Ухвала

від 30.05.2024 по справі 756/8386/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30.05.2024 Справа № 756/8386/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/8386/22

1-кп/756/607/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.05.2024 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

проводячи відкрите судове засідання в залі суду в м. Києві на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №12022105050000956 від 05.08.2022 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Київ, зареєстрованої та жительки цього АДРЕСА_1 ), такої, що має середню освіту, офіційно непрацевлаштованої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, 2008 та 2015 року народження, такої, що в силу ст. 89 КК України судимості немає,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачена ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12022105050000956 від 05.08.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 309 КК України.

02.06.2023 у судовому засіданні сторона захисту заявила клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України з огляду на те, що остання пройшла лікування від наркоманії, на підтвердження цього долучила оригінал довідки від 07.11.2022 № 471, видану лікарем ТОВ «Клініка імені ОСОБА_7 » ОСОБА_8 , яку було затверджено головним лікарем без зазначення анкетних даних, про що свідчить підпис як лікаря ОСОБА_8 та головного лікаря, а також відтиск печатки вказаного медичного центру. Відповідно до цієї довідки, ОСОБА_5 при поступленні за результатами медичного огляду лікарем наркологом було встановлено діагноз «наркоманія: Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання стимуляторів. Епізодичне вживання». Крім того, ОСОБА_5 було встановлено клінічний діагноз аналогічного змісту за результатами проведення медичного обстеження. Знаходилася на лікуванні: з 21.09.2022 по 05.10.2022. Код діагнозу за МКХ-10: F 15.26. Номер амбулаторної картки 376н від 21.09.2022.

29.05.2024 в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 підтримала клопотання, просила долучити до матеріалів кримінального провадження копії письмових документів, наданих ТОВ «Клініка імені ОСОБА_7 » («Медична карта амбулаторного хворого» на ім`я ОСОБА_5 від 21.09.2022 (форма первинної облікової документації № 025/о); «Журнал реєстрації амбулаторних пацієнтів» (форма первинної облікової документації №074/о) за дати проходження ОСОБА_5 призначеного лікування; «Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення» (форма первинної облікової документації №003-6/о), а також копії документів на підтвердження факту добровільного звернення ОСОБА_5 до медичного закладу на предмет встановлення факту незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин для проходження огляду та/або обстеження та подальшого лікування) і надала згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на таких підставах.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, вважав, що відсутні обґрунтовані та законні підстави для закриття кримінального провадження на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, оскільки відомості, зазначені у «Медична карта амбулаторного хворого» на ім`я ОСОБА_5 від 21.09.2022 про наявність в обвинуваченої «с-м залежності» суперечать відомостям, зазначеним в оригіналі вищевказаної довідки від 07.11.2022 № 471, виданої лікарем ТОВ «Клініка імені ОСОБА_7 » ОСОБА_8 за результатами проходження лікування, де як під час зазначення діагнозу при поступленні, встановленого під час медичного огляду, так і клінічного діагнозу, підтвердженого під час медичного обстеження, лікарем ОСОБА_8 не вказано про наявність в обвинуваченої «синдрому залежності». Крім того, зазначив, що надані стороною захисту копії письмових документів не містять доказів на підтвердження того, що саме лікарською комісією за результатами медичного обстеження обвинуваченої було підтверджено діагноз «наркоманія», тобто долучені стороною захисту письмові докази не доводять того, що обвинувачена добровільно звернулася до медичного закладу з метою вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності.

Заслухавши позиції учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, необхідному для вирішення заявленого клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України в разі, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з пунктом 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до вимог пункту 1 ч. 2 ст. 284 та ч. 3 ст. 288 КПК України кримінальне провадження закривається у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 4 ст. 309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Підстава звільнення особи від кримінальної відповідальності за кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, складається з двох елементів, а саме: добровільного звернення цієї особи до лікувального закладу і початку її лікування від наркоманії.

Тобто, вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України суд повинен з`ясувати чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулась до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено, і чи дійсно ставила за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

При цьому, відповідно до положень ст. 1 Закону України від 15.02.1995 № 62/95-ВР «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» (далі - Закон України № 62/95-ВР):

«наркоманія» - це психічний розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини внаслідок зловживання цим засобом або цією речовиною;

особою, хворою на «наркоманію», визнається така особа, яка страждає на психічний розлад, що характеризується психічною та (або) фізичною залежністю від наркотичного засобу чи психотропної речовини, і якій за результатами медичного обстеження, проведеного відповідно до цього Закону, встановлено діагноз «наркоманія»;

медичний огляд - амбулаторний огляд особи з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння;

медичне обстеження - обстеження особи в стаціонарних умовах з метою встановлення діагнозу «наркоманія»;

добровільне лікування - лікування від наркоманії, яке здійснюється за згодою хворого або його законного представника.

Встановлення наявності стану наркотичного сп`яніння внаслідок незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин є компетенцією лише лікаря, на якого покладено обов`язки щодо проведення медичного огляду (обстеження), а діагноз «наркоманія» встановлюється лікарсько-консультаційною комісією (ст. 12 Закону України № 62/95-ВР).

Медичний огляд проводиться за направленням поліцейських, а медичне обстеження - за направленням лікаря-нарколога. Порядок проведення медичного огляду та медичного обстеження визначається спільним нормативно-правовим актом центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах охорони здоров`я, обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора (ст. 13 Закону України № 62/95-ВР).

Відповідно до Порядку проведення медичного огляду та медичного обстеження осіб, які зловживають наркотичними засобами та психотропними речовинами, затвердженого спільним Наказом Міністерства охорони здоров`я та Міністерства внутрішніх справи України 16.06.1998 №158/417, який було затверджено на виконання ст. 13 Закону України № 62/95-ВР (далі - Порядок №158/417):

медичним оглядом вважається огляд в наркологічному закладі особи, яка зловживає наркотичними засобами або психотропними речовинами, з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння;

медичним обстеженням особи, яка зловживає наркотичними засобами або психотропними речовинами, вважається її обстеження в стаціонарних умовах за направленням лікаря-нарколога після проведеного медичного огляду з метою підтвердження (або не підтвердження) встановленого лікарем-наркологом діагнозу «наркоманія» чи «токсикоманія»;

термін медичного обстеження не повинен перевищувати 10 діб. Діагноз «наркоманія» чи «токсикоманія» встановлюється лікарсько-консультативною комісією наркологічного закладу, де проводиться медичне обстеження;

в разі, якщо в результаті медичного обстеження встановлено діагноз «наркоманія» чи «токсикоманія» і особа потребує лікування в стаціонарних чи амбулаторних умовах, то лікарсько-консультативна комісія наркологічного закладу зобов`язана запропонувати їй пройти курс добровільного лікування та соціально-психологічної реабілітації.

Так, вирішуючи клопотання сторони захисту, з метою недопущення неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, судом було прийнято рішення про виклик до суду лікуючого лікаря ТОВ «Клініка імені ОСОБА_7 » ОСОБА_8 з метою роз`яснення питань, що потребують відповідних спеціальних знань.

21.11.2023 в судовому засіданні лікар ТОВ «Клініка імені ОСОБА_7 » ОСОБА_8 , даючи відповіді на запитання учасників кримінального провадження, неодноразово посилаючись на Наказ МОЗ № 226 від 1998 року, який втратив чинність відповідно до Наказу МОЗ № 310 від 08.05.2014, пояснила, що обвинувачена добровільно в порядку самозвернення звернулася до клініки за медичною допомогою, обстеження проходило в амбулаторних умовах, курс лікування був стандартний. Медична документація стосовно лікування ОСОБА_5 складається з медичної карти, яка знаходиться в архіві клініки, а також відміток у журналі амбулаторних хворих, журналі ЛКК та листі призначення. Відомості про проходження ОСОБА_5 медичного огляду містяться в журналі ЛКК, де вказано й діагноз та прізвища лікарів, які здійснювали огляд, якими було встановлено діагноз «наркоманія».

З метою повного, всебічного, об`єктивного і неупередженого розгляду вищевказаного клопотання сторони захисту судом двічі було надіслано до ТОВ «Клініка імені ОСОБА_7 » запити суду про надання завірених належним чином копій медичної документації, яка містить інформацію щодо ОСОБА_5 та яка перебуває у володінні вказаної клініки, а саме: - «Медична карта амбулаторного хворого» на ім`я ОСОБА_5 від 21.09.2022 (форма первинної облікової документації № 025/о); - «Журнал запису висновків лікарсько-консультативної комісії» щодо прийнятого рішення стосовно ОСОБА_5 (форма первинної облікової документації №035/о); - «Журнал реєстрації амбулаторних пацієнтів» (форма первинної облікової документації №074/о) за дати проходження ОСОБА_5 призначеного лікування; - «Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення» (форма первинної облікової документації №003-6/о); - документів на підтвердження факту добровільного звернення ОСОБА_5 до медичного закладу на предмет встановлення факту незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин для проходження огляду та/або обстеження та подальшого лікування (від 21.11.2023 та від 08.01.2024 (а.к.п. 127 та 142, т. 1 відповідно).

На запити суду ТОВ «Клініка імені ОСОБА_7 » жодного разу не відповіла та не скерувала на адресу суду запитувану інформацію.

Натомість, копію такої медичної документації, за виключенням копії «Журнал запису висновків лікарсько-консультативної комісії» щодо прийнятого рішення стосовно ОСОБА_5 (форма первинної облікової документації №035/о), лише 17.05.2024 було надано особисто обвинуваченій ОСОБА_5 в якості додатків до відповіді головного лікаря ТОВ «Клініка імені Гальченко В.В.» ОСОБА_9 (вих №72/24 від 17.05.2024), а саме: «Медична карта амбулаторного хворого» на ім`я ОСОБА_5 від 21.09.2022 (форма первинної облікової документації № 025/о); «Журнал реєстрації амбулаторних пацієнтів» (форма первинної облікової документації №074/о) за дати проходження ОСОБА_5 призначеного лікування; «Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення» (форма первинної облікової документації №003-6/о), а також копії документів на підтвердження факту добровільного звернення ОСОБА_5 до медичного закладу на предмет встановлення факту незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин для проходження огляду та/або обстеження та подальшого лікування.

Відповідно до наданої копії заяви ОСОБА_5 від 21.09.2022 до директора ТОВ «Клініка імені ОСОБА_7 » остання добровільно в порядку самозвернення звернулася для проходження курсу лікування в указаному медичному центрі (а.к.п. 166, т. 1).

Відповідно до копії «Медична карта амбулаторного хворого» на ім`я ОСОБА_5 від 21.09.2022, долученої в якості додатку до відповіді головного лікаря ТОВ «Клініка імені ОСОБА_7 » ОСОБА_9 (вих №72/24 від 17.05.2024), остання знаходилася на лікуванні з 21.09.2022 по 05.10.2022 з діагнозом: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання стимуляторів. с-м залежності. Епізодичне вживання». Код діагнозу за МКХ-10: F 15.26 (а.к.п. 170-173, т. 1).

При цьому, відповідно до оригіналу довідки від 07.11.2022 № 471, складеної та виданої лікуючим лікарем наркологом ТОВ «Клініка імені ОСОБА_7 » ОСОБА_8 за результатами проходження лікування, при поступленні ОСОБА_5 за результатами медичного огляду було встановлено діагноз «наркоманія: Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання стимуляторів. Епізодичне вживання»; клінічний діагноз останній було встановлено аналогічного змісту за результатами проведення медичного обстеження. Знаходилася на лікуванні: з 21.09.2022 по 05.10.2022. Номер амбулаторної картки 376 н від 21.09.2022 (а.к.п. 60, т. 1).

Водночас, суд не приймає до уваги відомості, що містяться у вищевказаній копії медичної карти амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_5 від 21.09.2022, відповідно до якої останній було встановлено діагноз: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання стимуляторів. с-м залежності. Епізодичне вживання», оскільки ці відомості суперечать відомостям, що містяться у вищевказаному оригіналі довідки від 07.11.2022 № 471, складеної та виданої лікуючим лікарем ТОВ «Клініка імені ОСОБА_7 » ОСОБА_8 за результатами проходження лікування ОСОБА_5 , за змістом якої остання не страждала залежністю від стимуляторів внаслідок зловживання ними та/або їх систематичного вживання. Крім того, копія медичної карти ТОВ «Клініка імені ОСОБА_7 » не містить копій усіх сторінок карти, відсутні сторінки 7-8, 15-65, також не містить зазначення прізвищ лікарів, які входили до складу лікарсько-консультативної комісії, лікарі якої встановили обвинуваченій клінічний діагноз «наркоманія», про який не зазначено в оригіналі довідки від 07.11.2022 № 471.

Не надання копії «Журнал запису висновків лікарсько-консультативної комісії» щодо прийнятого рішення стосовно ОСОБА_5 (форма №035/о, затверджена наказом МОЗ від 14.02.2012 № 110), про наявність якого в розпорядженні клініки зазначила лікар ОСОБА_8 , в якому в обов`язковому порядку підлягають реєстрації рішення ЛКК, які у свою чергу мають бути завірені підписами голови та членів ЛКК за підсумками кожного засідання, у якому також, серед іншого, вказуються найменування закладу охорони здоров`я, спеціальність і прізвище лікаря, який направив хворого на комісію, діагноз та привід для звернення хворого в ЛКК, а також вказується заключний висновок комісії (діагноз, рекомендації щодо подальшого лікування тощо), реально позбавляє суд пересвідчитися в тому, що ОСОБА_5 звернулася до вищевказаного медичного закладу за направленням лікаря-нарколога після проведеного медичного огляду з метою проходження медичного обстеження задля підтвердження та/або спростування встановленого лікарем-наркологом діагнозу «наркоманія», що може бути здійснено та встановлено лише лікарсько-консультативною комісією наркологічного закладу, де проводиться медичне обстеження відповідно до завдань покладених на ЛКК, до яких, серед іншого, відноситься перевірка правильності проведеного обстеження, встановленого діагнозу, призначеного лікування, натомість матеріали справи свідчать, що діагноз обвинуваченій було встановлено лікарем одноособово.

З огляду на матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що діагноз «с-м залежності», про який зазначено в медичній картці амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_5 (ТОВ «Клініка імені ОСОБА_7 ») останній було встановлено всупереч положенням Закону України №62/95-ВР та Порядку проведення медичного огляду та медичного обстеження осіб, які зловживають наркотичними засобами та психотропними речовинами, затвердженого спільним Наказом Міністерства охорони здоров`я та Міністерства внутрішніх справи України 16.06.1998 №158/417.

Відтак, в матеріалах провадження відсутні відомості, які б підтверджували належне встановлення факту страждання ОСОБА_5 на наркоманію чи наявність у неї синдрому залежності, а також відсутні відомості на підтвердження того, що ОСОБА_5 звернулася до медичного закладу за направленням лікаря-нарколога після проведеного останнім медичного огляду з метою проходження медичного обстеження задля підтвердження та/або спростування встановленого лікарем-наркологом діагнозу «наркоманія», що може бути здійснено та встановлено лише лікарсько-консультативною комісією наркологічного закладу, натомість матеріали кримінального провадження свідчать про те, що ОСОБА_5 проходила лікування з власної ініціативи у порядку самозвернення, а не за результатами медичного обстеження та встановлення лікарською комісією синдрому залежності від вживання стимуляторів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, оскільки сторона захисту не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 було встановлено діагноз «наркоманія» та вона потребувала лікування від «наркоманії» в стаціонарних або амбулаторних умовах у порядку, передбаченому Законом України № 62/95-ВР.

Таким чином, оригінал довідки від 07.11.2022 № 471, виданої лікуючим лікарем ТОВ «Клініка імені ОСОБА_7 » ОСОБА_8 , де зазначено, що ОСОБА_5 при поступленні за результатами медичного огляду було встановлено діагноз «наркоманія: Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання стимуляторів. Епізодичне вживання», а також про те, що ОСОБА_5 було встановлено клінічний діагноз аналогічного змісту за результатами проведення медичного обстеження, внаслідок чого вона знаходилася на лікуванні з 21.09.2022 по 05.10.2022, не може бути підставою звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки стороною захисту не надано суду належних доказів того, що останній відповідним рішенням лікарсько-консультативної комісії наркологічного закладу було встановлено діагноз «наркоманія» і відповідно було встановлено синдром залежності внаслідок вживання стимуляторів, а також того, що лікар-нарколог направляв ОСОБА_5 до наркологічного закладу для медичного обстеження з метою підтвердження встановленого ним діагнозу «наркоманія» та лікування, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.

Керуючись ч. 4 ст. 309 КК України, статтями 370-372 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України та закриття кримінального провадження №12022105050000956 від 05.08.2022 за ч. 1 ст. 309 КК України, - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1