Постанова

від 29.05.2024 по справі 159/2696/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 159/2696/23 Головуючий у 1 інстанції: Панасюк С. Л. Провадження № 22-ц/802/605/24 Доповідач: Карпук А. К.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Карпук А.К.

суддів Бовчалюк З.А., Здрилюк О. І.,

секретар Власюк О. С.,

з участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковельської міської ради, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності земельної ділянки за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 березня 2024 року,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом мотивуючи тим, що тим що позивач є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Рішеннями Тойкутської сільської ради № 46/15 та № 46/16 від 07.07.2020 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 . У березні 2023 року позивачу стало відомо що згідно з відомостями ДЗК зареєстровані земельні ділянки площею 0,25 (0722182800:02:002:0100, 0722182800:02:002:0101). Тобто, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на підставі рішення Ковельської міської радивід 28.10.2021 № 14/45 та № 15/17 від 25.11.2011 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки кадастровий номер 0722182800:02:002:0100 та кадастровий номер 0722182800:02:002:0101.Як видно з матеріалів геодезичної зйомки, вказані земельні ділянки перетинаються (накладаються) на земельну ділянку позивача. Позивач просить скасувати рішення, на підставі яких проведена реєстрація права власності на земельні ділянки за відповідачами, а також скасувати саму реєстрацію.

Заочним рішенням Ковельського міськрайонного суду від 15 серпня 2023 року позов задоволено.

Ухвалено скасувати рішення Тойкутської сільської ради Ковельського району Волинської області від 07.07.2020 № 46/15 «Про надання дозволу на розробкупроекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд».

Скасувати рішення Тойкутської сільської ради Ковельського району Волинської області від 07.07.2020 № 46/16 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд».

Скасувати рішення Ковельської міської ради Волинської області від 28.10.2021 № 14/45 «Про затвердження проекту землеустрою щодовідведення та надання земельної ділянки для будівництва і обслуговування житловогобудинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_5 ».

Скасувати рішення Ковельської міської ради Волинськоїобласті від 25.11.2021 № 15/17 «Про затвердження проекту землеустрою щодовідведення та надання земельної ділянки для будівництва і обслуговування житловогобудинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_3 ».

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію права приватної власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 0722182800:02:002:0101, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2507086807060, номер запису про право власності: 45069132.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 0722182800:02:002:0100, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2548892907060, номер запису про право власності: 45997331.

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,25 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: 02.01 Для будівництва і обслуговуванняжитлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія землі: землі житлової та громадської забудови, вид використання: для будівництва іобслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 0722182800:02:002:0101.

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,25 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: 02.01 Для будівництва і обслуговуванняжитлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категоріяземлі: землі житлової та громадської забудови, вид використання: для будівництва іобслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 0722182800:02:002:0100.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати у справі в сумі 1073 гривні 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави судові витрати у справі в сумі 1073 гривні 60 копійок.

Ухвалою Ковельського районного суду від 15 січня 2024 року постановлено скасувати заочне рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 серпня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Ковельської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності земельної ділянки в частині вимог, заявлених до ОСОБА_3 , справу в зазначеній частині вимог призначено до розгляду.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 29 березня 2024 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Ковельської міської ради, ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення, державної реєстрації земельної ділянки.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення Ковельського міськрайонного суду від 29 березня 2024 року скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та затвердження проекту землеустрою, а також реєстрація права власності проведена на земельну ділянку, яка фактично належить позивачу.

Також зазначає про розгляд судом в порядку спрощеного провадження спрви, яка в такому порядку не може розглядатись.

Інші учасники справи не скористались правом подати відзив.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку , що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Ковельської міської ради Волинської області № 15/17 від 25.11.2021 ОСОБА_3 передана безоплатно у власність земельна ділянка площею 0,25 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 0722182800:02:002:0100, розташована в АДРЕСА_1 .

Позивачці на праві власності належить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Підставою для реєстрації речового права зазначено рішення Ковельського міськрайонного суду від 12.11.2018 № 2/159/824/18.

Із змісту рішення Ковельського міськрайонного суду від 12.11.2018 у справі № 2/159/824/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання права власності на спадкове майно вбачається, що за ОСОБА_1 визнано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_9 .

Відомостей про земельну ділянку, на якій знаходиться будинок АДРЕСА_1 , її площу у рішенні не зазначено.

Довідкою Ковельської міської ради від 16.02.2022 № 40/14.11 підтверджується, що у користуванні батька позивачки - ОСОБА_10 , який був власником будинку в АДРЕСА_2 перебували земельні ділянки площею 0,25 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та площею 1,15 га. для ведення особистого селянського господарства

У даному судовому засіданні встановлено, що житлові будинки по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 це два різні будинки, які належали різним власникам.

Відповідно до положень статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час розгляду справи позивачкою ОСОБА_1 не подано належних та допустимих доказів, які підтверджують про перехід до позивачки, яка успадкувала будинок по АДРЕСА_1 , права користування земельною ділянкою площею 1.15 га для ведення особистого селянського господарства та площею 0.25 га, для обслуговування будинку по АДРЕСА_3 , якими користувався її батько, а також про місце розташування таких земельних ділянок. До того ж у даному судовому засіданні позивач пояснила, що будинку по АДРЕСА_2 вже не існує. Також відсутні докази про те, що земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_3 , накладається на належну позивачу земельну ділянку для обслуговування будинку по АДРЕСА_1 , оскільки відомості про надання в користування позивачки такої земельної ділянки, її розмір, конфігурацію, місце розташування відсутні. Також відсутні докази про те, якої площі та розміру перебувала земельна ділянка в попередньої власниці будинку по АДРЕСА_1 , після смерті якої будинок перейшов у власність позивачки, та де саме ця земельна ділянка розташовувалась.

Схема, яка складена за результатами проведення геодезичної зйомки на замовлення ОСОБА_1 , у якій відмічено розташування земельної ділянки ОСОБА_1 є неналежним доказом, оскільки місце розташування земельної ділянки ОСОБА_1 зображено на схемі виходячи із того, як про це вказала сама ОСОБА_1 за відсутності будь-яких доказів.

Тому висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачем порушень її прав у зв`язку з передачею у власність відповідачки ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером 0722182800:02:002:0100, відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на законі.

Також апеляційний суд враховує ту обставину, що заочне рішення Ковельського районного суду від 15 серпня 2023 року в частині вимог, заявлених до відповідача ОСОБА_5 , про скасування рішень щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0722182800:02:002:0101, по АДРЕСА_1 , є чинним.

Щодо порушень норм процесуального права.

Мотивуючи апеляційну скаргу порушенням норм процесуального права у зв`язку з розглядом судом справи в порядку спрощеного провадження, особа, яка подала апеляційну скаргу вдалася до цитування норм статей 19, частин 2, 4 статті 274 ЦПК України, однак не навела мотивів, з яких вона вважає про встановлену законом заборону розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження.

Приписами частини 4 статті 274 ЦПК України визначено категорії справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження, і до такого переліку не віднесено справи про оскарження рішень щодо передачі у власність земельних ділянок.

Суд першої інстанції визначив указану справу як малозначну з урахуванням положень статті 274 ЦПК України, порушень вимог частини 4 статті 274 ЦПК України не встановлено, до повноважень апеляційного суду не віднесено переглянути таку позицію суду.

Згідно з положеннями статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять достатнього обґрунтування, що могло би стати підставою для скасування рішення і ухвалення нового, а тому, дослідивши матеріали справи, надавши об`єктивну оцінку зібраним доказам по справі та нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29 березня 2024 року в даній справі в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді