Вирок

від 06.06.2024 по справі 638/4043/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 638/4043/24

Провадження № 1-кп/638/1328/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді: ОСОБА_1 ,

з участю секретаря: ОСОБА_2 ,

з участю прокурора: ОСОБА_3 ,

з участю захисника: ОСОБА_4 ,

з участю обвинуваченого: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221070002712 від 18.10.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Долина Слов`янського району Донецької області, українця, громадянина України, не є особою з інвалідністю, не одруженого, не працюючого, освіта 8 класів, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не одноразово судимого, останній раз 21.06.2019 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 3 статті 185, частиною 1 статті 71 Кримінального кодексу України до 4 років позбавлення волі,-

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 16 жовтня 2023 року приблизно о 16:00, у період дії воєнного стану в Україні, який введено із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 Укразом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, неодноразово продовженим, останній раз Указом від 26 липня 2023 року №451/2023 затверджений Законом України від 27 липня 2023 року №3275-ІХ, продовженого з 05 години 30 хвилин 26 липня 2023 року строком на 90 діб, реалізуючи протиправний умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого незаконного збагачення, з корисливих мотивів, повторно, достовірно знаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, через відкриті ворота проник до складського приміщення по АДРЕСА_2 , яке належить ТОВ «ДАК-1» (код ЄДРПОУ 42860344) звідки викрав: металевий завантажувальний бункер, марки ХНD100, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи на суму 15803,24 грн., після чого з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, в результаті чого спричинив ТОВ «ДАК-1» матеріальну шкоду на вказану суму.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України у повному обсязі, підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті, у вчиненому розкаявся, пояснивши, що доповнити йому нічого.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 просив призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_5 не пов`язане із позбавленням волі, оскільки вчинений злочин не заподіяв тяжких наслідків потерпілому.

Від представника потерпілого ТОВ «ДАК-1» ОСОБА_6 надійшла заява з проханням проводити судові засідання без його участі. Цивільний позов заявляти не буде, матеріальних претензій не має, покарання обвинуваченому просить призначити на розсуд суду.

Суд зі згоди прокурора, захисника та обвинуваченого, відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з`ясував, чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин, не оспорює їх, і не наполягає на дослідженні всіх доказів у справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, а також роз`яснив, що у такому випадку обвинувачений буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , кримінальне правопорушення було вчинено обвинуваченим, в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, а тому вина ОСОБА_5 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено в умовах воєнного стану (частина 4 статті 185 Кримінального кодексу України).

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що останній неодноразово судимий, останній раз 21.06.2019 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 3 статті 185, частиною 1 статті 71 Кримінального кодексу України, який звільнений з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання 29.08.2023 року, офіційно не працює, не одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд, відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України, визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України, судом не встановлено.

При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує характер і ступінь важкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до статті 12 Кримінального кодексу України відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

При цьому також суд враховує, що відповідно до статті 50 Кримінального кодексу України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд керується також положенням п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 23.10.2003 року, згідно якого суди припризначенні покараннявкожномувипадкуіщодокожного підсудного, який визнається винним у вчиненнізлочину,маютьсуворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 повинно бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження нових злочинів у межах санкції кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі із застосуванням статей 75, 76 Кримінального кодексу України, оскільки цей вид покарання буде мати вплив на його виправлення та попередження нових злочинів, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України мета покарання як обвинуваченим, так і іншими особами.

Питання щодо витрат, пов`язаних із проведенням експертизи по кримінальному провадженню вирішити на підставістатті 124 КПК України.

Питання про долю речових доказів і документів вирішити на підставістатті 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись статтями 349, 368, 370 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі пунктів 1, 2 частини 1, пункту 2 частини 3 статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_5 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати, які пов`язані із залученням експерта під час здійснення досудового розслідування, а саме за проведення: судово-товарознавчої експертизи 5238/23 від 28.10.2023 року у розмірі 260,00 грн. на користь держави.

Захід забезпечення у кримінальному провадженні у вигляді арешту, накладений ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 14.11.2023 року (справа № 638/17363/23 провадження № 1-кс/638/2898/23) на майно, вилучене в ході огляду місця події від 07.11.2023 року, а саме: металевий завантажувальний бункер білого кольору, марки ХНD100, діаметр бака: 550 мм, 100Л, потужність підігріву 7.8КВт скасувати після набрання вироком законної сили.

Речовий доказ: металевий завантажувальний бункер білого кольору, марки ХНD100, діаметр бака: 550 мм, 100Л, потужність підігріву 7.8КВт - вважати повернутими потерпілому ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Головуючий суддя: