таким чином: стягнути з ПАТ «Оранта» 21000,13 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди; стягнути з «Комунальник» 26488 матеріальної шкоди та 30000 грн моральної шкоди.

До суду 23.04.2024 року надійшла письмова заява ПАТ "Оранта", відповідно до якої відповідач-1 просив у зв`язку із виплатою позивачу страхового відшкодування та фактичним виконанням зобов`язань закрити провадження у справі в частині вимог до відповідача-1. Розгляд справи провести без участі представника за наявними матеріалами.

В подальшому, 25.04.2024 року позивач подав до суду заяву про відмову від позовних вимог до ПАТ «Оранта», також про необхідність покладення "окрім коефіцієнту фізичного зносу, витрати зі сплати ПДВ та франшизи на КП "Комунальник" на користь ОСОБА_3 ". Розгляд справи позивач просив здійснювати у його відсутність.

Також, до суду відповідачем-2 подано заяву про розгляд справи без участі представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що 13.04.2023 року в Київській області м. Яготин по вул. Незалежності, 71, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Ford Transit Connect" д.н.з. НОМЕР_2 , який належить КП "Комунальник" та перебував під керуванням ОСОБА_2 , та "Hyundai Getz" д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 та перебував під керуванням ОСОБА_4 .

В результаті ДТП автомобіль "Hyundai Getz", д.н.з. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження, а власнику автомобіля ОСОБА_4 була завдана матеріальна шкода.

Постановою Яготинського районного суду Київської області від 17.05.2023 року ОСОБА_2 визнаний винним у скоєній ДТП та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Встановлено, що ОСОБА_2 13.04.2023 року о 08 год. 20 хв. в Київській області м. Яготин по вул. Незалежності, 71 керував автомобілем "Ford Transit Connect" д.н.з. НОМЕР_2 та під час руху не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, не обрав безпечної дистанції, допустив зіткнення з автомобілем "Hyundai Getz" д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався попереду, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до матеріалів справи, на день вчинення ДТП 13.04.2023 року ОСОБА_2 був працевлаштований та виконував свої трудові обов`язки в КП "Комунальник", що підтверджується схемою ДТП, листом КП "Комунальник" від 15.12.2023 у відповідь на адвокатський запит, та в судовому засіданні 16.01.2024 ним не заперечувалося. На момент ДТП діяв договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс 213234881), укладений 05.02.2023 року між ПАТ "Оранта" та КП "Комунальник", яким було застраховано цивільну відповідальність полодільця забезпеченого транспортного засобу "Ford", д.н.з. НОМЕР_2 .

Позивач звернувся до ПАТ "Оранта" із заявою про виплату страхового відшкодування, в результаті чого йому було виплачено страхове відшкодування у розмірі 21928,25 грн. Однак, з вказаною сумою позивач не погодився та звернувся до страхової компанії із заявою про доплату страхового відшкодування.

Згідно з рахунком-фактурою № 4131 від 10.05.2023 загальна вартість відновлювальних робіт пошкодженого транспортного засобу марки Hyundai Getz становили 156 037 грн; коефіцієнт фізичного зносу на застосовувався.

Відповідно до звіту автотоварознавчого дослідження від 05.06.2023 року матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Hyundai Getz, д.н.з. НОМЕР_1 , склав 42928 грн, вартість відновлювального ремонту в результаті його пошкодження при ДТП, становить 69416 грн.

Оскільки вирішити питання відшкодування вказаних витрат добровільно не вдалося, позивач звернувся до суду з даним позовом, заявивши вимоги до ПАТ "Оранта" в частині відшкодування прямої матеріальної шкоди, а до КП "Комунальник" в частині відшкодування коефіцієнту фізичного зносу та моральної шкоди.

В процесі розгляду справи позивач подав заяву про відмову в позові в частині вимог до ПАТ "Оранта". Суд враховує, що відповідно до ст. ст. 49, 206 ЦПК України відмова від позову є правом позивача, яка реалізована поданням представником позивача відповідної заяви, що є можливим на будь-якій стадії судового процесу, й суд не вбачає, що така дія суперечить суперечать інтересам особи, яку він представляє. Тому суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ "Оранта" про відшкодування матеріальної шкоди та провадження в частині вимог до відповідача-1 закрити.

Водночас, суд не приймає до уваги та розгляду заяву позивача в частині щодо стягнення з відповідача-2 "окрім коефіцієнту фізичного зносу, витрати зі сплати ПДВ та франшизи на КП "Комунальник" на користь ОСОБА_1 ", оскільки правом змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви позивач може скористатися лише до закінчення підготовчого засідання (ст. 49 ЦПК України). Тож враховуючи стадію розгляду справи, на якій заява з такими вимогами подана, суд залишає її без розгляду.

Вирішуючи по суті позовних вимог до відповідача-2, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання матеріальної та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 1187 цього Кодексу джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із п. 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

При визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну позивачу, суд враховує положення статті 1192 ЦК України та оскільки відшкодування шкоди в натурі неможливе, позивачу мають відшкодовуватися в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Суд також враховує, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків). У разі пошкодження внаслідок дій винної особи окремих деталей, вузлів, агрегатів транспортного засобу розмір реальних збитків необхідно визначати виходячи з вартості запасних частин і відновлювального ремонту.

Згідно з ч. 1 ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно із ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків.

Як встановлено при розгляді справи, позивачу було завдано матеріальних та моральних збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ОСОБА_1 була застрахована у ПАТ "Оранта", була частково відшкодована страховою компанією, проте без врахування коефіцієнту фізичного зносу. Оскільки страхова компанія в силу вимог закону звільнена від відшкодування в частині коефіцієнту фізичного зносу, він підлягає відкшодуванню позивачу винуватцем ДТП, а оскільки ОСОБА_2 виконував трудові обов`язки як працівник КП "Комунальник", керуючи робочим автомобілем, який належить відповідачу-2, позовні вимоги до КП "Комунальник" в частині відкшодування відповідної частини матеріальної шкоди, яку суд вважає доведеною в розмірі 26488 грн (з огляду на наявний в матеріалах справи звіт автотоварознавчого дослідження від 05.06.2023 року), підлягають задоволенню частково.

В частині заявленої до стягнення з відповідача-2 моральної шкоди, то слід зазначити наступне.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути моральну шкоду з відповідача-2, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивачу було завдано немайнових витрат, спричинених моральними стражданнями, які спричинили негативні зміни у його житті: негативні переживання та спогади, насторога, тривога, емоційні реакції при згадуванні, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання; крім цього, позивач фактично втратив можливість вільно користуватись транспортним засобом, змушений витрачати значний час для пересування громадським транспортом, витратив немало часу на поїздки до станцій технічного обслуговування, органів судової влади та державної автомобільної інспекції з метою визначення винної особи, встановлення вартості та відновлення транспортного засобу, що спричинило ряд незручностей та проблем, марно згаяного часу, який міг би бути витрачений на сім`ю та роботу. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в 30 000 грн.

Згідно статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до роз`яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Моральна шкода - це негативні наслідки (втрати) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв`язку з посяганням на її права та інтереси.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_2 , що виконував свої трудові обов`язки в КП «Комунальник», керуючи автомобілем, який належить цій юридичній особі та використовувався працівником у робочих цілях, позивач ОСОБА_1 зазнав моральних страждань, оскільки його автомобіль під керуванням його дружини зазнав механічних ушкоджень, пошкодження транспортного засобу спричинило негативні зміни в житті позивача, що ним мотивовано в позовній заяві.

Відтак, з огляду на положення ст. 1172 ЦК України, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням характеру заподіяння шкоди, характеру і обсягу моральних страждань позивача, вважає за можливе визначити розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 5000 грн, які підлягають стягненню з відповідача-2. В іншій частині в позові до відповідача-2 необхідно відмовити.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Всупереч наведеним вимогам процесуального законодавства, відповідач-2 не надав доказів на спротування доводів позивача, не спростував розмір шкоди, заявлений до стягнення позивачем, заперечень щодо розрахунку її розміру та власного розрахунку суду не надав, а також не спростував наявність фактичних та правових підстав звернення позивача до суду з позовними вимогами до нього у цій справі.

Враховуючи принцип змагальності судового процесу, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає докази позивача належними, допустимими, достовірними, а позовні вимоги до відповідача-2 такими, що підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 206, 255, 258-259, 265, 268, 279, 280-284, 289, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Прийняти відмову позивача від позову в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування матеріальної шкоди.

Провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування матеріальної шкоди закрити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства Яготинської міської ради "Комунальник", третя особа,яка незаявляає самостійнихвимог щодопредмета спору, ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Яготинської міської ради "Комунальник" на користь ОСОБА_1 26 488 (двадцять шість тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн матеріальної шкоди, 5 000 (п`ять тисяч) грн моральної шкоди.

В іншій частині в позові ОСОБА_1 до Комунального підприємства Яготинської міської ради "Комунальник", третя особа,яка незаявляає самостійнихвимог щодопредмета спору, ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повні найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ;

Відповідачі:

- Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7д, код ЄДРПОУ 00034186;

- Комунальне підприємство Яготинської міської ради "Комунальник", м. Яготин Бориспільського району Київської області, вул. Ігоря Сікорського, 4, код ЄДРПОУ 40505475;

Третя особа: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер невідомий.

Повний текст рішення складено та підписано 05.06.2024 року.

Суддя М. М. Нарольський