Справа № 569/10293/24
УХВАЛА
05 червня 2024 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Левчука О.В.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімер", ОСОБА_2 , про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину
ВСТАНОВИВ:
До Рівненського міського суду надійшла на розгляд позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімер", ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину.
Одочасно з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом:
- Накладення арешту на транспортний засіб автомобіль марки SSANG YONG REXTON, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .
- Заборони ОСОБА_2 , та іншим третім особам, які діють в його інтересах або з його дозволу та/або доручення, передавати в користування іншим особам, відчужувати та/або здійснювати дії, що направлені на відчуження та/або обтяження правами третіх осіб (в тому числі, але не виключно: дарувати, продавати, обмінювати, вносити до статутного капіталу (фонду) юридичних осіб, передавати у довірчу власність, передавати як об`єкт забезпечення виконання взятих на себе зобов`язань, передавати в оренду, передавати на зберігання третім особам та ін.) транспортний засіб - автомобіль марки SSANG YONG REXTON, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .
- Заборони ОСОБА_2 та іншим третім особам, які діють в його інтересах або з його дозволу та/або доручення користуватись транспортним засобом - автомобілем SSANG YONG REXTON, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , а також здійснювати дії з розкомплектування вказаного автомобіля, заміни його деталей та здійснювати інші дії, які можуть призвести до знищення, пошкодження або зносу вказаного транспортного засобу - автомобіля марки, моделі SSANG YONG REXTON, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1
В обґрунтування заяви представник зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, заяву про забезпечення позову, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що представник позивача звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімер", ОСОБА_2 , згідно якої просить суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу №6329/20/034456 від 05.06.2020 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальність «БІМЕР» та ОСОБА_2 щодо продажу автомобіля марки SSANG YONG REXTON, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 ;
- Як наслідок недійсності договору купівлі - продажу транспортного засобу №6329/20/034456 від 05.06.2020 р., витребувати з володіння ОСОБА_2 автомобіль марки SSANG YONG REXTON, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 та зобов`язати його передати вказаний автомобіль ОСОБА_1 .
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно, забороною вчиняти певні дії (п.п. 1,2 частини першої статті 150 ЦПК України).
За приписами частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Таким чином, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Разом з тим, забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.
Згідно із роз`ясненнями, що містяться у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
З наведеного вбачається, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому, заявник не зобов`язаний подавати суду докази.
Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення ст.ст. 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому, відповідно до ч. 2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих передчасних дій із боку відповідача, з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно із приписами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на об`єкти нерухомого майна та їх обтяження підлягають державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Суд зазначає, що, враховуючи, що у суді вирішується спір щодо визнання недійсним договору щодо відчуження майна, що передбачає повернення майна у випадку задоволення позову, то є необхідність для запобігання переходу права власності на це майно до інших осіб, тобто існує реальна можливість подальшої реалізації зазначеного рухомого майна та відповідно може утруднити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
В силу зазначеного, суд вважає, що заходи забезпечення позову у вигляді арешту рухомого майна є співмірними завленим вимогам та будуть мати наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та не зумовлять фактичного вирішення спору по суті. Разом з тим, зазначені заходи не порушують будь-яких прав третіх осіб, а рівно і відповідачів.
За наведеного, заява про забезпечення позову в цій частині є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
При цьому, вимоги заяви про забезпечення позову в іншій частині, суд відхиляє з огляду на їх безпідставність. По-перше, заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер та мають легітимну мету у вигляді забезпечення виконання рішення суду. По-друге, накладення арешту на майно не позбавляє можливості відповідача користуватися ним.
Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що ефективним заходом забезпечення позову ОСОБА_1 при існуванні спірних правовідносин є накладення арешту на рухоме майно.
З огляду на викладене вище заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення.
Також, зважаючи на характер забезпечення позову, суд не вбачає підстав для зустрічного забезпечення позову.
Керуючись ст. 153, 260, 353 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву про забезпечення позову задовольнити.
Забезпечити позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімер", ОСОБА_2 , про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, а саме:
- накласти арешт на транспортний засіб автомобіль марки SSANG YONG REXTON, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала підписана 05.06.2024.
Суддя Левчук О. В.
Суд | Рівненський міський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2024 |
Оприлюднено | 07.06.2024 |
Номер документу | 119544740 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Рівненський міський суд Рівненської області
Левчук О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні