Ухвала

від 06.06.2024 по справі 759/12046/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-п/759/49/24

ун. № 759/12046/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Бабич Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Олійникової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м.Києва від 21.03.2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ТОВ «Авіаоптім» про стягнення заборгованості за договором позики та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2024 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , яка направлена засобами поштового зв`язку, про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м.Києва від 21.03.2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ТОВ «Авіаоптім» про стягнення заборгованості за договором позики та звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 164-167).

Зазначена заяви обґрунтована тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, та, на його думку, судом не в повній мірі з`ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Ухвалою суду від 29.04.2024 року заяву прийнято до розгляду (а.с.174).

Строни та їх представники в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.Від представника позивача ОСОБА_4 006.06.2024 через канцелярію суду надійшла письмова заява про розгляд заяви у його відсутність, в якій останній заперечував проти задоволення заяви про перегляд та скасування заочного рішення, посилаючись на те, що відповідачі були повідомлені належним чином про слухання справи, своїм правом на подачу відзиву не скористались. Крім того зазначив, що будь-які докази, які можуть вплинути на вирішення справи суду представником відповідача не надано.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення слухання справи в зв`язку з перебуванням за межами м.Києва, однак жодних доказів суду не надано., а тому суд вважає за можливе справу слухати у його відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази, дійшов висновку, про відсутність правових підстав для задоволення заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи 21.03.2024 року у справі ухвалено заочне рішення (а.с. 153, 154-158).

Копія даного рішення суду направлялася відповідачу ОСОБА_1 шляхом опублікування оголошення на сайті суду (а.с. 161).

Відповідно до ч.1 ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження ( ч.3 ст. 287 ЦПК України ).

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.288 ЦПК України).

Зазначені норми дозволяють зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, що б його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Верховний Суд України 01.05.2007 року у Листі-узагальненні Практики ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах також зробив аналогічний висновок - правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 232 ЦПК України, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи, заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від29.04.2024 року у даній цивільній справі позов задоволено.

Судом встановлено, що відповідач під час розгляду вищезазначеної справи в судові засідання двічі повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому суд у відповідності до ст.ст. 169, 224-226 ЦПК України розглянув справу у його відсутності та провів заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 76 ЦПК України (в редакції чинні на момент направлення судової повістки) якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.

Таким чином, на думку суду, особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. Аналогічне викладено в діючому ЦПК України, зокрема згідно ч. 3 с. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Відповідно до ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримiнального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий i відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним i безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України (в редакції на час ухвалення рішення суду) суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України (в редакції на час ухвалення рішення суду) особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до чиної редакції ЦПК України, зокрема в ст. 275 суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до чиної редакції ЦПК України, зокрема в ст.44 учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на них поширюється порядок цивільного судочинства, а значить обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. В прямі обов`язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява була подана до суду 29.06.2023 року, провадження у справі було зупинено ухвалою суду від 26.10.2023 р. за клопотанням відповідача ОСОБА_1 , яка в подальшому скасована постановою Київського апеляційного суду від 08.01.2024 р. Станом на 29.04.2024 року відповідач жодного разу не прибув у судове засідання, хоча судові повістки, як свідчать матеріали справи відсилались на адресу відповідача, яка є його адресою реєстрації (а.с. 126, 135, 139, 146, 148). Відповідач подавав заяву про відкладення розгляду справи (а.с. 129). Таким чином, суд при ухваленні рішення дійшов висновку про недобросовісне користування відповідачем своїми процесуальними правами, що призводить до затягування розгляду справи, а відтак, зважаючи на чергову неявку відповідача в судове засідання, вирішив справу за його відсутності на підставі наявних доказів у справі.

В той же час, в обґрунтування викладених в заяві обставин щодо підстав скасування заочного рішення, відповідачем, також, не надано жодного доказу, який би надав суду можливість встановити їх істотне значення для правильного вирішення даної справи, так як це є необхідною умовою при розгляді заяви щодо перегляду заочного рішення суду.

Із матеріалів справи, вбачається, що докази, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи заявником та його представником суду надані не були, не було їх встановлено і під час розгляду заяви.

Підстави, на які у своїй заяві посилається заявник щодо скасування заочного рішення, є фактично підставами, для оскарження рішення суду в апеляційній інстанції.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, про відсутність підстав визначених у ст.288 ЦПК України, для скасування заочного рішення.

Керуючись ст.ст. 258-261, 284-288 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м.Києва від 21.03.2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ТОВ «Авіаоптім» про стягнення заборгованості за договором позики та звернення стягнення на предмет іпотеки, - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Н.Д. Бабич